про залишення позовної заяви без руху
27 жовтня 2025 року справа № 580/11687/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гайдаш В.А., перевіривши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач), в якому позивачка просить:
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.05.2025 року № 6795/23-00-24-03-01; податкове повідомлення-рішення від 06.05.2025 року № 6796/23-00-24-03-01; податкове повідомлення-рішенням від 06.04.2025 року № 6797/23-00-24-03-01; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.05.2025 року № Ф-6798/23-00-24-03-01; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.06.2025 №327/23-00-24-03-01; рішення № 6799/23-00-24-03-01 від 06.05.2025 року.
Ознайомившись із матеріалами позову суддя встановив недоліки, які перешкоджають відкриттю провадження у справі.
На підставі п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Предметом спору у цій справі є визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.05.2025 року № 6795/23-00-24-03-01; податкового повідомлення-рішення від 06.05.2025 року № 6796/23-00-24-03-01; податкового повідомлення-рішенням від 06.04.2025 року № 6797/23-00-24-03-01; вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.05.2025 року № Ф-6798/23-00-24-03-01; вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 02.06.2025 №327/23-00-24-03-01; рішення № 6799/23-00-24-03-01 від 06.05.2025 року.
Вказані податкові повідомлення-рішення (ППР) позивачка оскаржила в адміністративному порядку до ДПС України. Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги №26342/6/99-00-06-01-02-06 від 10.09.2025,№26481/6/99-00-06-01-02-06 від 10.09.2025, №26485/6/99-00-06-01-02-06 від 10.09.2025, №26489/6/99-00-06-01-02-06 від 10.09.2025, №26543/6/99-00-06-01-02-06 від 11.09.2025, №26612/6/99-00-06-01-02-06 від 12.09.2025, №26614/6/99-00-06-01-02-06 від 12.09.2025 скаргу було залишено без розгляду, а податкове повідомлення-рішення - без змін.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. Зміст цієї норми свідчить, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
У цій справі процедура адміністративного оскарження закінчилася днем отримання позивачем рішення ДПС України за результатами розгляду скарги (підпункт 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 ПК України). Проте позивачкою не зазначено, коли саме нею були отримані рішення.
При цьому, суд зазначає, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору. Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Така позиція суду відповідає висновкам, які викладені у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24.
З урахуванням зазначеного, строк звернення із цим позовом до суду сплив 10.10.2025, 11.10.2025 та 16.10.2025, однак із позовом позивачка звернулась 18.10.2025 документ сформований в системі «Електронний суд» та зареєстрований в канцелярії суду 20.10.2025, тобто із пропуском строку звернення встановленого, п. 56.19 статті 56 ПК України.
Заяву про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження позивачка до позову не додала.
Частинами 1-4 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Керуючись ст. ст. 122, 160, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачці п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті недоліки шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження.
Ухвала набирає законної сили після проголошення та не може бути оскаржена.
СуддяВіталіна ГАЙДАШ