м. Вінниця
27 жовтня 2025 р. Справа № 120/3814/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ),
Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (вул. Пирогова, 4А, м. Вінниця, 21018)
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач 1) та Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - відповідач 2) про визнання протиправними дії відповідача 1 щодо подання до правоохоронних органів матеріалів стосовно доставлення позивача, який вчинив адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП для складання протоколу, які стали підставою для внесення до інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" відомостей про позивача як про особу, яка підлягає доставленню до ІНФОРМАЦІЯ_1 для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП та його розшуку; зобов'язання відповідача 2 виключити інформацію про позивача з інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" як про особу, яка підлягає доставленню до ІНФОРМАЦІЯ_1 для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП, що є підставою для розшуку позивача.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 подано посадовим особам органів Національної поліції України інформацію про порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також орієнтовано органи поліції на необхідність адміністративного затримання для складення протоколу про адміністративне правопорушення. Однак, як наголошує позивач, вказане не відповідає дійсності, оскільки жодних дій, спрямованих на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації чи на вчинення будь-яких порушень законодавства щодо військового обліку, мобілізації та мобілізаційної підготовки він не вчиняв, жодних повісток про виклик до ТЦК та СП не отримував (у тому числі і поштовими відправленнями). Наведене зумовило звернення позивача до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 31.03.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
На виконання вимог ухвали суду, позивачем надано заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано квитанцію про сплату судового збору.
Ухвалою суду від 06.05.2025 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
15.05.2025 за вх.№31657/25 до суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому наведено заперечення проти заявлених позовних вимог. Аргументуючи свою позицію відповідач 2 вказує, що під час внесення до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» даних щодо позивача про порушення ним законодавства про мобілізацію, Вінницьке районне управління поліції діяло правомірно, у межах наданих законом повноважень та відповідно до звернення начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.01.2025 № E1147836, зареєстрованого 29.01.2025 за № 2280. На думку відповідача 2, зазначені дії поліції ґрунтувалися на положеннях Конституції України, Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а також Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022. Відповідач 2 наголошує, що поліція зобов'язана за зверненням територіальних центрів комплектування здійснювати адміністративне затримання та доставлення осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, а також вносити відповідну інформацію до системи ІПНП відповідно до наказів МВС № 676 від 03.08.2017 та № 100 від 08.02.2019. З огляду на це, підстави для виключення відомостей про позивача з інформаційно-комунікаційної системи відсутні, адже ці дані внесені правомірно, у межах повноважень поліції та не призвели до порушення прав позивача.
Також 15.05.2025 за вх.№31658/25 відповідачем 2 подано до суду клопотання про залучення співвідповідача - Головне управління Національної поліції у Вінницькій області. Клопотання мотивоване тим, що Вінницьке РУП ГУНП у Вінницькій області є структурним підрозділом ГУ НП у Вінницькій області та не являється окремою юридичною особою.
В контексті наведеного суд звертає увагу відповідача 2, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є не лише орган державної влади чи місцевого самоврядування як юридична особа, але й її структурний підрозділ або посадова особа, якщо вони здійснюють владні управлінські функції.
Таким чином, Вінницьке районне управління поліції ГУНП у Вінницькій області, незважаючи на відсутність статусу окремої юридичної особи, є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України, Отже, саме Вінницьке РУП є належним відповідачем у даній справі, оскільки спір виник з приводу реалізації ним владних управлінських повноважень, а не дій чи рішень Головного управління Національної поліції у Вінницькій області. Залучення ГУНП у Вінницькій області як співвідповідача є безпідставним і не відповідає предмету спору.
Відтак, клопотання відповідача 2 про залучення співвідповідача задоволенню не підлягає, оскільки Вінницьке районне управління поліції, діючи від імені Національної поліції України, самостійно здійснює владні управлінські функції та несе процесуальну відповідальність за власні дії як суб'єкт владних повноважень.
16.05.2025 за вх.№31695/25 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій наведено заперечення проти тверджень відповідача 2.
05.09.2025 за вх.№36504/25 до суду надійшов відзив відповідача 1, в якому він посилається на положення ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає відповідальність за порушення законодавства про мобілізацію, а також на норми Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», відповідно до яких громадяни зобов'язані уточнювати свої персональні дані, перебуваючи на військовому обліку, і з'являтися за викликом до територіальних центрів комплектування. Відповідач1 зауважує, що позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак не прибув 16.01.2025 о 14:00 год за адресою, вказаною у повістці №1700724 від 06.01.2025, і не повідомив причин своєї неявки. У зв'язку з цим 26.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 направлено електронне звернення №E1147836 до Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області з проханням забезпечити доставлення позивача для складання протоколу про адміністративне правопорушення. На думку відповідача 1, такі дії здійснені ним у межах наданих законом повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства, та не порушують прав позивача. При цьому відповідач 1 стверджує, що закон не визначає чітких підстав для внесення відомостей про осіб до інформаційних баз даних ТЦК із відміткою про порушення законодавства про мобілізацію, тому наявність таких відомостей не залежить від факту складення протоколу чи притягнення до відповідальності. Відповідно, на переконання відповідача 1, суд не має повноважень зобов'язувати ТЦК змінювати чи видаляти записи з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, оскільки це є дискреційним правом відповідного органу. Крім того, відповідач 1 просить суд поновити пропущений строк на подання відзиву, посилаючись на ч. 1 ст. 121 КАС України. Підставами для поновлення строку він називає об'єктивні обставини, зокрема значну завантаженість роботи під час воєнного стану, часті повітряні тривоги, обмежену кількість працівників і технічні збої в роботі системи «Електронний суд».
Щодо означеного питання, то суд враховує, що в Україні діє воєнний стан і відповідач виконує першочергові завдання з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Верховним Судом у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 акцентовано на тому, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України.
У постанові № 500/787/19 від 30.01.2020 Верховний Суд вказав на те, що згідно з практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішення питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав не приймати до уваги поданий відповідачем 1 відзив на позовну заяву, оскільки пріоритетним є вирішення справи на засадах змагальності та з'ясування всіх обставин справи.
09.09.2025 за вх.№56944/25 до суду надійшла відповідь позивача на відзив відповідача 1.
Ухвалою суду від 20.10.2025 у відповідача 1 витребувано докази направлення та вручення позивачеві повістки від 06.01.2025 №1700724 (повідомлення про вручення рекомендованого повідомлення, акт відмови від отримання, довідку з поштового оператора або інші підтверджувальні документи); копії адміністративних матеріалів, складених стосовно позивача, а саме: протоколу про адміністративне правопорушення (за наявності), постанови про притягнення до адміністративної відповідальності або про закриття провадження.
22.10.2025 за вх.№66513/25 відповідачем 1 надано витребувані докази.
Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
Позивач перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
З копії електронного військово-облікового документу з "Резерв+" вбачається, що позивачем вчасно уточнено дані. Також у цьому документі міститься інформація про виявлення порушення військового обліку.
06.01.2025 відповідачем 1 виписано повістку № 1700724 на ім'я позивача про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 16.01.2025 о 14.00 год.
Зазначена повістка направлена позивачу рекомендованим повідомленням про вручення 06.01.2025, номер поштового відправлення 0610220024400.
Згідно інформації з офіційного сайту «Укрпошта» відправлення за трекінговим номером 0610220024400 вручене одержувачу 15.01.2025.
16.01.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач не з'явився та не надав підтверджуючих документів щодо поважних причин своєї відсутності. У зв'язку з цим 26.01.2025 посадовими особами відповідача 1 шляхом електронної взаємодії подано звернення №Е1147836 до Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області щодо необхідності доставлення позивача як особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП.
Вважаючи такі дії відповідача 1 протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі ? Закон № 3543-XII).
За ст. 1 Закону № 3543-XII мобілізація ? комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону № 3543-XII визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, а саме:
- з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України ?- за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України ? за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України ? за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону № 3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися, зокрема, військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі ? Порядок № 560).
Згідно з п. 21 Порядку № 560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Пунктом 28 Порядку № 560 передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
За змістом п. 34 Порядку № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Відповідно до п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки ? особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі ? військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі ? державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі ? підприємства, установи та організації) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі ? Порядок № 1487).
Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено також Додаток 2 до Порядку № 1487, яким є Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі ? Правила військового обліку).
Пунктом 1 Правил військового обліку визначено, що військовозобов'язані та резервісти повинні:
1) перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання ? у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ ? у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів ? у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності;
2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів;
4) проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у розвідувальних органах ? за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів;
5) проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі, проходити службу у військовому резерві;
7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;
8) у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов'язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
9) негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа;
10) звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;
11) у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов'язані та резервісти СБУ ? в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів ? у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів); мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон; уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з приписами п. 3 Правил військового обліку призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Зокрема, ст. 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) регламентують відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
За змістом п. 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, з-поміж іншого: розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, Служби зовнішньої розвідки); звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку (додаток 20); повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Приписами ч. 1 ст. 27 Закону № 3543-ХІІ визначено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Зазначені приписи закону кореспондуються з Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, пунктом 56 якого передбачено, що Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ (додаток 20) здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП.
Як установлено судом з матеріалів справи, зокрема із витягу з мобільного застосунку "Резерв+", позивач оновив дані 27.05.2024. При цьому адресою його проживання зазначено: АДРЕСА_3 .
На зазначену адресу відповідачем направлено рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення (0610220024400) повістку від 06.01.2025 № 1700724 про про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 16.01.2025 о 14.00 год.
Згідно інформації з офіційного сайту «Укрпошта» відправлення за трекінговим номером 0610220024400 вручене одержувачу 15.01.2025.
Суд зауважує, що згідно з п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується, крім іншого, інформацією від поштового оператора, що і має місце в даному випадку.
У визначений повісткою час позивач за викликом не з'явився. Цей факт позивачем не оспорюється. Також не є спірним те, що позивач про причини неявки, як це передбачено законодавством, в найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не повідомив, а також не повідомив і в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Отже, слід констатувати, що відповідач 1 здійснив виклик позивача повісткою з дотриманням вимог Порядку № 560.
Внаслідок вищезазначеної бездіяльності позивача та з метою реалізації повноважень, передбачених ч. 1 ст. 27 Закону № 3543-ХІІ та п. 79 Порядку № 1487, відповідач 1 звернувся до відповідача 2 для доставлення позивача до ТЦК та СП як такого, що порушив правила військового обліку - для розгляду справи про адміністративне правопорушення.
З огляду на належне повідомлення позивача про виклик до ТЦК та СП, але його нез'явлення за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 , звернення відповідача 1 до органів поліції для доставлення позивача до ТЦК та СП слід вважати правомірним, а тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
При цьому суд зауважує, що причини неприбуття військовозобов'язаного за викликом до ТЦК та СП з'ясовуються саме при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача 2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані щодо наявності порушення позивачем правил військового обліку, то суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII), у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами МВС України, іншими нормативно-правовими актами.
Наказом МВС України 03.08.2017 № 676 затверджено Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за змістом п. 1 розділу І якого інформаційно-комунікаційна система «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - система ІПНП) - сукупність технічних і програмних засобів, призначених для обробки відомостей, що утворюються у процесі діяльності Національної поліції України та її інформаційно-аналітичного забезпечення. Система ІПНП є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи МВС (далі - ЄІС МВС).
В розумінні п. 3 розділу ІІІ даного Положення бази даних поліції, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції, містять відомості, зокрема, стосовно повідомлень про кримінальні та адміністративні правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, що надійшли технічними каналами зв'язку;
Згідно п. 1-3 Додатку 1 Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяві повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, визначено, що згідно з пунктом 5 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
Заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення незалежно від місця і часу їх скоєння, повноти отриманих відомостей і форми подання, а також особи заявника реєструють цілодобово уповноважені службові особи центрального органу управління поліцією, головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, їх територіальних (відокремлених) підрозділах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділах (далі - органи (підрозділи) поліції), до яких звернулася особа чи надійшло повідомлення.
Заяви чи повідомлення фізичних або юридичних осіб про вчинення кримінального правопорушення та іншу подію можуть бути усними або письмовими.
Уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції після отримання заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, зобов'язана внести відповідні відомості до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», а за відсутності технічних можливостей - до журналу єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події.
Отже, після надходження відповідних заяв службова особа поліції вносить відомості до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України».
Як вбачається з матеріалів справи, 29.01.2025 позивача внесено до бази "ІПНП" на підставі звернення начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо доставлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП, а тому враховуючи зазначене і наведені вимоги закону відповідач 2 діяв правомірно.
Суд наголошує, що відповідач 2 уповноважений здійснювати розшук, включати та виключати відомості щодо правопорушників до ІКС «Інформаційний портал Національної поліції України», однак на підставі звернення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Тобто, після отримання від відповідача 1 повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача як такого, що вчинив адміністративне правопорушення за статтею (статтями) 210 КУпАП, до обласного, районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідно до п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, у відповідача 2 виникне обов'язок щодо виключення позивача з бази інформаційного ресурсу Інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» як такого, що перебуває у розшуку за порушення правил військового обліку.
Таким чином, на час розгляду справи позовні вимоги про зобов'язання відповідача 2 виключити позивача з інформаційних баз ІПНП є передчасними, оскільки повідомлень для виключення таких відомостей від ТЦК та СП до поліції не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відповідно про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 139, 242, 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач 1: ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
Відповідач 2: Вінницьке районне управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (вул. Пирогова, 4А, м. Вінниця, 21018)
Повний текст судового рішення складено та підписано суддею 27.10.2025 року.
Суддя Маслоід Олена Степанівна