27 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 752/11767/24
провадження № 51-4041ск25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 13 лютого 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 21 липня 2025 року,
встановив:
Захисник ОСОБА_4 звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій порушив питання про перегляд вказаних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 Кримінальногопроцесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог пунктів 4, 5 ч. 2 цієї статті.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Згідно вимог ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень
при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого
(ст. 414 КПК).
Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа,
яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону,
що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами обох інстанцій при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи
в обґрунтування кожної позиції.
Водночас слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Однак, усупереч наведеним положенням процесуального закону, захисник
у касаційній скарзі, посилаючись на недопустимість доказів у вказаному кримінальному провадженні, не конкретизує, які саме докази він вважає недопустимими та не наводить відповідного обґрунтування із посиланням
на положення процесуального закону у їх взаємозв'язку.
Натомість захисник у касаційній скарзі, надаючи свою оцінку доказам, заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження та посилається на неповноту судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Також захисник зазначає про те, що судове провадження було здійснено за участю прокурора, повноваження якого не були оформлені належним чином, однак вказану позицію не конкретизує з урахуванням положень процесуального закону та
не вказує, яким чином це вплинуло на законність та обґрунтованість судових рішень.
Не конкретизує захисник і те, які саме процесуальні дії слідчий, знаючи,
що у ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні є захисник, здійснив
без його участі.
Крім цього, захисник, порушуючи у касаційній скарзі питання про необхідність закриття кримінального провадження у зв'язку із відсутністю в діях його підзахисного
складу злочину, одночасно зазначає про можливість застосування до нього
ст. 75 Кримінального кодексу України (далі - КК), що свідчить про суперечності та непослідовність у його позиції, з огляду на що неможливо визначитись з предметом перевірки у касаційному порядку.
Крім того, у касаційній скарзі захисника не наведено обґрунтування вимоги
про закриття кримінального провадження з огляду на положення статей 284, 440 КПК
у їх взаємозв'язку із зазначенням передбачених для того підстав.
Також касаційна скарга не містить обґрунтування незаконності чи необґрунтованості рішення апеляційного суду з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК з урахуванням ст. 412 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі вказуються вимоги особи,
яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Прохальна частина касаційної скарги має узгоджуватися з положеннями ст. 436 КПК, оскільки нечітке, суперечливе чи таке, що не відповідає наведеним вимогам, прохання скаржника унеможливлює прийняття судом касаційної інстанції відповідного рішення згідно вимог закону.
Однак вимоги захисника до суду касаційної інстанції про скасування оскаржених судових рішень та закриття кримінального провадження у зв'язку із відсутністю в діях його підзахисного складу злочину не узгоджуються із мотивувальною частиною скарги, в якій він вказує на недопустимість доказів у кримінальному провадженні та допущені істотні порушення процесуального закону.
Наявність цих недоліків, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття
касаційного провадження.
Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим
ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити касаційну скаргу захисника без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків,
що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою,
яка подала касаційну скаргу.
Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК не додано усіх документів, які мають подаватися разом
з касаційною скаргою.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 13 лютого 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 21 липня 2025 року щодо засудженого ОСОБА_5 залишити
без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом десяти днів із дня отримання копії ухвали.
У разі неусунення зазначених в ухвалі недоліків в установлений строк скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3