номер провадження справи 5/120/25
21.10.2025 Справа № 908/2484/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи
За позовом: Територіального центру соціального обслуговування Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області (вул. Незалежності, буд. 62, м. Хорол(з), Хорольський район, Полтавська область, 37800; код ЄДРПОУ 37137551)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Інкам Фінанс» (вул. Каховська, буд. 11-А, каб. № 8, м. Запоріжжя, 69096; код ЄДРПОУ 40308189)
про стягнення 116 448,79 грн.,
Без участі представників сторін
14.08.2025 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Територіального центру соціального обслуговування Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інкам Фінанс» про стягнення 116 448,79 грн.
14.08.2025 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.08.2025 № 908/2484/25 позовну заяву Територіального центру соціального обслуговування Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНКАМ-ФІНАНС» про стягнення 116 448,79 грн. на підставі п.п. 2 та 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня отримання вказаної ухвали шляхом направлення на адресу суду та іншим сторонам письмової інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви та відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету в підсистемі “Електронний суд» ЄСІКС у відповідача, оригінали доказів направлення надати суду у вказаний вище строк
19.08.2025 до господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої додана відповідь про наявність у відповідача зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС.
Також, 21.08.2025 від позивача до суду надійшов додаток № 1 до заяви від 19.08.2025, в якому з посиланням на п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позивач повідомив суд, що оригінали письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви, наявні у позивача.
Ухвалою суду від 22.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2484/25 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Вирішено розгляд справи по суті розпочати з 18.09.2025, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії та подати усі наявні в них докази, які стосуються предмету спору.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.
Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Як вбачається з позовної заяви в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 13.06.2024 між Територіальним центром соціального обслуговування Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» (Постачальник) укладений Договір поставки № 110-СК/11-б (Договір № 110-СК/11-б). Крім цього, 01.10.2024 між Територіальним центром соціального обслуговування Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» (Постачальник) укладений Договір поставки № 246-СК/11-б (Договір № 246-СК/11-б, а разом - Договори). Відповідно до п. 1.1. договорів, Постачальник прийняв на себе зобов'язання передати Покупцю у власність Товари, а ТЦ СО Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області зобов'язався сплатити та прийняти вказаний Товар. Відповідно до пунктів 1.2., 1.4. Договорів, найменування товару: бензин А-92, бензин А-95, дизпаливо, газ, кількість Товару визначається згідно накладних на товар. Згідно з п. 1.5. Договорів, відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки «Авіас») на отримання Товару відповідно «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», затверджених постановою КМУ № 1442 від 20.12.1997. Відповідно до п. 3.2. договору № 110-СК/11-б від 13.06.2024, загальна сума договору складає 48 300,00 грн., у тому числі ПДВ. Додатковою угодою № 1 від 05.08.2024 до договору № 110-СК/11-б від 13.06.2024 сторони прийшли до згоди зменшити суму договору на 150,00 грн. та викласти п. 3.2. договору в наступній редакції: загальна сума договору складає 48 150,00 грн., у тому числі ПДВ: 8 025,00 грн. Згідно з п. 3.2. договору № 246-СК/11-б від 01.10.2024, загальна сума договору складає 99 790,80 грн., у тому числі ПДВ. На виконання договору №110-СК/11-б від 13.06.2024 року ТОВ «ІНКАМ-ФІНАНС» складено видаткову накладну від 19.06.2024 року №0011/0000549 та виставлено рахунок-фактуру від 19.06.2024 року № 0011/0000555, який оплачений Територіальним центром 28.06.2024 року на суму 48 150,00 грн. (платіжна інструкція
від 25.06.2024 року №143). На виконання договору №246-СК/11-б від 01.10.2024 року ТОВ «ІНКАМ-ФІНАНС» складено видаткову накладну від 01.10.2024 року №0011/0001181 та виставлено рахунок-фактура від 01.10.2024 року №0011/0001131, який оплачений Територіальним центром 05.10.2024 року на суму 99 790,80 грн. (платіжна інструкція від 04.10.2024 року №242), після чого на цей Товар Відповідачем передано Позивачу відповідну кількість смарт-карток. В порушення умов договору, постачання Товару Позивачу на визначених Договором АЗС станом на час звернення до суду з вказаною позовною заявою Відповідачем не відновлено та недопоставлено Позивачу по Договору № 110-СК/11-б від 13.06.2024 року складає 7 талонів номіналом 20 літрів, що становить 7490,00 грн. (бензин А-95 у кількості 140 літрів, вартість одного літра - 53,50 грн.) та по договору № 246-СК/11-б від 01.10.2024 року складає 120 талонів номіналом 15 літрів, що становить 93582,00 грн. (бензин А-95 у кількості 1800 літрів, вартість одного літра - 51,99 грн.). Загальна вартість сплаченого та неодержаного позивачем товару становить 101 072,00 грн. (7 490,00 грн. + 93 582,00 грн.). У зв'язку з відсутністю поставки товару в обумовлений договором строк, покупець звертався до постачальника з листом про роз'яснення щодо відмови в заправці автомобілів співробітниками ТОВ «Інкам Фінанс», у відповідь на який постачальник зазначив про тимчасову неможливість виконати свої зобов'язання за вказаними договорами. У зв'язку з порушенням умов договорів в частині здійснення поставки товару, ТЦ СО Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» основну заборгованість, яка складається із заборгованостей по договору № 110-СК/11-б від 13.06.2024 на суму 7 490,00 грн., по договору № 246-СК/11-б від 01.10.2024 на суму 93 582,00 грн., а також пеню за період з 06.02.2025 по 05.08.2025 у розмірі 15 376,79 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 11, 509, 525, 530, 693 Цивільного кодексу України, ст. 20, 173, 174, 180, 193, 199 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до даних “Діловодство спеціалізованого суду» Господарського суду Запорізької області у Товариства з обмеженою відповідальністю “Інкам Фінанс» (код ЄДРПОУ 40308189) наявний зареєстрований електронний кабінет в підсистемі “Електронний суд» ЄСІКС.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 22.08.2025 про відкриття провадження у справі № 908/2484/25 направлена до електронного кабінету в підсистемі “Електронний суд» ЄСІКС ТОВ “Інкам Фінанс» та відповідач отримав вказану ухвалу - 22.08.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 908/2484/25 в суді.
Станом на 21.10.2025 відповідач відзив на позовну заяву, запропонований надати ухвалою від 22.08.2025 до суду не направив, клопотань про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін суду не надав.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
21.10.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд
13.06.2024 між Територіальним центром соціального обслуговування Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» (Постачальник) укладений Договір поставки № 110-СК/11-б (Договір № 110-СК/11-б).
Крім цього, 01.10.2024 між Територіальним центром соціального обслуговування Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкам Фінанс» (Постачальник) укладений Договір поставки № 246-СК/11-б (Договір № 246-СК/11-б, а разом - Договори).
Відповідно до п. 1.1. договорів, ТОВ «Інкам Фінанс» прийняв на себе зобов'язання передати Покупцю у власність Товари, а ТЦ СО Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області зобов'язався сплатити та прийняти вказаний Товар.
Відповідно до пунктів 1.2., 1.4. Договорів, найменування товару: бензин А-92, бензин А-95, дизпаливо, газ, кількість Товару визначається згідно накладних на товар.
Пунктом 1.5. договорів сторони визначили, що відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки «Авіас») на отримання Товару відповідно «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», затверджених постановою КМУ № 1442 від 20.12.1997.
Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору (п. 2.1. договорів).
Ціна 1 літру товару: згідно накладних на товар (п. 3.1 договорів).
Відповідно до п. 3.2. договору № 110-СК/11-б від 13.06.2024, загальна сума договору складає 48 300,00 грн., у тому числі ПДВ.
Додатковою угодою № 1 від 05.08.2024 до договору № 110-СК/11-б від 13.06.2024 сторони прийшли до згоди зменшити суму договору на 150,00 грн. та викласти п. 3.2. договору в наступній редакції: загальна сума договору складає 48 150,00 грн., у тому числі ПДВ: 8 025,00 грн.
Згідно з п. 3.2. договору № 246-СК/11-б від 01.10.2024, загальна сума договору складає 99 790,80 грн., у тому числі ПДВ.
Пунктом 4.1. договорів встановлено, що оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України, в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку на товар «…».
Оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити постачальника. (п. 4.2. договорів).
Відповідно до п. 4.5. договорів, постачальник зобов'язався видати довірчі документи та видаткову накладну на товар представнику покупця, за умови надання представником довіреності на отримання товару із зазначенням% ПІБ довіреної особи, паспортні дані, ідентифікація підпису, номенклатура та кількість ТМЦ, що скріплена підписом керівника покупця та печаткою покупця та при наявності в нього паспорту.
Пунктом 5.1. договорів передбачено, що строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки).
В пп. 5.2.1. договорів сторони встановили, що передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки.
Відповідно до пп. 5.2.2. договорів, скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці.
Як зазначено в п. 5.3. Договорів, умови постачання Товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.
Пунктом 5.4. договору сторони передбачили, що постачальник не несе відповідальності та звільняється від зобов'язань за договором, у разі неотримання покупцем товару на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.
Згідно з п. 6.3. договорів, постачальник зобов'язаний: забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором; забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору.
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором (п. 7.1. договору).
Пунктом 7.2. договорів сторони передбачили види порушень та санкції за них, установлені Договором: за невиконання чи неналежне викання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожний день прострочення.
Відповідно до п. 8.1. договорів, сторони звільняються від визначеної цим договором та (або) чинним законодавством України відповідальності за повне чи часткове порушення договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, визначених у цьому договорі, за умови, що їх настання було засвідчено у визначеному цим договором порядку.
Згідно з п. 10.1. договорів, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторони).
Даний договір діє до 31 грудня 2024 року (п. 10.2. договорів).
25.06.2024 платіжною інструкцією № 143 позивачем проведено оплату рахунку відповідача № 0011/0000555 від 19.06.2024 та накладної № 0011/0000549 від 19.06.2024 по договору № 110-СК/11-б від 13.06.2024 на постачання товару на загальну суму 48 150,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8 025,00 грн).
Крім цього, 04.10.2024 платіжною інструкцією № 242 позивачем здійснено оплату рахунку відповідача № 0011/0001131 від 01.10.2024 та накладної № 0011/0001181 від 01.10.2024 по договору № 246-СК/11-б від 01.10.2024 на постачання товару на загальну суму 99 790,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 16 631,80 грн).
19.06.2024 та 01.10.2024 ТЦ СО Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області отримав відправлені від ТОВ «Інкам Фінанс» скретч-картки на товар по договору № 110-СК/11-б від 19.06.2024 - «Бензин А-95» у кількості 900 літрів на загальну суму 48 150,00 грн. (з ПДВ), що підтверджується видатковою накладною № 0011/0000549 від 19.06.2024 та по договору № 246-СК/11-б від 01.10.2024 - «Бензин А-95» у кількості 1 900 літрів на суму 87 781,00 грн. (з ПДВ) та «Дизпаливо» у кількості 20 літрів на суму 1 009,80 грн. (з ПДВ), а загалом - 99 790,80 грн. (з ПДВ), що підтверджується видатковою накладною № 0011/0001181 від 01.10.2024 відповідно.
Як вбачається за наявних в матеріал справи фотокопій скретч-карток, на кожній скретч-картці наявна загальна інформація наступного змісту: на лицьовій стороні: «Авіас», 20 л, А95», на зворотній стороні: «Купуйте картки тільки в офіційних пунктах продажу. Компанія не несе відповідальності за дійсність карток, придбаних в інших місцях. За будь-якою допомогою зверніться до пункту продажу або на гарячу лінію 0 800 501 788. 20л, А95 Полтава», відповідний штрихкод та порядковий номер кожної скретч-картки (а.с. 18-21).
Як зазначає позивач, починаючи з 06.02.2025 на відповідних АЗС, на яких ТЦ СО Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області міг би згідно отриманих від ТОВ «Інкам Фінанс» довірчих документів (скретч-картки «Авіас») отримати товар, а саме «Бензин А-95» та «Дизпаливо», припинили його відпуск у зв'язку з відсутністю, про що представниками ТЦ СО Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області та АЗС «Авіас» складені відповідні акти фіксації відпуску пального ТОВ «Інкам Фінанс» від 06.02.2025, 07.02.2025 та 10.02.2025 (а.с. 22-23).
У вищевказаних актах зазначено, що комісія у складі відповідних представників склали цей акт про те, що 06.02.2025 за пред'явленою скетч-карткою УкрА95 № 303611443182 номіналом 20 л. та за пред'явленою скетч-карткою УкрА95 № 303112260688 номіналом 15 л. відмовили в заправці бензину А-95 через його відсутність, чим порушили умови договорів № 110-СК/11-ю від 13.06.2024 та № 246-СК/11-б від 01.10.2024, в чому і розписуються.
Таким чином, вартість недоотриманого ТЦ СО Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області від ТОВ «Інкам Фінанс» товарів за договором № 110-СК/11-б від 13.06.2024 становить 7 490,00 грн. та за договором № 246-СК/11-б від 01.10.2024 становить 93 582,00 грн., а загалом - 101 072,00 грн.
У зв'язку з порушенням відповідачем умов договорів, 06.02.2025 позивачем на адресу відповідача направлено лист № 01-26/35 від 06.02.2025 про роз'яснення щодо відмови співробітниками ТОВ «Інкам Фінанс» в заправці автомобілів Територіального центру.
Лист № 01-26/35 від 06.02.2025 отриманий представником відповідача за довіреністю - 13.02.2025 (а.с. 17).
У відповідь на вищевказаний лист, відповідач листом № 74 від 10.02.2025 повідомив ТЦ СО Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, що ТОВ «Інкам Фінанс» не відмовляється від взятих на себе зобов'язань. Проте, через затримку поставки палива на АЗС, ТОВ «Інкам Фінанс» тимчасово не може виконати свої зобов'язання на вказаними договорами.
На підставі викладеного позивач звернувся з вказаним позовом про стягнення з ТОВ “Інкам Фінанс» на користь ТЦ СО Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області основної заборгованості за договорами № 110-СК/11-б від 13.06.2024 та № 246-СК/11-б від 01.10.2024 на загальну суму 101 072,00 грн., а також пені за період з 06.02.2025 по 05.08.2025 у розмірі 15 376,79 грн.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно вимог ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (частина перша ст.656 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором, або законом. Передання майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки. До передання прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно (частина 2 цієї статті).
Згідно зі ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Судом встановлено, що на виконання умов вказаних договорів Територіальним центром соціального обслуговування Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області перераховано на рахунок Відповідача грошові кошти на загальну суму 147 940,80 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 143 віл 25.06.2024 на суму 48 150,00 грн. та № 242 від 04.10.2024 на суму 99 790,80 грн.
Однак, ТОВ «Інкам Фінанс» здійснив відпуск ТЦ СО Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області бензину та дизпалива частково на суму 46 868,80 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та зазначено позивачем у позовній заяві.
Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п.3 Правил).
Згідно з п.9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Згідно з п.3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п.п.10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона.
Тож, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
Отже, відпускання пального здійснюється за фактом пред'явлення віртуальної паливної карти - віртуального особливого рахунку Покупця, за видами палива, на якому обліковується передплачений обсяг пального у літрах, що надає право отримати пальне за допомогою Терміналу або Мобільного додатку, на АЗС Продавця, що зазначені на Вебсайті.
Пальне обліковується на Паливній віртуальній картці в літрах. Паливна картка не є платіжним засобом.
Тобто, віртуальна картка є достатнім підтвердженням факту укладання договору купівлі-продажу пального і дає право Позивачеві на його отримання, а Відповідача зобов'язує відпустити пальне. Останній має право на заміну талонів, але ця заміна не повинна позбавляти споживача права власності та не повинна призводити іншу сторону до безпідставного збагачення за рахунок споживачів.
Як встановлено судом, лист позивача № 01-26/35 від 06.02.2025 про роз'яснення щодо відмови співробітниками ТОВ «Інкам Фінанс» в заправці автомобілів Територіального центру отримана представником відповідача за довіреністю - 13.02.2025.
Однак, станом на час звернення до суду з вказаною позовною заявою (14.08.2025) та прийняття рішення (21.10.2025) відповідач не здійснив поставку товару на суму 101 072,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 у справі № 5011-42/13539-2012/3-30гс13.
Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.
Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 ЦК України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
При цьому, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року по справі №918/631/19.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2).
Відповідач своїм правом щодо надання заперечень на позов не скористався, письмовий відзив суду не направив, доказів погашення заборгованості не представив як і заперечень на вищевказану претензію позивача.
Контррозрахунку спірної суми як і доказів сплати суми боргу у повному обсязі або частково відповідачем суду не надано.
За таких обставин, на час розгляду справи в суді сума основної заборгованості складає 101 072,00 грн., яка підтверджена матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене, заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 101 072,00 грн. є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У зв'язку з порушенням відповідачем строків поставки товару, позивачем на підставі п. 7.2. договору нараховано пеню за період з 06.02.2025 по 05.08.2025 у розмірі 15 376,79 грн.
Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з приписами ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Пунктом 7.2. договорів сторони передбачили види порушень та санкції за них, установлені Договором: за невиконання чи неналежне викання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожний день прострочення.
Проте, оскільки позивачем на адресу відповідача вимоги про повернення грошових коштів у розмірі 101 072,00 грн. не направлялось, а лист № 01-26/35 від 06.02.2025 містив лише прохання щодо надання роз'яснень стосовно відмови співробітниками ТОВ «Інкам Фінанс» у заправці автомобілів, вказане не може розцінюватись судом як пред'явлення вимоги про зобов'язання ТОВ «Інкам Фінанс» виконати такий обов'язок у семиденний строк відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, а тому відсутні правові підстави для нарахування пені за період з 06.02.2025 по 05.08.2025 у розмірі 15 376,79 грн.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із ст. 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Підсумовуючи викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Інші доводи сторін у відповідних частинах сум до уваги судом не приймаються в силу викладеного.
Частиною 1 статті 4 Закону України “Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-ІХ, з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі 3 028 гривень.
Згідно із підпунктом 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, ставка судового збору за подання до господарського суду вказаної позовної заяви складає 2 422,40 грн.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на відповідача - 2 102,53 грн. судового збору.
Проте, при зверненні до суду з вказаною позовною заявою ТЦ СО Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області сплачений судовий збір на суму 3 028,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції про сплату № 1090-8678-7780-5922 від 14.08.2025 у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
З урахуванням вищевикладеного, питання щодо повернення позивачу надмірно-сплаченого судового збору у розмірі 605,60 грн. буде вирішено судом після надходження відповідного клопотання.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інкам Фінанс» (вул. Каховська, буд. 11-А, каб. № 8, м. Запоріжжя, 69096; код ЄДРПОУ 40308189) на користь Територіального центру соціального обслуговування Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області (вул. Незалежності, буд. 62, м. Хорол(з), Хорольський район, Полтавська область, 37800; код ЄДРПОУ 37137551) основну заборгованість у розмірі 101 072 (сто одна тисяча сімдесят дві) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 53 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 27.10.2025.
Суддя К.В.Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.