Справа № 199/9880/25
(2/199/4869/25)
Іменем України
02 жовтня 2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі
головуючого судді Богун О.О.,
при секретареві Дубовик А.П.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 08.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №3724935, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 7 000 (сім тисяч гривень) 00 копійок, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши кредитні кошти в розмірі, визначеного у договорі.
В порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого, станом на дату подання позову має заборгованість в розмірі 29 519 (двадц'ять дев'ять тисяч п'ятсот дев'ятнадцять гривень) 00 копійок; 6 300 шість тисяч триста гривень) 00 копійок - тіло кредиту; 21 889 (двадцять одна тисяча вісімсот вісімдесят дев'ять гривень) 00 копійок - заборгованість за процентами; 1 330 (одна тисяча триста тридцять гривень) 00 копійок - заборгованість за комісією.
27 жовтня 2021 року між ТОВ «Мілона» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №78-МЛ від 27.10.2021 року, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло, а ТОВ «Мілона» відступило права вимоги до відповідача за договором №3724935 від 08.07.2021 року.
В зв'язку з викладеним позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 29 519 (двадц'ять дев'ять тисяч п'ятсот дев'ятнадцять гривень) 00 копійок, судові витрати у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні) 40 копійок та витрати пов'язані з наданням правничої допомоги у розмірі 8 000 (вісім тисяч гривень) 00 копійок.
Ухвалою суду від 08 серпня 2025 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
02 жовтня 2025 року справу розглянуто по суті з ухваленням рішення.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про слухання справи повідомлений належним чином, у прохальній частині позовної заяви зазначив про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач у судове за сідання не з'явилась, про причини неявки не повідомила, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином надала до суду відзив на позовну заяву в якому заперечувала проти задоволення позову у зв'язку з тим що нараховані позивачем відсотки не відповідають вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів та на її думку не відповідає нормам п.6 ст.3, ч.3 ст.509, ст.627 ЦК України.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що 08.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №3724935, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 7 000 (сім тисяч гривень) 00 копійок, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши кредитні кошти в розмірі, визначеного у договорі.
В порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого, станом на дату подання позову має заборгованість в розмірі 29 519 (двадц'ять дев'ять тисяч п'ятсот дев'ятнадцять гривень) 00 копійок; 6 300 шість тисяч триста гривень) 00 копійок - тіло кредиту; 21 889 (двадцять одна тисяча вісімсот вісімдесят дев'ять гривень) 00 копійок - заборгованість за процентами; 1 330 (одна тисяча триста тридцять гривень) 00 копійок - заборгованість за комісією.
27 жовтня 2021 року між ТОВ «Мілона» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №78-МЛ від 27.10.2021 року, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло, а ТОВ «Мілона» відступило права вимоги до відповідача за договором №3724935 від 08.07.2021 року.
В зв'язку з викладеним позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 29 519 (двадц'ять дев'ять тисяч п'ятсот дев'ятнадцять гривень) 00 копійок, судові витрати у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні) 40 копійок та витрати пов'язані з наданням правничої допомоги у розмірі 8 000 (вісім тисяч гривень) 00 копійок.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до положення ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
У відповідності до ч.1 та ч.5 ст.762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст.765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму.
За правилами ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача повинно бути стягнено сплачений судовий збір в сумі 2422,40 гривні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 279-282 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором №3724935 від 08.07.2021 року у розмірі 29 519 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот дев'ятнадцять гривень) 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні) 40 копійок.
В задоволенні позовної вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.О. Богун