Провадження № 2/470/359/25
Справа № 191/3861/25
27 жовтня 2025 року с-ще Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Лусти С.А.,
за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Березнегувате в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Айконс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
01 вересня 2025 року до Березнегуватського районного суду Миколаївської області від Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у відповідності до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, надійшла позовна заява ТОВ "ФК Айконс" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, яка підписана представником позивача Пархомчуком О.В.
В позові зазначено, що 14 червня 2020 року між ТОВ "Кредитна установа "Європейська кредитна група" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2828721295/522204. Сума виданого кредиту складає 2500,00 грн. Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 28 березня 2025 року складає 10625,00 грн. 20 серпня 2021 року ТОВ "Кредитна установа "Європейська кредитна група" та ТОВ "ФК Сіті фінанс груп" уклали Договір факторингу № 1-20/08/2021, згідно умов якого ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» відступило право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 2828721295/522204 від 14 червня 2020 року ТОВ "ФК Сіті фінанс груп". 25 серпня 2021 року ТОВ "ФК Сіті фінанс груп", як новий кредитор, відступило право вимоги за кредитним договором №2828721295/522204 від 14 червня 2020 року, укладеним з ОСОБА_1 , ТОВ "ФК Айконс" на підставі договору факторингу № 1-25/08/2021, у зв'язку з чим останній набув право грошової вимоги до відповідача. На підставі зазначеного, просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Айконс» заборгованість за кредитним договором № 2828721295/522204 від 14 червня 2020 року, в розмірі 10625,00 грн., стягнути з відповідача витрати на оплату судового збору, у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу, в розмірі 10500,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позові зазначив про слухання справи за його відсутності та підтримання позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання також не з'явився, направив на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог позивача заперечував, через неповідомлення його про відступлення позивачу права вимоги за кредитним договором, нарахування процентів за кредитним договором у більшому розмірі, ніж передбачено договором та закінчення на час звернення позивача до суду строку позовної давності. Крім того, просив розглянути дану справу за його відсутності за наявними у справі матеріалами (а.с.65-66).
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
14 червня 2020 року між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та відповідачем в електронній формі у відповідності до ЗУ «Про електронну комерцію», було укладено договір про надання фінансового кредиту №2828721295/522204, за яким первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти, в розмірі 2500,00 грн., строком на 30 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом, в розмірі 2,5 % на добу від суми кредиту (а.с.32-35).
Вказаний кредитний договір підписаний відповідачем шляхом накладення електронного підпису, про що свідчить довідка про ідентифікацію (а.с.27).
ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» виконало зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу грошові кошти, про що свідчить виписка по особовому рахунку відповідача та лист ТОВ «Платежі Онлайн» від 09 липня 2025 року, однак останній не виконав взятих на себе за договором зобов'язань, грошові кошти та відсотки за їх користування не повернув, у зв'язку з чим станом на 28 березня 2025 року йому нараховано заборгованість, в розмірі 10625,00 грн., яку за договором факторингу №1-20/08/21 від 20 серпня 2021 року було передано ТОВ ФК «Сіті фінанс груп», яке в свою чергу за договором про відступлення права вимоги №1-25/08/2021 від 25 серпня 2021 року передало її позивачу (а.с.24-31,36-39,44-45).
Згідно наданої позивачем виписки по особовому рахунку, відповідачу, станом на 28 березня 2025 року, нараховано заборгованість за вказаним кредитним договором, у розмірі 10625,00 грн., з яких: 2500,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 8125,00 грн. заборгованість за відсотками, однак даних яким чином вона нарахована, за який період та з якої процентної ставки, вказана виписка не містить (а.с.24).
31 березня 2025 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення заборгованості за кредитом, однак дана вимоги залишена ним без задоволення (а.с.23).
Суму заборгованості перед позивачем відповідач в добровільному порядку не сплачує.
Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов'язального права по кредитному договору.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Частина 1 ст.530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Крім того, згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною 2 статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.
За такого, доводи відповідача про безпідставність позовних вимог позивача через неповідомлення його про відступлення права вимоги, судом до уваги не приймаються, оскільки доказів виконання відповідачем зобов'язання перед первісним кредитором суду не надано.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов'язання по погашенню кредитної заборгованості, розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач порушив умови кредитного договору та не в повному обсязі розрахувався за отримані грошові кошти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, в розмірі 2500,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Стосовно стягнення з відповідача процентів за вказаним кредитним договором від 14 червня 2020 року, то за вимогами ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення договору позики, якщо інше не встановлено положеннями про кредитний договір і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
З цього слідує, що відсотки за позикою виплачуються лише в межах дії договору позики та кредитного договору. Аналогічний висновок було викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року № 444/9519/12.
За умовами укладеного між сторонами кредитного договору відповідач зобов'язався сплачувати первісному кредитору ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» 2,5 % на добу від суми кредиту протягом 30 днів, а тому його заборгованість за відсотками складає 1875,00 грн. (2500,00 грн. сума кредиту х 2,5 % на добу х 30 днів).
За такого вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків за договором фінансового кредиту від 14 червня 2020 року, в розмірі 8125,00 грн., підлягають частковому задоволенню, в розмірі 1875,00 грн.
Щодо доводів відповідача про сплив строку позовної давності за вимогами позивача, то за умовами кредитного договору відповідач повинен був повернути кредитні кошти ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група»до 13 липня 2020 року, а звернувся позивач з позовом до суду 29 липня 2025 року.
Відповідно до вимог ст.ст.257 та 258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а спеціальна позовна давність, зокрема про стягнення неустойки (штрафу, пені), - один рік.
Разом з тим, в питанні застосування позовної давності необхідно враховувати 12 та 19 пункти прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а саме те, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (строк дії карантину з 11 березня 2020 року по 30 червня 2023 року).
Крім того, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану, який триває дотепер.
Зважаючи на викладене, ТОВ «ФК Айконс» звернулося до суду з цим позовом в межах строку позовної давності, тому правових підстав для відмови у задоволені позову про стягнення кредитної заборгованості внаслідок спливу позовної давності, немає.
Загальна заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за вказаним кредитним договором, складає 4375,00 грн., з яких: 2500,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 1875,00 грн. заборгованість за відсотками.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідача обов'язок по відшкодуванню позивачу пропорційно задоволеним позовним вимогам витрат на оплату судового збору, в розмірі 997,46 грн. (а.с.7).
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 10500,00 грн., то згідно п.1 ч.3 ст. 113 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №16/06/2025 від 16 червня 2025 року, укладеного з адвокатом Пархомчуком С.В., акт про отримання правової допомоги від 15 вересня 2025 року, в якому зазначено про надані послуги позивачу за позовом до ОСОБА_1 : зустріч та консультація - 2000,00 грн., складання позовної заяви - 5000,00 грн., клопотання та заяви до суду - 3000,00 грн., канцелярські витрати - 500,00 грн., рахунок та платіжна інструкція про сплату коштів адвокату (а.с.30-31,58-62).
Враховуючи складність справи, що є малозначною, виконані адвокатом роботи, які не є складними та не потребують значних затрат часу, зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, який не є значним, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу, у розмірі 10500,00 грн. не відповідають засадам розумності, співмірності, характеру наданої правової допомоги та реальності таких витрат, а тому вважає за можливе визначити їх на рівні 3000,00 грн., однак, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог позивача, стягує з відповідача на користь позивача лише 1235,29 грн. як витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Айконс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Айконс», код ЄДРПОУ 44334170, заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №2828721295/522204 від 14 червня 2020 року, станом на 28 березня 2025 року, в розмірі 4375,00 (чотири тисячі триста сімдесят п'ять) грн., з яких: 2500,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 1875,00 грн. заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Айконс», код ЄДРПОУ 44334170, витрати по сплаті судового збору, в розмірі 997,46 грн. та витрати на оплату професійної правничої допомоги, в розмірі 1235,29 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Сторони:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Айконс», код ЄДРПОУ 44334170, місце знаходження: вул. Саперне Поле, 12, приміщення 1008, м. Київ, 01042;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 27 жовтня 2025 року.
Суддя С. А. Луста