27 жовтня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/11087/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Бородавкіної С.В.,
розглянувши в письмовому провадженні заяву Військової частини НОМЕР_1 про постановлення окремої ухвали у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 та вважаючи, що суб'єктом владних повноважень порушені його права, свободи та законні інтереси, просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо розрахунку з 12.04.2022 по 02.03.2024 розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02 грудня 2021 року №1928-IХ станом на 01 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року № 2710-IX станом на 01 січня 2023 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-IX станом на 01 січня 2024 року;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок з 12.04.2022 по 02.03.2024 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-ІХ “Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ “Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023 та Законом України від 09.11.2023 № 3460-IX “Про Державний бюджет України на 2024 рік» на 01.01.2024 , на відповідний тарифний коефіцієнт, провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» з 12.04.2022 по день фактичної виплати.
Ухвалою судді від 16.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, установлено відповідачу строк на подання відзиву на позов.
22.10.2025 від представника відповідача надійшов в відзив на позов, у якому серед іншого просив:
-постановити у справі №620/11087/25 окрему ухвалу з приводу грубого порушення закону з боку Міністерства юстиції України у вигляді бездіяльності, що полягає у невнесенні чинної редакції постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» до Єдиного державного реєстру нормативних актів та направити її до Кабінету Міністрів України;
- постановити у справі №620/11087/25 окрему ухвалу з приводу грубого порушення закону з боку Кабінету Міністрів України, що полягає в ухваленні пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704» та направити її до Верховної Ради України;
- звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд цієї справи Верховним Судом, як судом першої інстанції.
Вказане клопотання мотивоване тим, що Міністерством юстиції України здійснюється грубе порушення закону, яке полягає у бездіяльності щодо невнесення чинної редакції постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» до Єдиного державного реєстру нормативних актів.
Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд враховує таке.
Щодо постановлення судом окремої ухвали.
Відповідно до статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Також суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах від 20 квітня 2023 року у справі №160/4787/20, від 01 лютого 2023 року у справі №140/506/22, та від 13 вересня 2023 року у справі №120/4975/22, положення статті 249 КАС України надають суду диспозитивне право постановити окрему ухвалу у випадку, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення закону.
Тобто, суд має право, а в умовах очевидних, умисних чи системних порушень - фактично правовий обов'язок постановити окрему ухвалу, в якій повинно бути чітко встановлено факт порушення суб'єктом владних повноважень або судом конкретної норми закону чи іншого нормативно-правового акта (стаття, пункт тощо) та в чому саме полягає порушення (частина четверта статті 249 КАС України).
Проте, у даній адміністративній справі предметом спору є відмова відповідача у перерахунку грошового забезпечення.
Передумовою для визнання протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України, як про те просить представник відповідача у відзиві, є надання судом правової оцінки діям/бездіяльності чи рішенням вказаного суб'єкту під час розгляду справи в порядку позовного провадження за участі такого суб'єкта, в призмі статті 2 КАС України.
З урахуванням вказаних обставин, суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали щодо Міністерства юстиції України, оскільки постановлення такої ухвали з визначеної відповідачем підстави перебуває поза межами предмета судового розгляду даної адміністративної справи.
Щодо передачі справи на розгляд до Верховного Суду.
Відповідно до частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) типові адміністративні справи це:
- адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги (пункт 21);
- зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення (пункт 22).
Порядок і умови ініціювання та вирішення питання про відкриття провадження у зразковій справі наведені у статті 290 КАС України.
У відповідності до частини першої статті 290 КАС України, якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.
Приписами частини другої статті 290 КАС України визначено, що у поданні про розгляд справи Верховним Судом як зразкової зазначаються підстави, з яких суд, що надає подання, вважає, що справа має бути розглянута Верховним Судом як зразкова, в тому числі посилання на типові справи.
Таким чином, звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд конкретної адміністративної справи як зразкової є правом (а не обов'язком) суду, у провадженні якого перебуває певна кількість типових справ.
Також слід зазначити, що інститут зразкової справи запроваджений з метою вирішення Верховним Судом питань застосування норм матеріального права у значній кількості адміністративних справ, які характеризуються аналогічними позовними вимогами та підставами виникнення спору, однаковими нормами, які регулюють спірні відносини, а також відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень.
Лише наявність усіх вищезазначених ознак типових справ та їх значна кількість є підставою для висновку про доцільність звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд справи як зразкової задля забезпечення передбачуваності та єдності правозастосовчої практики у певній категорії спірних відносин та швидкого розгляду великої кількості однотипних справ.
З урахуванням наведеного, суд не вважає доводи представника позивача обґрунтованими та не вбачає доцільності звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд цієї справи як зразкової.
Враховуючи зазначене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 241-243, 246, 248, 249, 256, 290 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про постановлення окремої ухвали та передачу справи до Верховного Суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Бородавкіна