Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
27 жовтня 2025 року Справа №200/8134/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Михайлик А.С., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частина НОМЕР_2 , в якому просить:
визнати протиправними дії щодо встановлення з 29.01.2020 по 20.05.2023 розміру щомісячних та одноразових видів грошового забезпечення, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ № 704;
зобов'язати перерахувати та виплатити, з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів, щомісячні та одноразові види грошового забезпечення, визначивши посадовий оклад та оклад за військовим званням шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ № 704 з 29.01.2020 по 31.12.2020 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2020), з 01.01.2021 по 31.12.2021, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2021), з 01.01.2022 по 31.12.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2022), з 01.01.2023 по 20.05.2023, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2023), із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
визнати протиправними дії щодо не вірного нарахування та невиплати компенсації за не отримане речове майно, що належало до видачі станом на 28.08.2025;
зобов'язати перерахувати та виплатити компенсацію за неотримане речове майно за період з 15.09.2015 по 28.08.2025 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;
визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та не виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 рік;
зобов'язати здійснити перерахунок та виплату компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, за 2015 рік, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004№ 44.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а у разі подання позову особою, звільненою від сплати судового збору, до позову додаються документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, що закріплено також у ч. 8 ст. 160 цього Кодексу.
Пункт 1 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір» передбачає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Водночас, під дію цієї норми не підпадають позовні вимоги щодо виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
При цьому, виходячи з видів грошового забезпечення, визначених приписами постанов Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, із врахуванням положень Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР “Про оплату праці», статті 9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232, Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178, речове забезпечення не має характеру винагороди за виконану працю, а спрямоване насамперед на задоволення потреб військовослужбовців під час несення ними військової служби. Такі гарантії щодо забезпечення військовослужбовців доречно порівняти із подібними категоріями трудового законодавства, а саме: пунктом 3 частини першої статті 29 КЗпП України, відповідно до якого власник або уповноважений ним орган зобов'язаний до початку роботи за укладеним трудовим договором забезпечити працівника необхідними для роботи засобами. Варто також мати на увазі, що речове майно може бути різноманітним: майном особистого користування (предмети військової форми одягу, взуття та спорядження, які видаються у власне користування військовослужбовців) та інвентарним майном, яке є власністю військової частини та використовується особовим складом тимчасово під час проведення спеціальних робіт, несення бойового чергування, варти тощо. Лише за перший вид майна, у разі його неотримання, належить грошовій компенсації.
Отже, речове майно та компенсацію за нього не можна ототожнювати із заробітною платою (грошовим забезпеченням) військовослужбовця.
Аналогічні висновки виклав Верховний Суд в постанові від 19.07.2021 у справі № 480/3354/19.
Таким чином, у даному випадку не підлягає застосуванню п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір».
Щодо наявності в позивача статусу учасника бойових дій та п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір», то правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 №3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У статті 22 цього Закону визначено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
В ухвалі від 06.05.2020 у справі № 9901/70/20 (провадження №11-128заі20) Велика Палата Верховного Суду, відмовляючи у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та повертаючи матеріали апеляційної скарги, яку було залишено без руху з підстав несплати судового збору, дійшла висновку, що оскільки особа звернулася до суду з позовом з приводу оскарження питання, що не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи саме зі статусом учасника бойових дій, то судовий збір у цій справі підлягає сплаті.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд також в ухвалах від 25.05.2022 у справі № 320/1344/21, від 07.02.2023 у справі № 753/11680/20.
У цьому випадку, спір стосується невиплати позивачу при звільненні компенсації вартості за неотримане речове майно, що не стосується соціального і правового захисту особи саме як учасника бойових дій, а отже судовий збір підлягав сплаті.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3028,00 грн, що визначено Законом України “Про Державний бюджет України на 2025 рік».
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розміру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином за дані позовні вимоги підлягає сплаті судовий збір у сумі 968,96 грн, який позивач не сплатила.
Наведене вище свідчить про те, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, що згідно частини 1 статті 169 цього Кодексу є підставою для постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на наведене та керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частина НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу для усунення недоліків вказаної позовної заяви десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, протягом якого позивач має надати до суду доказ сплати судового збору.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.С. Михайлик