Справа № 490/4078/25
нп 6/490/232/2025
ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА
вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08
e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528
28 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., за участю секретаря судового засідання Рябой Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про відстрочку виконання судового рішення подану ОСОБА_1 в справі №490/4078/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
17.10.2025 року до Центрального районного суду міста Миколаєва надійшла заява ОСОБА_1 про відстрочку виконання судового рішення в справі №490/4078/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В заяві ОСОБА_1 просить суд відстрочити виконання рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 18.08.2025 року справі №490/4078/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Вимоги заяви ОСОБА_1 обгрунтовує складним матеріальним становищем, наявністю відкритих виконавчих проваджень в яких вона виступає боржником по іншим справам на загальну суму майже 500000,00 грн. Всі кошти заявниця брала під примусом та погрозами шахрая. Також заявниця стверджує, що в неї хвора дитина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка потребує раз на три місяці проведення реабілітаційних заходів, також донька постійно хворіє на ГРВІ.
Також заявниця стверджує, що самостійно виховує дитину, аліментів батька у розмірі 2000,00 грн не вистачає, а з чистої зарплати 10500,00 грн у неї списують 2100,00 грн щомісячно, тих які залишаються 8000,00 грн не вистачає на проживання, власного житла не має та вимушена жити у батьків. Крім того, заявниця стверджує про поганий стан її здоров'я після ДТП, має намір оформлювати інвалідність та існує необхідність у регулярному вживанні ліків.
Заявниця просить відстрочити виконання судового рішення на пів року або на рік.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.10.2025 року справу передано судді Саламатіну О.В.
Ухвалою судді від 20 жовтня 2025 року прийнято до розгляду заяву про відстрочку виконання судового рішення подану ОСОБА_1 в справі №490/4078/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 28.10.2025 року о 11 годині 30 хвилин в приміщенні Центрального районного суду м. Миколаєва (м. Миколаїв, вул. Захисників Миколаєва, 41/12, каб. №11)
Відповідно до частини другої статті 435 ЦПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Учасники справи, які повідомлені судом належним чином про час, місце та дату слухання справи в судове засідання не з'явились.
З урахуванням наведеного, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, докази, надані на обґрунтування заяви, суд вважає що наявні підстави для задоволення заяви та відстрочення виконання судового рішення строком на шість місяців.
Так, рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 18 серпня 2025 року по справі №490/4078/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (код ЄДРПОУ: 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором №06.07.2024-100000956 від 06.07.2024 року у розмірі 6150 (шість тисяч сто п'ятдесят) гривень 00 копійок, яка складається з заборгованості: за тілом кредиту у сумі 2500,00 грн, за процентами у сумі 3150,00 грн, комісії у сумі 125,00 грн та додаткової комісії у розмірі 375,00 грн, та суму судового збору у розмірі 2013 (дві тисячі тринадцять) гривень 01 копійку.
Як вбачається з свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 06.02.2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочним рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 13 листопада 2024 року по справі №487/5121/24 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований 30.07.2020 Інгульським районним у м. Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №200.
25.06.2024 року Центральним районним судом міста Миколаєва видано судовий наказ №490/4993/24, яким стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНН НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН НОМЕР_4 аліменти на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 17 червня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Заочним рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва від 30.04.2025 року по справі №490/11571/24 було задоволено позов ТОВ "Іннова Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ "Іннова Фінанс" (код ЄДРПОУ 44127243, адреса: 01014, м.Київ, вул. Болсуновська, 8, поверх 9), заборгованість за Договором про надання грошових коштів у позику №4540350724 від 06.07.2024 року у розмірі 51 084 грн., яка складається : 12 900 грн. заборгованість за тілом кредиту; 31 734 грн. заборгованість за процентами, 6 450 грн. - неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки та судовий збір в сумі 2422,40 грн.
19.09.2025 року приватним виконавцем Булахевичем С.В. відкрито виконавче провадження з виконання заочного рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 30.04.2025 року по справі №490/11571/24.
В провадженні Центрального районного суду міста Миколаєва перебувають справи №490/4463/25 та №490/6267/25 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в яких ОСОБА_1 виступає відповідачкою.
Як вбачається з Виписки з медичної карти реабілітаційного хворого №49, ОСОБА_2 проходила курс реабілітаційного лікування в Миколаївській обласній дитячій клінічній дікарні у відділенні фізичної та реабілітаційної медицини з 18.02.2025 року по 07.03.2025 року, діагноз: Синдром надмірної рухливості суглобів. Плоско-вальгусна деформація стоп. Рекомендації: спостереження ортопеда травматолога дитячого; проходження повторного курсу реабілітації в амбулаторних умовах.
Як вбачається з довідки від 17.09.2025 року за №128 ОСОБА_1 працює у КНП ММР "Міська лікарня №1" на посаді: сестра (брат) медична і її заробіток з липня 2025 року по серпень 2025 року складає 27000,00 грн (липень 2025 - 8810,56 грн; серпень 2025 року - 18189,44 грн).
Також в матеріалах справи містяться документи щодо здійснення медичних обстежень ОСОБА_1 .
Відповідно до частини першої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно частини третьої статті 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до частини четвертої статті 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб. Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим. Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. В той же час, згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року №8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду. Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов'язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04.06.2019 року у справі №916/190/18.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру…», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Виконання судового рішення у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивності необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання такого додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання строку для відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» наголошує, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6, також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні. Отже, виконання судового рішення не може відстрочуватися на незаконних підставах.
Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає, що заявницею доведено існування обставин передбачених статтею 435 ЦПК України, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Так, відповідно до частини четвертої статті 435 ЦПК України судом враховано, що з досліджених судом медичних документів, які долучені до заяви, вбачається наявність захворювань у доньки заявниці, які потребують спостереження ортопеда травматолога дитячого та проходження повторного курсу реабілітації в амбулаторних умовах. Крім того, судом також враховано матеріальний стан заявниці, який з огляду на інформацію щодо розміру заробітної плати зявниці, необхідності утримання малолітньої дитини, наявності відкритого виконавчого провадження у справі №490/11571/24 щодо стягнення з заявниці 53506,40 грн, на переконання суду, є скрутним.
З урахуванням наведеного вище, судом встановлено наявність пістав, які не залежать від волі боржниці та обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення у справі №490/4078/25, а за такого суд вважає за необхідне відстрочити виконання судового рішення на строк шість місяців - до 28.04.2025 року.
На підставі викладеного та керуючись ст. 81, 258, 259, 260, 353, 354, 435 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання судового рішення, задовольнити.
Відстрочити виконання рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 18 серпня 2025 року по справі №490/4078/25за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (код ЄДРПОУ: 37356833, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договоромна строк шість місяців до 28 квітня 2025 року.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку встанволеному статтею 261 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя О.В. Саламатін