23 жовтня 2025 року Справа № 915/1833/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» (пр. Берестейський, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38727770)
в особі Філії “Дельта-лоцман» Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» (вул. Лягіна, 27, м. Миколаїв, 54017, код ЄДРПОУ 38728507)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство “Нібулон» (Каботажний спуск, 1, м. Миколаїв, 54002, код ЄДРПОУ 14291113)
про стягнення 2022519,05 грн.
представники учасників справи
від позивача: Табула О.М.
від відповідача: Сорокопуд І.В.,
В провадженні Господарського суду Миколаївської області знаходиться справа №915/1833/23 за позовом Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» в особі Філії “Дельта-лоцман» Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство “Нібулон» про стягнення 2022519,05 грн, з яких: 1392890,05 грн - основний борг (1379542,34 грн - послуги служби регулювання руху суден та 13347,71 грн - канальний збір); 103341,18 грн - 3 % річних та 526287,82 грн - інфляційні втрати.
Ухвалою суду від 05.02.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 07 березня 2025 року о 10:30 год.
07.03.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 04.04.2025 об 11:00 год.
03.04.2025 позивачем подано до суду додаткові пояснення у справі, які позивач просить суд долучити до матеріалів справи.
Відповідачем заявлено усне клопотання про надання можливості подати письмові заперечення на додаткові пояснення позивача та відкласти розгляд справи на іншу дату.
Враховуючи, що позивач скористався своїми процесуальними правами на викладення своїх доводів у письмовому вигляді, враховуючи строк надсилання додаткових пояснень відповідачеві, з метою дотримання загальних засад господарського судочинства, у судовому засіданні 04.04.2025 оголошено перерву до 25.04.2025 об 11:00 год.
Судове засідання у справі, призначене на 25 квітня 2025 року об 11:00 год., не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді.
Ухвалою суду від 29.04.2025 судове засідання у справі призначено на 23 травня 2025 року о 10:30 год.
У судовому засіданні 23.05.2025 відповідачем заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості надати письмові заперечення на додаткові пояснення позивача.
Протокольною ухвалою судом відмовлено відповідачеві у задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи засади господарського судочинства, характер правовідносин сторін, обсяг та зміст письмових доказів, керуючись ст. 209 ГПК України, судом встановлено порядок дослідження доказів шляхом безпосереднього огляду судом доказів у черговості їх розташування в матеріалах справи.
З метою дотримання положень ст. 210 ГПК України, судом ухвалено надати можливість сторонам подати суду пояснення щодо досліджених господарським судом письмових доказів після дослідження всіх матеріалів справи.
Для забезпечення можливості дослідження матеріалів справи у судовому засіданні оголошено перерву до 23.05.2025 о 10:55 год.
23.05.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 13 червня 2025 року о 10:30 год. та ухвалено, що у судовому засіданні 13.06.2025 буде продовжено дослідження письмових доказів.
27.05.2025 відповідачем подано до суду клопотання, яким останній просить суд: відмовити позивачу у прийнятті додаткових пояснень та поданих додаткових доказів на стадії розгляду справи по суті та повернути матеріали позивачу; врахувати аргументи, викладені у клопотанні, при розгляді матеріалів справи та дослідженні наданих доказів.
13.06.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 25 червня 2025 року о 10:30 год. та ухвалено, що у судовому засіданні 25.06.2025 буде продовжено дослідження письмових доказів.
У судовому засіданні 25.06.2025 судом завершено дослідження матеріалів справи.
Відповідно до приписів ст. 210 ГПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Письмові, речові і електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, і пред'являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам. Учасники справи можуть давати свої пояснення з приводу письмових, речових та електронних доказів або протоколів їх огляду, ставити питання експертам. Першою ставить питання особа, за клопотанням якої було викликано експерта.
Ухвалою від 25.06.2025 судом оголошено перерву у справі до 15 серпня 2025 року о 10:30 год. для надання можливості сторонам подати пояснення щодо досліджених доказів та продовження розгляду справи по суті в порядку, передбаченому ст.ст. 217-219 ГПК України.
Судове засідання у справі, призначене на 15 серпня 2025 року о 10:30 год., не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого у справі судді у відпустці.
Ухвалою суду від 18.08.2025 судове засідання у справі призначено на 05 вересня 2025 року о 10:30 год.
19.08.2025 відповідачем подано клопотання про продовження розгляду справи в розумні терміни необхідні для повного розгляду справи та відкладення розгляду справи на іншу дату.
21.08.2025 позивачем подано додаткові пояснення у справі, з доданими до них доказами.
Судом в судовому засіданні 05.09.2025 протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 19.08.2025 про відкладення розгляду справи на іншу дату.
У судовому засіданні 05.09.2025 представник позивача просив прийняти та долучити до матеріалів справи додаткові пояснення Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» від 03.04.2025 та клопотання від 09.07.2025 прийняти до розгляду, з доданими до них документами, які, на думку позивача, не є доказами. Документи, які зазначено у додатках до додаткових пояснень та клопотання - це карти, які є додатками до нормативно правових актів, а також суду надаються нормативно правові акти - це витяг з Обов'язкових постанов по морському порту Херсон, витяг з Обов'язкових постанов по морському порту Миколаїв, витяг з Паспорту БДЛК, копія розпорядження КМУ від 15 січня 1999 р № 38-р., які надаються суду для зручності. Щодо треку руху суден за квитанціями, наявними в матеріалах справи, це як ілюстрація руху суден в прив'язці до карти для зручності розуміння як відбувався рух суден між терміналами та портами України.
Щодо додаткових пояснень від 21.08.2025 представник позивача зазначила, що зазначені пояснення подано помилково, просить їх не розглядати.
Ухвалою суду від 05.09.2025 постановлено: Додаткові пояснення Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» від 03.04.2025 прийняти до розгляду. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство “Нібулон» від 27.05.2025 задовольнити частково. Прийняти до розгляду додаткові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство “Нібулон», викладені у клопотанні від 27.05.2025. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство “Нібулон» від 27.05.2025 в частині відмови позивачу у прийнятті додаткових пояснень від 03.04.2025, а також у долученні до матеріалів справи та дослідженні доказів, а саме: довідки 07.11.24, Договору на експедирування, витягу з Обов'язкових постанов по порту, Бази даних гідротехнічних споруд Регістру судноплавства України - відмовити. Клопотання Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» від 09.07.2025 задовольнити частково. Пояснення Державного підприємства “Адміністрація морських портів України», викладені у клопотанні від 09.07.2025, прийняти до розгляду, не приймати до розгляду докази, додані до клопотання згідно переліку додатків (т. 16, а.с.26). Пояснення Відповідача, які містяться в клопотанні від 11.07.2025 прийняти до розгляду. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство “Нібулон» від 11.07.2025 в частині відмови у прийнятті додаткових пояснень Позивача від 09.07.2025 - відмовити. Додаткові пояснення Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» від 21.08.2025, не приймати до розгляду. Оголосити перерву у судовому засіданні до 23 вересня 2025 року о 10:30 год.
Ухвалою суду від 23.09.2025 оголошено перерву у судовому засіданні до 23 жовтня 2025 року о 10:30 год.
Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.
Присутнім у судовому засіданні представником позивача надано пояснення по суті позовних вимог, надано відповіді на запитання суду. Представником відповідача надано пояснення стосовно заперечень щодо предмета спору. На запитання суду стосовно підтвердження доказами заперечень відповідача щодо фактичних обставин справи з посиланням на аркуші справи, представником відповідача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. Крім того, заявляючи клопотання про відкладення розгляду справи представник відповідача посилається на незадовільний стан здоров'я.
Представник позивача залишає вирішення усного клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи на розсуд суду, при цьому зазначила, що піддає сумніву важкість стану здоров'я представника відповідача.
На підставі ст. 233 ГПК України, судом оголошено про підписання вступної та резолютивної частин ухвали.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд зазначає наступне.
Відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України).
Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.
Згідно з приписами ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому судом враховано положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Однак, Конвенція в першу чергу також гарантує “процесуальну» справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та інші проти Греції) (dйc.)). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом узагалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Miroпubovs and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), § 103).
З огляду на практику ЄСПЛ, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства, а рішення суду не буде відповідати критеріям законності.
Так, ідея справедливого судового розгляду включає основоположне право на змагальні провадження.
Бажання економити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження (Niderцst-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), § 30).
В той же час обґрунтованість тривалості проваджень повинна бути оцінена з урахування наступних критеріїв, заснованих практикою Суду: складність справи, внесок заявника і відповідних органів влади, а також предмет спору (Comingersoll S.A. v. Portugal [GC] (Комінгерсоль проти Португалії) [ВП]; Frydlender v. France [GC] (Фрайдлендер проти Франції) [ВП], § 43; Sьrmeli v. Germany [GC] (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 128).
Складність справи стосується як фактичної, так і правової сторони (Katte Katte Klitsche de la Grange v. Italy (Катте Клітше де ла Грандж проти Італії), § 55; Papachelas v. Greece [GC] (Папахелас проти Греції) [ВП] § 39). Вона може стосуватись, наприклад, втручання декількох сторін у справу (H. v. the United Kingdom (Х. проти Сполученого Королівства), § 72), або різноманітних доказів, що мають бути досліджені (Humen v. Poland [GC] (Гумен проти Польщі) [ВП], § 63). Складність національних проваджень маже виправдати їх тривалість (Tierce v. San Marino (Тьєрс проти Сан-Марино), § 31).
Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов'язків упродовж відповідного терміну (Scordino v. Italy (Скордіно проти Італії) (no. 1) [ВП], § 183, і Sьrmeli v. Germany (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 129).
У даній справі, суд надаючи сторонам можливість реалізувати свої процесуальні права у спосіб, зазначений вище, одночасно враховує, що поняття “розумності строку» має свої межі, визначені як предметом спору так і поведінкою сторін. При цьому господарський суд вважає, що сторонам на протязі розгляду даної справи було надано вичерпну можливість як для доведення своєї правової позиції щодо предмету спору так і для вирішення процесуальних питань щодо доведення зазначеної позиції
Враховуючи засади господарського судочинства, характер правовідносин сторін, обсяг та зміст письмових доказів, керуючись ст. 209 ГПК України, судом було встановлено порядок дослідження доказів шляхом безпосереднього огляду судом доказів у черговості їх розташування в матеріалах справи.
Відповідно до приписів ст. 210 ГПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Письмові, речові і електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, і пред'являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам. Учасники справи можуть давати свої пояснення з приводу письмових, речових та електронних доказів або протоколів їх огляду, ставити питання експертам. Першою ставить питання особа, за клопотанням якої було викликано експерта.
З метою дотримання положень ст. 210 ГПК України, судом ухвалено надати можливість сторонам подати суду пояснення щодо досліджених господарським судом письмових доказів після дослідження всіх матеріалів справи.
Враховуючи обставини, на які посилається представник відповідача, заявляючи усне клопотання про відкладення розгляду справи, суд вважає необхідним оголосити перерву у судовому засіданні для надання можливості сторонам подати пояснення щодо досліджених доказів та продовження розгляду справи по суті в порядку, передбаченому ст. 217-219 ГПК України.
При цьому, судом враховано, що відповідно до положень ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є, зокрема, справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Одним з основних принципів господарського судочинства, зокрема, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Статтею 13 ГПК України визначено принцип змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною четвертою цієї норми встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Керуючись ст. 46, 202, 209, 210, 216-218, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Оголосити перерву у судовому засіданні до 14 листопада 2025 року о 10:30 год.
Засідання відбудеться за адресою: м. Миколаїв, вул. Олексія Вадатурського, 14.
2. Враховуючи неможливість забезпечення на даний час безпеки проведення судових засідань, РЕКОМЕНДУВАТИ учасникам справи: утриматися від безпосередньої участі в судовому засіданні; використовувати можливості відеоконференцзв'язку для участі в судовому засіданні поза приміщенням суду.
3. Ухвалу направити сторонам.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 28.10.2025.
Суддя В.О.Ржепецький