Справа № 128/4266/25
28 жовтня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Бондаренко О.І., отримавши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання дітей, -
До Вінницького районного суду Вінницької області надійшла вищевказана заява 23.10.2025.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, вивчивши матеріали позовної заяви, суд вважає за необхідне передати матеріали справи за підсудністю, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 19 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 26 - 30 ЦПК).
Виходячи з поняття підсудність у цивільному судочинстві як розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ, підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.
Питання про підсудність справ визначається цивільним процесуальним кодексом України.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. ( ч. 1 ст. 293 ЦПК України)
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV, місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Разом з тим, за змістом положень статті 1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» визначено терміни: місце походження дитини-сироти і дитини, позбавленої батьківського піклування, - місце проживання або перебування її біологічних батьків на момент їх смерті або виникнення обставин, що призвели до позбавлення дитини батьківського піклування. У разі, якщо батьки та їх місце проживання чи перебування невідомі, місцем походження дитини визначається місце, де дитину знайшли, або місце розташування медичного закладу, де дитину залишили; місце проживання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, - місцезнаходження закладу для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, жиле приміщення дитячого будинку сімейного типу, прийомної сім'ї, опікунів або піклувальників, житло, в якому дитина проживає, інше житло; місце походження дитини-сироти і дитини, позбавленої батьківського піклування, - місце проживання або перебування її біологічних батьків на момент їх смерті або виникнення обставин, що призвели до позбавлення дитини батьківського піклування. У разі, якщо батьки та їх місце проживання чи перебування невідомі, місцем походження дитини визначається місце, де дитину знайшли, або місце розташування медичного закладу, де дитину залишили.
Місцем проживання заявника ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 , що також підтверджується даними з ЄДДР за № 1940112 від 28.10.2025.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020, яка набрала законної сили 19.07.2020, у Вінницькій області утворено Вінницький район (з адміністративним центром у місті Вінниця) у складі територій Агрономічної сільської, Вінницької міської, Вороновицької селищної, Гніванської міської, Іллінецької міської, Липовецької міської, Літинської селищної, Лука-Мелешківської сільської, Немирівської міської, Оратівської селищної, Погребищенської міської, Стрижавської селищної, Сутисківської селищної, Тиврівської селищної, Турбівської селищної, Якушинецької сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3-1 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX. Так, до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 с. Яришівка належало до Тиврівського району Вінницької області.
З огляду на викладене, дослідивши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що місце проживання відповідача знаходиться за межами територіальної юрисдикції (підсудності) Вінницького районного суду Вінницької області.
Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою статті шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
З урахуванням того, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою ВРУ «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020, оскільки місце знаходження заявника та дитини належить до території, підсудної Тиврівському районному суду Вінницької області, справа не належить до виключної підсудності Вінницького районного суду Вінницької області та підстав її визначення за Вінницьким районним судом Вінницької області не встановлено, суд дійшов висновку про наявність підстав для передачі справи за підсудністю, тобто до Тиврівського районного суду Вінницької області, оскільки дана заява територіально не підсудна Вінницькому районному суду Вінницької області.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись ст.ст. 31, 32, 261, 293, 310,354 ЦПК України, суд,
Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання дітей - передати за підсудністю на розгляд до Тиврівського районного суду Вінницької області, що розташований за адресою: 23300, смт. Тиврів, вул. Шевченка, 3, Вінницької області.
Роз'яснити, що передача справи на розгляд іншого суду з підстав, зазначених в ухвалі,здійснюється не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Суддя Оксана БОНДАРЕНКО