8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" жовтня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2578/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
при секретарі судового засідання Чабан А.А.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом В.о. керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон Білд", м. Ужгород
про стягнення 3432367,03 грн.
за участю :
прокурора - Лахтюк Л.В.
представника позивача - Василенко І.Ю.
представника відповідача - не з'явився
В.о. керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської міської ради (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон Білд" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у сумі 3432367,03 грн., з яких: 1968346,51 грн. - розмір пайового внеску; 1238658,33 грн. - інфляційне збільшення; 225362,19 грн. - 3 % річних. Також, згідно позову прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір за такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 0901010.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.07.2025 позовну заяву В.о. керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон Білд" про стягнення 3432367,03 грн. було залишено без руху, встановлено прокурору строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
На виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 30.07.2025 прокурор надав до суду заяву про усунення недоліків вх.№ 18050 від 05.08.2025, згідно якої були усунені недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.08.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.
Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.
Прокурор та представник позивача у судовому засіданні призначеному на 16.10.2025 о 12:15 просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач про розгляд справи повідомлявся судом за його юридичною адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, копії ухвал суду по справі адресовані відповідачу були повернуті Укрпоштою на адресу суду із зазначенням причини повернення - "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 922/2578/25 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Окрім того, судом на електрону поштову адресу відповідача направлялися копії ухвал по справі.
Отже, матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
Так, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд встановив наступне.
Згідно з відомостями з Єдиного міського реєстру актів Харківської міської ради, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення 13 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 21.06.2017 №673/17 «Про надання земельних ділянок для будівництва об'єктів та припинення права користування земельними ділянками» між ТОВ «ТРИ ПІСКАРІ-ХАРКІВ» (на теперішній час згідно з відомостями з ЄДРПОУ ТОВ «ТРИ ПІСКАРІ-ХАРКІВ» змінено назву на ТОВ «ТРАЙГОН БІЛД») та Харківською міською радою було укладено договір оренди землі від 11.07.2017 щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:03:017:0056 площею 0,4058 га для будівництва багатоквартирних житлових будинків за адресою: м. Харків, вул. Молочна, 56.
Наказом Управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради №17 від 11.08.2017 затверджено ТОВ «ТРИ ПІСКАРІ-ХАРКІВ» містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирних житлових будинків з виділенням черг будівництва по вул. Молочній, 56 у м. Харкові (реєстраційний номер в ЄДЕССБ MU01:0219-4643-6832-5892).
Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради видано дозвіл на будівельні роботи ХК 112173200501 від 07.11.2017 (з подальшими змінами: ХК 122190570712 від 20.02.2019 (повідомлення про зміну даних в дозволі на будівельні роботи), ХК 122200170644 від 03.01.2020 (повідомлення про зміну даних в дозволі на будівельні роботи), ХК 122200240922 від 20.01.2020 (повідомлення про зміну даних в дозволі на будівельні роботи) щодо нового будівництва багатоквартирного житлового будинку з виділенням черг будівництва, клас наслідків СС2.
В подальшому, Департаментом територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради видано Сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів ХК122210802576, зареєстрований в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва 06.09.2021, яким прийнято в експлуатацію об'єкт будівництва «Нове будівництво багатоквартирних житлових будинків з виділенням черг будівництва по вул. Молочній, 56 у м. Харкові. І черга».
Початок будівництва - 18.11.2017, завершення будівництва - 30.06.2021, строк введення в експлуатацію - 02.08.2021, дата реєстрації Сертифікату в ЄДЕССБ - 06.09.2021. Згідно з техніко-економічними показниками (ТЕП), загальна площа будівлі - 10370,3 кв.м., у тому числі: квартири - 6670,1 кв.м., кількість поверхів - 16.
У Акті готовності об'єктів до експлуатації зазначено, що замовник будівництва, ТОВ «ТРИ ПІСКАРІ-ХАРКІВ», звільнений від сплати пайової участі у розвитку інфраструктури.
Згідно позову прокурор зазначає, що до Харківської міської ради про укладення договору про пайову участь ТОВ «ТРИ ПІСКАРІ-ХАРКІВ» не звертався, будь-які документи для розрахунку розміру пайової участі, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, до міської ради не надавались, договір про пайову участь не укладався та кошти пайової участі не сплачувались. Таким чином, ТОВ «ТРИ ПІСКАРІ-ХАРКІВ» в порушення норм законодавства України (Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IX), яким передбачено обов'язок забудовника перерахувати до відповідного місцевого бюджету населеного пункту кошти пайової участі, не сплатив до бюджету міста Харкова кошти пайової участі для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харків до введення об'єкта будівництва в експлуатацію, що призвело до ненадходження коштів до відповідного місцевого бюджету.
Відповідно до р. ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" (надалі - Закон № 132-IX) передбачено порядок пайової участі замовника будівництва, який впроваджено законодавцем з 01.01.2020 для:
- об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;
- об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.
Обов'язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва виникає:
- для об'єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;
- для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.
Пунктом 2 р. ІІ Закону № 132-IX встановлено розмір пайової участі, який протягом 2020 року замовники будівництва перераховують до відповідного місцевого бюджету для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, - для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування. Замовник будівництва зобов'язаний у вищевказані строки звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва. Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію. Договір з 01.01.2020 не укладається, а лише замовником будівництва за зверненням отримується в органі місцевого самоврядування розрахунок пайового внеску.
Аналогічні правові висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 та постановах Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22, від 20.02.2025 у cправі № 914/3777/23.
Враховуючи, що будівництво «Нове будівництво багатоквартирних житлових будинків з виділенням черг будівництва по вул.Молочній, 56 у м. Харкові». І черга розпочалося ще 18.11.2017, тривало упродовж 2017-2021 років та об'єкт введено в експлуатацію лише у серпні 2021 року, у відповідача виник обов'язок не пізніше 06.09.2021 (видача сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та його реєстрація в ЄДЕССБ) на перерахування до місцевого бюджету коштів пайової участі для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до прийняття об'єкта в експлуатацію.
З урахуванням Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-IX замовник, ТОВ «ТРИ ПІСКАРІ-ХАРКІВ», розпочавши у 2017 році будівництво - не звернувся до Харківської міської ради із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва та документами, які підтверджують вартість будівництва об'єктів та не сплатив пайову участь грошовими коштами до прийняття цих об'єктів в експлуатацію.
Більше того, відповідач не врахував, що з 01.01.2020 він зобов'язаний був виконати вимоги підпунктів 3, 4 абз. 2 п. 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 132-IX та звернутися до Харківської міської ради із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єктів будівництва, до якої додати документи, які підтверджують вартість будівництва об'єктів та сплатити кошти пайової участі до місцевого бюджету за результатами проведеного органом місцевого самоврядування розрахунку.
Отже, відповідач як замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав сплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов'язаний повернути ці кошти на підставі ч. 1 ст.1212 ЦК України.
Нарахування пайового внеску здійснюється у розмірах, передбачених Законом №132-ІХ.
У постанові Верховного Суду від 15.08.2024 у справі № 914/2145/23 зазначено, що відсутність звернення замовника будівництва з відповідною заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва на виконання вимог абз. 2 п. 2 р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-ІХ та ненадання ним передбачених цією нормою документів, не є перешкодою для самостійного визначення органом місцевого самоврядування розміру пайової участі на підставі наявних у нього документів із доведенням під час розгляду справи їх обґрунтованості. Окрім того, визначаючи розмір належної до стягнення суми грошових коштів, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов'язком суду (подібний висновок щодо обов'язку суду перевірити розрахунок заявлених позовних вимог викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, у постанові від 02.02.2021 у справі № 908/125/18).
Як було зазначено вище, пунктом 1 частини 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-IX встановлено норматив розрахунку пайової участі для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Відповідно до ст.ст. 253, ч. 5 ст. 254 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Із системного аналізу вказаних норм випливає, що строком, з якого вважається, що забудовник порушує зобов'язання із перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, є день, наступний за днем прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
У постанові від 20.02.2025 у справі за №918/618/24 Верховний Суд вкотре звернув увагу на те, що Закон №132-IX визначає розмір пайової участі для житлових будинків - 2% вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України.
Приписи Закону №132-IX не містять умов щодо іншого обрахунку розміру пайової участі для житлових будинків.
Згідно акту готовності об'єкта до експлуатації від 29.07.2021 (Реєстраційний номер в ЄДЕССБ: AC01:7952-7808-1137-2130), за результатами технічної інвентаризації загальна площа квартир становить 6670,1 кв.м. (код об'єкта згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000:1122.2 Будинки багатоквартирні підвищеної комфортності, індивідуальні).
На дату прийняття об'єкта в експлуатацію (згідно із сертифікатом ХК122210802576, який зареєстрований 06.09.2021) діяли показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 20.05.2021 № 119 (розраховані станом на 01 квітня 2021 року). Зокрема, вартість одного квадратного метра загальної площі квартир будинку (з урахуванням податку на додану вартість) на території Харківської області становила 14755,00 грн.
Судом встановлено, що розрахунок розміру пайової участі складається з наступного:
Загальна площа квартир - 6670,1 кв.м.
Опосередкована вартість спорудження 1 кв.м житла по Харківському регіону (наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 20.05.2021 № 119) - 14755,00 грн.
Загальна вартість будівництва об'єкта (житлового призначення) для обрахунку пайової участі: 6670,1*14755= 98417325,50 грн.
Відсоток Пайової участі житлової забудови: 2 %
Розмір Пайової участі: П=2%*98417325,50 = 1968346, 51 грн.
Пайова участь до сплати становить 1968346,51 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
У відповідності до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
За змістом ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Ураховуючи наведене, у зв'язку з невиконанням відповідачем неподільного обов'язку щодо сплати пайової участі за розрахунком (1968346,51 грн.), право позивача на отримання цих коштів є порушеним і у нього виникає право вимагати стягнення цих коштів, обов'язок сплати яких виникає через пряму вказівку закону. У такому разі замовник будівництва (відповідач) без достатньої правової підстави за рахунок позивача зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов'язаний повернути такі кошти на підставі ст. 1212 ЦК України.
При цьому суд зазначає, що правові висновки щодо ефективного способу захисту порушеного права у правовідносинах з оплати пайової участі наведені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки 3% річних у розмірі 225362,19 грн. та інфляційних у розмірі 1238658,33 грн. за період 07.09.2021 - 01.07.2025, суд дійшов висновку, що відповідні розрахунки відповідають нормам чинного законодавства та вони є вірними.
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв'язку з чим судовий збір у розмірі 41188,40 грн. покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 120, 123, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон Білд" (88017, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 147/1, код ЄДРПОУ 38279086) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) розмір пайового внеску в сумі 1968346,51 грн.; 1238658,33 грн. інфляційного збільшення; 225362,19 грн. 3% річних.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон Білд" (88017, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 147/1, код ЄДРПОУ 38279086) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б.Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 0901010) 41188,40 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено "27" жовтня 2025 р.
Суддя А.М. Буракова