Справа № 569/19300/25
21 жовтня 2025 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Сидорук Є.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп - ___________________, за ч. 5 ст. 126 КУпАП, -
встановив:
З протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №428219 від 19 серпня 2025 року вбачається, що 19 серпня 2025 року о 18 год 27 хв в м. Рівне по вул. Соборна, 274, гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом КІА Sorento, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою позбавленою права керування, правопорушення вчинив повторно протягом року, що підтверджується постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №5246384 та рішенням Рівненського міського суду №569/16578/24 від 04.10.2024, чим порушив п. 2. 1 а ПДР.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КпАП України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні вказаного правопорушення не визнав та просив суд закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного висновку.
Стаття 9 КУпАП регламентовано, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Положеннями ч. 1 ст. 256 КУпАП встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Разом з тим, сам факт складання протоколу про адміністративне правопорушення не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідальних осіб від доведення правомірності свого рішення.
Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП).
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП, ця особа протягом року має бути визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 - 4 ст. 126 КУпАП, на неї має бути накладено адміністративне стягнення та даний факт має бути підтверджений постановою, яка набрала законної сили.
Згідно ч. 2 ст. 291 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.
Так, до протоколу про адміністративне правопорушення на підтвердження у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, працівниками поліції долучено довідку інспектора ВАП УПП в Рівненській області ДПП капітана поліції В. Романюка, без зазначення номера та дати документу, згідно якої ОСОБА_1 притягався 17.07.2025 до адмінвідповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та копію постанови ссерії ЕНА №5246384, винесеної молодшим лейтенантом поліції бат. 1 Рома 1 УПП в Рівненській області від.17.07.2025 відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Із вказаної постанови не можливо зробити висновок про обізнаність останнього з фактом притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладення стягнення у розмірі 20400 грн., а тому не можливо встановити про наявність підпису останнього чи записи про його відмову від підпису у вказаній постанові. Доказів надсилання, отримання ним постанови серії ЕНА №5246384 або повернення з позначкою про невручення суду також не надано. Окрім того поліцейський під час складання даного протоколу посилається на рішенням Рівненського міського суду №569/16578/24 від 04.10.2024, проте до матеріалів справи вказане рішення не долучено.
Згідно диспозиції ч. 5 ст. 126 КУпАП до адміністративної відповідальності притягується особа, яка керує транспортним засобом.
Тобто доказуванню підлягає, серед іншого, сам факт керування особою транспортним засобом.
Так, із дослідженого судом, долученого до матеріалів справи відеозапису із бодікамер поліцейських №467761, встановити сам факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом КІА Sorento, д.н.з. НОМЕР_1 в м. Рівне по вул. Соборна, 274 встановити не вдалося, оскільки такий факт на відео відсутній.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
При цьому, Верховний Суд у справі № 38/17 роз'яснив, що візуальне спостереження за дотриманням Правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення такого правопорушення.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Таким чином, за відсутності доказів про те, що ОСОБА_1 було відомо про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 4 ст. 126 КУпАП постановою серія ЕНА №5246384 та рішенням Рівненського міського суду №569/16578/24 від 04.10.2024, у розумінні диспозиції ч. 5 ст. 126 КУпАП, він не є суб'єктом правопорушення за цією нормою, а тому в його діях відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення.
При цьому, зважаючи на застосування загальноприйнятого європейського стандарту доказування «поза розумним сумнівом», сформульованого у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п.282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, - доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
За вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. В Україні діє принцип презумпції невинуватості. Саме по собі складення протоколу про адміністративне правопорушення, за відсутності інших даних на підтвердження наявності складу адміністративного правопорушення, не є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Враховуючи те, що у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, то провадження по справі відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247, 280, 283-285 КУпАП, суд, -
постановив:
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.
Суддя -