Справа № 201/13240/25
Провадження № 1-кс/201/4538/2025
28 жовтня 2025 року м. Дніпро
Слідча суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра в режимі відеоконференції клопотання слідчого слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях лейтенанта ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури ОСОБА_5 , про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025050000000930 від 29 вересня 2025 року за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України,
Слідчий за погодженням прокурора звернувся до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025050000000930 від 29 вересня 2025 року за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідування встановлено, що після 07 квітня 2014 року (більш точну дату органом досудового розслідування не встановлено) у громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел, спрямований на вчинення державної зради, тобто діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту.
Так, ОСОБА_6 після 07 квітня 2014 року, будучи радикально налаштованою особою, прихильником протиправної діяльності т. зв. «ДНР», діючи з мотивів несприйняття чинної влади в Україні, переслідуючи мету заподіяння шкоди інтересам України, а саме прийняття участі в бойових діях у складі незаконних збройних формувань терористичної організації «ДНР», усвідомлюючи той факт, що діяльність вказаної терористичної організації незаконна і спрямована на насильницьку зміну, повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, а також зміну меж території і державного кордону України, розуміючи, що діяльність т. зв. «ДНР» фінансується та керується представниками рф, яка фактично перебувала у збройному конфлікті з Україною, у 2014 році, перебуваючи на тимчасово окупованій території Ясинуватського району Донецької області, добровільно вступив до силового блоку терористичної організації «ДНР», а саме до так званого «народного ополчення ДНР».
При цьому, ОСОБА_6 усвідомлював, що для досягнення злочинної мети, яку переслідує рф та керована нею терористична організація «ДНР», йому, як члену цієї організації, доведеться чинити збройний опір законним діям працівників правоохоронних органів України та військовослужбовців ЗС України, які спрямовані на припинення протиправної діяльності вищевказаної терористичної організації. У період 2014-2015 років ОСОБА_6 перебував у складі так званого «народного ополчення ДНР» та приймав участь у збройному протистоянні Збройним Силам України.
У подальшому ОСОБА_6 , діючи з мотивів несприйняття чинної влади в Україні, переслідуючи мету заподіяння шкоди інтересам України, у складі одного з бойових підрозділів терористичної організації «ДНР», а саме - ІНФОРМАЦІЯ_2 » (в/ч № НОМЕР_1 ) «Народної міліції ДНР», на посаді стрільця у 2017-2018 роках приймав безпосередню участь у силовому опорі правоохоронним органам України, військовослужбовцям ЗС України та іншим представникам сил оборони, задіяним у проведенні операції Об'єднаних сил (ООС), на ділянці фронту між населеними пунктами Авдіївка та Ясинувата Донецької області.
Отже, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення державної зради, керуючись ідеологічним мотивом, у 2014 році, після 07 квітня 2014 року ОСОБА_6 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Ясинуватського району Донецької області, вчинив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту та приймав участь у веденні бойових дій проти Збройних Сил України.
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні державної зради, тобто діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- висновком судової портретної експертизи № 649/1 від 26 грудня 2024 року;
- протоколами огляду мережі Інтернет;
- протоколами допиту свідків;
- матеріалами, отриманими від співробітників оперативного підрозділу за результатами виконання ними доручення слідчого по кримінальному провадженню.
У зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повідомлення про підозру та повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № 186 (8111) від 11 вересня 2025 року, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 11 вересня 2025 рокуопубліковано повідомлення про підозру та повістку про виклик особи - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 15 вересня 2025 року, 16 вересня 2025 року, 17 вересня 2025 року, за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 22014050000000097, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, допиту підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_6 , у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
З дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України ОСОБА_6 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений діючим кримінальним процесуальним законодавством України, а саме вручено захиснику ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_4 .
Факт перебування підозрюваного на тимчасово окупованій території України підтверджується:
-відповідями оперативних співробітників на виконання доручень слідчого;
-протоколами оглядів мережі «Інтернет».
Тимчасово окуповану територію України ОСОБА_6 не покидає, у зв'язку з чим викликати його до слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях для проведення необхідних процесуальних дій не має можливості.
Таким чином, місцезнаходження підозрюваного на даний час невідоме у зв'язку з тим, що останній переховується від органів досудового розслідування.
Постановою слідчого від 17 жовтня 2025 року на підставі ст. 281 КПК України, підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук.
Таким чином, наявні достатні підстави для проведення у кримінальному провадженні № 22025050000000930 від 29 вересня 2025 року стосовно підозрюваного ОСОБА_6 спеціального досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому.
Захисник у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання слідчого, оскільки їй невідома позиція підзахисного.
Заслухавши доводи слідчого та захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя дійшла висновку про таке.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 08 серпня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення № 22014050000000097, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 вересня 2025 року письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111, КК України, вручено захиснику ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_4 . Таким чином, у зв'язку з неявкою ОСОБА_6 за викликом до слідчого ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях і неможливості йому безпосереднього вручення письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення в газеті «Урядовий кур'єр» №186 (8111) від 11 вересня 2025 року, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора від 11 вересня 2025 року опубліковано повідомлення про підозру та повістку про виклик особи - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 15 вересня 2025 року, 16 вересня 2025 року, 17 вересня 2025 року, за зазначеною в повістці адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 22014050000000097, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, допиту підозрюваного тощо.
Постановою прокурора від 29 вересня 2025 року виділено з кримінального провадження за № 22014050000000097 від 08 серпня 2014 року матеріали досудового розслідування, за ознаками вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, в окреме кримінальне провадження та внесено відомості в той же день, 29 вересня 2025 року, до ЄРДР за № 22025050000000930.
Таким чином, 11 вересня 2025 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допитів свідків; протоколами огляду мережі «Інтернет»; висновком судової портретної експертизи № 649/1 від 26 грудня 2024 року; матеріалами, отриманими від співробітників оперативного підрозділу за результатами виконання ними доручення слідчого по кримінальному провадженню; та іншими матеріалами кримінального провадження, які підтверджують факт державної зради, тобто діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту.
Таким чином, ОСОБА_6 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою.
Так, слідча суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що підозрюваний міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.
Водночас, чинне процесуальне законодавство не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у будь-якому із видів розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного та міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено органом досудового розслідування шляхом винесення постанов про оголошення підозрюваного в розшук.
Згідно з ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Разом з тим, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні зокрема щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
У зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, воєнним станом в Україні, проведенням бойових дій, захопленням та окупацією території Донецької області, конкретне фактичне місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 на цей час невідомо, проте зібрані докази дають достатні підстави вважати, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території Донецької області де переховується від органів слідства з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 297-2 КПК України клопотання слідчого, прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування повинно містити, зокрема, відомості про те, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII від 15 квітня 2014 року визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (стаття 2 цього Закону).
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно із до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Порядок вручення повістки про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, а також правові наслідки ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 297-5 КПК України, повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов'язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
Матеріали клопотання свідчать, що підозрюваний належним чином викликався для повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій, у спосіб передбачений законом, а саме через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті Офісу Генерального прокурора, проте не з'явився у призначений час та не повідомив про причини неприбуття, та згідно матеріалів клопотання перебуває на тимчасово окупованій території, а відтак слід вважати, що підозрюваний переховується від органів слідства на тимчасово окупованій території України, з метою ухилення кримінальної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на надані слідчій судді матеріали кримінального провадження, що можуть свідчити про причетність до вищевказаного кримінального правопорушення, а також, враховуючи той факт, що останній переховується від органів досудового розслідування, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оголошений у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України, слідча суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованих підстав, визначених ст. ст. 297-1, 297-2, 297-4 КПК України, для задоволення клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_6 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 135, 139, 297-1-297-5 КПК України, слідча суддя
Клопотання слідчого слідчого відділу 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях лейтенанта ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури ОСОБА_5 , про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025050000000930 від 29 вересня 2025 року за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025050000000930 від 29 вересня 2025 року за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та проголошено 28 жовтня 2025 року о 17 годині 00 хвилин.
Слідча суддя ОСОБА_1