Справа № 489/8782/25
Номер провадження 2-о/489/207/25
про залишення заяви без руху
28 жовтня 2025 року місто Миколаїв
Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Кокорєв В. В., розглянувши матеріали заяви за вх. № 28143/25-Вх
за заявою про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей ,
заявник: ОСОБА_1 ,
встановив
Заявником подано до суду заяву про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей .
Відповідно до ч. 3 ст. 293 ЦПК України, у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Крім того, згідно роз'яснень, які містяться в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" віл 21 грудня 2007 року № 11, розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 Сімейного кодексу України), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу.
При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей. Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.1 ст.109 Сімейного кодексу України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Таким чином для захисту інтересів неповнолітньої дитини суд має перевірити зміст письмового договору, який подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу.
Заявник вказує у заяві про те що подружжям досягнуто згоди щодо подальшого виховання та утримання дитини, однак письмовий договір як доказ такої згоди не додає.
Також суд звертає увагу на те, що спільна заява подружжя має бути складена та підписана обома з подружжя, однак спільна заява подружжя подана через електронний кабінет лише заявником ОСОБА_1 .
В порушення вищенаведеного, спільна заява подружжя не містить підпису другого заявника, що унеможливлює суд перевірити чи є дана заява волевиявленням двох заявників.
Отже, спільна заява про розірвання шлюбу має бути підписана обома з подружжя та подаватися до суду разом з письмовим договором про те, з ким будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їх життя братимуть заявники, з зазначенням умов здійснення права на особисте виховання дітей.
Відповідно до ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Так як заява про розірвання шлюбу є спільною заявою подружжя, то заявнику варто вказати другим заявником другого із подружжя, зокрема ОСОБА_2 .
Окрім того, заявником у заяві не зазначено жодної заінтересованої особи, що унеможливлює відкриття провадження. Тому заявнкиу варто вказати заітересованою особою Інгульський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса).
Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Заявником документу підтверджуючого сплату судового збору до заяви надано не було.
Відповідно до абз.3 п.п.4 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яку подано фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином заявнику треба сплатити судовий збір у розмірі 605,60 та надати суду докази сплати судового збору.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.10, 175-177, 185, 260, 293, 294 ЦПК України
ухвалив
Залишити без руху заяву про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей , заявник: ОСОБА_1 .
Надати заявнику строк для усунення недоліків, а саме сім днів з дня отримання заявником копії ухвали. В зазначений строк заявнику необхідно подати нову заяву підписану обома з подружжя, в якій вказати другого заявнику та заінтересовану особу, письмовий договір про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей та докази сплати судового збору.
В разі невиконання цих вимог у визначений строк, заява буде вважатись неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили в момент її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Кокорєв