Справа № 909/56/25
24.10.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Карпінець Г. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ,
за участі:
керуючого реструктуризацією: Литвиненка Сергія Сергійовича (в режимі відеоконференції),
боржник - ОСОБА_1 : в судове засідання не з'явився,
від боржника: представник в судове засідання не з'явився,
від кредитора - Головного управління ДПС в Івано-Франківській області: представник в судове засідання не з'явився,
від кредитора - ОСОБА_2 : представник в судове засідання не з'явився,
у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа за заявою представника фізичної особи ОСОБА_1 - адвоката Савчука Василя Романовича про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалою від 14.10.2025 суд, зокрема, відклав розгляд справи на 24.10.2025; зобов'язав керуючого реструктуризацією боргів боржника ОСОБА_3 , в строк до 18.10.2025 подати до суду заяву про затвердження плану реструктуризації боргів або клопотання про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів, або клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
15.10.2025 за вх. № 16861/25 через підсистему "Електронний суд" від керуючого реструктуризацією боргів боржника ОСОБА_3 поступила заява про затвердження плану реструктуризації боргів у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалою від призначив заяву керуючого реструктуризацією боргів боржника ОСОБА_3 (вх. № 16861/25 від 15.10.2025) про затвердження плану реструктуризації боргів у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 до розгляду в судовому засіданні на 24.10.2025.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні учасників справи про неплатоспроможність, розглянувши подані заяви та клопотання, суд встановив таке.
Щодо визнання податкового боргу безнадійним та його списання.
Згідно зі статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Абзацом 19 частини 1 статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Верховний Суд у своїй постанові від 07.09.2023 у справі № 910/929/21 вказав, що провадження у справі про неплатоспроможність на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, одним із завдань має задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.
При цьому визнанню судом та включенню до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство (неплатоспроможність) підлягають лише дійсні вимоги кредитора, які відповідають чинному законодавству та обґрунтовані кредитором належними і допустимими доказами на час заявлення таких вимог.
Зазначене дає підстави для висновку про те, що до боргів фізичної особи застосовується інший, передбачений нормами Кодексом України з процедур банкрутства порядок погашення заборгованості боржника перед його кредиторами (в т.ч. і перед податковими органами), ніж передбачений загальними положеннями цивільного, податкового та іншого законодавства.
Також системний аналіз частин 1, 3 статті 125 Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку про те, що Кодексом визначено перелік боргів, які не підлягають реструктуризації і повне погашення яких є імперативною умовою для затвердження господарським судом плану реструктуризації.
Водночас частиною 2 статті 125 Кодексу України з процедур банкрутства визначено наслідки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника та початку процедури реструктуризації боргів боржника щодо податкового боргу, який виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.
Такими наслідками, зокрема є визнання податкового боргу безнадійним та його списання. При цьому інших умов, окрім наявності провадження у справі про неплатоспроможність та виникнення податкового боргу протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника зазначеним Кодексом не передбачено.
Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України визначено, що Податковий кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
При цьому пунктом 1.3 цієї ж статті визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства.
Водночас, відповідно до пункту 87.10 статті 87 Податкового кодексу України, з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно з Кодексом України з процедур банкрутства без застосування норм цього Кодексу.
Ухвалою 17.04.2025 суд, зокрема, задовольнив заяву Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (вх. № 2762/25 від 01.04.2025) про визнання грошових вимог у розмірі 1 075 770, 41 гривень у справі про відкриття провадження про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ; визнав кредиторські вимоги Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області у загальному розмірі 1 081 826, 41 гривень, з яких: 1 075 770, 41 гривень (податковий борг) - вимоги другої черги, в розмірі 6 056, 00 гривень (сплаченого судового збору) - позачергово; зобов'язав керуючого реструктуризацією боргів боржника Литвиненка С. С. включити кредиторські вимоги Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області у загальному розмірі 1 081 826, 41 гривень, з яких: 1 075 770, 41 гривень (податковий борг) - вимоги другої черги, в розмірі 6 056, 00 гривень (сплаченого судового збору) - позачергово, до реєстру вимог кредиторів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ; попереднє засідання суду відклав на 01.05.2025.
З матеріалів справи вбачається, що вказана вище заборгованість виникла у зв'язку з наявною у боржника заборгованістю зі сплати податкового боргу на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичним особам, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (18010300) та податкового зобов'язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб в загальному розмірі 1 075 770, 41 гривень за період з листопада місяця 2021 року по вересень місяць 2024 року включно.
У підтвердження наявності податкового боргу Фізичної особи - підприємця Табахарнюка Олександра Ярославовича перед Головним управлінням Державної податкової служби в Івано-Франківській області, надано копії інтегрованих карток платника податків, податкові повідомлення - рішення, податкову вимогу з доказами її надіслання та розрахунок заборгованості.
Постановляючи дану ухвалу суд виходив з того, що такі вимоги є обґрунтованими та такими, що підтверджується поданими доказами.
Процедура реструктуризації боргів боржника, в якій згідно з частиною 2 статті 125 Кодексу України з процедур банкрутства здійснюється погашення податкових зобов'язань шляхом визнання безнадійними та списання, є судовою процедурою, яка вводиться і застосовується господарським судом щодо боржника - фізичної особи.
Визнання безнадійним та списання у процедурі реструктуризації боргів боржника податкового боргу, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, є передбаченим законом способом захисту інтересів фізичної особи.
Близькі за змістом обставини та висновки наведено Верховним Судом у постанові від 13.06.2023 у справі № 907/76/22.
Поряд із викладеним, з огляду на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 07.09.2023 у справі № 910/929/21 та від 13.06.2023 у справі № 907/76/22, які прийняті у подібних правовідносинах, Господарський суд звертає увагу сторін на наступне: інше тлумачення норми частини 2 статті 125 Кодексу України з процедур банкрутства про те, що підлягає списанню лише податковий борг, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, а податковий борг, що виник раніше цього періоду списанню не підлягає, суперечить головному завданню провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи - відновлення її платоспроможності.
Враховуючи зазначене вище, беручи до уваги положення частини 2 статті 125 Кодексу України з процедур банкрутства та встановлений кодексом інший порядок погашення заборгованості боржника в процедурі реструктуризації, враховуючи правові висновки Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 125 Кодексу України з процедур банкрутства, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої представником боржника, адвокатом Савчуком В. Р. заяви про визнання безнадійним та списання податкового бору та наявність правових підстав для її задоволення.
При цьому, у частині 2 статті 125 Кодексу України з процедур банкрутства визнання податкового боргу безнадійним і його подальше списання не пов'язується ані з безпосереднім затвердженням ухвалою суду плану реструктуризації, ані з наявністю у боржника майна за рахунок якого можливо погасити заборгованість. Єдиною достатньою такою умовою є наявність провадження у справі про неплатоспроможність та виникнення податкового боргу протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.
Щодо затвердження плану реструктуризації боргів боржника судом встановлено наступне.
Відповідно до приписів частини 2 статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства, щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, реструктуризація боргів боржника це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Згідно з вимогами частини 5 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства, відкриття провадження у справі супроводжується одночасним введенням процедури реструктуризації боргів боржника та призначення керуючого реструктуризацією.
В частині 4 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
План реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника (ч. 1 ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства).
Відповідно до пунктів 2, 3 частини 2 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства, основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є, зокрема, розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника, прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відтак, метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення боржником такого документу є закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині розгляду, так і в частині фактичного погашення вимог в межах процедури.
Згідно з абзацами 1 - 3 частини 4 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Ухвалою від 18.09.2025 суд задовольнив заяву ОСОБА_2 (вх. № 6507/25 від 24.07.2025) про визнання грошових вимог у розмірі 5 000 000, 00 гривень; визнав кредиторські вимоги ОСОБА_2 у загальному розмірі 5 006 056, 00 гривень, з яких: 5 000 000, 00 гривень (основний борг) - вимоги другої черги, в розмірі 6 056, 00 гривень (сплаченого судового збору) - позачергово; зобов'язав керуючого реструктуризацією боргів боржника Литвиненка С. С. включити кредиторські вимоги ОСОБА_2 у загальному розмірі 5 006 056, 00 гривень, з яких: 5 000 000, 00 гривень (основний борг) - вимоги другої черги, в розмірі 6 056, 00 гривень (сплаченого судового збору) - позачергово, до реєстру вимог кредиторів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ; зобов'язав керуючого реструктуризацією боргів боржника Литвиненка С. С. внести зміни до плану реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 шляхом включення кредиторських вимог ОСОБА_2 .
При цьому, в означеній ухвалі суду встановлено, що ОСОБА_2 є конкурсним кредитором, однак заяву ним подано після закінчення встановленого законом 30 - ти денного строку.
Так, провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відкрито ухвалою суду від 25.02.2025.
25.02.2025 на офіційному порталі судової влади України розміщене повідомлення за № 75381 про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, у якому визначено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника - протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
З урахуванням наведеного, 30 - ти денний строк сплив 27.03.2025.
З огляду на обґрунтованість вимог вказаних у заяві, яка подана до суду відповідно до приписів статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, суд, дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання ОСОБА_2 конкурсним кредитором без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (ч. 3 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства).
Згідно із частиною 1 статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства, учасниками зборів кредиторів боржника є конкурсні кредитори з правом вирішального голосу, вимоги яких визнані господарським судом за результатами попереднього засідання. У зборах кредиторів боржника можуть брати участь із правом дорадчого голосу в т.ч.: кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання; конкурсні кредитори, заінтересовані стосовно боржника.
Частинами 1, 2 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що керуючий реструктуризацією протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів подає до господарського суду заяву про затвердження плану реструктуризації боргів. До заяви про затвердження плану реструктуризації боргів боржника додаються: план реструктуризації боргів боржника; протокол засідання зборів кредиторів; письмові заперечення кредиторів, які не брали участі в голосуванні чи проголосували проти схвалення плану реструктуризації боргів боржника (за наявності).
За приписами частини 7 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства, Господарський суд зобов'язаний затвердити план реструктуризації боргів боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником.
Відповідно до частини 8 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства, Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) порушено порядок розроблення, схвалення та погодження плану реструктуризації боргів, встановлений цим Кодексом; 2) умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; 3) при схваленні плану реструктуризації боргів були допущені порушення законодавства, що вплинули на результат голосування; 4) кредитор, який не брав участі в голосуванні чи проголосував проти схвалення плану реструктуризації боргів, доведе, що в разі визнання боржника банкрутом у порядку, визначеному цим Кодексом, його вимоги були б задоволені у розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану реструктуризації боргів; 5) боржник не погасив борги щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та сплати інших обов'язкових платежів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, якщо така заборгованість існувала до моменту подання плану реструктуризації боргів боржника на затвердження до господарського суду; 6) боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом; 7) план реструктуризації боргів не погоджено боржником.
Керуючий реструктуризацією боргів боржника Литвиненко С. С. звернувся до суду із заявою про затвердження плану реструктуризації боргів у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (вх. № 16861/25 від 15.10.2025).
Разом із тим, керуючим реструктуризацією подано до суду погоджений боржником план реструктуризації боргів боржника та протокол зборів кредиторів від 03.10.2025, на яких зборами кредиторів приймалося рішення щодо схвалення плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 .
Як встановлено з матеріалів справи, до порядку денного зборів кредиторів боржника від 03.10.2025 було запропоновано наступні питання:
1. Розгляд та схвалення проекту плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 ;
2. Прийняття рішення щодо подальших процедур у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Відповідного до протокольного рішення зборів кредиторів ОСОБА_1 від 03.10.2025 в голосуванні брали участь:
- представник кредитора Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області із кількістю голосів 1 075 770, 41;
- представник кредитора ОСОБА_2 із кількістю голосів 5 000 000, 00.
За результатами голосування щодо схвалення проекту плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 :
- представник кредитора Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області із кількістю голосів 1 075 770, 41 проголосував "Проти";
- представник кредитора ОСОБА_2 із кількістю голосів 5 000 000, 00 проголосував "За".
Як наслідок, протокольним рішенням зборів кредиторів ОСОБА_1 від 03.10.2025 ухвалили: Схвалити план реструктуризації боргів ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що під час голосування за схвалення плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 брав участь представник конкурсного кредитора ОСОБА_2 , який не має права вирішального голосу відповідно до частини 4 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки його вимоги заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті.
Таким чином, результати голосування на зборах кредиторів не відповідають вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки участь у голосуванні кредитора без права вирішального голосу вплинула на прийняття рішення щодо схвалення плану реструктуризації боргів боржника.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 8 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства, Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо: порушено порядок розроблення, схвалення та погодження плану реструктуризації боргів, встановлений цим Кодексом; при схваленні плану реструктуризації боргів були допущені порушення законодавства, що вплинули на результат голосування.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява керуючого реструктуризацією Литвиненка С. С. про затвердження плану реструктуризації боргів боржника задоволенню не підлягає.
За приписами частин 9 - 11 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства, постановлення ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника не є перешкодою для повторного звернення до суду із заявою про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у разі усунення обставин, які перешкоджали його затвердженню судом. У разі постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржник, збори кредиторів мають право звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
При цьому суд звертає увагу, що за змістом наведених положень Кодексу України з процедур банкрутства та згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його можливостей і намірів щодо розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб, а також може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
У постанові Верховного Суду від 20.08.2025 у справі № 910/987/23 зазначено, що частиною 5 статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема, визначено, що рішення про затвердження плану реструктуризації боргів приймається конкурсними та забезпеченими кредиторами окремо. План реструктуризації боргів та зміни до нього вважаються схваленими, якщо їх підтримали всі забезпечені кредитори та не менше 50 відсотків конкурсних кредиторів.
Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Вказана норма кореспондується з частиною 1 статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно якої господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 - ти днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Водночас, колегія суддів Верховного Суду у постанові від 20.08.2025 у справі № 910/987/23 врахувала, що приписи частини 1 статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з'ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за частиною 7 статті 123, частиною 11 статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20).
У питанні схвалення зборами кредиторів плану реструктуризації боргів боржника судам варто враховувати правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 25.08.2021 у справі № 925/473/20, підтриманий також у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, згідно якого у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими Кодексу України з процедур банкрутства зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Враховуючи викладені вище правові позиції Верховного Суду, перехід до наступної процедури у справі про неплатоспроможність боржника не може здійснюватися формально, виключно на підставі спливу визначених Кодексом строків чи відсутності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів.
Вирішуючи питання про подальший рух справи, господарський суд зобов'язаний здійснити всебічну оцінку обставин, що призвели до неподання погодженого та схваленого плану реструктуризації боргів, з урахуванням поведінки сторін, дотримання ними принципів добросовісності, співпраці та процесуальної рівності, а також перевірити, чи були забезпечені процесуальні гарантії реалізації прав боржника і кредиторів.
Такий підхід відповідає наведеним вище правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 25.08.2021 у справі № 925/473/20, від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 та від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, згідно з якими формальне застосування положень частини 1 статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства не допускається, а суд повинен оцінювати добросовісність учасників провадження та фактичні причини неподання або несхвалення плану реструктуризації боргів.
Таким чином, застосування норм Кодексу України з процедур банкрутства щодо переходу до наступної процедури має ґрунтуватися не лише на формальних критеріях строків, а й на реальній оцінці обставин справи, добросовісності боржника та кредиторів, а також дотриманні засад справедливості і розумності судового контролю.
З урахуванням наведеного, враховуючи положення статей 123, 126, 130 Кодексу України з процедур банкрутства та правових висновків Верховного Суду щодо неприпустимості формального підходу до переходу до наступної процедури у справах про неплатоспроможність, Господарський суд вважає за необхідне надати керуючому реструктуризацією боргів боржника розумний строк для належного виконання покладених на нього обов'язків, а саме - для подання до суду заяви про затвердження плану реструктуризації боргів, погодженого у встановленому порядку, або клопотання про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів, чи клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Керуючись статтями 2, 45, 123 - 126 Кодексу України з процедур банкрутства, статями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву представника боржника, адвоката Савчука В. Р. (вх. № 8394/25 від 19.05.2025) про визнання боргу безнадійним та його списання - задовольнити.
2. Податковий борг Фізичної особи - підприємця Табахарнюка Олександра Ярославовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) перед кредитором - Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76000; ідентифікаційний код: 43968084) на загальну суму 1 075 770, 41 гривень, що виник протягом трьох років до дня постановлення ухвали про відкриття провадження у цій справі про неплатоспроможність боржника - Фізичної особи - підприємця Табахарнюка Олександра Ярославовича - визнати безнадійним та таким, що підлягає списанню.
3. У задоволенні заяви керуючого реструктуризацією боргів боржника Литвиненка С. С. (вх. № 16861/25 від 15.10.2025) про затвердження плану реструктуризації боргів у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 - відмовити.
4. Відмовити у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі № 909/56/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
5. Зобов'язати керуючого реструктуризацією боргів боржника Литвиненка С. С. надати суду, у строк до 11.11.2025, розроблений, схвалений та погоджений у порядку визначеному статтями 45, 123, 124, 126 Кодексу України з процедур банкрутства план реструктуризації боргів боржника та заяву про затвердження плану реструктуризації боргів або клопотання про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів, або клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
6. Копію ухвали надіслати:
- боржнику: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );
- керуючому реструктуризацією: Литвиненку С. С. (а/с 74, м. Київ, 04053);
- кредитору: ГУ ДПС у Івано-Франківській області (вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76000);
- кредитору: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).
7. Учасники справи можуть отримати інформацію по справі за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud5010/, а також ознайомитись з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
8. Ухвала набирає законної сили 24.10.2025 та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
9. Повний текст ухвали складено - 28.10.2025.
Суддя В. В. Михайлишин