майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
17 жовтня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/854/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кудряшової Ю.В.
секретар судового засідання: Воробйова І.Г.
за участю представників сторін:
від позивача: Волосюк Т.С. - представник, діє на підставі довіреності від 01.07.2024, дійсна до моменту її скасування (приймала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції);
від відповідача: не прибув.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"
до Фізичної особи-підприємця Какацій Антоніни Дмитрівни
про стягнення 16963,3 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 16 963,30 грн. пені, нарахованої за неналежне виконання зобов'язань за договором про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування №ДНП-2019-12/11 від 16.12.2019.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 07.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.
В послідуючому господарський суд ухвалою від 30.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/854/25 до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
Відповідач в судове засідання не прибув, уповноваженого представника не направив.
На адресу Господарського суду Житомирської області повернулися конверти з ухвалами суду від 07.07.2025, 09.09.2025, які належним чином направлялися на адресу відповідача, з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою".
Таким чином, жодної з ухвал господарського суду по справі № 906/854/25 відповідачем не отримано, а будь-якої іншої адреси для листування з відповідачем у справі господарському суду не відомо.
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019 у справі №915/1015/16).
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Судом також враховується, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових актів та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, в тому числі і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості прибути в судове засідання особисто чи направити свого представника.
За викладеного, суд вважає що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останньої в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
З огляду на те, що неявка в засідання суду відповідача не перешкоджає розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, 16.12.2025 23.12.2019 між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (за договором Сторона-1) та Фізичною особою-підприємцем Какацій Антоніною Дмитрівною (Сторона-2) укладено Договір про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування № ДНП-2019-12/11 (Договір), відповідно до якого Сторона-1 передає за плату Стороні-2 для експлуатації, утримання та облаштування майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Лабораторна, 28, в межах ІІ територіальної зони паркування м. Києва (надалі - майданчик для паркування), що включає 23 (три) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 3 (три) спеціальних місця для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, для ведення діяльності з паркування транспортних засобів та здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхніх транспортних засобів (п.п. 1.1. Договору).
Пунктом 3.1. Договору сторони визначили, що майданчик для паркування вважається переданими в експлуатацію Стороні-2 з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майданчика для паркування в експлуатацію.
Також сторони погодили, що щомісяця до 10-го числа Сторони підписують акт приймання-передачі послуг наданих в попередньому місяці. Підписання акту приймання-передачі наданих послуг здійснюється за місцезнаходженням Сторони-1. У випадку не підписання Стороною-2 акту приймання-передачі наданих послуг в строк до 10 числа акт приймання-передачі послуг наданих в попередньому місяці вважається підписаним Стороною-2 без зауважень (п.п. 3.4. Договору).
Згідно п.п. 4.5. Договору оплата вартості експлуатації починається з дня підписання акту приймання передачі Стороною-1 в експлуатацію Стороні-2 майданчика для паркування транспортних засобів та здійснюється Стороною-2 щомісячно шляхом перерахування коштів на рахунок Сторони-1 у розмірі 100% місячної вартості експлуатації майданчика з урахування кількості календарних днів в місці, за який проводиться оплата не пізніше 15 числа місяця, за яким здійснюється розрахунок. Плата за місяць, в якому підписано акт приймання-передачі, здійснюється пропорційно до фактичної кількості днів експлуатації майданчика для паркування в даному місяці. Якщо акт приймання-передачі майданчика в експлуатацію підписано після 15 числа місяця, платіж вноситься до 1 (першого числа) наступного місяця.
Сторона-1 не пізніше 5-го числа місяця готує та направляє на адресу електронної пошти Сторони-2 рахунок на оплату (п.п. 4.6. Договору).
Відсутність рахунку на дату оплати, визначену п.п. 4.5. Договору, не звільняє Сторону-2 від зобов'язань щодо оплати (п.п. 4.7. Договору).
Згідно п.п. 5.1., 5.2. Договору за невиконання або неналежне виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність згідно умов Договору та чинного законодавства України. У разі порушення Стороною-2 строків здійснення оплати щомісячних платежів, встановлених цим Договором, Сторона-1 набуває право вимоги у Сторони-2 сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення від суми несплати.
Відповідно до п.п. 7.1., 7.2. Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання його Сторонами. Строк дії договору становить 1096 календарних днів від дати підписання акту приймання передачі Стороною-1 в експлуатацію Стороні-2 майданчика для паркування.
15.01.2020 Сторонами було підписано Акт приймання-передачі паркувального майданчика, передбаченого п.п. 1.1. Договору.
Відповідно до акту приймання-передачі паркувального майданчика від 15.01.2020, який долучено позивачем до матеріалів справи, КП "Київтранспарксервіс" передало, а Фізична особа-підприємець Какацій Антоніна Дмитрівна прийняла в експлуатацію паркувальний майданчик на 26 машино-місць за адресою: Київ, Голосіївський район, вул. Лабораторна, 28, в межах ІІ територіальної зони паркування м. Києва (а.с. 25).
Вказаний акт приймання-передачі паркувального майданчика від 15.01.2020 підписаний повноважними представниками сторін та підписи засвідчені печатками.
Разом з тим, позивач в позові відзначив, що пунктом 1.3.2 Рішення Київської міської ради від 30.03.2022 № 4551/4592 "Про деякі питання комплексної підтримки суб'єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ" передбачено, що власники та користувачі транспортних засобів звільняються від оплати за послуги з користування спеціально обладнаними майданчиками для платного паркування транспортних засобів, які надаються комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" згідно з переліком, затвердженим рішенням Київської міської ради, а також звільняються від оплати суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для паркування у відповідності укладених договорів з комунальним підприємством "Київтранспарксервіс".
Вищевказаний пункт Рішення Київської міської ради від 30.03.2022 № 4551/4592 був виключений відповідно до п. 5 Рішення Київської міської ради від 14.05.2022 № 4577/4618 "Про відновлення роботи автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті міста Києва незалежно від форм власності" з 16.05.2022.
Зважаючи на вищевикладене з 01.04.2022 по 16.05.2022 оплата за Договором не нараховувалася.
Проте, з травня 2022 по січень 2023 року відповідач для підписання актів приймання-передачі послуг не з'являвся, і в порушення п.п. 4.5. Договору не здійснював своєчасну оплату вартості експлуатації паркувального майданчика.
Позивач, в свою чергу, звернувся до Господарського суду Житомирської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Какацій Антоніни Дмитрівни 101 954,01 грн. заборгованості за договором №ДНП-2019-12/11 від 16.12.2019р., з яких: 61 843,50 грн. боргу, 18 069,34 грн. інфляційних, 5 077,87 грн. 3% річних (справа № 906/772/25).
За результатом розгляду справи № 906/772/25 господарським судом Житомирської області видано судовий наказ про стягнення з Фізичної особи-підприємця Какацій Антоніни Дмитрівни на користь Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" 61843,50 грн. основного боргу за договором №ДНП-2019-12/11 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування від 16.12.2019р.; 18069,34 грн. інфляційних; 5077,87 грн. 3% річних; 242,24 грн. витрат по сплаті судового збору.
З метою захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, вважає останній вірним, а вимоги щодо стягнення пені в сумі 16 963,30 грн. такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Какацій Антоніни Дмитрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
- на користь Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (04073, м. Київ, вул. Копилівська, 67 корпус 10, код ЄДРПОУ 35210739) 16 963,30 грн. пені., а також 2 422,40 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 27.10.25
Суддя Кудряшова Ю.В.
Список розсилки:
1 - позивачу в Електронний кабінет
2 - відповідачу (рек.)