Номер провадження 2/201/5470/2025
ЄУН 201/12500/25
Соборний районний суд міста Дніпра
Іменем України
27.10.2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Давидовської Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Овчаренка Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом,
установив:
I. Стислий виклад позиції учасників справи
1.Позивач - ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) через свого представника адвоката - Вербицьку Вікторію Анатоліївну (далі - адвокат, представник) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - Відповідач, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) у якому просив суд стягнути з ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, РНОКПП НОМЕР_1 , яке розташоване за адресою: вул. Набережна Перемоги, 26, Соборний район, місто Дніпро, 49094 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - р.н.), РНОКПП НОМЕР_2 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_3 , грошові кошти у порядку спадкування за законом у виді недоотриманої пенсії за життя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 12 448,56 (дванадцять тисяч чотириста сорок вісім) грн 56 коп.
2. Як на підставу своїх вимог Позивач посилався на ті обставини, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його мати ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якої відкрилась спадщина, яка складається з недоотриманої нею пенсії за життя у розмірі 12448, 56 грн. Позивач зазначає, «що 12.10.2024 року приватним нотаріусом Ужва Т.М. на ім'я спадкоємця ОСОБА_1 видано Свідоцтво про право на спадщину за законом після ОСОБА_2 , Спадкова справа №12/2024, реєстр за №1096. Спадок складається з недоотриманої спадкодавцем пенсії у розмірі 12448, 56 грн. ОСОБА_3 неодноразово звертався до ГУ ПФУ в Дніпропетровській областіщодо сплати недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом, письмова відповідь за його поштовою/ електронною адресою - відсутня. На словах працівники ГУ ПФУ у Дніпропетровській області пояснювали, що ВПО борги зі сплати пенсії не сплачуються за відсутністю фінансування. Як зазначає Позивач, 30.09.2025 року Відділом Методології та звітності Управління з питань виплат ГУ ПФУ України в Дніпропетровській області на Запит адвоката направлено лист, зі змісту якого фактично вбачається відмова у поверненні коштів/майна (заборгованість пенсії), отриманих у спадок по закону. Отже, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, незаконно перешкоджає реалізації прав власності Позивача як спадкоємця на отримання всього належного йому на праві власності - спадкового майна, визначеного у Свідоцтві про право на спадщину за законом, чим безпідставно порушує наступні норми права.
3.Відповідач у відзиві проти задоволення позову заперечував, зазначав, що листом від 30 вересня 2025 за № 0400-010406-8/182668 Відповідач повідомив про те, що розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_2 складає 12448,56 грн. В означеному листі представнику Позивача роз'яснено, що виплата недоотриманої пенсії буде здійснена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 якою затверджено Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, в тому числі недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території, відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік. Пенсійні виплати за минулий період згідно з цим Порядком проводяться отримувачам, яких включено до переліку станом на 1 січня відповідного року. Розмір пенсійної виплати за минулий період отримувачам визначається в сумі, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому здійснюється пенсійна виплата за минулий період, але не може бути більшим від належної до виплати отримувачу суми, що обліковується в переліку отримувачів. У разі недостатності бюджетних призначень для забезпечення пенсійної виплати за минулий період у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виплата проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на пенсійні виплати за минулий період бюджетним призначенням, але не більшій належної до виплати суми. Виплата недоотриманої пенсії в сумі 12448,56 грн ОСОБА_1 буде проводиться згідно Порядку за рахунок коштів державного бюджету України при надходженні відповідного фінансування. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначає, що Відповідачем жодним чином не порушено право Позивача на отримання недоотриманої суми пенсії після смерті ОСОБА_2 .
II. Процесуальні дії у справі
4.Ухвалою суду від 08.10.2025 року відкрито провадження у справі. Судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
III. Заяви, клопотання
5.Представник Позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій просив розглядати справу у відсутність представника позивача, позов просив задовольнити повністю на підставі доданих до позову документів.
6.Відповідач у судове засідання не з'явився, надав заяву в якій просив розглядати справу у відсутність представника відповідача та відзив на позовну заяву.
7.З урахуванням ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
IV. Установлені судом фактичні обставини
8. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Дніпро, Дніпропетровської області, Україна, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 10.09.2024 року.
9. ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 та спадкоємцем за законом, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за спадковою справою № 12/2024.
10.Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого на ім'я ОСОБА_1 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ужвою Т.М., зареєстрованого в реєстрі за №1096, спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з недоотриманої пенсії ОСОБА_2 у розмірі 12448,56 грн, яка належала спадкодавцю.
11.Зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 0400-010406-8/182668 від 30.09.2025 року вбачається, що розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_4 складає 12 448,56 грн.
12.У цьому листі Відповідач вказує, що пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік. Пенсійні виплати за минулий період згідно Порядком виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам проводяться отримувачам, яких включено до переліку станом на 1 січня відповідного року. Розмір пенсійної виплати за минулий період отримувачам визначається в сумі, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому здійснюється пенсійна виплата за минулий період, але не може бути більшим від належної до виплати отримувачу суми, що обліковується в переліку отримувачів. У разі недостатності бюджетних призначень для забезпечення пенсійної виплати за минулий період у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виплата проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на пенсійні виплати за минулий період бюджетним призначенням, але не більшій належної до виплати суми. Вказано, що виплата недоотриманої пенсії в сумі 12448,56 грн ОСОБА_1 буде проводиться згідно Порядку за рахунок коштів державного бюджету України при надходженні відповідного фінансування.
V. Оцінка суду
13.Відповідно до ст. 12,81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
14.У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронним доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
15.За змістом ст. 77 ЦПК України належним визнається доказ, який містить інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
16.Достатніми доказами у відповідності до ст. 80 ЦПК України є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
17.Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
18.Представлені суду докази відповідають замісту статей 77, 80 ЦПК України щодо належності, допустимості, достовірності кожного з них окремо та у своїй сукупності, та відповідно достатності їх для прийняття у справі законного та справедливого рішення.
19.При цьому, обставини, що стосується отримання суми пенсії у розмірі 12 448,56 грн не заперечувалися жодною із сторін, тому вони відповідно до ст. 81 ЦПК України окремому доказуванню не підлягають.
20.Предметом спору (зміст позовних вимог) між сторонами є стягнення нарахованої, однак не виплаченої пенсії за віком, яка входить до спадкової маси.
21.Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
22.Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
23.Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
24.Як вбачається із частини 1 статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
25.Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
26.Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліменти, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
27.Тлумачення статті 1227 ЦК України, свідчить про те, що:
- цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1227 ЦК України за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
28.Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом.
29.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 243/3505/16-ц вказано, що підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України. Тому припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.
30.Статтею 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) встановлено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
31.Члени сім'ї, зазначені в частині першій статті 52 цього Закону, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
32.У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
33.Водночас, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України Про пенсійне забезпечення, де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
34.Положення частин другої, третьої статті 52 Закону №1058, які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
35.Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону №1058, які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
36.Згідно з пп. 2.26 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.
37.Тобто, чинним законодавством, в залежності від моменту звернення, визначено два шляхи для отримання недоодержаної пенсії померлого пенсіонера, а саме: в межах шестимісячного строку з моменту смерті пенсіонера, у разі звернення членів сім'ї та зі спливом зазначеного строку спадкоємцями померлого пенсіонера.
38.При оформленні прав на недоотриману пенсію після померлого пенсіонера, спадкоємцям з-поміж інших документів необхідно подати до органу, що призначає пенсію, свідоцтво про право на спадщину.
39.Свідоцтво про право на спадщину за законом є правовстановлюючим документом та з його отриманням позивач набула всіх прав і обов'язків спадкоємця, а отже право власності якого вона набула є правом спадкоємця на успадковане майно, й має відмінний за характером від процедури отримання членами сім'ї померлого пенсіонера сум недоодержаної пенсії.
40.Позивачем було отримано свідоцтво про право на спадщину за законом, видане приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ужвою Т.М., зареєстрованого в реєстрі за №1096, яке на теперішній період часу є дійсним та жодним чином не оскаржене, не скасоване та не піддано сумніву, тому посвідчує право позивача на суму недоотриманої пенсії померлого пенсіонера ОСОБА_2 , розмір якої визначено зазначеним свідоцтвом про право на спадщину за законом - 12448,56 грн.
41.Позивач успадкував право на належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України у тому розмірі, у якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті; дата звернення спадкоємця до органу Пенсійного фонду України не впливає на розмір виплат та не надає органам Пенсійного фонду України права на обмеження цих виплат.
42.Отже, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, увійшла до складу спадщини та позивач, прийнявши спадщину, має право на виплату відповідної суми.
43.Таким чином, за матеріалами справи встановлено, що загальна сума недоотриманої пенсії становить 12 448,56 грн, що не заперечувалось жодною із сторін у справі. Водночас, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не виплатило ці кошти позивачу як спадкоємцю.
44.Суд вважає за необхідне наголосити, що відмова у виплаті успадкованих позивачем коштів становить порушення його права на мирне володіння своїм майном, передбачене статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
45.У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом» (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
46.Водночас ст. 1 Першого протоколу не гарантує права на надбання майна (рішення у справах «Ван дер Мюсель проти Бельгії» та «Копеський проти Словаччини»). Особа може заявляти про порушення ст.1 Першого протоколу тільки тією мірою, якою оскаржувані рішення національного суду стосуються її майна в розумінні цього положення. «Майном» може бути як «існуюче майно», так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права. «Легітимні сподівання» за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у «Копеський проти Словаччини»).
47.Аргументи відповідача про те, що недоотримана пенсія померлої ОСОБА_2 обліковується в ГУ ПФУ в Донецькій області та буде виплачена на умовах окремого порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1165, після затвердження відповідних бюджетних призначень не можуть бути прийняті до уваги з огляду на таке.
48.У силу абзацу другого пункту 1 Порядку Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1165 (далі - Порядок), пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.
49.Пунктом 4 згаданого Порядку передбачено, що пенсійні виплати за минулий період згідно з цим Порядком проводяться щомісяця отримувачам, яких включено до переліку станом на 1 січня відповідного року. На забезпечення пенсійних виплат за минулий період щомісяця спрямовується частина бюджетних призначень, передбачених абзацом другим пункту 1 цього Порядку, відповідно до бюджетного розпису.
50.Розмір пенсійної виплати за минулий період отримувачам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, визначається в сумі, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому здійснюється пенсійна виплата за минулий період, але не може бути більшим від належної до виплати отримувачу суми, що обліковується в переліку отримувачів.
51.У разі недостатності бюджетних призначень для забезпечення пенсійної виплати за минулий період у розмірі, передбаченому абзацом другим цього пункту, виплата проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на пенсійні виплати за минулий період бюджетним призначенням, але не більшій належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів.
52.За результатами виконання бюджету Пенсійного фонду України за дев'ять місяців відповідного року зазначений в абзаці другому цього пункту розмір пенсійної виплати за минулий період може бути збільшений пропорційно залишку бюджетних призначень, але не може перевищувати належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів.
53.Отже, Порядок визначає додаткові умови виплати недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території, що не передбачені Конституцією України та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
54.Конституційний Суд України у Рішенні від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).
55.Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України, до повноважень якого належить прийняття законів.
56.У свою чергу, Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту.
57.Водночас, за змістом конституційних норм, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.
58.Конституційне поняття Закон України, на відміну від поняття законодавство України, не підлягає розширеному тлумаченню. За загальним правилом закон - це нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, який приймається відповідно до особливої процедури парламентом та регулює найважливіші суспільні відносини. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін.
59.Таким чином, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
60.Судом ураховується те, що Верховною Радою України не приймались зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з приводу особливостей виплати недоотриманої пенсії пенсіонерів, які є внутрішньо переміщеними особами.
61.Ураховуючи положення Порядку, у разі його застосування виплата недоотриманої пенсії, належної спадкодавцюОСОБА_2 , відбудеться лише з 01 січня 2026 року щомісячними платежами у розмірі, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і лише у разі достатності відповідних бюджетних призначень.
62.Отже, зазначеною постановою звужуються права на отримання недоодержаних за життя пенсійних виплат спадкодавця ОСОБА_2 у порівнянні з встановленим законом порядком отримання недоотриманої пенсії інших осіб.
63.З огляду на викладене, суд вважає невиплату позивачу недоотриманої пенсії необґрунтованими та такими, що спростовуються встановленими судом обставинами та наведеними вище нормами матеріального права, згідно яких сума пенсії, що належала пенсіонерові, але не була ним одержана за життя, входить о складу спадщини у повному обсязі, тому позовні вимоги на суму 12 448,56 грн ґрунтуються на нормах ст. 1227 ЦК України та ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та підлягають задоволенню. При цьому обставини щодо невиплати указаної суми відповідачем не спростовані.
VI. Розподіл судових витрат між сторонами
64.Статтею 133 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
65.Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
66.Частиною 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
67.Частиною 4 вищевказаної статті вказано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
68.У разі недотримання вимог цієї частини статті, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
69.Позивач просить суд стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000,00 грн.
70.Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц зробила висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
71.Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
72.Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Така позиція висловлена Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2019 у справі №922/445/19, Верховним Судом у постановах від 29.10.2020 у справі №686/5064/20, від 19.01.2022 у справі №910/789/21.
73.Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (рішення у справі "East / West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставіст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).
74.Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження суми витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду: договір про надання правової допомоги № 22/09-25 від 22.09.2025 року, Звіт-АКТ про надані послуги і витрачений час на надання послуг за вересень-жовтень 2025 рік, який є додатком 1 до акту № 1 наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги № 22/09-25 від 22.09.2025 року, рахунок-фактуру № 1 від 06.10.2025 року, ордер на надання правової допомоги серії ВВ № 1051370, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Вербицької Вікторії Анатоліївни № 999 від 22.09.2011 року, платіжну інструкцію №@PL110151 від 06.10.2025 року.
75.З урахуванням встановлених обставин та, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), виконаних адвокатом робіт, часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягу наданих адвокатом послуг та співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, розмір витрат на правничу допомогу є обґрунтованим.
76.Ураховуючи вищенаведене, суд вважає за доцільне стягнути з Відповідача на користь Позивача понесені судові витрати на правничу допомогу у сумі 1 000,00 грн.
77.Відповідно до положень ст. 133, 141 ЦПК України суд вважає за можливе стягнути з Відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 497,96 грн. Одночасно, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 471 грн, що несплачений позивачем при зверненні до суду і який згідно положень ст.2,3 Закону України «Про удовий збір» складає 968, 96 грн (1 211,20 х 0,8).
З огляду на викладене, керуючись статтями 5, 10, 13, 141, 158, 259, 263-265 ЦПК, суд
ухвалив:
1.Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом задовольнити повністю.
2.Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , грошові кошти у порядку спадкування за законом у виді недоотриманої пенсії за життя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 12 448 (дванадцять тисяч чотириста сорок вісім) грн 56 коп.
3.Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 497 (чотириста дев'ятсот сім) 96 грн та витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн.
4.Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) на користь держави судовий збір у розмірі 471,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Т.В. Давидовська