Справа № 304/395/25 Провадження № 3/304/356/2025
27 жовтня 2025 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Леніна Маловисківського району Кіровоградської області, мешканця АДРЕСА_1 , помічника машиніста бурової установки, громадянина України,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
дев'ятого лютого 2025 року о 02.20 год ОСОБА_1 по вулиці Ужгородській, 163 у місті Перечин Ужгородського району Закарпатської області керував транспортним засобом марки «Fort Transit», р/н НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху України.
У судове засідання ОСОБА_1 жодного разу не з'явився, хоча про день і час слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом надіслання смс-повідомлення та повідомлення у додаток «Viber» з текстом судової повістки на зазначений ним у відповідній заяві номер телефону; причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.
З огляду на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи достеменно обізнаною про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд справи у суді не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП, та вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшов до такого висновку.
Положеннями статті 266 КУпАП визначено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Так, процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за №1103.
Відповідно до п. 2, 3, 6, 7 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху України визначає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з матеріалами справи, а саме протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 242328 від 09 лютого 2025 року, о 02.15 год 09 лютого 2025 року у місті Перечин по вулиці Ужгородській ОСОБА_1 на автомобілі марки «Ford Transit», р/н НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та з'їхав у кювет, чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху.
Відтак після дорожньо-транспортної пригоди та у зв'язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова), його, згідно з Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, було направлено на огляд.
Відповідно до п. 1, 7 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року за № 1452/735, що затверджена спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров'я України, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу I цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Так згідно з тестування на алкоголь (до протоколу ЕПР1 № 242321) № 4697 приладу «Drager» ARВL-0607 від 09 лютого 2025 року, результат тесту ОСОБА_1 склав 2,18 ‰, проходження такого огляду зафіксовано за допомогою спеціального технічного засобу - нагрудної камери поліцейського № 12 інвентарний номер 113286608, а відтак останній порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 242321 від 09 лютого 2025 року, рапортом помічника-чергового відділення поліції № 1 Оленя А. № 373 від 09 лютого 2025 року, Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результатами тестування на алкоголь № 4697 приладу «Drager» ARВL-0607 від 09 лютого 2025 року, згідно з яким результат тесту склав 2,18 ‰, копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 242328 від 09 лютого 2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 09 лютого 2025 року, в яких він вказує на те, що був у ресторані «Турянська Долина», де вживав алкогольні напої - горліку, пиво, коньяк, після чого сів за кермо автомобіля, а також записами відеофайлів «Диск № 1 Муратов ч. 1 ст. 130 КУпАП», «Диск № 2 Муратов ч. 1 ст. 130 КУпАП».
Таким чином вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується зібраними у справі доказами.
Суд визнає вищенаведені докази належними та допустимими в процесі доказування, оскільки такі здобуті уповноваженими особами, у спосіб та у порядку визначеному законом і безпосередньо стосуються обставин правопорушення.
Згідно із ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейським Судом з прав людини неодноразово було наголошено, що суди при оцінці доказів мають керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Яременко проти України» від 12.06.2008, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Кобець проти України» від 14.02.2008).
Стягнення накладатиметься відповідно до санкції зазначеної норми закону, оскільки згідно з положеннями ч. 2 ст. 33 КУпАП у випадках накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність не враховуються.
За практикою ЄСПЛ провадження у справі про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, з огляду на суворість передбачених санкцією цієї статті стягнень у виді штрафу і позбавлення права керування транспортними засобами, їх каральну і профілактичну мету, у розумінні Конвенції вважається «кримінальним» (рішення у справах: «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany) від 21 лютого 1984 року, заява № 8544/79; «Шмауцер проти Австрії» (Schmautzer v. Austria) від 23 жовтня 1995 року, заява № 15523/89; «Маліга проти Франції» (Malige v. France) від 23 вересня 1998 року, заява № 27812/95; «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine) від 6 вересня 2005 року, заява № 61406/00).
Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до грубих порушень Правил дорожнього руху України як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, особу порушника, який до адміністративної відповідальності раніше не притягався, у силу положень Правил дорожнього руху України не є водієм, оскільки посвідчення водія за даними бази ІПНП йому не видавалося, а відтак з метою виховання правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень прийшов до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді штрафу без застосування додаткового стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2025 року згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» складає 605,60 грн.
Керуючись ст. 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Роз'яснити, що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у встановлений строк стягнути суму штрафу в порядку примусового виконання постанови у подвійному розмірі.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк звернення постанови для виконання - три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Суддя:Ганько І. І.