21 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 154/965/21
провадження № 51-1418км25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
виправданого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Волинського апеляційного суду від 21 січня 2025 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Рівне Рівненської області та жителя АДРЕСА_1 ,
визнаного невинуватим та виправданого у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК, і
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 04 листопада 2024 року визнано невинуватими та виправдано ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК у зв'язку із недоведеністю його винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень.
Цивільний позов КП «Полігон» до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди залишено без розгляду.
Вирішено інші питання, визначені кримінальним процесуальним законодавством.
Ухвалою Волинського апеляційного судувід 21 січня 2025 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у тому, що він як генеральний директор ТОВ «Виробниче підприємство «Електросервіс» 02 липня 2018 року уклав договори підряду з КП «Полігон» № 27/06ВП та № 02/07 -ВП щодо капітального ремонту освітлення у скверах біля ресторану «Дружба», а також поблизу краєзнавчого музею у м. Володимир-Волинський вартістю 518 170,80 грн та 1 152 734,33 грн. В ході виконання робіт з капітального ремонту освітлення, ОСОБА_7 вніс до офіційних документів, а саме актів виконаних робіт (форма № КБ-2в) за липень та вересень 2018 року недостовірні відомості в частині завищення загальної вартості використаних будівельних матеріалів, чим спричинив замовнику робіт матеріальні збитки у розмірі 172 799,93 грн, якими заволодів.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування касаційних вимог прокурор вказує про те, що апеляційний суд:
- не надав належної оцінки його доводам щодобезпідставного визнання судом першої інстанції недопустимими доказами висновків судової будівельно-технічної експертизи № 8455 від 18 вересня 2020 року та № 8456 від 24 вересня 2020 року у зв'язку з допущеними експертом порушеннями в ході проведення означеної експертизи, а також висновків експерта за результатами проведення судових економічних експертиз № 19 та № 20 від 30 вересня 2020 року за принципом «плодів отруйного дерева»;
- не врахував, що виключною підставою для притягнення експерта до дисциплінарної відповідальності стало те, що він у дослідницькій частині висновків провів порівняння тільки за вартістю, без дослідження кількісних характеристик товарно-матеріальних цінностей, одночасно зазначивши у заключній частині висновків про невідповідність кількості та вартості відповідних матеріалів;
- формально відмовив прокурору у задоволенні клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи;
- не врахував відсутність порушень процесуального закону під час складання висновку судової почеркознавчої експертизи, а також помилково дійшов висновку щодо недостатньої належності ймовірно-позитивного висновку експерта, складеного за результатами проведення означеної експертизи;
- необґрунтовано погодився з виправданням ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 366 КК з тих підстав, що стороною обвинувачення не доведено віднесення акту виконаних робіт (форми № КБ-2в) до офіційного документа;
- залишив поза увагою те, що форма акту виконаних робіт визначалась положеннями ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, який діяв на момент вчинення кримінальних правопорушень;
- не звернув уваги те, що місцевий суд не надав оцінку іншим наявним у матеріалах кримінального провадження доказам;
- безпідставно відмовив стороні обвинувачення у задоволенні клопотань про дослідження доказів.
Захисник надіслав до Суду заперечення на касаційну скаргу сторони обвинувачення, в яких вказує про законність оскаржуваної ухвали та просить залишити її без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні:
- прокурор підтримав вимоги касаційної скарги, просив її задовольнити;
- сторона захисту заперечувала проти задоволення касаційної скарги сторони обвинувачення та просила відмовити у її задоволенні.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не прибули.
Мотиви суду
Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення учасників судового провадження, перевірив матеріали кримінального провадження, наведені в касаційній скарзі доводи та дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
У касаційній скарзі сторона обвинувачення не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про визнання недопустимими висновків судової будівельно-технічної експертизи № 8455 від 18 вересня 2020 року та № 8456 від 24 вересня 2020 року та судових економічних експертиз № 19 та № 20 від 30 вересня 2020 року за принципом «плодів отруйного дерева».
Колегія суддів вважає невмотивованими наведені твердження прокурора.
Як вбачається з обвинувального акта, ОСОБА_7 обвинувачувався у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим повторно (ч. 2, ч. 3 ст. 191 КК) та у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів (ч. 1 ст. 366 КК).
За наслідками судового розгляду щодо ОСОБА_7 суд першої інстанції постановив виправдувальний вирок, з яким обґрунтовано погодився апеляційний суд.
З матеріалів розглядуваної справи вбачається, що основу доказової бази щодо вчинення ОСОБА_7 інкримінованих кримінальних правопорушень становили висновки судової будівельно-технічної експертизи, згідно з якими:
- кількість та вартість будівельних матеріалів, виробів і конструкцій вказаних у первинних бухгалтерських документах (видаткових накладних), не відповідають вартості будівельних матеріалів фактично зазначеній в підсумковій відомості ресурсів відповідно до актів виконаних робіт форми КБ- 2в за липень та вересень 2018 року по договору підряду №27/06-ВП від 02 липня 2018 року: «Капітальний ремонт освітлення у сквері біля ресторану Дружба у м. Володимир-Волинський Волинської області». Загальна вартість невідповідностей відповідно до актів виконаних робіт форми КБ-2в за липень та вересень 2018 року, становить - 109434,04 грн (висновок від 18 вересня 2020 року №8455);
- кількість та вартість будівельних матеріалів, виробів і конструкцій вказаних у первинних бухгалтерських документах (видаткових накладних), не відповідають вартості будівельних матеріалів фактично зазначеній в підсумковій відомості ресурсів відповідно до актів виконаних робіт форми КБ- 2в за липень та вересень 2018 року по договору підряду №02/07-ВП від 02 липня 2018 року: «Капітальний ремонт освітлення у сквері біля краєзнавчого музею у м. Володимир-Волинський Волинської області». Загальна вартість невідповідностей відповідно до актів виконаних робіт форми КБ-2в за липень та вересень 2018 року, становить - 63365,90 грн (висновок від 24 вересня 2020 року №8456).
Тобто вказаними висновками сторона обвинувачення доводила факти невідповідності кількості та вартості будівельних матеріалів тим, які було зазначено в актах виконаних робіт, та їх розмір у грошовому еквіваленті.
Інших доказів на підтвердження вказаних фактів стороною обвинувачення надано не було.
Під час судового розгляду зазначені висновки експерта №8455 та №8456 місцевим судом було визнано недопустимими доказами після їх безпосереднього дослідження в судовому засіданні та допиту експерта ОСОБА_8 , який їх складав, оскільки рішенням Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 31 липня 2023 року № 3 цей експерт був притягнутий до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до нього стягнення у виді тимчасового зупинення дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта строком на один місяць.
Підставою притягнення експерта до дисциплінарної відповідальності стала очевидна груба недбалість при проведенні вказаних судових будівельно-технічних експертиз.
У суді першої інстанції експерт вказував, що не оскаржував рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та не зміг пояснити, чому в дослідницькій частині обох висновків відсутні обґрунтування висновків з поставлених питань, оскільки він не пам'ятає, яким чином встановив розходження у використаних матеріалах. Також вказав, що надав відповідь щодо двох величин і кількості, і вартості, хоча у висновку зазначив лише одну величину (вартість), оскільки так було поставлено питання слідчим.
Після дослідження вказаних висновків та допиту експерта прокурор не порушував питання про проведення повторних судових будівельних експертиз.
Висновками судово-економічної експертизи від 30 вересня 2020 року № 19, № 20 було визначено розмір завданої КП «Полігон» шкоди - 63 365, 90 грн та 109 434,04 грн відповідно, однак у зв'язку з тим, що під час складення наведених висновків експертом було враховано висновки № 8455 та № 8456, визнані недопустимими, то з урахуванням доктрини «плодів отруйного дерева» вони також є недопустимими.
Окрім цього, згідно з наданим стороною захисту повідомленням від 28 червня 2023 року експерт ОСОБА_9 , яка виконувала експертизи № 19 та № 20, була притягнута до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
Колегія суддів погоджується з наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою висновкам судових будівельних та економічних експертиз з урахуванням підтверджених фактів порушень з боку експертів при їх складенні.
Сукупність інших доказів у цьому кримінальному провадженні (як от, супровідні листи, довідки, матеріали виїмки, показання свідків тощо) не є достатніми для твердження про винуватість ОСОБА_7 в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, оскільки не доводять поза розумним сумнівом наявності об'єктивної сторони кримінально караних діянь, пред'явлених ОСОБА_7 .
При цьому твердження прокурора про формальну відмову апеляційним судом у задоволенні клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи є невмотивованим.
З матеріалів розглядуваної справи вбачається, що вказане клопотання прокурора було розглянуто з наведенням належної правової оцінки про відмову у його задоволенні ухвалою апеляційного суду від 21 січня 2025 року.
У вказаній ухвалі суд апеляційної інстанції обґрунтовано врахував поведінку сторони обвинувачення, яка у змагальній процедурі у суді першої інстанції, володіючи інформацією про притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання (відсутність обґрунтованості дослідження) експертиз від 18 вересня 2020 року № 8455 та від 24 вересня 2020 року № 8456, не заявляла відповідного клопотання, та знала позицію сторони захисту, яка вважала недопустимими названі висновки.
Колегія суддів погоджується з тим, що наведені прокурором на етапі апеляційного розгляду виправдувального вироку підстави для призначення повторної експертизи не базувалися на положеннях ст. 242 КПК, а інших підстав, зокрема визначених ст. 332 КПК, також не було наведено.
Відтак відмова апеляційного у задоволенні клопотання прокурора була аргументована належним чином, а незгода сторони обвинувачення з процесуальним вирішенням клопотання не вказує на порушення вимог КПК.
Щодо аргументів про те, що акт виконаних робіт (форми № КБ-2в) є офіційним документом, то вони є слушними.
У постанові ККС ВС від 13 жовтня 2021 року у справі № 371/498/20 сформовано правову позицію, згідно з якою з огляду на примітку до ст. 358 КК документ первинного обліку форми № -КБ-2в, а саме - акт приймання виконаних будівельних робіт, засвідчує конкретні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов'язків, а тому є офіційним документів.
Попри помилковість висновків судів попередніх інстанцій у питанні належності акта виконаних робіт за формою № КБ-2в до офіційного документа, висновок про те, що надані стороною обвинувачення докази не доводять факту службового підроблення з боку ОСОБА_7 та його подальше виправдання з підстав, визначених п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК, є правильним.
Адже визнані у цьому кримінальному провадженні недопустимі докази не підтверджують версію обвинувачення про внесення ОСОБА_7 завідомо неправдивих відомостей в частині завищення вартості використаних будівельних матеріалів, виробів і конструкцій.
Також Суд відхиляє доводи прокурора про порушення апеляційним судом положень ч. 3 ст. 404 КПК.
В оскаржуваній ухвалі суд апеляційної інстанції вказав, що прокурором не було зазначено обґрунтованих доводів про порушення, допущені місцевим судом під час дослідження доказів, а апеляційна скарга сторони обвинувачення не містила переконливих мотивів невірної оцінки судом першої інстанції наданих доказів або ж їх неврахування.
Загалом доводи прокурора зводилися до незгоди з правовою оцінкою доказів, що не є безумовною підставою для задоволення клопотання про повторне дослідження доказів апеляційним судом.
Інші доводи касаційної скарги сторони обвинувачення також не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій і фактично зводяться до переоцінки доказів й установлених у справі обставин, що в силу вимог ст. 433 КПК не може бути предметом оцінки суду касаційної інстанції.
Таким чином, за наслідками касаційного розгляду колегією суддів Верховного Суду не встановлено істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність у зв'язку з чим ухвалу апеляційного суду потрібно залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Керуючись статтями 433, 436, 442 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
Ухвалу Волинського апеляційного суду від 21 січня 2025 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3