Справа № 526/3270/25
Провадження № 3/526/870/2025
27 жовтня 2025 року суддя Гадяцького районного суду Полтавської області Максименко Л.В., розглянувши справи про адміністративні правопорушення, які надійшли від ВП № 1 Миргородського РВП Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП не встановлено,
за ст. 124, 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
26 вересня 2025 року о 21 год. 27 хв. в м. Гадяч по вул. Гетьманська,5 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mazda 626, номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись заднім ходом, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху , не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, у результаті чого здійснив наїзд на автомобіль КІА CEED, д.н.з. НОМЕР_2 , що стояв поряд, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Вказаним транспортним засобом ОСОБА_1 керував в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку за допомогою приладу газоаналізатор Alcotest Drager 6810, результат 1,75 проміле.
Постановою суду від 27.10. 2025 року справи об'єднані в одне провадження.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить його підпис в протоколі про адміністративне правопорушення про ознайомлення з датою та часом розгляду справи, клопотання про перенесення розгляду справи від нього не надходило.
Частина 2 ст. 268 КУпАП не передбачає обов'язкову присутність при розгляді справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Стаття 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Тобто особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи положення ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містяться у протоколах про адміністративне правопорушення, рапортом оперативного чергового, схемою місця ДТП, його поясненням, відеозаписом з боді - камери даних подій, результатом тесту ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Аlcotest Drager 6810 №964 від 26.09.2025, результат - 1,75 ‰ та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою та у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, особі роз'яснено його права та обов'язки.
Вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушень, передбачених ст. 130 ч.1 КУпАП - керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного сп'яніння, що є порушенням п.2.9 Правил дорожнього руху України та ст. 124 КУпАП - порушення водієм правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, зокрема п. 10.9 ПДР.
Згідно пункту 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, …. а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суддя вважає за необхідне ОСОБА_1 піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу з одночасним позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів, оскільки керування транспортними засобами у стані сп'яніння несе громадську небезпеку і може потягнути за собою більш тяжкі наслідки.
Крім того протиправна поведінка свідчить про неналежне відношення до забезпечення безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом - джерелом підвищеної небезпеки.
Вважаю, що саме таке адміністративне стягнення буде необхідним і справедливим з метою запобігання вчинення правопорушень в подальшому та враховуючи вимоги ст. 36 КУпАП щодо накладення стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення із вчинених.
Відповідно до ст. 401 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено Законом України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 36, 401, 124, 130 ч.1, 221, 283, 284 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави:
- за ст. 124 КУпАП в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесяти) гривень;
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік.
На підставі ч.2 ст. 36 КУпАП накласти остаточно на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави за ч.1 ст. 130 КУпАП в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік.
Стягти з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення та судовий збір вноситься особою, що притягнута до адміністративної відповідальності в установу банку України.
Штраф має бути сплачений особою, що притягнута до адміністративної відповідальності, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу - 34000 грн., а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд.
Суддя: Л. В. Максименко