27 жовтня 2025 року Справа № 580/3266/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
06.10.2025 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 у справі №580/3266/23, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 заборгованості із пенсійних виплат в сумі 36080,32 грн.
Заява обґрунтована тим, що рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області не виконані в повному обсязі в частині виплати стягувачу донарахованої пенсії у вказаній вище сумі.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 для вирішення заяви призначено судове засідання.
Відповідач подав суду заперечення на заяву, в якому просив відмовити у її задоволенні. Зазначив, що зміна встановленого судом у рішенні, що набрало законної сили, зобов'язання боржнику виплачувати перераховану пенсію на стягнення конкретної суми коштів полягає у зміні результату вирішеного спору, у тому числі виходу за межі заявлених позовних вимог та порушуватиме встановлений порядок виконання рішення суду. Зважаючи на зміст резолютивної частини рішення суду, визначення суми коштів до виплати позивачу не було предметом спору. При цьому суд у порядку статті 378 КАС України не наділений функцією змінювати спосіб виконання рішення, не передбачений його резолютивною частиною, та втручатися в дискреційні повноваження державного органу.
Заявник та відповідач просили розгляд заяви здійснювати без участі представників.
Відповідно до вимог ч.2 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття учасників справи не перешкодило розгляду заяви. На підставі ч.9 ст.205 КАС України суд вирішив розгляд заяви здійснювати у письмовому провадженні у зв'язку з неприбуттям учасників у судове засідання та відповідно до ч.4 ст.229 КАС України не здійснювати фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду, суд зазначає таке.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 у справі №580/3266/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) здійснити з 01 березня 2023 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), без обмеження її максимального розміру, з врахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2023 №168 “Про індексацію страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», та виплатити донараховану пенсію з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 07.11.2022 на виконання вищевказаного рішення суду, позивачу проведено перерахунок пенсії та нараховано суму доплати пенсії в розмірі 36080,32 грн. Виплата цих коштів буде здійснена за наявності відповідного бюджетного асигнування.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону України “Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України “Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Приписами статті 7 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», встановлено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Отже, звернення до суду є обов'язком державного виконавця у зазначеній категорії справ та такий обов'язок виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Разом з тим, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, внесено суттєві зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до змісту частин 1-3 статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19.12.2024 ст. 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни "зобов'язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу боржника".
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ще у 2021 році звернувся до суду з позовом про здійснення перерахунку та виплати пенсії.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 відповідач був зобов'язаний здійснити з 01 березня 2023 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , без обмеження її максимального розміру, з врахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2023 №168 “Про індексацію страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», та виплатити донараховану пенсію з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії, позивач отримує новий розмір пенсії.
Проте, в результаті здійсненого на виконання судового рішення перерахунку утворилась заборгованість в розмірі 36080,32 грн, яка, однак, до цього часу не виплачена, що не заперечується і самим пенсійним органом.
Вказана сума різниці пенсії обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації.
Отже, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 у справі №580/3266/23, яке набрало законної сили, на даний час відповідачем не виконано в частині виплати на користь позивача перерахованої пенсії у розмірі 36080,32 грн.
Таким чином, враховуючи вимоги ч. 3 статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), судом встановлено, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 у справі №580/3266/23 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь позивача, на виконання рішення суду грошової суми у розмірі 36080,32 грн.
Суд зазначає, що зазначені вище приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Тобто, в будь-якому разі, судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про зміну способу виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 у справі №580/3266/23.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 294, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення суду задовольнити.
Змінити спосіб та порядок виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 у справі №580/3266/23.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову суму у розмірі 36080,32 грн (тридцять шість тисяч вісімдесят гривень 32 коп.).
2. Копію ухвали направити учасникам справи.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з моменту її складення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ