27 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 915/1097/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О. В. - головуючий, Огороднік К. М., Погребняк В. Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Компанії "SEA EMERALD S.A."
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 (колегія суддів у складі: Таран С. В. - головуючий, Богатир К. В., Богацька Н. С.)
у справі № 915/1097/20
про банкрутство Державного підприємства "Миколаївський суднобудівний завод"
Розгляд справи
1. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.10.2020, зокрема, відкрито провадження у справі № 915/1097/20 про банкрутство Державного підприємства (далі - ДП) "Миколаївський суднобудівний завод" за заявою останнього; введено процедуру розпорядження майном боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Шалашного Леоніда Олександровича.
2. 17.11.2020 до Господарського суду Миколаївської області надійшла заява Компанії "SEA EMERALD S.A." про визнання кредиторських вимог до ДП "Миколаївський суднобудівний завод" у загальній сумі 3174291579,67 грн.
3. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.02.2022 у цій справі частково задоволено вищезгадану заяву, визнано грошові вимоги компанії "SEA EMERALD S.A. PANAMA" до ДП "Миколаївський суднобудівний завод" у сумі 274375080 грн, а решту вимог у загальній сумі 2899916498,72 грн відхилено.
4. За результатами попереднього засідання у цій справі Господарський суд Миколаївської області постановив ухвалу від 06.05.2025, за змістом якої, серед іншого, зобов'язав розпорядника майна внести до реєстру вимог кредиторів ДП "Миколаївський суднобудівний завод" відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
5. Компанія "SEA EMERALD S.A.", не погодившись із вищевказаними ухвалами Господарського суду Миколаївської області, звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просила:
- скасувати ухвалу від 10.02.2022 та ухвалити нове судове рішення, яким заяву Компанії "SEA EMERALD S.A." задовольнити повністю, визнати грошові вимоги Компанії до ДП "Миколаївський суднобудівний завод", які включають в себе 485243580,96 грн основного боргу, 793587852,93 грн нарахованих відсотків, 35124 грн витрат по трибуналу та 1895425021,78 грн нарахованих відсотків;
- скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 06.05.2025 в частині вирішення питання щодо задоволення та відхилення вимог Компанії "SEA EMERALD S.A." та ухвалити нове судове рішення, яким постановити, що до реєстру вимог кредиторів ДП "Миколаївський суднобудівний завод" підлягають включенню визнані судом грошові вимоги Компанії "SEA EMERALD S.A." в сумі 3174291579,67 грн (ІV черга) та судові витрати 4204 грн (І черга).
6. Крім того, Компанією "SEA EMERALD S.A." було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 10.02.2022 про розгляд заяви кредитора у цій справі, обґрунтоване тим, що відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) право оскаржити вказану ухвалу від 10.02.2022 виникло у Компанії лише після постановлення ухвали попереднього засідання від 06.05.2025.
Стислий виклад рішення суду апеляційної інстанції
7. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2025:
- відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Компанії "SEA EMERALD S.A." на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.02.2022 про розгляд заяви кредитора;
- повернуто апеляційну скаргу Компанії "SEA EMERALD S.A." на ухвалу попереднього засідання Господарського суду Миколаївської області від 06.05.2025 у цій справі.
8. За висновком суду апеляційної інстанції, несвоєчасне оскарження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 10.02.2022 про розгляд заяви кредитора з пропуском присічного строку не зумовлене обставинами, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення особи та пов'язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії, натомість подання апеляційної скарги з істотним пропуском визначеного процесуальним законом строку зумовлене виключно власною недбалістю апелянта. Тому на апеляційну скаргу Компанія "SEA EMERALD S.A." на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.02.2022 про розгляд заяви кредитора поширюється встановлений частиною 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України присічний річний строк для поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на судове рішення, що, у свою чергу, має наслідком відмову у відкритті апеляційного провадження.
9. Відносно апеляційної скарги Компанії "SEA EMERALD S.A." в частині оскарження ухвали попереднього засідання Господарського суду Миколаївської області від 06.05.2025, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що законодавцем імперативно визначено неможливість окремого оскарження ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання, та ухвали, прийнятої судом за результатами розгляду вимог кредитора. Наведене є підставою для повернення апеляційної скарги в зазначеній частині відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 260 ГПК України.
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнені доводи скаржника
10. Компанії "SEA EMERALD S.A." звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 та направити справу № 915/1097/20 до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Компанії.
11. На переконання скаржника, повернувши апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції допустив порушення статті 55, пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 8 частини 3 статті 2, статті 17, частини 2 статті 254, пункту 17 частини 1, частини 2 та 3 статті 255 ГПК України, частини 1 та 2 статті 9, абзацу 2 частини 2 та 3 статті 47 КУзПБ, тим самим позбавивши Компанію "SEA EMERALD S.A." доступу до правосуддя та права на апеляційний перегляд судового рішення (ухвали), яке стосується прав та інтересів Компанії.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
12. Акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість" та ДП "Миколаївський суднобудівний завод" подали відзиви, у яких заперечували проти касаційної скарги та просили Суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду у цій справі без змін, звертаючи увагу на наступне:
- Законом України № 2971-IX від 20.03.2023 частину 2 статті 47 КУзПБ було доповнено новим абзацом, згідно з яким законодавець встановив заборону на оскарження ухвали, винесеної за результатами розгляду вимог окремого кредитора, окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання. Ці зміни набрали чинності 15.04.2023 і не мають зворотної дії;
- разом з цим згадана заборона не поширює свою дію на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.02.2022, прийняту за результатами розгляду вимог Компанії "SEA EMERALD S.A.", адже відповідні зміни до статті 47 КУзПБ набули чинності вже після закінчення присічного строку на апеляційне оскарження вищевказаної ухвали суду від 10.02.2022;
- згідно із законодавством, яке діяло на час постановлення ухвали Господарського суду Миколаївської області від 10.02.2022 у цій справі та протягом строку на її апеляційне оскарження і до набрання чинності Законом України № 2971-IX від 20.03.2023, вказана ухвала суду підлягала оскарженню окремо від ухвали за наслідком попереднього засідання;
- оскільки Компанія "SEA EMERALD S.A." своїм процесуальним правом не скористалася та не подала апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.02.2022 у визначений законом строк, суд апеляційної інстанцій дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що на апеляційну скаргу Компанії в частині оскарження ухвали від 10.02.2022 про розгляд заяви кредитора поширюється встановлений частиною другою статті 261 ГПК України присічний річний строк для поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на судове рішення, що, у свою чергу, має наслідком відмову у відкритті апеляційного провадження;
- враховуючи, що ухвала Господарського суду Миколаївської області від 10.02.2022 про розгляд заяви кредитора, у тому числі і в частині відхилення заявлених ним грошових вимог у загальній сумі 2899916498,72 грн, Компанією не була оскаржена в строк, визначений статтею 256 ГПК України, кредитор не може окремо оскаржити ухвалу за результатами попереднього засідання у цій справі;
- оскаржуючи ухвалу попереднього засідання Господарського суду Миколаївської області від 06.05.2025, Компанія "SEA EMERALD S.A." фактично намагається домогтися апеляційного перегляду ухвали суду від 10.02.2022 про розгляд заяви кредитора, присічний строк на апеляційне оскарження якої пропущений та поновленню не підлягає.
Позиція Верховного Суду
14. Як вбачається з матеріалів справи, у травні 2025 року Компанія "SEA EMERALD S.A." звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила постановлені Господарським судом Миколаївської області ухвалу від 10.02.2022 (за результатами розгляду грошових вимог кредитора до боржника) та ухвалу від 06.05.2025 за результатами попереднього засідання в частині кредиторських вимог скаржника.
15. Суд апеляційної інстанції ухвалою від 10.06.2025 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Компанії "SEA EMERALD S.A." на ухвалу місцевого суду від 10.02.2022 за результатами розгляду грошових вимог кредитора до боржника з підстав пропуску присічного строку на оскарження вказаної ухвали відповідно до частини 2 статті 261 ГПК України, а також вирішив повернути апеляційну скаргу Компанії на ухвалу попереднього засідання місцевого господарського суду від 06.05.2025 на підставі пункту 4 частини 5 статті 260 ГПК України, вказавши про неможливість оскарження ухвали попереднього засідання окремо від ухвали, за результатами розгляду вимог кредитора.
16. Компанія "SEA EMERALD S.A." в апеляційній скарзі просить скасувати вищезгадану ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу до Південно-західного апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Компанії "SEA EMERALD S.A.", тобто як в частині відмови у відкритті апеляційного провадження, так і в частині повернення апеляційної скарги.
17. Водночас, за змістом наведеного в касаційній скарзі обґрунтування слідує, що скаржник по суті заперечує висновки суду апеляційної інстанції саме щодо повернення апеляційної скарги Компанії на ухвалу місцевого господарського суду, постановлену за результатами попереднього судового засідання в частині кредиторських вимог Компанії "SEA EMERALD S.A." до боржника.
18. Відносно аргументів, наведених Компанією "SEA EMERALD S.A." в апеляційній скарзі на ухвалу місцевого господарського суду від 10.02.2022, постановлену за результатами розгляду кредиторських вимог до боржника, Компанія зазначає, що включила заперечення на ухвалу від 10.02.2022, яка не підлягає оскарженню окремо від ухвали попереднього засідання від 06.05.2025, до апеляційної скарги на ухвалу попереднього засідання від 06.05.2025.
19. Однак наведене не відповідає змісту апеляційної скарги Компанії "SEA EMERALD S.A.", в якій міститься як обґрунтування доводів скаржника в частині відхилених кредиторських вимог ухвалою місцевого господарського суду від 10.02.2022, так і в прохальній частині скарги наведено вимогу про скасування названої ухвали з прийняттям нового рішення про задоволення кредиторських вимог Компанії до боржника у повному обсязі.
20. У контексті вищевикладеного у колегія суддів враховує, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 300 ГПК України) в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи.
21. З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду, закріплені у статті 300 ГПК України, Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями та підставами, які скаржник не навів у її тексті.
22. Саме скаржником визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, у зв'язку з чим на нього (скаржника) покладається тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження.
23. Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями та підставами, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципів рівності та змагальності господарського судочинства.
24. За змістом наведеного у касаційній скарзі обґрунтування Компанією "SEA EMERALD S.A." не спростовується висновок апеляційного господарського суду про подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.02.2022 (за результатами розгляду кредиторських вимог до боржника) поза межами присічного строку на апеляційне оскарження. Натомість стверджувані скаржником порушення судом апеляційної інстанції норм ГПК України та КУзПБ стосуються саме висновку в оскаржуваній ухвалі апеляційного суду про повернення апеляційної скарги на ухвалу попереднього засідання від 06.05.2025.
25. З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції здійснює перегляд оскаржуваної ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 саме в частині висновків щодо наявності чи відсутності підстав для повернення апеляційної скарги Компанії "SEA EMERALD S.A." на ухвалу попереднього засідання Господарського суду Миколаївської області від 06.05.2025, що відповідає змісту наведеного у касаційній скарзі обґрунтування підстав касаційного оскарження.
26. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваного судового рішення у вищезазначеній частині, Верховний Суд виходить з наступного.
27. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).
28. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
29. Однією з конституційних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України). Забезпечення права на апеляційний перегляд справи визначено також серед основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 8 частини третьої статті 2 ГПК України).
30. Обсяг реалізації конституційного права на оскарження судового рішення у конкретних правовідносинах визначається положеннями процесуального закону.
31. За змістом частини 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
32. Водночас у процедурі оскарження судового рішення першої інстанції процесуальним законом встановлено виправдані обмеження, спрямовані на забезпечення оперативності господарського процесу, попередження виникнення правових колізій та дотримання принципу юридичної визначеності, що є одним із істотних елементів принципу верховенства права.
33. Так, відповідно до положень частини 2 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
34. В частині 1 статті 255 ГПК України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.
35. Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
36. Положення частини 1 статті 2 КУзПБ визначають, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
37. Правила та порядок оскарження судових рішень у процедурі банкрутства визначені статтею 9 КУзПБ, за змістом частини 1 якої ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
38. Згідно з приписами частини 2 названої статті КУзПБ в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених ГПК України та цим Кодексом.
39. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.
40. Законодавець, визначаючи попереднє засідання суду як етап процедури розпорядження майном, передбачає, що таке засідання має свою тривалість та може проводитися у декількох судових засідань, під час яких здійснюється аналіз заявлених вимог кредиторів.
41. Тобто, кількість кредиторів та різний обсяг їхніх вимог впливають на тривалість попереднього засідання, яке може бути більшим одного дня, та зумовлює доцільність розгляду заяв (вимог) кредиторів з винесенням відносно кожної такої вимоги індивідуальної (окремої, самостійної) ухвали щодо результатів її задоволення.
42. Ухвала, яку було прийнято за результатами розгляду кредиторських вимог, може бути оскаржена в установленому КУзПБ порядку та є підставою для внесення відомостей про такого кредитора до реєстру вимог кредиторів (абзац п'ятий частини 2 статті 45 КУзПБ).
43. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі навів висновок з постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №920/162/23 щодо співвідношення спеціальних і загальних правових норм (пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, частини 6 статті 12, статей 254, 255 ГПК України, частини 1 статті 2, частин 1, 2 статті 9 КУзПБ) у питанні апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції у правовідносинах з основного провадження у справах про банкрутство, зазначив про те, що законодавцем імперативно визначено неможливість окремого оскарження ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання, та ухвали, прийнятої судом за результатами розгляду вимог кредитора.
44. Також суд апеляційної інстанції наголосив на тому, що силу приписів статті 47 КУзПБ ухвала, постановлена за результатами попереднього засідання, лише відображає розмір та черговість визнаних вимог кредиторів, у той час як обґрунтованість їх заявлення встановлюється в ухвалі, що постановлена за результатами розгляду вимог окремого кредитора. Відповідно, оскаржуючи ухвалу попереднього засідання від 06.05.2025, Компанія "SEA EMERALD S.A." фактично намагається домогтися апеляційного перегляду ухвали від 10.02.2022 про розгляд заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, присічний строк на апеляційне оскарження якої Компанією пропущений та поновленню не підлягає.
45. Колегія суддів не погоджується з наведеними судом апеляційної інстанції мотивами, які по своїй суті ґрунтуються на помилковому трактуванні вищезгаданих норм та правових позицій Верховного Суду щодо їх застосування, з огляду на наступне.
46. Відповідно до частини 2 статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною 1 статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
47. Відтак, ухвала за результатами розгляду вимог окремого кредитора (так звана "індивідуальна" ухвала) не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання, у відповідній частині (в частині конкретних вимог кредиторів) в силу прямої вимоги закону, а визначені про це в абзаці другому частини 2 статті 47 КУзПБ положення є тим винятком із загального правила оскарження судових рішень/ухвал у справі про банкрутство, що передбачено частиною 2 статті 9 цього Кодексу та пунктом 17 частини 1 статті 255 ГПК України.
48. Подібна правова позиція Верховного Суду викладена, зокрема, у постановах від 15.02.2024 у справі № 914/791/23, від 15.04.2024 у справі № 903/780/22, від 17.09.2024 у справі № 904/1266/23, та є усталеною.
49. В той же час, мотиви, за якими суд дійшов висновку про визнання вимог кредиторів у тому чи іншому розмірі, чи про відмову у їх визнанні, можуть бути відображені як в індивідуальній (самостійній, окремій) ухвалі, так і в ухвалі за результатами розгляду вимог усіх кредиторів (за підсумками попереднього судового засідання).
50. При цьому, мотиви прийнятого рішення щодо розміру вимог кредиторів можуть бути наведені в індивідуальній (самостійній, окремій) ухвалі, а в ухвалі за результатами розгляду вимог усіх кредиторів мотиви можуть бути не відображеними, однак в такій ухвалі повинно міститися посилання на ухвалу щодо розгляду вимог кожного конкретного кредитора.
51. Подібна правова позиція викладена у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, постановах Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 904/5314/20, від 04.07.2023 у справі № 922/2334/21, від 17.09.2024 у справі № 904/1266/23.
52. У справі, що переглядається, ухвала місцевого господарського суду від 10.02.2022 була постановлена за результатами розгляду вимог окремого кредитора - Компанії "SEA EMERALD S.A.", а результати розгляду вимог названого кредитора відображені в ухвалі господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання від 06.05.2025.
53. Тобто, мотиви, з огляду на які місцевий суд дійшов висновку про визнання кредиторських вимог Компанії "SEA EMERALD S.A." відображено в індивідуальній ухвалі від 10.02.2022, а в ухвалі від 06.05.2025, постановленій за підсумками попереднього засідання, міститься посилання на ухвали, якими було визнано вимоги кожного кредитора.
54. Згідно з частиною 3 статті 47 КУзПБ ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.
55. Тобто, КУзПБ не містить заборони оскарження ухвали попереднього засідання без оскарження так званої "індивідуальної" ухвали, як помилково зазначив в оскаржуваній ухвалі суд апеляційної інстанції.
54. Виходячи з вищевикладеного, у випадку оскарження ухвали попереднього засідання в частині конкретних вимог кредитора, апеляційний перегляд такої ухвали може бути здійснено з урахуванням висновків місцевого господарського суду, зроблених як в ухвалі попереднього засідання, так і з урахуванням обставин та мотивів, відображених в індивідуальній ухвалі, постановленій за результатами розгляду вимог окремого кредитора, що в свою чергу узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 12.11.2024 у справі № 903/534/23).
55. Натомість суд апеляційної інстанції наведеного не врахував та дійшов помилкового висновку про повернення апеляційної скарги Компанії "SEA EMERALD S.A." на ухвалу попереднього засідання Господарського суду Миколаївської області від 06.05.2025 у цій справі в частині кредиторських вимог Компанії до боржника, застосувавши положення пункту 4 частини п'ятої статті 260 ГПК України, які не підлягали застосуванню.
56. З огляду на зазначене, Верховний Суд погоджується з доводами скаржника про порушення апеляційним господарським судом вимог статей 17, 254, 255 ГПК України, статей 9, 47 КУзПБ та неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм, внаслідок чого оскаржувана ухвала в частині повернення апеляційної скарги Компанії "SEA EMERALD S.A." на ухвалу попереднього засідання підлягає скасуванню з направленням справи в скасованій частині на розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
57. Згідно зі статтею 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд до суду першої або апеляційної інстанції.
58. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право скасувати судові рішення судів першої або апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
59. За результатами перегляду даної справи суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувана ухвала в частині повернення апеляційної скарги підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції в скасованій частині для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
60. Оскільки справа підлягає направленню на розгляд до апеляційного господарського суду, відповідно до вимог статті 129 ГПК України суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Компанії "SEA EMERALD S.A." задовольнити частково.
2. Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі № 915/1097/20 скасувати в частині повернення апеляційної скарги Компанії "SEA EMERALD S.A." на ухвалу попереднього засідання Господарського суду Миколаївської області від 06.05.2025.
3. Справу № 915/1097/20 в скасованій частині передати на розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду на стадію вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Васьковський
Судді К. М. Огороднік
В. Я. Погребняк