Рішення від 23.10.2025 по справі 922/2214/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2214/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєві О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО", смт. Золочів, Богодухівський район, Харківська область

до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, м. Москва

про стягнення 291958009,67 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Федосієнко О.В., адвокат, ордер № 1319032 від 17.07.2025

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО", смт. Золочів, Богодухівський район, Харківська область звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації , м. Москва, в якій просить суд стягнути з відповідача збитки у загальному розмірі 291958009,67 грн, що на дату дослідження еквівалентно 6953163,81 доларів США, у тому числі: матеріальної шкоди за пошкоджені транспортні засоби, що належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" у розмірі 5662020,98 грн, що на дату дослідження еквівалентно 135 775,00 доларів США, матеріальної шкоди за пошкоджену сільськогосподарську техніку, що належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" у розмірі 4076079,99 грн, що на дату дослідження еквівалентно 97744,21 доларів США, матеріальної шкоди (реальних збитків) за пошкоджені нежитлові об'єкти, що розташовані за адресою: вулиця Підгірна, 105, смт. Золочів, Богодухівський район, Харківська область та належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО", у розмірі 24756358,00 грн, що на дату дослідження еквівалентно 595247 доларів США, упущеної вигоди (недоотриманого доходу) Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" (код ЄДРПОУ 39358493) від неможливості здійснення господарської діяльності внаслідок збройної агресії, а саме, неможливості та перешкод у проведенні сільськогосподарської діяльності на землях Удянського старостинського округу за період квітень 2022 року - грудень 2024 року (включно) у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, у розмірі 209181315,27 грн, що станом на дату дослідження еквівалентно 4975887,04 доларів США, упущеної вигоди (недоотриманого доходу) Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" (код ЄДРПОУ 39358493) від неможливості здійснення господарської діяльності внаслідок збройної агресії, а саме, неможливості та перешкод у проведенні сільськогосподарської діяльності на землях Калиновецького старостинського округу за період квітень 2022 року - грудень 2022 року (включно) у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації у розмірі 35001680,65 грн, що станом на дату дослідження еквівалентно 832600,22 доларів США; збитків у вигляді прямих збитків від знищення об'єктів незавершеного виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" під врожай 2022 року на території Калиновецького та Удянського старостинських округів Золочівської селищної ради Богодухівського району Харківської області у розмірі 13280554,78 грн, що станом на дату дослідження еквівалентно 315910,34 доларів США та понесені судові витрати на проведення експертиз у розмірі 101270,30 грн. Просить витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 червня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО", смт. Золочів, Богодухівський район, Харківська область до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, м. Москва про стягнення 291958009,67 грн - залишено без руху; надано позивачу строк 5 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання до суду інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.

02 липня 2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" усунено недоліки шляхом надання до суду інформації щодо наявності у позивача оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засіданні на 29 липня 2025 року о 13:40 годин.

Протокольною ухвалою суду від 29 липня 2025 року, на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 02 вересня 2025 року о 13:40 годин.

Протокольною ухвалою суду від 02 вересня 2025 року, на підставі пункту 3 частини 2 статті 185, статті 232 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25 вересня 2025 року о 14:20 годин.

Протокольною ухвалою суду від 25 вересня 2025 року на підставі частини 2 статті 216, статті 232 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву у судовому засіданні до 23 жовтня 2025 року о 13:30 годин.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Визначаючи, чи поширюється на Російську Федерацію судовий імунітет у справі, яка розглядається, судом враховано наступне: предметом позову є відшкодування шкоди, завданої збройною агресією РФ проти України; місцем завдання шкоди є територія суверенної держави Україна; передбачається, що шкода завдана агентами РФ, які порушили принципи та цілі, закріплені у Статуті ООН, щодо заборони військової агресії, вчиненої стосовно іншої держави - України; вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов'язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено у Статуті ООН; національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб'єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом генерального делікту). У зв'язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, що у свою чергу з цієї дати унеможливлює направлення різних запитів та листів до посольства Російської Федерації в Україні у зв'язку із припиненням його роботи на території України. До таких висновків щодо розірвання дипломатичних відносин між Україною і Російською Федерацією, на основі аналізу наведених вище норм права та фактичних обставин, дійшов Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2022 року у справі №308/9708/19 (провадження №61-18782св21), від 25 січня 2019 року №796/165/18, від 18 травня 2022 року №760/17232/20-ц, а також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2022 року у справі №635/6172/17, провадження № 14-167 цс 20, (пункт 58).

Відповідно до частин 5, 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, російська федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

Відомості про судовий розгляд справи та зазначені процесуальні рішення своєчасно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відомості якого є загальнодоступними.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" (позивач) є юридичною особою, зареєстрованою в установленому законом порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 20 серпня 2014 року внесено відповідний запис 14591020000000624. Місцезнаходження позивача: 62203, Харківська область, Богодухівський район, смт. Золочів, вул. Підгірна, буд. 105. Позивач здійснює свою діяльність у сфері сільського господарства. Основним напрямком діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур та інші. Матеріально-технічна база позивача знаходиться за адресою: 62203, Харківська область, Богодухівський район, смт. Золочів, вул. Підгірна, буд. 105.

30 березня 2022 року близько 13.00 годин російськими військами були здійснені обстріли із використанням артилерійного виду озброєння невстановленими снарядами невстановленого калібру по території Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" за адресою: Харківська область, Богодухівський район, смт. Золочів, вул. Підгірна, 105, внаслідок чого були пошкоджені нежитлові будівлі та сільськогосподарська техніка.

Як свідчать матеріали справи, 01 квітня 2022 року зазначені відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 438 Кримінального кодексу України, номер кримінального провадження 22022220000000431.

26 грудня 2024 року близько 14.00 годин російські війська двома керованими авіабомбами завдали удару по території Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" в смт. Золочів Богодухівського району Харківської області. Через обстріли були зруйновані виробничо-складські приміщення, пошкоджено близько 17 одиниць сільгосптехніки, що належать на праві приватної власності позивачу.

Внаслідок незаконних військових дій Російської Федерації позивачу було завдано значних матеріальних збитків.

За даним фактом Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" було подано заяву від 27 грудня 2024 року №106 про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів.

Листом від 30 грудня 2024 року за вихідним № 7223 заступник начальника ВП - начальник СВ ВП №2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області підполковник поліції Євген Серебрєнніков повідомив, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" від 27 грудня 2024 року № 106 була долучена до кримінального провадження №12024221270000422 від 26 грудня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 438 Кримінального кодексу України, та у встановленому законом порядку позивача визнано потерпілим, про що старшим слідчим СВ ВП №2 Богодухівського РВП ГУ НП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Юлієй Жмиховой була винесена постанова про залучення до провадження як представника потерпілого від 30 грудня 2024 року.

Згідно Висновку експертів від 26 березня 2025 року №1912/2248/2249/2250 за результатами проведення комплексного транспортно-товарознавчого та товарознавчого дослідження, проведеним комісією експертів Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса" загальна вартість матеріальної шкоди (реальних збитків), завданих в результаті обстрілів збройних сил Російської Федерації 30 березня 2022 року та 26 грудня 2024 року, внаслідок яких було знищено (пошкоджено) транспортні засоби та сільськогосподарська техніка, що знаходилась на території Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО", розташованого за адресою: вулиця Підгірна, 105, смт. Золочів Богодухівського району Харківської області склала 16094844,05 грн, що на дату дослідження 25 лютого 2025 року при курсі НБУ 1 дол. США = 41,7015 грн. становить 385953,60 доларів США.

Усі пошкодження транспортних засобів та сільськогосподарської техніки відповідно до висновку експертів від 26 березня 2025 року № 1912/2248/2249/2250 виникли в результаті збройної агресії Російської Федерації проти України, яка відбулася 30 березня 2022 року та 26 грудня 2024 року.

Основна частина пошкоджених транспортних засобів та сільськогосподарської техніки належить на праві приватної власності позивачу, частина пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації транспортних засобів та сільськогосподарської техніки перебувала в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" на підставі укладених договорів. Умовами договорів оренди були передбачені умови, відповідно до яких, орендар (позивач) зобов'язаний: протягом всього терміну дії дійсного договору підтримувати належний стан прийнятого в оренду майна, у випадку пошкодження або загибелі орендованого майна відшкодувати орендодавцю спричинені збитки.

Матеріали справи свідчать про те, що станом на день подання позову позивач за власні кошти відновив частину пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації транспортних засобів та сільськогосподарської техніки, що перебували у Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" у користуванні на правах оренди, що підтверджується видатковими накладними, актами наданих послуг.

Отже, загальна вартість матеріальної шкоди (реальних збитків), завданих в результаті обстрілів збройних сил Російської Федерації 30 березня 2022 року та 26 грудня 2024 року, внаслідок яких було знищено (пошкоджено) транспортні засоби та сільськогосподарська техніка, що знаходилась на території Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" за адресою: вулиця Підгірна, 105, смт. Золочів, Богодухівський район, Харківська область склала 16094844,05 грн, на дату дослідження 25 лютого 2025 року при курсу НБУ 1 дол. США = 41,7015 грн., становить 385953,6 доларів США, у тому числі: розмір матеріальної шкоди за пошкоджені транспортні засоби, що належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" 5662020,98 грн, що на дату дослідження 25 лютого 2025 року при курсу НБУ 1 дол. США = 41,7015 грн., становить 135775,00 доларів США, розмір матеріальної шкоди за пошкоджені орендовані транспортні засоби, що відновлені за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" 598298,85 грн, розмір матеріальної шкоди за пошкоджені орендовані транспортні засоби 4531715,23 грн розмір матеріальної шкоди за пошкоджену орендовану сільськогосподарську техніку склали 1226729 грн, розмір матеріальної шкоди за пошкоджену сільськогосподарську техніку, що належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" склали 4076079,99 грн, що на дату дослідження 25 лютого 2025 року при курсу НБУ 1 дол. США = 41,7015 грн, становить 97 744,21 доларів США.

Відповідно до Висновку експерта від 19 березня 2025 року №1915 за результатами проведення оціночно-будівельного експертного дослідження у кримінальному провадженню №12024221270000442 від 26 грудня 2024 року та № 22022220000000431 від 01 квітня 2022 року, проведеним судовим експертом Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса" Посашковим Олександром Олександровичем, розмір матеріальної шкоди, завданої в результаті обстрілів збройних сил Російської Федерації, що сталися 30 березня 2022 року та 26 грудня 2024 року внаслідок яких зруйновано (пошкоджено) нежитлові об'єкти на території Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО", що розташовані по вул. Підгірна, 105, смт. Золочів Богодухівського району Харківської області становить 24756358 грн з урахуванням ПДВ, що у грошовому еквіваленту за курсом Національного банку України склав 595247 доларів США.

Об'єктами дослідження згідно висновку експерта від 19 березня 2025 року №1915 були нежитлові будівлі літ. "О-1", "Е-1", "П-1", "Ш-1", "А-3" за адресою: вул. Підгірна, 105, смт. Золочів Богодухівського району харківської області. Обстеження нежитлових будівель проводилося 25 лютого 2025 року.

Пошкоджені внаслідок збройної агресії Російської Федерації нежитлові будівлі літ. "О-1", "Е-1", "П-1", "Ш-1", "А-3" за адресою: вул. Підгірна, 105, смт. Золочів Богодухівського району Харківської області, належать на праві приватної власності позивачу. Право власності на зазначені нежитлові будівлі за Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав.

Отже, загальна вартість матеріальної шкоди (реальних збитків), завданих в результаті обстрілів збройних сил Російської Федерації 30 березня 2022 року та 26 грудня 2024 року, внаслідок яких були пошкоджені нежитлові об'єкти, що знаходилась на території Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" за адресою: вулиця Підгірна, 105, смт. Золочів, Богодухівський район, Харківська область склала 24756358,00 грн, у грошовому еквіваленті на дату дослідження при курсу НБУ 1 дол. США = 41,59 грн, становить 595247 доларів США.

З матеріалів справи вбачається, що крім вищевказаних реальних збитків, позивач також зазнав збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержавного прибутку), прямих збитків від знищення об'єктів незавершеного виробництва, що полягає у наступному: неможливості (перешкод) у проведенні сільськогосподарської діяльності (відсутності змоги в обробітку сільськогосподарських угідь (паїв), та збору урожаю) на території Удянського старостинського округу Золочівської селищної ради Богодухівського району Харківської області у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, за період квітень 2022 - грудень 2024; неможливості (перешкод) у проведенні сільськогосподарської діяльності (відсутності змоги в обробітку сільськогосподарських угідь (паїв), та збору урожаю) на території Калиновецького старостинського округу Золочівської селищної ради Богодухівського району Харківської області у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, за період квітень 2022 - грудень 2022; неможливості (перешкод) у проведенні сільськогосподарської діяльності (відсутності змоги в обробітку сільськогосподарських угідь (паїв), та збору урожаю) на території Калиновецького старостинського округу у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, прямі збитки від знищення об'єктів незавершеного виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" під врожай 2022 року на території Калиновецького та Удянського старостинських округів Золочівської селищної ради Богодухівського району Харківської області.

Судовим експертом Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса" Кудряшовою С.В. була проведена судова економічна експертиза відповідно до заяви позивача від 07 лютого 2025 року по матеріалам кримінального провадження № 22022220000000431.

Згідно з Висновком експерта № 1939 за результатами проведення судової економічної експертизи від 19 березня 2025 року: розмір упущеної вигоди (недоотриманого доходу) Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" від неможливості здійснення господарської діяльності внаслідок збройної агресії, а саме, неможливості та перешкод у проведенні сільськогосподарської діяльності на землях Удянського старостинського округу за період квітень 2022 - грудень 2024 (включно) у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, визначений у сумі 4975887,04 доларів США, що станом на 31 грудня 2024 року у гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 209181315,27 грн, та підтверджується документально та арифметично; розмір упущеної вигоди (недоотриманого доходу) Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" від неможливості здійснення господарської діяльності внаслідок збройної агресії, а саме, неможливості та перешкод у проведенні сільськогосподарської діяльності на землях Калиновецького старостинського округу за період квітень 2022 - грудень 2022 (включно) у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, визначений у сумі 832600,22 доларів США, що станом на 31 грудня 2024 року у гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 35001680,65 грн, та підтверджується документально та арифметично; розмір збитків у вигляді прямих збитків від знищення об'єктів незавершеного виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" під врожай 2022 року на території Калиновецького та Удянського старостинських округів Золочівської селищної ради Богодухівського району Харківської області визначений у сумі 315910,34 доларів США, що станом на 31 грудня 2024 року у гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 13280554,78 грн, та підтверджується документально та арифметично.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Щодо визначення належного відповідача.

Державу представляє влада, яка охоплює виконавчу, законодавчу, судову, а також центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. З попереднього твердження випливає, що протиправні дії органів держави є її власними діями, тому безпосередньо держава несе відповідальність за протиправні діяння своїх органів, зокрема, збройних сил. Загальновідомо, що за військові дії на території України відповідальна російська федерація.

У постанові від 20 листопада 2018 року по справі № 5023/10655/11 Велика Палата Верховного Суду відзначила, що держава може вступати як у цивільні (господарські), так і у адміністративні правовідносини (пункт 6.21.). Вступаючи у цивільні чи господарські правовідносини, держава в особі відповідного органу насамперед має на меті задоволення приватного інтересу (п. 6.23. постанови).

Окреслені висновки Верховного Суду вказують на можливість держави вступати в господарські правовідносини через відповідні органи. Як зазначав Касаційний господарський суд у постанові від 04 жовтня 2022 року по справі № 910/5210/20 (пункт 5.4.) у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах.

Висновки Касаційного господарського суду свідчать на користь висновку про те, що органи держави не є самостійними суб'єктами, а виконують представницьку функцію держави. Повноваження цього органу найбільш наближені до представництва інтересів РФ в іноземних судах.

Визначення Міністерства юстиції Російської Федерації представником є необхідним у цій справі через особливий статус держави, яка може вступати у правовідносини лише через свої компетентні органи.

Відповідно до Указу президента російської федерації від 28 травня 2018 року № 271 "Про внесення змін до положення про міністерство юстиції російської федерації, затвердженого Указом президента російської федерації від 13 жовтня 2004 року № 1313" пункт 1 Положення про міністерство юстиції російської федерації, затверджене Указом президента російської федерації від 13 жовтня 2004 року № 1313 "Питання міністерства юстиції російської федерації" доповнено підпунктом 5 такого змісту: "5) функції щодо забезпечення в межах своїх повноважень представництва і захисту інтересів російської федерації в судах іноземних держав і міжнародних судових і арбітражних органах, включаючи Європейський Суд з прав людини і Суд Євразійського економічного розвитку".

За цих обставин, Міністерство юстиції Російської Федерації є тим компетентним органом, який уповноважений здійснювати повноваження щодо представництва і захисту інтересів Російської Федерації в межах цього спору.

Щодо суті заявлених позовних вимог.

Згідно частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 1, частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).

За загальним правилом, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати. Вони є фактом об'єктивної дійсності, що існує незалежно від правової оцінки і від того, підлягають збитки, що виникли, відшкодуванню згідно закону або не підлягають. Для притягнення боржника до цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування збитків необхідно, щоб порушення зобов'язання дійсно спричинило отримання кредитором збитку та можливе лише у разі наявності складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; наявності збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та спричиненням збитків; вини. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Суд зазначає, що при вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 Цивільного кодексу України, доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Згідно статті 1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частині 1 статті 320 Цивільного кодексу України, власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Згідно частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини 3 статті 386 Цивільного кодексу України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02 березня 2022 року військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов'язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.

Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16 березня 2022 року у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов'язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24 березня 2022 року, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі атак проти цивільних осіб та цивільних об'єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додатковим протоколом 1977 року до них.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14 квітня 2022 року про заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №210/4458/15-ц, від 30 січня 2020 року у справі 287/167/18-ц, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 серпня 2017 року у справі №761/9437/15-ц висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує.

Преамбулою Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки, у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

За таких обставин, в силу положень національного законодавства України та міжнародних договорів, як частини українського національного законодавства, дії Російської Федерації за своєю суттю є актом збройної агресії по відношенню до України. Відтак, будь-які дії Російської Федерації з метою реалізації такої агресії є протиправними, у тому числі протиправним є і обстріли майна Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО", здійснений в рамках реалізації акту агресії відповідачем.

Згідно статті 25 Положення про закони і звичаї війни на суходолі (Додаток до Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі) забороняється будь-яким способом атакувати чи бомбардувати незахищені міста, селища, житлові будинки чи споруди.

Відповідно до пунктів 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності у формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення є відповідальною за всі дії, вчинені особами, які входять до складу її збройних сил.

У даному випадку матеріали справи не містять будь-яких доказів використання зруйнованого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" у воєнних цілях, відтак, дії військ Російської Федерації, внаслідок яких знищено майно названого товариства, вчинені всупереч законам і звичаям війни, а отже, Російська Федерація несе повну відповідальність як за відповідний ракетний удар, так і за спричинені ним наслідки, у тому числі і за шкоду, заподіяну майну позивача.

До того ж, відповідно до частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

У даному випадку протиправність діяння Російської Федерації, як складового елементу факту збройної агресії Росії проти України, в розумінні частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомим фактом який закріплено державою на законодавчому рівні.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Як встановлено судом, саме внаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, позивачу завдано збитків.

Розмір збитків Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" становить суму 291958009,67 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" на підставі належних та допустимих доказів доведено повний склад цивільного правопорушення, що є умовою та підставою для застосування до Російської Федерації такого заходу відповідальності як відшкодування збитків.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суду належить зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05 квітня 2005 (заява N 38722/02).

З урахуванням наведеного, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Права особи в суді повинні бути захищені таким способом, який реально відновить її порушені інтереси.

Згідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 4 - 5 статті 127 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В даному випадку, як свідчать матеріали справи, позивачем в порядку збору доказів, а саме факту знищення/пошкодження його майна та причинно-наслідкового зв'язку між нанесеними йому матеріальних збитків та діями військовослужбовців Російської Федерації та розмірів цих збитків було укладено 3 угоди на проведення експертиз на підставі: договору від 12 лютого 2025 року № 1939 на проведення судової експертизи №1939; договору від 06 лютого 2025 року № 1912/2248/2249/2250 на проведення судової експертизи № 1912/2248/2249/2250 та договору №359 на проведення оціночно-будівельної експертизи № 1915.

Вартість наданих експертами послуг становить 101270,30 грн, що підтверджується: платіжною інструкцією № 283 від 18 лютого 2025 року на суму 25444,80 грн; платіжною інструкцією № 284 від 18 лютого 2025 року на суму 25444,80 грн та платіжною інструкцією № 306 від 20 лютого 2025 року на суму 50380,70 грн.

За таких обставин, понесені позивачем витрати на оплату експертиз у загальному розмірі 101270,30 грн, підлягають задоволенню і стягненню з відповідача.

Окрім того, позивач при зверненні до суду з позовом був звільнений від оплати судового збору.

За таких обставин, з відповідача до Державного бюджету підлягають стягненню 1059800,00 грн судового збору.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, м. Москва, вул. Житня, буд. 14) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" (62203, Харківська область, Богодухівський район, смт. Золочів, вул. Підгірна, буд. 105, код ЄДРПОУ 39358493) збитки у загальному розмірі 291958009,67 грн, що на дату дослідження еквівалентно 6953163,81 доларів США, у тому числі: матеріальної шкоди за пошкоджені транспортні засоби, що належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" у розмірі 5662020,98 грн, що на дату дослідження еквівалентно 135775,00 доларів США, матеріальної шкоди за пошкоджену сільськогосподарську техніку, що належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" у розмірі 4076079,99 грн, що на дату дослідження еквівалентно 97744,21 доларів США, матеріальної шкоди (реальних збитків) за пошкоджені нежитлові об'єкти, що розташовані за адресою: вулиця Підгірна, 105, смт. Золочів, Богодухівський район, Харківська область та належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО", у розмірі 24756358,00 грн, що на дату дослідження еквівалентно 595247 доларів США, упущеної вигоди (недоотриманого доходу) Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" (код ЄДРПОУ 39358493) від неможливості здійснення господарської діяльності внаслідок збройної агресії, а саме, неможливості та перешкод у проведенні сільськогосподарської діяльності на землях Удянського старостинського округу за період квітень 2022 року - грудень 2024 року (включно) у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, у розмірі 209181315,27 грн, що станом на дату дослідження еквівалентно 4975887,04 доларів США, упущеної вигоди (недоотриманого доходу) Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" (код ЄДРПОУ 39358493) від неможливості здійснення господарської діяльності внаслідок збройної агресії, а саме, неможливості та перешкод у проведенні сільськогосподарської діяльності на землях Калиновецького старостинського округу за період квітень 2022 року - грудень 2022 року (включно) у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації у розмірі 35001680,65 грн, що станом на дату дослідження еквівалентно 832600,22 доларів США; збитків у вигляді прямих збитків від знищення об'єктів незавершеного виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ-АГРО" під врожай 2022 року на території Калиновецького та Удянського старостинських округів Золочівської селищної ради Богодухівського району Харківської області у розмірі 13280554,78 грн, що станом на дату дослідження еквівалентно 315910,34 доларів США та понесені судові витрати на проведення експертиз у розмірі 101270,30 грн.

Стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, м. Москва, вул. Житня, буд. 14) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів: Головне управління казначейства у м. Києві, код ЄДРПОУ: 37993783, рахунок: UА908999980313111256000026001, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) 1059800,00 грн судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "27" жовтня 2025 р.

Суддя П.В. Хотенець

Попередній документ
131319225
Наступний документ
131319227
Інформація про рішення:
№ рішення: 131319226
№ справи: 922/2214/25
Дата рішення: 23.10.2025
Дата публікації: 29.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань, з них; про відшкодування шкоди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (23.10.2025)
Дата надходження: 25.06.2025
Предмет позову: стягнення коштів
Розклад засідань:
29.07.2025 13:40 Господарський суд Харківської області
02.09.2025 13:40 Господарський суд Харківської області
25.09.2025 14:20 Господарський суд Харківської області
23.10.2025 13:30 Господарський суд Харківської області