Рішення від 29.07.2025 по справі 910/3544/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.07.2025Справа № 910/3544/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Шмиги В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи №910/3544/25

За позовом Державного підприємства «Медичні закупівлі України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дойч-Фарм»

про стягнення 13209504,35 грн

Представники учасників справи:

від позивача: Шпінь В.І.;

від відповідача: Долженко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Медичні закупівлі України» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дойч-Фарм» (далі - відповідач) про стягнення 13209504,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором про закупівлю №09/550-11/2023 від 09.11.2023 несвоєчасно поставив обумовлений товар, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 7615683,20 грн та штраф у розмірі 5593821,15 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/3544/25 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено учасникам справи строки на подачу заяв по суті спору та призначено підготовче засідання у справі.

09.04.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Дойч-Фарм» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що 14.03.2024 та 21.03.2024 року відповідачем було завчасно поставлено товар в Україну, з метою належного виконання зобов'язань за договором про закупівлю №09/550-11/2023 від 09.11.2023, втім під час митного оформлення препарату виявились недоліки у документації, які пов'язані зі зміною компанії, що має відповідати за випуск серії для ринку України, так в EMA для даного лікарського засобу (MA (EU) number EU/1/18/1341/001) було затверджено зміну компанії, що відповідає за випуск серії в Європі з McDertmott Laboratories Limited T/A Mylan Dublin Biologics (Newenham Court, Northern Cross, Malahide Road, Dublin 17, Ireland) \ та Mylan Germany GmbH (Zweigniederlassung Bad Homburg v.d. Hohe, Benzstrasse 1, Bad Homburg v. d., Hohe, 61352, Germany, на - Biosimilar Collaborations Ireland Limited (Block B, The Crescent Building, Santry Demesne, Dublin, D09 C6X8, Ireland). Викладене зумовило виникнення розбіжностей в супровідній документації на препарат, що обумовлено передачею права власності на продукт між окремими виробничими дільницями, на яких він виробляється і через виявлені розбіжності необхідно було провести переоформлення сертифікату GMP для ринку України. У той же час, відповідач зауважує на тому, що формальна зміна назви компанії в ланцюгу постачання медпрепарату, потягнула процес лабораторних досліджень та інших процедур, який, в тому числі, залежить від виконання обов'язку Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками щодо його видачі, при цьому процедура оформлення сертифікату припала на період значних по часу відключень електрики та відпускний період, що значно уповільнювало роботу співробітників Держлікслужби. Зважаючи на перераховані обставини, відповідач не міг здійснити поставку ліків без належно оформленої документації, при цьому про причини такої неможливості повідомив позивача та просив змінити строк поставки.

Відповідач наголошує, що позивач будучи належним чином проінформованим, про завчасне надходження всієї партії препарату на територію України, мав повну обізнаність, що затримка має формальний та бюрократично-процедурний характер, мав повне розуміння, що поставка відбудеться в будь-якому разі, як тільки закінчиться процес переоформлення документів, тобто позивач не ніс реальних ризиків стосовно даного контракту. При цьому, відповідач звертає увагу, що фактично поставлений за вказаним договором медпрепарат в грудні 2024 року, позивачем був розподілений між медичними закладами тільки в березні 2025 року, про що свідчить виданий позивачем наказ від 17.03.2025 року №357-Р, тобто нагальної потреби в препараті станом на вересень 2024 року не існувало, відповідно не було об'єктивних підстав для відмови у продовженні строку поставки до 31 листопада 2024 року, а тому відповідач вважає, що відмова з боку позивача узгодити дату поставки до 31.11.2024 року, була викликана можливістю отримання додаткового блага у вигляді штрафних санкцій.

З огляду на викладені обставини, просить суд зменшити розмір заявленої до стягнення Державним підприємством «Медичні закупівлі України» з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дойч-Фарм» неустойки, у вигляді пені та штрафу.

14.04.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Державного підприємства «Медичні закупівлі України» надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві, та вказав, що формальні зміни у виробничих даних компаній-виробників лікарського засобу не можуть розцінюватися як форс-мажор в розумінні положень Закону України «Про торгово-промислові палати», оскільки лише сертифікат ТПП підтверджує факт форс-мажорних обставин і такий сертифікат у матеріалах справи відсутній. Позивач також зауважує, що під час здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій, таким чином, укладаючи договір відповідач повинен усвідомлювати всі ризики, які можуть виникнути в ході виконання такого договору.

В контексті доводів відповідача про відсутність нагальної потреби в препараті, позивач наголосив на тому, що відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 21.02.2024 року №291 «Про затвердження зведених показників 100 % потреби у лікарських засобах, медичних виробах, та допоміжних засобах до них, що закуповуватимуться державним підприємством «Медичні закупівлі України» за напрямами використання бюджетних коштів у 2024 році за бюджетною програмою КПКВК 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» незнижувальний залишок лікарського засобу Трастузумаб становить 56075, а оскільки прогнозований залишок лікарського засобу Трастузумаб в Україні станом на листопад 2024 року складав 33331 флаконів, що нижче незнижувального рівня затвердженого Міністерством охорони здоров'я України, потреба була нагальною.

Крім того, позивач заперечив проти клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки та вказав, що договір було укладено на загальну суму вартості товару 79576566,00 грн без ПДВ, а тому 13209504,35 грн неустойки це лише - 16,60 % від загальної вартості і є розумною з огляду на обсяг прострочення - 96 днів.

У судовому засіданні 06.05.2025, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті.

27.06.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Дойч-Фарм» надійшли додаткові пояснення (промова в дебатах).

Під час розгляду справи по суті, у відповідності до приписів статті 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошувались перерви, зокрема, до 29.07.2025.

У судовому засіданні 29.07.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, представник відповідача заперечив проти позовних вимог, просив відмовити.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.

У судовому засіданні 29.07.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.11.2023 року між Державним підприємством «Медичні закупівлі України» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дойч-Фарм» (далі - постачальник) було укладено договір про закупівлю №09/550-11/2023 (далі - договір), предметом якого за умовами пункту 1.1 є зобов'язання постачальника поставити замовнику фармацевтичну продукцію, асортимент, ціна та обсяг якої вказується в специфікації (додаток № 1), що є невід'ємною частиною цього договору (далі за текстом - продукція), а замовник прийняти таку продукцію та оплатити її в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 1.2 договору постачальник гарантує, що на момент поставки продукція, яка є предметом цього договору, вільна від боргових зобов'язань, не перебуває під забороною, обмеженнями використання та відчуження, обтяженнями, заставою та у власності третіх осіб.

Цей договір виконується в рамках виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров'я, а саме за бюджетною програмою КПКВК 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» відповідно до: постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"; Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011 р. № 298; наказу Міністерства охорони здоров'я України від 28.02.2020 № 589 "Про уповноваження державного підприємства "Медичні закупівлі України" на виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров'я"; наказу Міністерства охорони здоров'я України від 13.01.2023 № 76 "Про доведення до державного підприємства "Медичні закупівлі України" переліку напрямів профілактики, діагностики та лікування 2023 року" (пункт 1.3 договору).

Згідно пунктів 2.1, 2.2 договору поставка продукції здійснюється відповідно до Incoterms 2020. Поставка продукції здійснюється на умовах DAP - склад замовника (на території України).

За умовами пункту 2.3 договору адреса пункту призначення (склад замовника в Києві чи Київській обл.) визначається замовником шляхом заповнення електронних форм в електронному кабінеті постачальника, створеному в інформаційно-аналітичній системі замовника, та/або в заявці на поставку продукції, складеній замовником за формою, встановленою у додатку № 2 до цього договору (далі за текстом - заявка на поставку продукції).

Відповідно до пункту 2.4 договору право власності на продукцію переходить від постачальника до замовника після прийняття продукції в пункті призначення та підписання видаткової накладної та/або Акта приймання продукції згідно з розділом 6 цього договору.

Пунктом 3.1 договору визначено, що валютою цього договору є національна валюта України - гривня. Загальна ціна договору та ціна за одиницю продукції вказується у специфікації (додаток № 1). Оплата за продукцію, яка є предметом цього договору, звільняється від оподаткування податком на додану вартість, оскільки на таку операцію розповсюджується податкова пільга, встановлена пунктом 38-1 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Загальна ціна продукції та/або ціна за одиницю продукції за цим договором може переглядатись сторонами шляхом укладання додаткової угоди до цього договору у випадках та у порядку, що передбачені законодавством та даним договором. Серед іншого, сторони зобов'язуються переглядати загальну ціну продукції та/або ціну за одиницю продукції за цим договором, у тому числі - шляхом зменшення обсягів закупівлі продукції, виходячи з реального фінансування видатків, зменшення відповідних бюджетних призначень та потреб замовника у разі зменшення з боку Міністерства охорони здоров'я України зведених показників 100 % потреби у продукції, а також виходячи з необхідності приведення обсягів продукції до кратності упаковки шляхом укладання додаткової угоди до цього договору. Загальна ціна продукції, виражена у гривні не може бути збільшена, крім випадків, передбачених законодавством у сфері публічних закупівель (пункт 3.1.1 договору).

Згідно пункту 3.3 договору розрахунок здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування замовником коштів на поточний банківський рахунок постачальника.

Відповідно до пункту 3.6 договору постачальник протягом 15 (п'ятнадцяти) робочих днів з дати укладення цього договору зобов'язаний надати замовнику забезпечення повернення попередньої оплати у формі Банківської гарантії, наданої обслуговуючим банком постачальника, вказаним у розділі 16 цього договору, при цьому сума Банківської гарантії забезпечення повернення попередньої оплати повинна дорівнювати сумі такої попередньої оплати або її еквіваленту в умовних одиницях, що зазначені у специфікації (додаток № 1) за замовлений товар на відповідний календарний рік. Наданий постачальником оригінал безвідкличної і безумовної Банківської гарантії забезпечення повернення попередньої оплати повинен бути виконаний у формі автентичного повідомлення системою SWIFT та/або на паперовому носії з урахуванням примірної форми згідно з додатком 4 до договору.

За умовами пункту 4.1 договору постачальник зобов'язаний здійснити поставку продукції за цим договором у строк, вказаний у специфікації (додаток № 1). Поставка продукції здійснюється постачальником однією або окремими партіями.

Пунктом 4.2 договору сторони погодили, що вказані у специфікації (додаток № 1) та/або заявках на поставку продукції строки поставки продукції можуть бути змінені за мотивованим зверненням замовника за наявності обґрунтованих на те підстав та/або у разі здійснення замовником попередньої оплати, та/або у випадку, коли дія цього договору може бути продовжена відповідно до законодавства у сфері публічних закупівель, але у будь-якому випадку - за взаємною згодою сторін.

Згідно пункту 5.1 договору постачальник, не менше ніж за 14 (чотирнадцять) робочих днів до дати запланованої відправки продукції в пункт призначення, зобов'язаний надати замовнику засобами електронної пошти та/або шляхом заповнення електронних форм в електронному кабінеті постачальника, створеному в інформаційно-аналітичній системі замовника, у порядку, визначеному цим договором, скановані копії наступних документів:

- рахунок-фактура (інвойс), що викладений українською мовою або супроводжується перекладом українською мовою, та який містить опис продукції (номенклатуру), дані про її кількість з вказанням одиниці виміру, ціну за одиницю продукції (у т.ч. із обов'язковим визначенням ціни за одиницю продукції у гривні), загальну суму (у т.ч. із обов'язковим визначенням загальної суми у гривні), назву виробника, зазначення країни виробництва (пакування, фасування, фрахтування, відправлення), серію, строк придатності, відомості про особу, відповідальну за складання рахунку-фактури (інвойсу);

- сертифікат якості (сертифікат аналізу) серії продукції, що видається виробником на продукцію, яка постачається, складений відповідно до вимог, встановлених в Україні;

- у разі, якщо сертифікат якості (сертифікат аналізу) серії продукції не містить інформацію щодо термінів придатності продукції у форматі: дд.мм.рррр. - роз'яснення виробника продукції із зазначенням дати виготовлення продукції та терміну придатності продукції у форматі: дд.мм.рррр.;

- пакувальний лист, що описує вміст кожної коробки;

- сертифікат походження від виробника, який охоплює всі одиниці продукції, що постачається (за наявності);

- чинний документ, виданий Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, що підтверджує відповідність умов виробництва продукції вимогам до виробництва продукції в Україні, або копії чинних сертифікатів відповідності умов виробництва лікарських засобів вимогам GMP, видані компетентним органом Великої Британії, Сполучених Штатів Америки, Канади, Швейцарської Конфедерації, Нової Зеландії, Австралії, Японії, Ізраїля, держав - членів Європейського Союзу на виробничі дільниці (зазначені у реєстраційному посвідченні, виданому Міністерством охорони здоров'я України, або в матеріалах реєстраційного досьє), які є відповідальними за випуск (сертифікацію) серії готової продукції, яка постачається (буде постачатися) в Україну, викладених мовою оригіналу (мовою, відмінною від державної), та їх автентичний переклад на державну (українську) мову;

- реєстраційне посвідчення, яке видається Міністерством охорони здоров'я України для кожного виду продукції, що постачається, а у випадку, коли незареєстрована продукція може ввозитись на митну територію України в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством - документ, що підтверджує реєстрацію продукції у Сполучених Штатах Америки, Швейцарській Конфедерації, Японії, Австралії, Канаді або реєстрацію компетентним органом Європейського Союзу за централізованою процедурою та застосування на території однієї з таких країн;

- інструкцію для медичного застосування продукції, затверджену Міністерством охорони здоров'я України, а у випадку, коли незареєстрована продукція може ввозитись на митну територію України в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством - інструкцію для медичного застосування продукції, викладену мовою оригіналу (мовою, відмінною від державної), короткої характеристики продукції, викладеної мовою оригіналу (мовою, відмінною від державної), затверджені відповідно до нормативних вимог країни виробництва, з перекладом таких інструкції та короткої характеристики державною (українською) мовою;

- макет упаковки кожної одиниці продукції, що постачається, у форматі PDF.

- висновок про якість ввезеного в Україну лікарського засобу (у випадку, якщо лікарський засіб ввозиться з-за кордону резидентом та планується до реалізації/безоплатної передачі на території України).

Протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання документів, зазначених у п. 5.1. цього договору, замовник перевіряє копії наданих постачальником документів та підтверджує постачальнику свою готовність прийняти поставку або надає свої зауваження. Таке підтвердження або зауваження направляються постачальнику засобами електронної пошти та/або шляхом заповнення електронних форм в електронному кабінеті постачальника, створеному в інформаційно-аналітичній системі замовника, у порядку, визначеному цим договором. У разі надання замовником зауважень до наданих постачальником документів або відомостей, що вказані в них, постачальник не має права відправляти продукцію. Зауваження до документів постачальника підлягають усуненню і повторному погодженню із замовником. Прострочення поставки із зазначених у цьому пункті причин вважається простроченням з вини постачальника (пункт 5.2 договору).

Відповідно до пункту 6.1 договору постачальник має забезпечити спеціальні умови зберігання і транспортування продукції, встановлені виробником, до її передачі замовнику. Кожна поставка продукції має супроводжуватися датчиками температури, які передаються замовнику одночасно з передачею продукції. Інформація про спеціальні умови зберігання та/або транспортування продукції повинна бути нанесена на упаковці та/або етикетці, та/або зовнішньому пакуванні, та/або в інструкції із застосування продукції/інструкції для медичного застосування/інструкція про застосування продукції.

Пунктом 6.4 договору встановлено, що приймання продукції здійснюється після перевірки замовником особисто та/або із залученням третьої особи продукції на: відповідність технічним вимогам до даного виду продукції та вимогам нормативної документації, та проведення замовником особисто та/або із залученням третьої особи вхідного контролю якості продукції, у т.ч. перевірки товаросупровідних документів, визначених п. 6.7. Договору, візуального огляду кожної серії продукції щодо зовнішнього вигляду, відповідності, цілісності, неушкодженості пакування, дотримання температурних умов транспортування продукції, проведення повного кількісного контролю-перерахунку (інвентаризації) продукції на складі замовника, лабораторного аналізу (за наявності підстав). Вхідний контроль якості проводиться упродовж 10 (десяти) робочих днів, без урахування терміну, відведеного для лабораторного аналізу (у разі проведення такого). Строк вхідного контролю якості може бути продовжено за наявності обґрунтованих підстав (відсутності, несвоєчасного отримання, невірного оформлення або невідповідності супровідних документів, передбачених цим договором, вимогам чинних нормативно-правових актів України; проведення лабораторного аналізу (у разі необхідності проведення за наявності підстав) тощо).

За умовами пункту 6.4.2 договору після здійснення перевірки продукції, у разі відсутності зауважень замовника до продукції, замовник підписує видаткову накладну та/або акт приймання продукції, що підтверджує перехід права власності на продукцію від постачальника до замовника, та повертає належні екземпляри постачальнику.

Згідно пункту 6.7 договору разом з продукцією постачальник надає замовнику (його представнику) наступні документи:

- 4 (чотири) оригінали рахунку-фактури (інвойсу), що викладений українською мовою або супроводжується перекладом українською мовою, та який містить опис продукції (номенклатуру), дані про її кількість з вказанням одиниці виміру, ціну за одиницю продукції (у т.ч. із обов'язковим визначенням ціни за одиницю продукції у гривні), загальну суму (у т.ч. із обов'язковим визначенням загальної суми у гривні), назву виробника, зазначення країни виробництва (пакування, фасування, фрахтування, відправлення), відомості про особу, відповідальну за складання рахунку-фактури;

- оригінал видаткової накладної та/або акту приймання продукції у 2 екз.;

- 2 (дві) завірені належним чином копії сертифікату якості (сертифікату аналізу) серії продукції, що видається виробником на продукцію, яка постачається, складений відповідно до вимог, встановлених в Україні;

- 3 (три) оригінали товарно-транспортної накладної - для резидентів, CMR - для нерезидентів, в якій повинно бути наведено необхідний температурний режим зберігання та транспортування, інші критичні примітки щодо зберігання та транспортування продукції;

- оригінал пакувального листа, що описує вміст кожної коробки;

- оригінал свідоцтва про походження від виробника, яке охоплює всі одиниці продукції, що постачається;

- завірена належним чином копія чинного документу, виданого Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, що підтверджує відповідність умов виробництва продукції вимогам до виробництва продукції в Україні, або копії чинних сертифікатів відповідності умов виробництва лікарських засобів вимогам GMP, видані компетентним органом Великої Британії, Сполучених Штатів Америки, Канади, Швейцарської Конфедерації, Нової Зеландії, Австралії, Японії, Ізраїля, держав - членів Європейського Союзу на виробничі дільниці (зазначені у реєстраційному посвідченні, виданому Міністерством охорони здоров'я України, або в матеріалах реєстраційного досьє), які є відповідальними за випуск (сертифікацію) серії готової продукції, яка постачається (буде постачатися) в Україну, викладених мовою оригіналу (мовою, відмінною від державної), та їх автентичний переклад на державну (українську) мову;

- копію експортної декларації (за наявності);

- копії реєстраційних посвідчень, які видаються Міністерством охорони здоров'я України для кожного виду продукції, що постачається, а у випадку, коли незареєстрована продукція може ввозитись на митну територію України в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством - документ, що підтверджує реєстрацію продукції у Сполучених Штатах Америки, Швейцарській Конфедерації, Японії, Австралії, Канаді або реєстрацію компетентним органом Європейського Союзу за централізованою процедурою та застосування на території однієї з таких країн;

- за вимогою замовника, завірена належним чином копія документу (експертного висновку торгово-промислової палати), що містить відомості, необхідні для визначення коду продукції згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД);

- завірену належним чином копію інструкції для медичного застосування продукції, затверджену Міністерством охорони здоров'я України, а у випадку, коли незареєстрована продукція може ввозитись на митну територію України в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством - завірені належним чином копії інструкції для медичного застосування продукції, викладену мовою оригіналу (мовою, відмінною від державної), короткої характеристики продукції, викладеної мовою оригіналу (мовою, відмінною від державної), затверджені відповідно до нормативних вимог країни виробництва, з перекладом таких інструкції та короткої характеристики державною (українською) мовою;

- завірений належним чином Висновок про якість ввезеного в Україну лікарського засобу (у випадку, якщо лікарський засіб ввозиться з-за кордону резидентом та планується до реалізації/безоплатної передачі на території України);

- усі інші документи, які згадуються у будь-якому пункті цього договору.

У разі відсутності вказаних документів (одного або декількох) замовник має право відстрочити прийняття продукції до моменту надання постачальником всіх вищевказаних супровідних документів, а у разі не надання таких документів постачальником у строк, що перевищує 3 (три) робочих дні від дня фактичної поставки продукції, відмовитись від прийняття продукції в порядку, визначеному п. 6.5. цього договору.

Відповідно до пункту 8.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань, що виникають з цього договору, сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України. При цьому сторони погоджуються, що загальна відповідальність кожної сторони за цим договором буде обмежуватись прямими документально підтвердженими витратами. Ні в якому разі жодна із сторін не несе відповідальність за упущену вигоду, моральну шкоду, шкоду репутації, втрату бізнес-можливостей, у тому числі пов'язані зі зміною потреби замовника у продукції на підставі доведених та/або скоригованих замовником та/або Міністерством охорони здоров'я України зведених показників потреби тощо.

Пунктом 8.2 договору встановлено, що у разі порушення строку поставки, не передачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим договором) продукції, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка від ціни продукції, строк поставки якої порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданої (несвоєчасно переданої, повернутої) продукції, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за договором, включаючи день виконання такого зобов'язання. За порушення строку поставки продукції понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни продукції, строк поставки якої порушено. При цьому, відібрані зразки серій продукції для проведення лабораторного аналізу не вважаються непоставленими (неприйнятими).

Згідно з пунктом 8.3.1 договору у разі недотримання постачальником вимог п.п. 7.1.1, 7.1.2 п. 7.1 цього договору та/або надходження письмового звернення від постачальника щодо розірвання договору у зв'язку з неможливістю його виконання договір в установленому порядку розривається, а з постачальника крім пені та/або штрафу, зазначених у пункті 8.2. цього договору, стягується штраф у розмірі 20 (двадцять) відсотків вартості непоставленої (неприйнятої) продукції.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності після його підписання сторонами з моменту надання згоди уповноваженим органом управління на вчинення даного значного господарського зобов'язання (у разі, якщо надання такої згоди передбачено законодавством) та діє протягом строку, вказаного у специфікації (додаток № 1), а в частині виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, у тому числі в частині штрафних санкцій та поставки продукції - до повного виконання (пункт 10.1 договору).

Згідно пунктів 10.2, 10.3 договору дія цього договору може бути подовжена за взаємною згодою сторін, шляхом підписання додаткової угоди до цього договору. Всі зміни та доповнення до цього договору викладаються у письмовій формі і після їх підписання сторонами стають невід'ємними частинами цього договору. Істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктом 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178.

09.11.2023 року сторонами було підписано специфікацію до договору про закупівлю №09/550-11/2023 від 09.11.2023, яка є додатком №1 (далі - специфікація, додаток №1), пунктом 1 якої визначено, що у відповідності до п. 1.1 договору про закупівлю №09/550-11/2023 від « 09» листопада 2023 року під продукцією, що постачається за договором за напрямом(-ами) профілактики, діагностики та лікування «Хіміотерапевтичні препарати, радіофармпрепарати та препарати супроводу для лікування онкологічних хворих», розуміється: фармацевтична продукція - Трастузумаб 150 мг; ДК 021:2015, код 33600000-6 (номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель - ID: UA-2023-10-17-015685-a).

Пунктом 2 специфікації визначено обсяг продукції, а саме: торгова назва (найменування) - ОГІВРІ (Трастузумаб 150 мг); виробник, країна виробництва - Біокон Біолоджікс Індія Лімітед, Індія; од. вим. (форма випуску, дозування) - флакони (ліофілізований порошок для внутрішньовенної інфузії, по 150 мг у флаконі); кількість - 57660; ціна за одиницю без ПДВ - 1380,10 грн; сума без ПДВ - 79576566,00 грн.

Відповідно до пункту 3 специфікації у відповідності до п. 3.1 договору загальна ціна договору складає 79576566,00 грн (сімдесят дев'ять мільйонів п'ятсот сімдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят шість гривень 00 копійок) без ПДВ.

У відповідності до п. 4.1 договору постачальник зобов'язаний здійснити поставку продукції за договором у строк до 31 липня 2024 року включно (пункт 4 специфікації).

За умовами пункту 5 специфікації сторонами у відповідності до п. 10.1 договору погоджено, що цей договір діє до 31 серпня 2024 року включно, а в частині виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, у тому числі в частині штрафних санкцій та поставки продукції - до повного виконання.

У відповідності до п. 14.2 договору обмін письмовими повідомленнями у межах виконання умов договору здійснюється за наступними адресами (у разі, якщо письмово не будуть повідомлені інші адреси): від замовника: Кловський узвіз, 7, 12 поверх, Київ, 01021, Україна; від постачальника: м. Київ, ВПЗ 01015 а/с 39. У відповідності до п. 14.3 договору обмін електронними повідомленнями засобами електронної пошти у межах виконання умов договору здійснюється за наступними адресами (у разі, якщо письмово не будуть повідомлені інші адреси): від замовника: office@medzakupivli.com, supplies@medzakupivli.com. Від постачальника: k.shukalevich@deutsch-pharm.com, info@deutsch-pharm.com, deutsch-pharm@i.ua (п. 7 специфікації).

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується сторонами, 14.03.2024 року, лікарський засіб ОГІВРІ (порошок для концентрату для розчину для інфузій по 150 мг) був ввезений на територію України та поміщений під митний контроль у кількості 14156 упаковок по 1 флаконі в картонній коробці (сер.7802391), що відображено у митній декларації ІМ 74 ДЕ №24UA100110123119U3.

Даний товар в кількості 14156 упаковок був розмитнений та випущений у вільний обіг 26.03.2024 року на підставі митної декларації ІМ 40 АА №24UA100110123695U0.

21.03.2024 року на територію України був ввезений замовлений товар та поміщений під митний контроль у загальній кількості 45071 упаковок по 1 флаконі в картонній коробці, що підтверджується митною декларацією ІМ 74 ДЕ №24UA100110123410U3. За даною декларацією ввозилися наступні серії препарату: сер.7802392 у кількості 14208 уп., сер.7802396 у кількості 14367 уп., сер.7802397 у кількості 14154 уп., сер.7802416 у кількості 2342 уп.

Товар було розмитнено та випущено у вільний обіг 09.07.2024 року на підставі митної декларації ІМ 40 №24UA100110128182U0 у кількості 3169 упаковок (сер.7802392 у кількості 275 уп., сер.7802396 у кількості 275 уп., сер.7802397 у кількості 277 уп., сер.7802416 у кількості 2342 уп.), та 29.11.2024 року на підставі митної декларації ІМ 40 №24UA100110133960U4 у кількості 40427 упаковок (сер.7802392 у кількості 13847 уп., сер.7802396 у кількості 14006 уп., сер.7802397 у кількості 12574 уп.).

З матеріалів справи вбачається, що під час митного оформлення вказаних партій препарату, було виявлено невідповідність назв виробничих дільниць, які відповідають за випуск певної серії товару, у зв'язку з чим на підставі пунктів 5.1, 6.7 договору необхідно було провести переоформлення сертифікату GMP для ринку України у встановленому законом порядку, незважаючи на наявність товару на митній території України.

09.07.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дойч-Фарм» звернулося до Державного підприємства «Медичні закупівлі України» з листом №496, в якому просило внести зміни до договору про закупівлю №09/550-11/2023 від 09.11.2023 шляхом укладення додаткової угоди в частині продовження строку дії договору до 31.12.2024 року та строку поставки продукції до 30.11.2024 року, у зв'язку із затримкою надання виробником документів на продукцію.

30.07.2024 року сторонами було підписано додаткову угоду №2 до договору про закупівлю №09/550-11/2023 від 09.11.2023 (далі - додаткова угода №2) якою сторони керуючись пунктами 10.2, 10.3, 15.5 договору, з урахуванням звернення постачальника від №496 від 09.07.2024, гарантії забезпечення повернення попередньої оплати № 3943/23-ГА (нова редакція) від 30.07.2024 та у зв'язку із продовженням співпраці, внесено зміни до договору, зокрема, у пункті 4 специфікації до договору (додаток №1 до договору) цифри та слова « 31 липня 2024» замінити цифрами та словами « 01 вересня 2024»; у пункті 5 специфікації до договору (додаток №1 до договору) цифри та слова « 31 серпня 2024» замінити цифрами та словами « 31 грудня 2024» (п. 1.1.1 та 1.1.2 додаткової угоди №2).

19.08.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дойч-Фарм» звернулося до Державного підприємства «Медичні закупівлі України» з листом №587, в якому повідомило, що виробник товару (М.Біотек Лімітед / M.Biotech Limited) завершує оформлення усіх необхідних документів для поставки лікарського препарату ОГІВРІ, на підтвердження чого до листа долучено заяву на видачу висновку щодо підтвердження відповідності умов виробництва лікарських засобів вимогам належної виробничої практики від 05.08.2024 та просив продовжити термін поставки до 30.11.2024.

30.08.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дойч-Фарм» звернулося до Державного підприємства «Медичні закупівлі України» з листом №604, в якому просило продовжити термін постачання фармацевтичної продукції ОГІВРІ (трастузумаб 150 мг) до 13 вересня 2024 року, з огляду на те, що на дату укладення договору законодавчо встановлені вимоги до лікарських засобів, які ввозяться на територію України не передбачали подачу підтвердження відповідності умов виробництва лікарських засобів вимогам GMP, але з 17 квітня 2024 року імпорт лікарських засобів без підтвердження вимогам GMP заборонений. Складність надання даного документу полягає у тому, що це дуже довготривалий процес, який тягнеться мінімум близько 3 місяців, з огляду на викладене, термін постачання даного препарату поставлений у залежність від отримання вказаного підтвердження вимогам GMP, а отже виконання обов'язку Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками щодо його видачі. Водночас, відповідач зауважив, що всі документи стосовно підтвердження відповідності умов виробництва лікарського засобу ОГІВРІ вимогам GMP подані до Держлікслужби, але отримати готовий висновок поки неможливо по причині відсутності значної кількості працівників Держлікслужби, яка пов'язана з періодом відпусток та особливими умовами праці в нинішній час, зокрема, повітряна тривога у місті Києві у серпні місяці сумарно тривала 42 год. 41 хв.

У відповідь на лист ТОВ «Дойч-Фарм» №604 від 30.08.2024, ДП «Медичні закупівлі України» направило лист №05/3319-08/2024 від 30.08.2024, у якому повідомило, що по договору про закупівлю №09/550-11/2023 від 09.11.2023 визначено термін поставки у строк до 01.09.2024 та термін дії договору до 31.12.2024 включно. При цьому, позивач зауважив, що ним враховано всі обставини при оцінці підстав, наведених у листі, та прийнято рішення залишити без змін строк поставки фармацевтичної продукції ОГІВРІ (Трастузумаб 150 мг) у зв'язку з низьким рівнем забезпеченості більшості регіонів України та нагальною потребою в здійсненні поставки за договором.

30.08.2024 року між сторонами було підписано додаткову угоду №3 до договору про закупівлю №09/550-11/2023 від 09.11.2023 (далі - додаткова угода №3) якою сторони керуючись пунктами 10.3, 15.5 договору, з урахуванням звернення постачальника №587 від 19.08.2024 та у зв'язку із продовженням співпраці, дійшли згоди внести зміни до договору, а саме: пункт 3.4 договору після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту «Попередня оплата за цим договором здійснюється на строк до 30 листопада 2024 року, але не більше 12 (дванадцять) місяців від дати оплати замовником продукції за договором.» ( п.п. 1.1.1 п. 1.1 додаткової угоди №3).

27.11.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дойч-Фарм» звернулося до Державного підприємства «Медичні закупівлі України» з листом №785, в якому просило з метою недопущення сторонами порушень бюджетного законодавства, які у разі виникнення можуть мати негативний вплив на виконання сторонами зобов'язань за договором, а також задля забезпечення постачання товару, розглянути можливість встановлення/продовження строку здійснення попередньої оплати за договором до 06.12.2024 року.

28.11.2024 року між сторонами було підписано додаткову угоду №4 до договору про закупівлю №09/550-11/2023 від 09.11.2023 (далі - додаткова угода №4) якою сторони керуючись пунктами 10.3, 15.5 договору, з урахуванням звернення постачальника №785 від 27.11.2024, та у зв'язку із продовженням співпраці, дійшли згоди внести зміни до договору, а саме: у абзаці другому пункту 3.4 договору цифри та слова « 30 листопада 2024» змінити цифрами та словами « 06 грудня 2024» (п.п. 1.1.1 п. 1 додаткової угоди №4).

03.12.2024 року Державною службою з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській області було надано висновки про якість ввезеного в Україну лікарського засобу з метою безоплатного постачання (передачі) обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям або суб'єктам господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за результатами закупівель за кошти державного бюджету, здійснених особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я, для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров'я №60892/24/10, №60893/24/10, №60891/24/10, №60890/24/10 та №60889/24/10 по лікарському засобу ОГІВРІ / OGIVRI (порошок для концентрату для розчину для інфузії по 150 мг: по 1 флакону в картонній коробці), за номером реєстраційного посвідчення UA/19891/01/01, строком дії реєстраційного посвідчення 01.04.2025, по серії лікарського засобу №7802397 у кількості 277, №7802416 у кількості 2342, №7802396 у кількості 275, №7802392 у кількості 275 та №7802391 у кількості 14156. Виробником лікарського засобу є Біосімілар Колаборейшнс Айрленд Лімітед, Ірландія / Ireland, припарат ввезено в Україну - Товариством з обмеженою відповідальністю «Дойч-Фарм», ідент. код: 40581739, для ДП «Медичні закупівлі України», лист від 09.11.2023 №09/550-11/2023. За результатами державного контролю встановлено, що лікарський засіб ввезено в Україну з дотриманням вимог законодавства щодо забезпечення якості лікарських засобів.

03.12.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дойч-Фарм» звернулося до Державного підприємства «Медичні закупівлі України» з листом №795, в якому просило внести зміни до договору, у зв'язку із зміною компанії, що відповідає за випуск серії в Європі (B.II.b.c.1, IAin) було: McDertmott Laboratories Limited T/A Mylan Dublin Biologics (Newenham Court, Northern Cross, Malahide Road, Dublin 17, Ireland)/ та Mylan Germany GmbH (Zweigniederlassung Bad Homburg v.d. Hohe, Benzstrasse 1, Bad Homburg v.d. Hohe,61352, Germany, стало: Biosimilar Collaborations Ireland Limited, Ireland / Біосімілар Колаборейшенс Айрленд Лімітед, Ірландія, про що відображено у Висновках про якість ввезеного в Україну лікарського засобу ОГІВРІ. Крім того, відповідач керуючись підпунктом 5 пункту 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» запропонував зменшити ціну за одиницю товару та встановити нову ціну, що становить 1380,09 грн без ПДВ, та відповідно зменшити загальну суму договору на 576,60 грн.

04.12.2024 року сторони на підставі підпункту 5 пункту 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», з урахуванням звернення постачальника з листом №795 від 03.12.2024 та у зв'язку із продовженням співпраці уклали додаткову угоду №5 до договору про закупівлю №09/550-11/2023 від 09.11.2023 (далі - додаткова угода №5), в якій керуючись підпунктом 3.1.1, пункту 3.1, пунктами 10.3, 15.5 договору, дійшли згоди зменшити загальну ціну закупівлі продукції та внести зміни до договору (п. 1.1 додаткової угоди №5).

Згідно пункту 1.1.1 додаткової угоди №5 сторони вирішили пункт 2 специфікації до договору (додаток №1 до договору) викласти у наступній редакції: торгова назва (найменування) - ОГІВРІ (Трастузумаб 150 мг) / OGIVRI (Trastuzumab 150 mg); код УКТЗЕД 3004900000, виробник, країна виробництва - Біосімілар Колаборейшнс Айрленд Лімітед, Ірлпндія/Biosimilar Collaborations Ireland Limited, Ireland; од. вим. (форма випуску, дозування) - флакони (порошок для концентрату для розчину для інфузії, по 150 мг); кількість - 57660; ціна за одиницю без ПДВ - 1380,09 грн; сума без ПДВ - 79575989,40 грн.

Пунктом 1.1.2 додаткової угоди №5 сторони встановили, що у пункті 3 специфікації до договору (додаток №1 до договору) загальну ціну продукції зменшити до 79575989,40 грн (сімдесят дев'ять мільйонів п'ятсот сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 40 копійок) без ПДВ.

На виконання умов договору відповідачем 05.12.2024 року було поставлено позивачу обумовлений специфікацією (у новій редакції) товар на загальну суму 23665783,32 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією видаткової накладної №38847 від 05.12.2024, яка підписана уповноваженими представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень.

Того ж дня, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дойч-Фарм» звернулося до Державного підприємства «Медичні закупівлі України» з листом №800, в якому повідомило, що товариство не може забезпечити поставку лікарського засобу ОГІВРІ, порошок для концентрату для розчину для інфузій по 150 мг, в кількості 85 флаконів через пошкодження упаковки продукції та відсутність товарного вигляду, тому просить розірвати договір в цій частині. При цьому, ТОВ «Дойч-Фарм» гарантувало повернути суму попередньої оплати за недопоставлену продукцію, що становить 117307,65 грн, а також повернути 576,60 грн згідно укладеної додаткової угоди №5 про зменшення ціни за одиницю товару. Окрім того, товариство гарантувало сплату штрафу відповідно до п. 8.3.1. договору у розмірі 20 % вартості непоставленої продукції.

06.12.2024 року відповідачем було поставлено позивачу обумовлений специфікацією (у новій редакції) товар на загальну суму 55792898,43 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією видаткової накладної №38947 від 06.12.2024, яка підписана уповноваженими представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень.

Також, 06.12.2024 року між сторонами було підписано додаткову угоду №6 до договору про закупівлю №09/550-11/2023 від 09.11.2023 (далі - додаткова угода №6) якою сторони з урахуванням листа постачальника № 800 від 06.12.2024 р. щодо неможливості поставки 85 флаконів ОГІВРІ (Трастузумаб 150 мг), пунктів 8.3.1, 10.3, 15.5 договору, дійшли згоди про дострокове розірвання договору з 06.12.2024 р. у зв'язку з неможливістю здійснити поставку продукції (п. 1.1 додаткової угоди №6).

Відповідно до пункту 1.2 додаткової угоди №6 з моменту набрання чинності цією додатковою угодою зобов'язання сторін, що виникли з договору, припиняються, і сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та обов'язками, що виникли за договором, але при цьому постачальник не звільняється від зобов'язань щодо повернення на рахунок замовника суми попередньої оплати за недопоставлену продукцію, перерахованої замовником постачальнику, сплати пені та штрафу, передбачених договором, а також відшкодування замовнику документально підтверджених витрат, спричинених порушенням строків поставки, непередачею (несвоєчасною передачею) продукції, протягом 10 (десяти) календарних днів від дати набрання чинності цією додатковою угодою.

27.01.2025 року ДП «Медичні закупівлі України» звернулося до ТОВ «Дойч-Фарм» з претензією №05/338-01/2025, в якій у зв'язку із порушенням постачальником умов договору №09/550-11/2023 від 09.11.2023 в частині своєчасної та повної поставки товару, вимагало від останнього сплатити штрафні санкції у загальному розмірі 13209504,35 грн, а саме: пеню у розмірі 7615683,20 грн, штраф за порушення строку поставки (понад 30 днів) у розмірі 5570359,62 грн та штраф 20% від суми непоставленої продукції у розмірі 23461,53 грн.

03.03.2025 року ТОВ «Дойч-Фарм» надало відповідь №917 на претензію ДП «Медичні закупівлі України» №05/338-01/2025 від 27.01.2025, в якій просило визнати об'єктивний характер форс-мажорних обставин, що призвели до несвоєчасного виконання поставки обумовленого специфікацією товару та скасувати нараховані штрафні санкції в загальному розмірі 13209504,35 грн. Відповідач наголосив, що при розмитненні продукції виникли формальні питання, пов'язані з компанією, що має відповідати за випуск серії для ринку України, оскільки 30.11.2023 в ЕМА для даного лікарського засобу (MA (EU) number EU/1/18/1341/001) було затверджено зміну компанії, що відповідає за випуск серії в Європі, якою стала Biosimilar Collaborations Ireland Limited (Block B, The Crescent Building, Santry Demesne, Dublin, D09 C6X8, Ireland), а тому розбіжності в супровідній документації на препарат обумовлені суто адміністративними причинами - передачею права власності на продукт між окремими виробничими дільницями, на яких він виробляється, загалом зазначеними в реєстраційному посвідченні №UA/19891/01/01 як окремі виробники. Через розбіжність в супровідній документації сталася затримка в оформленні вантажу на митному складі, що призвело до подальшої затримки кінцевої поставки препарату Огіврі на склад покупця, обумовленої, в тому числі, нормативними змінами з квітня 2024 р. щодо вимог до наявності у виробника лікарських засобів, які ввозяться на територію України, сертифікату GMP.

07.03.2025 року ДП «Медичні закупівлі України» за результатом розгляду листа ТОВ «Дойч-Фарм» №917 від 03.03.2025 (відповідь на претензію №05/338-01/2025 від 27.01.2025) листом №05/947-03/2025 повідомило, що наведені у листі постачальника обставини не можуть бути визнані форс-мажорними обставинами, оскільки останній в порушення умов розділу 11 договору належним чином не підтвердив настання форс-мажорних обставин, які спричинили затримку товару та з посиланням на положення статей 42, 44 Господарського кодексу України наголосив, що постачальник здійснюючи підприємницьку діяльність мав усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється на власний ризик, і особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій, а тому постачальник мав оцінити погоджений сторонами порядок виконання договору та об'єктивно оцінити можливість виконання такого зобов'язання відповідно з погодженими у договорі умовами. Враховуючи наведене ДП «Медичні закупівлі України» вимагало повного погашення заборгованості у строк до 14.03.2025.

Втім, вказаний лист був залишений відповідачем без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (статті 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Приписами частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України встановлено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 4.1 договору постачальник зобов'язаний здійснити поставку продукції за договором у строк до 01 вересня 2024 року включно (пункт 4 специфікації в редакції додаткової угоди №2).

Частина 2 статті 193 Господарського кодексу України (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, відповідач повинен був поставити обумовлений договором та специфікацією товар у строк до 01.09.2024 включно.

Втім, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідач допустив прострочення поставки товару, а саме: з 02.09.2024 по 03.12.2024 включно, вартість не поставленої продукції ОГІВРІ (Трастузумаб 150 мг) у кількості 57660 флаконів, складає 79576566,00 грн; з 04.12.2024 по 05.12.2024 включно, вартість не поставленої продукції ОГІВРІ (Трастузумаб 150 мг) у кількості 57660 флаконів, складає 79575989,40 грн; з 06.12.2024 по 06.12.2024 включно, вартість не поставленої продукції ОГІВРІ (Трастузумаб 150 мг) у кількості 40512 флаконів, складає 55910206,08 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 Господарського кодексу України (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до пункту 8.2 договору у разі порушення строку поставки, не передачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим договором) продукції, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка від ціни продукції, строк поставки якої порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданої (несвоєчасно переданої, повернутої) продукції, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за договором, включаючи день виконання такого зобов'язання. За порушення строку поставки продукції понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни продукції, строк поставки якої порушено. При цьому, відібрані зразки серій продукції для проведення лабораторного аналізу не вважаються непоставленими (неприйнятими).

При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/12876/19.

Відтак, оскільки відповідач допустив порушення строків поставки товару, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 8.2 договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 7615683,20 грн та на підставі п. 8.2 та 8.3.1 договору нараховано та заявлено до стягнення штраф у загальному розмірі 5593821,15 грн, а саме: за порушення строку поставки продукції понад 30 календарних днів у розмірі 7% відсотків від ціни продукції (79576566,00 грн) строк поставки якої порушено в сумі 5570359,62 грн та штраф у розмірі 20% від вартість непоставленої продукції (117307,65 грн) в сумі 23461,53 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими.

Разом з цим, відповідач у відзиві на позов заявив клопотання про зменшення розміру неустойки.

Главою 24 Господарського кодексу України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

За частиною другою статті 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 Господарського кодексу України).

За частинами першою та другою статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного виконання зобов'язання. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 Цивільного кодексу України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.

Так, відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Аналіз приписів статей 551 Цивільного кодексу України, 233 Господарського кодексу України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен, зокрема, об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та інше. При цьому, обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

У той же час зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.09.2023 у справі №907/583/22, від11.07.2023 у справі №914/3231/16, від 26.07.2022 у справі №922/2567/21, від 24.05.2022 у справі №910/12996/17. від 19.01.2022 у справі №924/462/21, від 21.11.2019 року в справі № 916/553/19 та від 10.09.2019 року в справі №904/4685/18.

Отже, наявність обставин, які мають істотне значення при вирішенні питання про зменшення розміру санкцій, вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації.

У питаннях підстав для зменшення розміру неустойки не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій. Законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, і це питання вирішується господарським судом згідно із вимогами статті 86 Господарського процесуального кодексу України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер. Категорії «значно» та «надмірно», які використовуються в статті 551 ЦК України та в статті 233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником (висновок сформульований в постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/878/20).

Суд зауважує, що зменшення судом неустойки до певного розміру відбувається із визначенням її у конкретній грошовій сумі, що підлягає стягненню, тоді як переведення зменшуваного розміру неустойки у частки, а відповідно і апелювання у спорах про зменшення розміру неустойки такими категоріями, як частка або процент, на який зменшується неустойка, не відображає об'єктивний стан сукупності обставин, які є предметом судового дослідження при вирішенні питання про зменшення неустойки.

Водночас, слід враховувати, що законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати. Поряд з цим сукупність обставин у конкретних правовідносинах (формальні ознаки прострочення боржника, порушення зобов'язання з вини кредитора - стаття 616 ЦК України, тощо) можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2024 року у справі №911/2269/22.

Заявляючи клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, відповідач вказує на повне виконання умов договору про закупівлю №09/550-11/2023 від 09.11.2023 (з урахуванням додаткової угоди №6), при цьому зауважує на тому, що затримка у поставці обумовленого товару відбулася не з його вини, а через адміністративні причини оформлення митних документів, з огляду на формальні недоліки у супровідній документації до товару, які зумовлені передачею права власності на продукт між окремими виробничими дільницями та нормативними змінами у квітні 2024 року щодо обов'язковості сертифікату GMP для лікарських засобів, які ввозяться на територію України та тривалим його виготовленням.

Суд зазначає, що неустойка має подвійну правову природу. Вона є водночас способом забезпечення виконання зобов'язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов'язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання боржником. Завданням неустойки, як способу забезпечення виконання зобов'язання та міри відповідальності, є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання. Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб'єкта господарської діяльності. Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості. При цьому законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, і дане питання вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У даному випадку, як встановлено судом, відповідач був зобов'язаний поставити позивачу лікарський препарат ОГІВРІ (Трастузумаб 150 мг) у строк до 01.09.2024 року і на виконання умов договору забезпечив прибуття лікарського препарат ОГІВРІ (Трастузумаб 150 мг) в Україну ще у березні 2024 року на склади ТОВ «Ост Вест Експрес», а саме: 14.03.2024 - прибула перша партія товару у кількості 14156 флаконів; 21.03.2024 - прибула друга партія товару у кількості 45071 флакон.

Водночас, при розмитненні продукції виникли питання, пов'язані з компанією, яка має відповідати за випуск серії для ринку України, оскільки 30 листопада 2023 р. в ЕМА для даного лікарського засобу (МА (EU) number EU/1/18/1341/001) було затверджено зміну компанії, яка відповідає за випуск серії в Європі, якою стала - Biosimilar Collaborations Ireland Limited (Block B, The Crescent Building, Santry Demesne, Dublin, D09 C6X8, Ireland).

У той же час, з наявних в матеріалах справи копій видаткових накладних №38847 від 05.12.2024 та №38947 від 06.12.2024 вбачається, що поставлений позивачу лікарський засіб виготовлений 01.10.2023, що відображено у розділі «Дата виробництва», тобто до дати зміни компанії.

При цьому, судом встановлено, що відповідач повідомляв позивача, що на упаковці серій препарату, що прибув в березні 2024 року до України, як власник реєстраційного посвідчення був зазначений Віатріс Лімітед, Індустріальний парк Дамастаун Мулхуддарт, Дублін 15 ДУБЛІН, Ірландія (власник дозволу на маркетинг в країнах ЄС) та виробник МакДермотт Лабораторіз Лімітед Т/А Майлан Дублін Біолоджікс Невенхайм Коурт, Норсерн Кросс, Малахайд Роуд Дублін 17, Ірландія, а по прибуттю в Україну, на товар було оформлено декларацію М 40, оскільки Україна на даний момент не є членом Європейського Союзу, і виробник супроводжував лікарський засіб сертифікатами аналізу наданими лише виробничою дільницею.

Отже, оскільки обставини щодо зміни компанії, відповідальної за випуск серії лікарського засобу (МА (EU) number EU/1/18/1341/001), 30.11.2023 року є встановленими та не заперечуються учасниками процесу, очевидним є те, що поставлена в Україну партія лікарського засобу, яка виготовлена 01.10.2023 року, тобто до моменту внесення змін у дані про відповідального виробника в Європі, не може вважатися випущеною новим власником реєстраційного посвідчення, що зумовлює необхідність проходження процедури перевипуску серії відповідно до встановленого порядку.

При цьому, судом враховано, що законодавчі положення Європейського Союзу та чинне українське законодавство, є несинхронізованими, а тому зміна компанії, відповідальної за випуск серії, тягне за собою перехід обов'язку щодо гарантування якості, безпечності та відповідності препарату стандартам на державу Україну.

Необхідність здійснення контролю за відповідністю власника реєстраційного посвідчення має особливе значення, оскільки держава Україна яка поки-що не є членом Європейського Союзу, самостійно забезпечує належний рівень контролю за якістю лікарських засобів, що імпортуються на її територію.

На виконання вимог чинного законодавства в кінцевому результаті лікарський засіб пройшов процедуру випуску серії затвердженою для цього в Європі компанією - Biosimilar Collaborations Ireland Limited (Block B, The Crescent Building, Santry Demesne, Dublin, D09 C6X8, Ireland).

У той же час, постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2023 року №1077 «Про внесення зміни до пункту 3-1 Порядку здійснення державного контролю якості лікарських засобів, що ввозяться в Україну», яка набрала чинності 17.04.2024, було внесено зміни до пункту 3-1 Порядку здійснення державного контролю якості лікарських засобів, що ввозяться в Україну, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2005 р. № 902 (Офіційний вісник України, 2005 р., № 37, ст. 2297; 2012 р., № 65, ст. 2654; 2022 р., № 35, ст. 1904), виключивши абзац сьомий.

Відтак, з огляду на законодавчі зміни, з квітні 2024 року імпорт лікарських засобів без підтвердження вимогам GMP був заборонений, тому термін постачання даного препарату був поставлений у залежність від отримання підтвердження вимогам GMP.

Відповідач повідомляв позивача листом №496 від 09.07.2024 про наведені обставини та просив продовжити термін поставки товару до 30.11.2024 і відповідно продовжити дію договору до 31.12.2024 та листами №587 від 19.08.2024 та №604 від 30.08.2024 інформував позивача про складність та довготривалість виготовлення висновку про якість ввезеного лікарського засобу (GMP), яка, першочергово, полягає у належному виконанні Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками власних обов'язків згідно закону.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України), а отже, і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Добросовісність при правовому регулюванні цивільних відносин повинна розглядатися як відповідність реальної поведінки учасників таких відносин вимогам загальноприйнятих уявлень про честь і совість. Іншими словами, щоб бути добросовісним, дії та вчинки учасників цивільних відносин мають здійснюватися таким чином, щоб вони викликали схвальну оцінку з боку суспільної моралі, зокрема в аспекті відповідності застосованих засобів правового регулювання тим цілям, які перед ним ставляться.

Цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі №917/1212/21.

Судом встановлено, що відповідач, як постачальник, діяв добросовісно, забезпечивши доставлення лікарського засобу на територію України ще у березні 2024 року, тобто за чотири місяці до встановленого первісного строку поставки.

Обставини, пов'язані зі зміною власника реєстраційного посвідчення на випуск серії лікарського засобу в Європі, що перебувало поза контролем та впливом відповідача, мали безпосередній вплив на строки виконання зобов'язання з поставки, оскільки така зміна об'єктивно зумовила необхідність проведення процедури випуску серії затвердженою для цього в Європейському Союзі компанією - Biosimilar Collaborations Ireland Limited (Block B, The Crescent Building, Santry Demesne, Dublin, D09 C6X8, Ireland).

При цьому, проведення процедури випуску серії реєстраційного посвідчення належною компанією є триваючим процесом.

Разом з тим, у зв'язку із набуттям чинності нових змін до законодавства щодо імпорту медичних препаратів, виникла об'єктивна необхідність виготовлення висновку про якість (GMP), який є обов'язковим документом для ввезення лікарського засобу на територію України і строки виготовлення висновку (GMP) залежать від діяльності Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, робота якої в умовах воєнного стану, регулярних ракетних обстрілів та відключень електроенергії не може розглядатися як обставина, що залежить від волі відповідача.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що відповідач неодноразово повідомляв позивача про виникнення зазначених обставин та звертався з проханнями продовжити строк поставки з метою уникнення нарахування штрафних санкцій, не зумовлених його діями чи бездіяльністю.

Суд наголошує, що неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.

Крім цього, таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов'язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21).

Поряд з викладеним суд зазначає, що у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, зазначені сторонами доводи, та факт інформування покупця про хід виготовлення висновку GMP та необхідності продовження терміну поставки товару з причин незалежних від відповідача, суд дійшов висновку про те, що в даному конкретному випадку є можливим задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру нарахованих позивачем штрафних санкцій на 70%, що, за висновком суду, у даному випадку, зважаючи на встановлені фактичні обставини, що спричинили затримку в поставці товару є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі і запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Відтак, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 2284704,96 грн та штраф у розмірі 1678146,35 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав доказів наявності підстав для звільнення від відповідності за порушення зобов'язань у відповідності до приписів статті 617 ЦК України.

Водночас, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

Суд також зважає, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №924/1351/20(924/214/22).

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання позову покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства «Медичні закупівлі України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дойч-Фарм» про стягнення 13209504,35 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дойч-Фарм» (02002, м. Київ, вул. Сверстюка Євгена, буд. 21, кім. 506; ідентифікаційний код 40581739) на користь Державного підприємства «Медичні закупівлі України» (01601, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 7; ідентифікаційний код 42574629) пеню у розмірі 2284704 (два мільйона двісті вісімдесят чотири тисячі сімсот чотири) грн 96 коп., штраф у розмірі 1678146 (один мільйон шістсот сімдесят вісім тисяч сто сорок шість) грн 35 коп. та судовий збір у розмірі 158514 (сто п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот чотирнадцять) грн 06 коп.

3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.10.2025.

СуддяТ.В. Васильченко

Попередній документ

131318256

Наступний документ

131318258

Інформація про рішення:

№ рішення:	131318257
№ справи:	910/3544/25
Дата рішення:	29.07.2025
Дата публікації:	29.10.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд міста Києва
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (24.11.2025)
Дата надходження:	03.11.2025
Предмет позову:	стягнення 13 209 504, 35 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (4)

06.05.2025 14:00	Господарський суд міста Києва
10.06.2025 14:00	Господарський суд міста Києва
15.07.2025 15:00	Господарський суд міста Києва
29.07.2025 12:00	Господарський суд міста Києва