ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
23.10.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/284/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., при секретарі судового засіданні Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігос" від 06.10.2025 (вх. № 8731/25 від 07.10.2025) про ухвалення додаткового рішення, у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Сервіс Львів", вул. Панікахи, буд. 28А, м. Дніпро, 49000;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігос", вул. Вовчинецька, буд.192, м. Івано-Франківськ, 76018;
Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейк Фуд Груп", вул. Автоливмашівська, буд. 6 А, с. Хриплин(з), м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область,76495;
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал Естейт Норд», вул. Андрія Фабра, 4, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49000;
про визнання недійсним одностороннього правочину, визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення та стягнення завданих збитків за період з 23.01.2025 по 31.03.2025 у розмірі 827375,72 грн
за участі:
від позивача: Лисенко Станіслав Юрійович (в режимі вкз);
від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігос": представники не з'явились;
від відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейк Фуд Груп": не з'явилися;
від третьої особи: не з'явилися.
встановив: Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.2025 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Сервіс Львів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігос", Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейк Фуд Груп", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал Естейт Норд» про визнання недійсним одностороннього правочину, визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення та стягнення завданих збитків за період з 23.01.2025 по 31.03.2025 у розмірі 827375,72 грн - відмовлено.
07.10.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігос" до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення від 06.10.2025 (вх. № 8731/25), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Сервіс Львів" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 31500 грн.
22.10.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Сервіс Львів" до суду надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги від 21.10.2025 (вх.№17220/25), в якому просить суд відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Лігос" про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу в повному обсязі через недоведеність факту понесення таких витрат та їх розміру. У заяві зазначає про те, що найбільш суттєвим недоліком поданої заяви є повна відсутність будь-якої деталізації фактично наданих правових послуг. Договір № Д24-11-08 від 11.11.2024 року містить лише загальні формулювання щодо предмету договору. Справа № 909/284/25 не характеризувалася особливою складністю маючи статус відповідача з огляду на наступне: предмет спору - стандартні для господарської практики вимоги про визнання недійсними правочинів та стягнення збитків; процесуальна активність відповідача - з матеріалів справи не вбачається надмірної процесуальної активності ТОВ "Лігос", яка б вимагала значних витрат на правничу допомогу; тривалість розгляду - справа розглядалася в стандартні процесуальні строки без ускладнень; доказова база - не потребувала проведення складних експертиз чи залучення. Неподання детальної інформації про фактично надані послуги, актів виконаних робіт, доказів оплати може розцінюватися як навмисне приховування інформації з метою введення суду в оману щодо реального обсягу витрат спеціалістів.
23.10.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігос" до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника від 23.10.2025 (вх.№17363/25).
Приписи пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України надають право суду, що ухвалив рішення, за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігос", суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу заявником надано:
- договір про надання правничої допомоги та здійснення представництва №Д24-11-08 від 11.11.2024;
- додаткова угода №1 від 24.03.2025 до договору №Д24-11-08 від 11.11.2024;
- акт приймання-передачі наданих послуг №4 від 24.03.2025 по договору про надання правничої допомоги та здійснення представництва №Д24-11-08 від 11.11.2024;
- платіжна інструкція №16363 від 27.03.2025.
При дослідженні зазначених вище доказів судом встановлено, що 11.11.2024 між Адвокатським об'єднанням “Юридична компанія “Лігал Групп» як об'єднанням та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігос" як клієнтом укладено договір про надання правничої допомоги та здійснення представництва №Д24-11-08.
Згідно п. 1.1. договору, в порядку та умовах, визначених цим договором, об'єднання зобов'язується надати клієнту правничу допомогу в рамках будь-яких справ, що стосуються діяльності клієнта, зокрема, з питань здійснення захисту, представництва, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню.
Відповідно до п. 1. 3. договору, предмет договору може бути конкретизований сторонами в додатках до даного договору.
Згідно укладеної між сторонами додаткової угоди №1 від 24.03.2025 до договору №Д24-11-08 від 11.11.2024, ТОВ "Лігос" як клієнт, на підставі договору про палання правової допомоги та здійснення представництва Д24-11-08 від 11.11.2024 доручає та уповноважує Адвокатське об'єднання “Юридична компанія “Лігал Групп» як об'єднання, в порядку та на умовах, визначених договором, без будь-яких обмежень повноважень, з врахуванням всіх прав та обов'язків клієнта, доручає об'єднанню:
1. Підготовка відзиву та інших процесуальних документів у справі №909/284/25, представництво інтересів Клієнта у всіх судових засіданнях у суді першої інстанції у справі №909/284/25.
2. Загальна вартість наданих послуг становить 31500,00 грн (тридцять одна тисяча п'ятсот гривень).
3. Оплата наданих послуг здійснюється, шляхом безготівкового перерахунку.
Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг №4 від 24.03.2025 по договору про надання правничої допомоги та здійснення представництва №Д24-11-08 від 11.11.2024, об'єднанням надано клієнту комплекс послуг, які оцінюються за вартістю послуг згідно прайс-листа об'єднання, в тому числі: підготовка відзиву та інших процесуальних документів у справі №909/284/25, представництво інтересів клієнта у всіх судових засіданнях у суді першої інстанції, вартість - 31500 грн.
Згідно платіжної інструкції №16363 від 27.03.2025, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лігос" сплатило Адвокатському об'єднанню “Юридична компанія “Лігал Групп» 31500 грн.
Положеннями статті 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Тобто, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". Аналогічну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19.
Питання розподілу між сторонами судових витрат, суд вирішує під час ухвалення рішення суду і зазначає про це в резолютивній частині (пункт 5 частини першої статті 237, пункт 2 частини п'ятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України).
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
Також, як відзначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.12.2020 по справі № 640/18402/19, гонорар адвоката може бути погодинний або фіксований. Останній є більш зручним не лише для клієнтів (дає можливість чітко розрахувати суму витрат на суд), але й для цілей відшкодування витрат на його оплату. Розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача. Тому в цьому випадку подавати опис робіт, виконаних адвокатом, не обов'язково.
Виходячи з наданих заявником доказів, суд дійшов висновку, що сторонами у договорі про надання правничої допомоги та здійснення представництва №Д24-11-08 від 11.11.2024 та додатковій угоді №1 від 24.03.2025 до договору №Д24-11-08 від 11.11.2024 встановлено фіксований розмір гонорару адвоката.
За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ч. 6 ст. 126 ГПК).
При цьому, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).
Відповідачем подано до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому просить суд відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Лігос" про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу в повному обсязі через недоведеність факту понесення таких витрат та їх розміру.
При цьому, як вбачається з поданих представником відповідача доказів понесення відповідачем витрат на оплату послуг адвоката, такі витрати є документально підтвердженим, тому доводи позивача щодо відсутності таких доказів, а також щодо незначної складності справи при здійснення представництва в статусі відповідача є безпідставними.
Згідно вимог ч. 8 ст. 129 ГПК розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76, 77 ГПК встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 86 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи характер спірних правовідносин, обсяг підготовлених та поданих до суду представниками відповідача документів, судом встановлено, що такі витрати є співмірними із складністю справи, обсягом наданих адвокатських послуг та виконаних робіт.
Зважаючи на підтвердження розміру витрат на оплату правничої допомоги відповідними документами, враховуючи відмову у задоволенні позову, заявлені до стягнення судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню відповідачу в повному обсязі - в розмірі 31500 грн.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 241, 244, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігос" від 06.10.2025 (вх. № 8731/25 від 07.10.2025) про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-Сервіс Львів", вул. Панікахи, буд. 28А, м. Дніпро, 49000 (ідентифікаційний код 34903875) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігос", вул. Вовчинецька, буд.192, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 20547427) 31500 грн (тридцять одну тисячу п'ятсот гривень) витрат на професійну правничу допомогу.
Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строк, визначений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне додаткове рішення підписано 28.10.2025.
Суддя Неверовська Л.М.