Ухвала від 27.10.2025 по справі 591/10780/25

Справа №591/10780/25

Провадження № 2/591/2601/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2025 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді Косар А. І.

розглянув у порядку письмового провадження у судовій справі єдиний унікальний номер:591/10780/25про витребування доказів

заявник:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР"

представник заявника Ткаченко Марія Миколаївна

Відповідач ОСОБА_1

вимоги клопотання/заяви:

1. Поновити строк на подачу клопотання про витребування доказів

2. Витребувати у Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ 21133352, адреса: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) інформацію, що становить банківську таємницю стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

та установив:

У вересні 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" /надалі ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР"/ в особі представника Ткаченко Марії Миколаївни в підсистемі «Електронний суд» подало до Зарічного районного суду м. Суми позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором у розмірі 45 023.25 грн. Також вирішити питання про розподіл судових витрат: 2 422.40 грн судового збору, 16 000.00 грн витрат на правничу допомогу.

Своєю ухвалою від 29 вересня 2025 року Зарічний районний суд м. Суми прийняв до розгляду та відкрив провадження у вищевказаній справі. Справу призначив до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

17.10.2025 в підсистемі «Електронний суд» відповідач подав відзив разом з клопотанням про витребування доказів від ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", яке зареєстроване канцелярією суду та передане головуючому судді 20.10.2025.

Також 17.10.2025 в підсистемі «Електронний суд» відповідач подав заяву про розгляд справи у його відсутність, яка зареєстрована канцелярією суду та передана головуючому судді 20.10.2025.

22 жовтня 2025 року суд постановив ухвалу, якою задовольнив клопотання таке та витребував від ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" інформацію, що містить банківську таємницю стосовно ОСОБА_1 .

22.10.2025 в підсистемі «Електронний суд» заявник Ткаченко Марія Миколаївна в інтересах ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" подала відповідь на відзив.

Також 22.10.2025 в підсистемі «Електронний суд» заявник Ткаченко Марія Миколаївна в інтересах ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" подала Клопотання про витребування доказів від Акціонерного товариства «Універсал Банк», що становлять банківську таємницю стосовно ОСОБА_1 . Цим клопотанням заявник порушує питання поновлення строку на подачу клопотання такого, тобто про витребування доказів.

Клопотання мотивовано тим, що відповідне клопотання разом з позовною заявою не заявлено, так як вже на стадії подачі відзиву позичальник категорично заперечує факт отримання кредиту. Дані докази є необхідними для повного, всебічного та обєктивногорозгляду справи.

Вирішуючи клопотання про поновлення строку на подання заяви про зміну підстав позову та прийняття заяви про зміну підстав позову суд доходить такого висновку.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України /надалі - ЦПК,/ однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.

Відповідно до частин першої - третьої статті 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Відповідно до частини першої статті 120 ЦПК, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.

У статті 122 ЦПК визначено, що строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частини другої статті 83 ЦПК позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду і інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно зі статтею 84 ЦПК, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно зі статтею 123 ЦПК, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

У статті 126 ЦПК визначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, право на подання клопотання про витребування доказів може бути реалізовано позивачем виключно у строк, встановлений для його подання, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Як уже зазначалося вище, Зарічний районнтй суд м. Суми ухвалою від 29.09.2025 відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Натомість клопотання про витребування доказів стороною позивача подано до суду лише 22.10.2025 після отримання відзиву, тобто з пропуском встановленого законом строку.

Реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справі перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків.

Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначених ЦПК часових рамках.

Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ЦПК, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків.

Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов'язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Питання щодо поновлення процесуального строку безпосередньо пов'язана з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов'язком та спрямоване на реалізацією саме його суб'єктивних процесуальних прав (обов'язків).

Слід зазначити, що вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

Можливість поновлення процесуального строку виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації та суд має право поновити строк, установлений відповідно законом, за клопотанням конкретного відповідного учасника справи у разі його пропущення з поважних причин.

Водночас, як зазначив Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 (справа № 500/1912/22), застосовуючи процесуальні норми, потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Суд зауважує, що сама по собі відмова у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку не свідчить про упереджене ставлення до заявниці або про надмірний формалізм зі сторони суду.

Формалізм у процесі є допустимим явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процедури розгляду справи, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення.

У даному випадку сторона позивача не вказує про обставини, що свідчать про наявність поважних причин пропуску строку.

Отже, клопотання про поновлення строку на подання клопотання про витребування доказу слід залишити без задоволення.

При цьому, суд зазначає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК.

Керуючись ст. 12, 149-150, 156, 158, 258-260, 353 Цивільного процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання/заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", представник Ткаченко Марія Миколаївна, про поновлення процесуального строку витребування доказів відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Інформацію по справі, що розглядається, учасники справи можуть отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою: https://zr.su.court.gov.ua/sud1805/.

Повне судове рішення складено 27 жовтня 2025 року.

Суддя А. І. Косар

Попередній документ
131335850
Наступний документ
131335852
Інформація про рішення:
№ рішення: 131335851
№ справи: 591/10780/25
Дата рішення: 27.10.2025
Дата публікації: 30.10.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Зарічний районний суд м. Сум
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (29.09.2025)
Дата надходження: 22.09.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованності за договором