Справа №127/10762/25
Провадження № 1-в/127/507/25
23 жовтня 2025 року місто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_3 про оскарження рішень адміністрації Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)»,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_4
захисника: ОСОБА_5 ,
засудженого: ОСОБА_3 ,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_3 про оскарження рішень адміністрації Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)»
Заява мотивована тим, що засуджений ОСОБА_3 звернувся із клопотанням до адміністрації Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)», про внесення стосовно нього подання про умовно-дострокове звільнення, на підставі ст. 81-1 КК України, однак листом від 14.03.2025 Державною установою «Вінницька установа виконання покарань (№1)» засудженому було відмовлено.
Прокурор ОСОБА_4 просив суд залишити заяву засудженого ОСОБА_3 без розгляду, оскільки нормами ст. 539 КПК України передбачено, що розгляд питань пов'язаних із оскарженням рішень адміністрації установи виконання покарань здійснюється в порядку адміністративного судочинства.
У судовому засіданні ОСОБА_3 та захисник ОСОБА_5 поклались на розсуд суду.
Суд вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали заяви приходить до наступного висновку.
Як вбачається із матеріалів заяви та особової справи засудженого, ОСОБА_3 засуджений вироком Апеляційного суду Вінницької області від 14.03.2005, за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 289, п.п. 6, 8, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ст. 70 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Верховного Суду України від 30.06.2005 вирок Апеляційного суду Вінницької області від 14.03.2005, залишено без змін. Засуджений ОСОБА_3 звернувся із клопотанням до адміністрації Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)», щодо застосування стосовно нього положень ст. 81-1 КК України, однак листом від 14.03.2025 Державною установою «Вінницька установа виконання покарань (№1)» засудженому було відмовлено.
Разом з тим, адміністрацією Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» засудженому ОСОБА_3 відмовлено у застосуванні ст. 81-1 КК України щодо застосування умовно-дострокового звільнення для проходження військової служби за контрактом, оскільки дана дія ст. 81-1 КК України на нього не розповсюджується.
Частина 1 ст. 81-1 КК України передбачає, що під час проведення мобілізації та/або дії воєнного стану до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, судом може бути застосовано умовно-дострокове звільнення для проходження ними військової служби за контрактом.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, передбачене цією статтею, не застосовується до осіб, засуджених за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, засуджених за вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи засуджених за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 цього Кодексу, а також до засуджених службових осіб, які згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 цього Кодексу займали особливо відповідальне становище.
У разі застосування судом умовно-дострокового звільнення на підставі, визначеній цією статтею, така особа звільняється умовно-достроково від відбування лише основного покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк.
Крім того, ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16.09.2025 ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 22.08.2025 про відмову у задоволені скарги засудженого ОСОБА_3 на рішення начальника Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» від 14.03.2025 за № 8/19-25/Л-19 про відмову у внесені подання про умовно-дострокове звільнення засудженого на підставі ст. 81-1 КК України, скасовано та зазначено, що розгляд даної заяви здійснюється в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 13-1 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК України, має право вирішувати такі питання, зокрема про оскарження інший рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань.
Разом з тим, ч. 9 ст. 539 КПК України передбачено, що розгляд справ щодо питань, визначених у п. 13-1 ч. 1 ст. 537 КПК України здійснюється в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про залишення заяви засудженого ОСОБА_3 без розгляду, оскільки вирішення питань про оскарження рішень адміністрації установи не входить до повноважень суду загальної юрисдикції, що узгоджується із позицію Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (узагальнення від 10.04.2017)
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, суд
Заяву засудженого до довічного позбавлення волі ОСОБА_3 про оскарження рішень адміністрації Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№1)» - залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: