вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
27.10.2025м. ДніпроСправа № 904/5256/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колесо Буд" (м. Дніпро)
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (м.Дніпро)
про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних за договором про надання послуг з ремонту та технічного обслуговування транспортного засобу № 38S490-8014-21 від 12.04.2021 у загальному розмірі 20 622 грн. 84 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Колесо Буд" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (далі - відповідач) пеню, інфляційні втрати та 3% річних за договором про надання послуг з ремонту та технічного обслуговування транспортного засобу №38S490-8014-21 від 12.04.2021 у загальному розмірі 20 622 грн. 84 коп.
Ціна позову складається з наступних сум:
- 8 685 грн. 02 коп. - пеня;
- 9 162 грн. 45 коп. - інфляційні втрати;
- 2 775 грн. 37 коп. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг з ремонту та технічного обслуговування транспортного засобу № 38S490-8014-21 від 12.04.2021 в частині своєчасної оплати наданих позивачем у серпні та жовтні 2022 року послуг з ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів, у зв'язку з чим, на підставі пункту 7.1. договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період прострочення з 16.11.2022 по 15.05.2023 в сумі 8 685 грн. 02 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з грудня 2022 року по червень 2025 року в сумі 9 162 грн. 45 коп., а також 3% річних за період прострочення з 16.11.2022 по 07.07.2025 в сумі 2 775 грн. 37 коп.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 грн. 00 коп. та витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 15 000 грн. 00 коп.
Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2025 позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 7-ми днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. суду № 41483/25 від 23.09.2025).
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 23.09.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Так, у частині 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Судом було з'ясовано, що відповідач має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, у зв'язку з чим ухвала суду від 23.09.2025 була надіслана судом в Електронний кабінет відповідача, на підтвердження чого до матеріалів справи було долучено Довідку про доставку електронного листа, якою підтверджується, що ухвала суду від 23.09.2025 була доставлена до Електронного кабінету відповідача - 23.09.2025 о 16:04 (а.с.70).
За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи вказане, судом встановлено, що ухвала суду від 23.09.2025 вважається врученою відповідачу 23.09.2025, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа в Електронний кабінет відповідача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (а.с.70).
Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 23.09.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/130407923) надіслано судом 23.09.2025, зареєстровано в реєстрі 23.09.2025 та забезпечено надання загального доступу 24.09.2025, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела - у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Так, ухвалою суду від 23.09.2025, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Враховуючи встановлену судом вище дату отримання ухвали суду відповідачем (23.09.2025), граничним строком для подання відзиву на позовну заяву було 08.10.2025.
Слід наголосити, що у зв'язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 (в період строку для надання відзиву на позовну заяву) воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час для надання можливості сторонам, зокрема відповідачу, реалізувати свої права під час розгляду даної справи судом та висловлення своєї правової позиції щодо позовних вимог позивача. У даному випадку додатково надані майже три тижні господарський суд вважає достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин воєнного стану та ситуації у Дніпропетровській області (місцезнаходження відповідача та суду), а отже, вважає за доцільне здійснити розгляд даної справи за наявними матеріалами.
Слід також наголосити, що відповідних змін до законів України щодо автоматичного продовження чи зупинення процесуального строку на вчинення тих чи інших дій не внесено.
Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком.
Отже, станом на 27.10.2025 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2025, не скористався правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Більше того, судом враховано, що в процесі розгляду справи від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі (вх. суду № 45808/25 від 20.10.2025), в яких відповідач зазначив таке:
- ТОВ "Колесо Буд" звернулось до АТ "Дніпропетровськгаз" із вимогою, з якої вбачалось, що АТ "Дніпропетровськгаз" мало перед ТОВ "Колесо Буд" непогашене грошове зобов'язання згідно з договором № 38S490-8014-21 від 12.04.2021 у сумі 35 028 грн. 00 коп.;
- при цьому рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2025 у справі № 904/2333/25 позовні вимоги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колесо Буд" про стягнення 103 921 грн. 66 коп. було задоволено частково, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колесо Буд" на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" основний борг у розмірі 61 334 грн. 60 коп., пеню у розмірі 7 729 грн. 84 коп., 3 % річних у розмірі 5 384 грн. 00 коп., втрати від інфляції у розмірі 21 743 грн. 38 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп.;
- керуючись статтею 601 Цивільного кодексу України, 07.07.2025 АТ "Дніпропетровськгаз" направило на адресу позивача заяву про припинення зобов'язання щодо сплати боргу в сумі 35 028 грн. 00 коп. та часткове припинення зобов'язання ТОВ "Колесо Буд" у сумі 61 334 грн. 60 коп. на суму у розмірі 35 028 грн. 00 коп. Таким чином, заборгованість АТ "Дніпропетровськгаз" перед ТОВ "Колесо Буд" за договором № 38S490-8014-21 від 12.04.2021 у сумі 35 028 грн. 00 коп. стала відсутня, а заборгованість ТОВ "Колесо Буд" перед АТ "Дніпропетровськгаз" за основною сумою боргу за договором №19SDp21566-17 від 22.08.2017 - зменшилась до 26 306 грн. 60 коп. Крім того, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2025 у справі № 904/2333/25 з ТОВ "Колесо Буд" було стягнуто пеню у розмірі 7 729 грн. 84 коп., 3% річних у розмірі 5 384 грн. 00 коп. та втрати від інфляції у розмірі 21 743 грн. 38 коп., у загальній сумі - 34 857 грн. 22 коп.;
- у подальшому, 25.08.2025 ТОВ "Колесо Буд" погасило заборгованість перед АТ "Дніпропетровськгаз" на суму 26 306 грн. 60 коп. Таким чином, станом на теперішній час за ТОВ "Колесо Буд" обліковується заборгованість перед АТ "Дніпропетровськгаз" у сумі 34 857 грн. 22 коп.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Судом також враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Тобто, у статті 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Крім того, згідно з частинами 2, 3 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Слід відзначити, що розгляд даної справи по суті розпочався 23.10.2025, а строк розгляду даної справи закінчується 24.11.2025, отже у даному випадку судому було надано сторонам достатній строк для висловлення їх правових позицій та подання доказів по справі.
Відповідно до частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частинами 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору про надання послуг, строку його дії, порядок та строки надання послуг, факт надання та передачі послуг замовнику, загальна вартість наданих послуг, настання строку їх оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати, наявність підстав для стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних у заявлених до стягнення сумах.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як убачається з матеріалів справи, 12.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Колесо Буд" (далі - виконавець, позивач) та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (далі - замовник, відповідач) було укладено договір про надання послуг з ремонту та технічного обслуговування транспортного засобу № 38S490-8014-21 (далі - договір, а.с.14--20), відповідно до умов пункту 1.1. якого виконавець зобов'язується за завданням замовника протягом терміну дії договору надавати послуги з технічного обслуговування та ремонту транспорту замовника згідно з додатком № 1 до договору (далі - послуги), з встановленням запчастин і використанням супутніх товарів, необхідних при наданні зазначених послуг на станції технічного обслуговування та ремонту автомобілів (далі - СТО).
У пункті 11.1. договору сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.03.2022.
Вказаний договір підписаний позивачем та відповідачем та скріплений печатками обох сторін.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п'ятої Цивільного кодексу України.
Судом також встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплено печатками сторін, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов'язки щодо його виконання.
Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до умов пункту 4.1. договору вартість послуг із технічного обслуговування, поточного та капітального ремонту автомобільного транспортного засобу, запасних частин та матеріалів, визначається на підставі тарифів та розцінок, встановлених на СТО виконавця.
Також до договору був підписаний Додаток № 1, в якому наведений перелік автомобілів (а.с.19-20).
Відповідно до пункту 1.4. договору загальна сума договору складає 489 500 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 81 583 грн.33 коп.
У розділі 5 договору сторонам були погоджені умови щодо порядку передання та прийняття автомобільного транспортного засобу, зокрема:
- передання-прийняття автомобільного транспортного засобу для надання послуг проводиться належним чином уповноваженими представниками сторін з оформленням Акту (пункт 5.1. договору);
- Акт передання-приймання автомобільного транспортного засобу для надання послуг складається виконавцем у 2-х примірниках, які підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються їх печатками (пункт 5.4. договору);
- датою передання-прийняття автомобільного транспортного засобу для надання послуг вважається дата підписання сторонами акту передання-прийняття автомобільного транспортного засобу для надання послуг (пункт 5.5. договору);
- повернення автомобільного транспортного засобу після надання послуг проводиться за місцем їх надання, визначеному у пункті 1.1. договору, належним чином уповноваженими представниками сторін з оформленням Акту передання-прийняття автомобільного транспортного засобу після надання послуг (пункт 5.6. договору).
У відповідності до вказаних умов договору у серпні та жовтні 2022 року сторонами були складені такі Акти:
- Акт № 43 від 28.07.2022 про передавання-прийняття колісного транспортного засобу, його складових частин (систем) після надання послуг з технічного обслуговування та ремонту легкового транспортного засобу Шкода Октавіа, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.23-24);
- Акт № 45 від 09.08.2022 про передавання-прийняття колісного транспортного засобу, його складових частин (систем) після надання послуг з технічного обслуговування та ремонту легкового транспортного засобу Шкода Октавіа, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.21-22);
- Акт № 21 від 30.09.2022 про передавання-прийняття колісного транспортного засобу, його складових частин (систем) після надання послуг з технічного обслуговування та ремонту легкового транспортного засобу Тойота Авенсис, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.25-26);
- Акт № 52 від 03.10.2022 про передавання-прийняття колісного транспортного засобу, його складових частин (систем) після надання послуг з технічного обслуговування та ремонту легкового транспортного засобу Тойота Авенсис, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.27-28).
Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем у серпні та жовтні 2022 року були надані відповідачу послуги на загальну суму 35 028 грн. 00 коп., на підтвердження чого позивачем та відповідачем були складені та підписані такі Акти:
- Акт надання послуг № 0108/220426-1 від 09.08.2022 на суму 3 510 грн. 00 коп. щодо поточного ремонту автомобіля Шкода Октавіа НОМЕР_1 (а.с.29);
- Акт надання послуг № 0208/220726-2 від 09.08.2022 на суму 12 978 грн. 00 коп. щодо поточного ремонту автомобіля Шкода Октавіа НОМЕР_1 (а.с.30);
- Акт надання послуг № 0110/220214-1 від 03.10.2022 на суму 18 540 грн. 00 коп. щодо поточного ремонту двигуна (ДВЗ) автомобіля Тойота Авенсис НОМЕР_2 (а.с.31).
Вказані Акти підписані позивачем та відповідачем та скріплені їх печатками без будь-яких зауважень, отже підписанням Актів сторони підтвердили, що сторони зауважень та претензій стосовно виконання умов договору одна до одної не мають.
Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Так, підписання замовником акту надання послуг, який є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень відповідача стосовно обсягів, строку, вартості та якості наданих послуг.
Отже, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано вимоги договору в частині виконання його зобов'язань за ним.
Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов'язку виконавця за договором надати послугу відповідає обов'язок замовника оплатити вартість цієї послуги.
Звертаючись із позовом до суду, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг з ремонту та технічного обслуговування транспортного засобу № 38S490-8014-21 від 12.04.2021 в частині своєчасної оплати наданих позивачем у серпні та жовтні 2022 року послуг з ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів, у зв'язку з чим, на підставі пункту 7.1. договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період прострочення з 16.11.2022 по 15.05.2023 в сумі 8 685 грн. 02 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з грудня 2022 року по червень 2025 року в сумі 9 162 грн. 45 коп., а також 3% річних за період прострочення з 16.11.2022 по 07.07.2025 в сумі 2 775 грн. 37 коп. Вказане і є причиною спору.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Так, у розділі 4 договору сторонами були погоджені, зокрема, умови щодо порядку розрахунків, а саме:
- оплата послуг (робіт) здійснюється замовником на підставі виставленого виконавцем рахунку-фактури з відстрочкою кінцевого розрахунку шляхом перерахування коштів у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок виконавця у банку (пункт 4.2. договору);
- замовник зобов'язаний здійснити оплату послуг протягом 30-ти робочих днів з дати підписання сторонами Акту повернення-прийняття автомобільного транспортного засобу після надання послуг (пункт 4.3. договору).
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи умови пункту 4.3. договору, судом встановлено, що строк оплати наданих позивачем послуг на суму 35 028 грн. 00 коп. є таким, що настав.
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів на підтвердження своєчасної оплати наданих позивачем у серпні та жовтні 2022 року послуг на суму 35 028 грн. 00 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.
У той же час, у позовній заяві позивач зазначив, що між АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" та ТОВ "Колесо Буд" було укладено договір найму (оренди) приміщень №19SDp21566-17 від 22.08.2017, за яким позивач був орендарем, а відповідач був орендодавцем. За вказаним договором у ТОВ "Колесо Буд" утворилася заборгованість за період з 31.01.2022 по 31.05.2022 у розмірі 61 334 грн. 60 коп., у зв'язку з чим АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовними вимогами про стягнення заборгованості із ТОВ "Колесо Буд" на його користь за договором оренди. У подальшому, 20.06.2025 Господарським судом Дніпропетровської області по справі № 904/2333/25 було ухвалено рішення, яким було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колесо Буд" на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної "Дніпропетровськаз" основний борг у розмірі 61 334 грн. 60 коп., пеню у розмірі 7 729 грн. 84 коп., 3 % річних у розмірі 5 384 грн. 00 коп., втрати від інфляції у розмірі 21 743 грн. 38 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп. Таким чином, на підставі вищевказаного рішення, у ТОВ "Колесо Буд" виникла заборгованість за договором оренди перед АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", проте у АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" теж існувала заборгованість перед ТОВ "Колесо Буд" за договором № 38S490-8014-21 про надання послуг з ремонту та технічного обслуговування транспортного засобу від 12.04.2021. При цьому в період розгляду справи №904/2333/25 між сторонами велися переговори про мирне врегулювання даного спору і було прийнято спільне рішення про припинення зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджується, зокрема, надсиланням 23.06.2025 ТОВ "Колесо Буд" листа-пропозиції щодо укладання зарахування зустрічних однорідних вимог. На вказану пропозицію 07.07.2025 АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" було подано заяву про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, за якою заборгованість АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" перед ТОВ "Колесо Буд" відсутня, а заборгованість ТОВ "Колесо Буд" перед АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" становила 26 306 грн. 60 коп. За результатом вказаного, на виконання домовленостей між сторонами, ТОВ "Колесо Буд" 25.08.2025 було сплачено решту заборгованості перед АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" за договором оренди у розмірі 26 307 грн. 00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 798 від 25.08.2025.
Перевіривши зазначені позивачем обставини, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Колесо Буд" звернулось до АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" із Листом-пропозицією від 23.06.2025, в якому запропонував укласти договір про зарахування однорідних зустрічних вимог щодо основної суми боргу, та в якому ТОВ "Колесо Буд" гарантувало здійснення доплати за договором основної суми боргу у розмірі 26 306 грн. 60 коп. (61 334 грн. 60 коп. - 35 028 грн. 00 коп.), а також пропонувало дійти згоди в частині стягнення 3% річних, пені та інфляційних витрат - як прощення боргу з обох сторін (а.с.49-50).
В свою чергу АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" 07.07.2025 надіслав до ТОВ "Колесо Буд" заяву про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № Вих-495-821/0625 від 13.06.2025, в якій, керуючись статтею 601 Цивільного кодексу України, заявляє про припинення зобов'язання щодо сплати боргу на користь ТОВ "Колесо Буд" в сумі 35 028 грн. 00 коп., а зобов'язання ТОВ "Колесо Буд" у сумі 61 334 грн. 60 коп. такими, що припинені частково в сумі 35 028 грн. 00 коп. Таким чином, заборгованість АТ "Дніпропетровськгаз" перед ТОВ "Колесо Буд" за договором №38S490-8014-21 від 12.04.2021 - відсутня; заборгованість ТОВ "Колесо Буд" перед АТ "Дніпропетровськаз" за договором № 19SDp21566-17 від 22.08.2017 - становить 26 306 грн. 60 коп. (а.с.51).
Аналогічні обставини були підтверджені відповідачем у поясненнях, що надійшли до суду 20.10.2025.
Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що надані позивачем у серпні та жовтні 2022 року послуги на суму 35 028 грн. 00 коп. відповідачем у порядки та строки, визначені договором, оплачені не були; вказане зобов'язання відповідача було припинено лише 07.07.2025 зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів, законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.
Суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктом 7.1. договору передбачена відповідальність замовника, а саме:
- замовник несе відповідальність за своєчасну передачу автомобільного транспортного засобу для проведення відповідного ремонту;
- за порушення строків оплати, передбачених пунктом 4.3. договору, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми простроченого платежу.
Так, за прострочення виконання зобов'язань, на підставі пункту 7.1. договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період прострочення з 16.11.2022 по 15.05.2023 в сумі 8 685 грн. 02 коп.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем (а.с.7), та встановлено, що під час його проведення позивачем були вірно визначені сума заборгованості; період прострочення, який не виходить за межі періоду, що визначений судом; арифметично розрахунок в межах визначеного позивачем періоду проведено також вірно.
Отже, розрахунок пені, здійснений позивачем (а.с.7), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.
Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 8 685 грн. 02 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають заоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з грудня 2022 року по червень 2025 року в сумі 9 162 грн. 45 коп.
Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, судом враховано таке.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат (а.с. 5-6), проведеного позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем були вірно визначені сума заборгованості; період нарахування інфляційних втрат, який не виходить за межі періоду, що визначений судом; арифметично розрахунок в межах визначеного позивачем періоду проведено також вірно та з урахуванням вказаної вище методики.
Отже, розрахунок інфляційних втрат, здійснений позивачем (а.с. 5-6), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 9 162 грн. 45 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявлені до стягнення 3% річних за період прострочення з 16.11.2022 по 07.07.2025 в сумі 2 775 грн. 37 коп.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, зробленого позивачем (а.с.7), та встановлено, що під час його проведення позивачем були вірно визначені сума заборгованості; період прострочення, який не виходить за межі періоду, що визначений судом; арифметично розрахунок в межах визначеного позивачем періоду проведено також вірно.
Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 2 775 грн. 37 коп.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3 028 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Колесо Буд" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних за договором про надання послуг з ремонту та технічного обслуговування транспортного засобу № 38S490-8014-21 від 12.04.2021 у загальному розмірі 20 622 грн. 84 коп. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (вулиця Шевченка, будинок 2, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 03340920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Колесо Буд" (проспект Олександра Поля, будинок 50-Д, корпус 2, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 41376527) 8 685 грн. 02 коп. - пені, 9 162 грн. 45 коп. - інфляційних втрат, 2 775 грн. 37 коп. - 3% річних та 3 028 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене та підписане 27.10.2025.
Суддя Ю.В. Фещенко