Справа № 594/1275/25
27 жовтня 2025 року м.Борщів
Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої-судді: Губіш О.А.
з участю:
секретаря: Окулянко У.Г.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати постанову №2618 про адміністративне правопорушення від 25 серпня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн, незаконною та скасувати її, а провадження у справі закрити.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_3 №2618 від 25.08.2025 його визнано винним в тому, що 19.08.2025 о 09 год. 58 хв. його доставлено працівниками органів Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 і встановлено, що йому, 28.06.2025, направлена повістка №4069184 засобами поштового зв'язку для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09.00 год. 08 липня 2025 року для уточнення даних. Відповідно до даних поштового оператора поштове відправлення повернулось в ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання. Дата відмітки - 06.07.2025. Він на визначену та повідомлену належним чином дату і час та місце прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився. Будь-яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк (три дні від дати прибуття, визначеній у повістці) не надав.
Вважає, що така постанова є протиправною, суперечить вимогам закону, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому підлягає до скасування. Зокрема зазначив, що його не було належним чином повідомлено про наявність повістки, яку йому не було доставлено за місцем його проживання, він не отримував жодних смс-, телефонних чи письмових сповіщень від поштового відділення про надходження на його адресу місця реєстрації відправлень від ТЦК та СП.
Сам він не заперечує свого обов'язку з'явитися за викликом до відповідного ТЦК та СП і обов'язково би з'явився, але в разі належного повідомлення.
Поряд з тим зазначив, що він є особою, яка має право на відстрочку на підставі п.2 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв'язку з тим, що він є інвалідом другої групи з дитинства довічно.
Відповідно до витягну з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів йому надано відстрочку від призову на військову службу по мобілізації до завершення мобілізації. Останньою датою уточнення його даних є 19.08.2025. Тому йому не було жодної необхідності не отримувати повістку, вразі її вручення та ігнорувати прибуття до ТЦК та СП.
Як вбачається із оскаржуваної постанови, направлена йому повістка повернулась у ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою про його відсутність за адресою місця проживання, а саме АДРЕСА_1 .
Як зазначав вище, він є інвалідом другої групи з дитинства довічно, а тому постійно з 3 березня 1987 року перебуває в Мельнице-Подільському територіальному центрі надання соціальних послуг і реабілітації. Через стан свого здоров'я, з території даного центру він сам нікуди не відлучається, якщо є така потреба, то тільки у супроводі працівника центру. Тому ніхто із працівників поштового відділення до нього в центр не приходив та повістку не вручав.
Ні в протоколі, ні в постанові не вказано на підставі яких доказів суб'єкт владних повноважень дійшов до висновку вчинення ним адміністративного правопорушення, отже відсутні будь-які докази того, що він був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки рекомендоване поштове відправлення АТ «Укрпошта» з повісткою про виклик його до ТЦК та СП повернуто відправнику, що не є належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, як це передбачено п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024
Крім того, 19.08.2025 в центр прибув дільничний інспектор та повідомив, що він має доправити його до ТЦК та СП, тому його адміністрація центру відпустила разом з ним. По прибутті до ІНФОРМАЦІЯ_2 йому повідомили, що він не прибув на виклик, однак він тут же заперечував, так як жодного повідомлення не отримував.
Надалі, перевіривши його документи, а саме, що він є інвалідом і йому надано відстрочку, його відпустили, при ньому ніхто не складав протокол про адміністративне правопорушення, його не повідомляли про час та місце розгляду справи, мови про таке взагалі не було і не повідомляли йому про накладення на нього штрафу.
Також, відповідно до оскаржуваної постанови, він не прибув до ТЦК для уточнення даних, проте не вказано, які ж дані він не уточнив.
Оскаржувана постанова відповідачем прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП та необгрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування із закриттям провадження у справі.
Крім того зазначив, що про існування вказаної постанови, йому стало відомо після 20 вересня 2025 року, майже через місяць, як її було винесено, тому вважає, що з поважних причин пропустив строк для оскарження постанови.
Як вбачається із оскаржуваної постанови така винесена 25.08.2025. У даній постанові відсутній його підпис про те, що він отримав її 25.08.2025.
Із поштового конверта, в якому йому за адресою його проживання було направлено копію постанови, вбачається, що таку було направлено із м. Борщева 18.09.2025 і в поштове відділення селища Мельниці-Подільської дане відправлення доставлено 20 вересня 2025 року, що є суботою.
Вказану постанову було передано адміністрацією центру, коли викликали до себе і лише тоді він дізнався про її існування, особисто йому її вручено не було.
У зв'язку з наведеним, просив також поновити йому строк на оскарження.
Ухвалою суду від 17.10.2025 відкрито провадження у справі і розгляд справи постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
23.10.2025 представником відповідача Тимофій В.П. подано до суду відзив на позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що наявність у позивача інвалідності не знімає з нього обов'язку з'являтися за викликом по повістці.
Відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 р. № 932, взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 16 років, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років, до 60 років здійснюється автоматично на підставі даних, отриманих шляхом інформаційної взаємодії з електронними державними реєстрами.
До моменту доставлення позивача органами Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 , 19 серпня 2025 року, в електронному військово-обліковому документі позивача не відображалося відомостей щодо його інвалідності. Оскільки відомості про проходження позивачем військово-лікарської комісії також не відображалися, виникла необхідність в уточненні даних, про що і була направлена повістка, не одержана позивачем з невідомих причин.
Таким чином, виходячи з вищевикладеного та обставин справи, відомості про позивача були автоматично перенесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом електронної інформаційної взаємодії.
Отже, на момент винесення постанови, позивач, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» зобов'язаний був з'явитися до відповідача на вказану в повістці дату та час і вважався таким, що вчинив адміністративне правопорушення, про що і була винесена оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності.
Крім цього, у відзиві просила розгляд справи проводити у відсутності представника відповідача.
24.10.2025 представник позивача - адвокат Когут О.В. подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідачем у відзиві наводяться положення законів України та нормативних актів.
Як підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідач зазначає, що до моменту доставления його органами Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 19серпня 2025 року, в електронному військово-обліковому документі позивача не відображалося відомостей щодо його інвалідності, а також не відображено відомості про проходження ним військово- лікарської комісії, тому і виникла необхідність в уточненні даних, про що йому була направлена повістка.
Надалі відповідач вказує, що дана повістка не одержана позивачем з невідомих причин.
Таким чином сам відповідач визнав той факт, що ОСОБА_4 не отримав направлену йому повістку з невідомих причин.
А такою причиною було те, що ОСОБА_4 , не було належним чином повідомлено про наявність повістки, яку йому не було доставлено за місцем його проживання, він не отримував жодних смс-, телефонних чи письмових сповіщень від поштового відділення про надходження на його адресу місця реєстрації відправлень від ТЦК та СП.
В судове засідання позивач, його представник - адвокат Когут О.В. не з'явилися. Позивач у позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності. Представник ОСОБА_5 подав заяву, у якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, при цьому зазначив, що позов підтримує та просить такий задовольнити.
Представник відповідача у відзиві на позов просила розгляд справи проводити у відсутності представника відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступне.
Так, оскаржувана постанова була винесена 25.08.2025. У день винесення, її не було вручено позивачу, оскільки у постанові відсутній підпис позивача про її отримання. Із наданого позивачем поштового конверта, яким йому було направлено оскаржувану постанову, вбачається, що таку йому було надіслано 18.09.2025 із м. Борщів, та прибуло на поштове відділення смт Мельниця - Поділська 20.09.2025. Надалі, поштовий конверт було передано Мельнице - Подільському територіальному центру надання соціальних послуг і реабілітації, де надалі адміністрація центру передала йому.
Після цього позивач звернувся до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, якому, на підставі наказу від 07.10.2025 №Н-БВПД/017/04.2-4/723, 08 жовтня 2025 року призначено адвоката. Тому суд приходить до переконання, що строк оскарження рішення необхідно поновити, крім того, також враховує, що пропущений строк є незначний.
Згідно оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення № 2618 від 25.08.2025, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_6 , розглянувши матеріали адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн.
Відповідно до постанови ОСОБА_1 здійснив правопорушення, яке вчинене в особливий період (особливий період в Україні діє з моменту оприлюднення Указу Президента від 17 березня 2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», який затверджений Законом України від 17.03.2014 № 1126-УІІ, що набрав чинності з дня його опублікування в газеті «Голос України» від 18.04.2014 № 49, та порушив вимоги абз.7 п.3 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.210-1 ч.3 КУпАП.
Зі змісту оскаржуваної постанови також встановлено, що 19 серпня 2025 о 09 год. 58 хв. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , житель селища Мельниця-Подільська, Чортківського району, Тернопільської області доставлений органами Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , що 28 червня 2025 року йому, відповідно до п.30-2 постанови КМ України № 560 від 16.05.2024 «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» направлена повістка № 4069184 засобами поштового зв'язку для прибуття в ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09.00 год. 08.07.2025 для уточнення даних. Відповідно до даних поштового оператора для ОСОБА_1 поштове відправлення повернулось в ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання особи. Дата відмітки - 06.07.2025. ОСОБА_1 на визначену та повідомлену належним чином дату і час та місце прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився. Будь-яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці) не надав.
Відповідно до ч.ч. 1-3, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі-відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на бори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону,- за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно пп. 2 п. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
У відповідності до вимог абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
П. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 15.03.2009, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст. 235 КУпАП).
Крім того відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд, оцінивши та дослідивши докази у їх сукупності, приходить до переконання про порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , в ході якого обставини справи були досліджені неповно, адже як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 не був належним чином сповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення даних.
Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про надсилання та вручення повістки (запрошення) на 09.00 год. 08.07.2025, для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення даних, як це зазначено в оскаржуваній постанові.
Крім цього слід зазначити, що суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу та настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від явки. Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Тобто ОСОБА_1 мав знати, що його викликають до ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак свідомо не з'явився, при цьому обов'язок довести вказану обставину в силу ст. 77 КАС України покладається на відповідача, що ним не доведено.
Як вбачається із адміністративного позову, ОСОБА_1 не отримував жодних сповіщень та повістки за адресою місця проживання, тому не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 у вказаний у повістці час.
Таким чином, на переконання суду, відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 було відомо про необхідність з'явитися на виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у зазначеній у повістці місце та строк. Отже, умисел ОСОБА_1 на вчинення адміністративного правопорушення не доведений «поза розумним сумнівом».
Більше того, представник відповідача у відзиві на позов зазначає, що дана повістка не одержана позивачем з невідомих причин, тим самим відповідач визнав той факт, що ОСОБА_4 не отримав направлену йому повістку з невідомих причин.
Окрім того про відсутність умислу ОСОБА_1 щодо неявки до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення даних свідчить і те, що такий уточнив військово-облікові дані вчасно, 19.08.2025, група інвалідності 2 внаслідок інвалідності з дитинства, про що свідчить долучений до матеріалів справи витяг із застосунку «Резерв+», а також йому надано відстрочку від призову на військову службу до завершення мобілізації на підставі п. 2 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Наведене також підтверджується копією пенсійного посвідчення на його ім'я, довідкою серії ВТЭ-16 №057222, з яких вбачається, що позивач є особою з 2 групою інвалідності, така йому призначена з дитинства довічно, і у зв'язку із чим отримує пенсію.
Крім того, згідно довідки №159 від 09.10.2025, виданої Мельнице - Подільським територіальним центром надання соціальних послуг та реабілітації, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , інвалід 2 групи, знаходиться на довічному перебуванню в Мельнице - Подільському територіальному центрі надання соціальних послуг і реабілітації з 03 березня 1987 року, як інвалід дитинства.
З урахуванням викладеного, а також шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення. При цьому суд керується положеннями ч.3 ст.62 Конституції України, відповідно до якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню, у зв'язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити.
Крім того, при задоволенні позову суд вважає, що оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, такий підлягає стягненню з відповідача в користь держави.
Керуючись ст.62 Конституції України, ст.ст. 5, 9, 72, 75-77, 244-246, 262, 286, 293, 295 КАС України, ст.ст. 33, 210, 210-1, 245, 251, 252, 258, 268, 280, 283, 287-289, 293 КУпАП, суд -
Позов задоволити.
Поновити ОСОБА_1 строк оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП № 2618 від 25 серпня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , про накладення адміністративного стягнення.
Постанову в справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП № 2618 від 25 серпня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн на ОСОБА_1 - скасувати та закрити провадження у справі.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань в користь держави судовий збір у сумі 605 грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного рішення.
Реквізити сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Головуюча: