27 жовтня 2025 року Справа № 480/601/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Соп'яненко О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/601/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з урахуванням уточненних позовних вимог і просить суд:
- визнати рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком від 31.12.2024 № 182950010786 Головного управління Пенсійного Фонду України в Київській області протиправним, скасувати його;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області зарахувати до ОСОБА_1 страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 09.04.1985: з 09.04.1985 по 21.08.1988, з 01.08.1996 по 02.12.1997 та призначити пенсію за віком.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач звернулась до територіального управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком. Разом із заявою було подано необхідні для призначення пенсії документи. За результатами розгляду його заяви ГУ ПФУ у Київській області було прийняте рішення про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Вважає, що відповідачем протиправно, при обчисленні страхового стажу не зарахував періоди трудової діяльності з з 09.04.1985 по 21.08.1988, з 01.08.1996 по 02.12.1997, згідно записів її трудової книжки.
Ухвалою суду позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від ГУ ПФУ у Київській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, оскільки на дату звернення за призначенням пенсії позивач не набула необхідного страхового стажу, право на призначення пенсії за віком відповідно частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відсутнє. (а.с.32-33)
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , звернулася до територіального управління Пенсійного фонду України із заявою від 27.12.2024 про призначення пенсії за віком.
За результатами розгляду заяви позивача, ГУ ПФУ у Київській області прийнято рішення від 31.12.2024 № 182950010786 (а.с.7), яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю на час звернення необхідного страхового стажу роботи.
При цьому, у вказаному рішенні зазначено, загальний страховий стаж становить 26 років 9 місяців 11 днів.
За результатами розгляду документів, до страхового стажу не зараховані період роботи позивача з 09.04.1985 по 21.08.1988, оскільки дата наказу про звільнення не відповідає даті звільнення (дата наказу про звільнення 29.09.1988); з 01.08.1996 по 02.12.1997, оскільки дата наказу про звільнення не відповідає даті звільнення (дата наказу про звільнення 04.12.1996).
Не погодившись з рішенням про відмову у призначенні пенсії за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058- IV).
Відповідно до частин 1, 2статті 26 Закону № 1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
За приписами статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж. Обсяг страхового стажу (стажу роботи) є одним із основних чинників для визначення розміру пенсійних виплат.
За змістом частини першої ст. 1 Закону № 1058-IV термін страховий стаж визначений як період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески, а страховий стаж у солідарній системі визначений частиною першою статті 24 Закону як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Страховий стаж обчислюється в місяцях (ч.ч. 2, 3 ст. 24 Закону № 1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абз. 1 ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).
Згідно зі статтею 62 Закону "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій, є трудова книжка.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно із пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Таким чином, законодавець чітко визначив, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Як встановлено судом, у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 09.04.1985 щодо спірного періоду наявні такі записи (а.с.9-10):
- №1 від 09.04.1985 прийнята на посаду в Конотопський винно-соковий завод. (пр.№95 від 09.04.1985);
- №3 від 21.08.1988 звільнення за власним бажанням (пр.№78-К від 29.09.1988);
- № 9 від 01.08.1996 прийнята на посаду сторожа ПСО в Конотопську бригаду (пр.№149к від 05.08.1996);
- № 10 від 02.12.1997 звільнена за власним бажанням (пр.№232к від 04.12.1996.
Підставою для зарахуванням спірного періоду роботи є дата наказу про звільнення, яка не відповідає даті звільнення.
Варто зауважити, що надмірний формалізмом не може нівелювати відомості трудової книжки, позбавивши позивача права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого стажу.
Так, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, наявність недоліків у трудовій книжці позивача не спростовує факту наявності у нього страхового стажу у спірний період, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
При цьому, суд враховує, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем.
Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, згідно якої на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства та не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Відтак, враховуючи, що спірний період роботи позивача підтверджено записами у трудовій книжці, яка в силу законодавства є основним документом, що підтверджує страховий стаж, суд дійшов висновку, що відповідч не зарахуваши період роботи позивача з 09.04.1985 по 21.08.1988, з 01.08.1996 по 02.12.1997 діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а відтак рішення ГУ ПФУ в Київській області про відмову в призначенні пенсії від 31.12.2024 №182950010786 необхідно скасувати, а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання ГУ ПФУ в Київській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, суд зазначає наступне.
З практики Європейського суду можна зробити висновок, що в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 58 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов до висновку про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 27.12.2024 про призначення пенсії за віком п. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з частиною третьою статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Частиною четвертою цієї статті визначено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права в частині позовних вимог про зобов'язання призначити пенсію за віком на загальних умовах, суд вважає таким, що не відповідає способам судового захисту, закріпленим частиною першою статті 5 КАС України, та об'єкту порушеного права, у зв'язку з чим у задоволенні вказаної вимоги належить відмовити.
Відповідно до ст. 139 КАС України суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1211,20 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково).
Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком від 31.12.2024 № 182950010786 Головного управління Пенсійного Фонду України в Київській області.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (вул. Андрія Саєнка, буд. 10, м.Фастів, 08500, код ЄДРПОУ 22933548) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) періоди роботи з 09.04.1985 по 21.08.1988 та з 01.08.1996 по 02.12.1997.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (вул. Андрія Саєнка, буд. 10, м.Фастів, 08500, код ЄДРПОУ 22933548) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) від 27.12.2024 про призначення пенсії за віком п. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (вул. Андрія Саєнка, буд. 10, м.Фастів, 08500, код ЄДРПОУ 22933548) судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп'яненко