ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
27 жовтня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/5535/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Філінюка І.Г.
суддів Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Херсонській області
на рішення Господарського суду Одеської області від 21.05.2025
по справі №916/5535/24
за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Херсонського морського порту)
до відповідача Головного управління Національної поліції в Херсонській області
про стягнення 16 768,80 грн.
суддя суду першої інстанції - Демченко Т.І.
місце винесення рішення: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29,
повний текст рішення складено та підписано: 02 червня 2025 року.
19.12.2024 до Господарського суду Одеської області надійшов позов Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Херсонського морського порту) про стягнення з відповідача Головного управління Національної поліції в Херсонській області заборгованості у розмірі - 11 098,44 грн, 3% річних у розмірі - 925,60 грн та інфляційні втрати у розмірі - 4 744,76 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №104-П-ХЕФ-19 в частині оплати за утримання нерухомого майна та споживання та розподіл електричної енергії.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.05.2025 позов Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Херсонського морського порту) до відповідача Головного управління Національної поліції в Херсонській області - задоволено.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Херсонській області на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Херсонського морського порту) заборгованість у сумі - 11 098 грн 44 коп., інфляційні витрати у сумі 4 744 грн 76 коп., 3% річних у сумі - 925 грн 60 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі - 2 422 грн 40 коп.
Обґрунтування судового рішення:
Суд встановив доведеність позивачем факту надання послуг відповідачу та зазначив про свідоме ухилення відповідача від зобов'язань, які виникли за договором, оскільки ним вибірково сплачено за період січня 2022 року рахунки на виконання Договору від 05.12.2019 №104-П-ХЕФ-19, хоча він отримав одночасно всі три рахунки та Акти здачі-прийняття (надання послуг) як за споживання електроенергії, так і за користування нерухомим майном в січні 2022 року.
Узагальнені вимоги та доводи апеляційної скарги:
Не погодившись із вказаним, судовим рішенням, Головне управління Національної поліції в Херсонській області звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції у справі № 916/5535/24 від 21.05.2025 скасувати та ухвалити нове яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.
Скаржник зазначає наступне:
Судом без належного аналізу прийнято позицію позивача, хоча останній не підтвердив факт належного вручення актів наданих послуг, не вжив заходів для врегулювання спору, і не довів правомірність розрахунку пені. Позивач посилається на те, що акти наданих послуг за лютий 2022 року були направлені на адресу ГУНП, проте жодного документального підтвердження (рекомендованого листа, опису вкладення, повідомлення про вручення) не надано.
Слід також зазначити, що не взято до уваги доводи відповідача, що ГУНП у Херсонській області фактично не функціонувало на території міста Херсон до листопада 2022 року, що підтверджується обставинами деокупації.
Процесуальний рух справи у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Таран С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2025.
На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/5535/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/5535/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Херсонській області на рішення Господарського суду Одеської області від 21.05.2025 по справі №916/5535/24 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.
26.06.2025 матеріали справи №915/5535/24 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2025 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Херсонській області на рішення Господарського суду Одеської області від 21.05.2025 по справі №916/5535/24 - залишено без руху.
Встановлено Головному управлінню Національної поліції в Херсонській області строк для надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів доплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 726, 72 грн. - протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Херсонській області на рішення Господарського суду Одеської області від 21.05.2025 по справі №916/5535/24.
Визначено розглянути апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Херсонській області на рішення Господарського суду Одеської області від 21.05.2025 по справі №916/5535/24 у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи.
Встановлено Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Херсонського морського порту) строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, відзив має надійти до Південно - західного апеляційного господарського суду не пізніше десятого дня з дня вручення про відкриття апеляційного провадження у справі, з урахуванням строків поштового перебігу.
23.07.2025 до суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Згідно з частини 13 статті 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
28.07.2025 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, в якому відповідач вказує, що дана справа є достатньо складною та має для відповідача велике значення.
Розглянувши клопотання позивача щодо розгляду справи з призначенням судового засідання, колегія суддів вважає необхідним відмовити в його задоволенні з огляду на наступне.
Згідно з ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Враховуючи, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, перегляд оскаржуваного рішення суду першої інстанції підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін, позивач у заяві не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання та не пояснив у чому полягає складність предмету доказування.
Отже, з урахуванням обставин даної справи та наявних в ній доказів, а також викладення сторонами у письмовому вигляді своїх позицій у справі, колегія суддів не вбачає необхідності розгляду апеляційної скарги в судовому засіданні та вважає доводи позивача щодо неможливості ухвалення законного та обґрунтованого рішення у справі при розгляді апеляційної скарги в письмовому провадженні безпідставними.
Згідно з частиною другою статті 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Відповідно до приписів статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог статті 282 ГПК України, зазначає, наступне.
Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.
Між державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» та Головним управлінням Національної поліції в Херсонській області укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №104-П-ХЕФ-19 від 05.12.2019, разом з Протоколом розбіжностей від 05.12.2019 та Протоколом врегулювання розбіжностей від 05.12.2019.
Згідно з п. 1.1. Договору Балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію будівлі водної міліції літ. “А» (адміністративна будівля літ. “А», “А-1», “А-2», прибудова літ “а»), загальною площею 392,5 м2, яка перебуває на його балансі та розташована за адресою: м. Херсон, вул. Михайлівська, 21 (далі - Будівля) та утримання об'єктів (мереж тощо) і прибудинкової території та місць загального користування (надалі за текстом - утримання), а Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на надання/виконання вказаних послуг та робіт, а також витратах, пов'язаних зі споживанням комунальних послуг, а саме: постачання електричної енергії, розподілу електричної енергії, води питної якості та наданням послуг з водовідведення з доочищенням стічних вод (надалі - послуги), у орендованій Будівлі, відповідно до площі Будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг/робіт, наданих/виконаних Балансоутримувачем за цим Договором.
Відповідно до п. 1.3. Договору орендована Будівля використовується під розміщення працівників відділення поліції у порту Херсон Херсонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області на підставі договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, укладеного між Орендарем та Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 10.07.2019 №1558-19-065.
За умовами п. 2.1. Договору загальна ціна Договору за період з 10.07.2019 по 31.12.2019 орієнтовно становить 51 500,02 грн (п'ятдесят одна тисяча п'ятсот гривень 02 копійки) з урахуванням ПДВ (20%) та складається з: п.п. 2.1.1. Договору відшкодування вартості витрат зі/з: - постачання електричної енергії - 27 216,00 грн (двадцять сім тисяч двісті шістнадцять гривень 00 копійок) з ПДВ (20%); - розподілу електричної енергії - 8 708,73 грн (вісім тисяч сімсот вісім гривень 73 копійки) з ПДВ (20%); - споживання води питної якості та послуг з водовідведення з доочищенням стічних вод - 9 000,00 грн (дев'ять тисяч гривень 00 копійок) з ПДВ (20%); п.п. 2.1.2. Договору сплати вартості витрат: - на утримання орендованого нерухомого майна - 6 575,29 грн (шість тисяч п'ятсот сімдесят п'ять гривень 29 копійок) з ПДВ (20%) Ціна договору у період з 01.01.2020 по 10.06.2022 визначатиметься згідно відповідних додаткових угод, підписаних обома Сторонами. Але у будь-якому разі загальна ціна Договору не може бути меншою, ніж сума за фактично спожиті послуги відповідно до Актів наданих послуг (виконаних робіт). Ціна за кожну одиницю виміру (тарифи) на енергоносії встановлюється відповідними нормативно-правовими актами, на утримання орендованого нерухомого майна - визначається Балансоутримувачем.
Згідно з п. 2.2. Договору розрахунок відшкодування витрат, пов'язаних зі споживанням Орендарем, питної води, електричної енергії, послуг з водовідведення в орендованій Будівлі, здійснюється на підставі розрахунку Балансоутримувача, який обчислюється у відповідності до показників лічильника.
Відповідно до п. 2.3. Договору розрахунок за надані послуги Орендар здійснює протягом 3 (трьох) банківських днів після підписання сторонами Акту наданих послуг (виконаних робіт) та рахунку (рахунку - фактури) Балансоутримувача.
За умовами п. 2.4. Договору Орендар зобов'язаний підписати Акт наданих послуг (виконаних робіт) протягом 5 робочих днів з дати отримання цього акту від Балансоутримувача або надати мотивовану відмову від підписання Акту наданих послуг (виконаних робіт). Належним підтвердженням отримання Орендарем Акту наданих послуг (виконаних робіт) є відмітка (штамп) на супровідному листі або поштове повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції. Якщо у цей строк Орендар не повернув підписаний акт наданих послуг (виконаних робіт) або не надав свої зауваження (мотивовану відмову), цей Акт наданих послуг (виконаних робіт) вважається Сторонами погодженим (підписаним).
Відповідно до підпункту 3.2.5. п. 3.2. Договору орендар зобов'язується прийняти надані Балансоутримувачем послуги, надані за даним Договором, на умовах, зазначених у п.2.4. Договору.
Згідно з підпунктом 4.1.2. п. 4.1. Договору Балансоутримувач має право: своєчасно отримувати плату та стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість по платежах, що наведені в пункті 2.1. Договору.
Відповідно до п. 5.2. Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по Договору балансоутримувач має право стягнути з орендаря пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Згідно з п. 5.3. Балансоутримувач у разі прострочення орендарем виконання грошового зобов'язання по Договору, має право згідно статті 625 цивільного кодексу України, стягнути з орендаря суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від суми простроченого платежу.
За приписами п. 7.2. Договору закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.
Пунктом 10.2. Договору передбачено, що з усіх питань, не обумовлених даним Договором, Сторони керуються нормами чинного законодавства України. Згідно з п.10.6. Договору додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими представниками Сторін.
Відповідно до п. 10.7. Договору всі права та обов'язки Балансоутримувача (в тому числі ведення бухгалтерського обліку, проведення розрахунків, підписання первинних документів, підписання акту прийому-передачі забруднюючих речовин, відповідної звітності тощо), які передбачені цим Договором, виконуються Херсонською філією державного підприємства “Адміністрація морських портів України» (адміністрацією Херсонського морського порту).
У подальшому між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткові угоди №1 від 28.05.2020, №2 від 10.07.2020, №3 від 14.12.2020 з Протоколом розбіжностей від 14.12.2020, №4 від 22.01.2021, №5 від 25.11.2021, №6 від 20.12.2021 та №7 від 10.02.2022 згідно яких вносились зміни до договору, зокрема до п. 1.1. Договору - в частині Загальної ціни Договору на відповідний період дії Договору, в межах строку його дії, встановленого пунктом 7.1. Договору.
Крім того, зазначеними додатковими угодами доповнено договір Додатком № 1 “Орієнтовний розрахунок відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю на відповідний рік в межах строку дії Договору.
Зокрема, відповідно до умов додаткової угоди № 7 від 10.02.2022, згідно з п. 1. - встановлено Ціну Договору на період з 01.01.2022 по 10.06.2022, у п 1.2. - визначено Орієнтовний розрахунок відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю на період з 01.01.2022 по 10.06.2022, згідно з Додатком №1 до даної додаткової угоди № 7 до Договору, у п. 2. - розповсюдили умови додаткової угоди від 10.02.2022 № 7 на 01.01.2022, згідно п. 3 ст. 631 ЦК України; п. 3. - встановлено, що інші умови Договору, не змінені даною угодою № 7 до Договору, залишаються чинними в попередній редакції і Сторони підтверджують обов'язковість щодо їх виконання.
На виконання умов зазначеного Договору позивач надав відповідачу передбачені Договором послуги у період за січень - лютий 2022 року на підставі чого були виставлені рахунки на оплату, а саме:
Рахунки за січень:
Листом від 16.02.2022 № 359/-26-01-19/Вих Херсонська філія державного підприємства “Адміністрація морських портів України» (адміністрацією Херсонського морського порту) направила відповідачу, рахунок на оплату № 96 від 31.01.2022 на відшкодування вартості витрат за споживання та розподілу електроенергії за січень 2022 року, акт здачі-прийняття №342 від 31.01.2022 на суму 6677,50 грн, рахунок на оплату № 98 від 31.01.2022 на відшкодування вартості витрат за споживання води питної та водовідведення за січень 2022 року, акт здачі прийняття (надання послуг) № 344 від 31.01.2022 на суму 61,39 грн.
Відповідач відповідно до додаткової угоди від 10.02.2022 № 7 Договору сплатив за відшкодування витрат та розподіл електроенергії за січень 2022 року у сумі 6 677,50 грн, у т.ч. ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням від 22.02.2022 № 601, за відшкодування витрат водопостачання/водовідведення за січень 2022 року у сумі 61,39 грн у т. ч ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням від 22.02.2022 № 602.
Листом від 16.02.2022 № 368/-26-01-19/Вих Херсонська філія державного підприємства “Адміністрація морських портів України» (адміністрацією Херсонського морського порту) направила Відповідачу рахунок на оплату № 100 від 31.01.2022 за утримання орендованого нерухомого майна за січень 2022 року, акт здачі-прийняття № 347 від 31.01.2022 на суму 1671,23 грн.
Однак, Відповідачем оплату рахунку № 100 від 31.01.2022 - не здійснено.
Як зазначає позивач, направлення відповідачу листів № 359/-26-01-19/Вих від 16.02.2022 та № 368/-26-01- 19/Вих від 16.02.2022 здійснено 17.02.2022 нарочно згідно до відміток в Журналах опрацювання документу в електронній системі документообігу Позивача до вказаних листів.
Відповідачем отримано зазначені вище рахунки та акти, оскільки оплата рахунків № 96 від 31.01.2022 та № 98 від 31.01.2022 здійснена 22.02.2022 без заперечень.
Рахунки за лютий 2022 року:
Рахунок на оплату від 28.02.2022 № 119, акт здачі-прийняття № 504 від 28.02.2022 на суму 1671,23 грн року за утримання орендованого нерухомого майна, рахунок від 28.02.2022 № 122, акт здачі-прийняття № 484 від 28.02.2022 на суму 7615,69 грн за відшкодування вартості витрат за споживання та розподілу електроенергії, рахунок від 28.02.2022 № 123, акт здачі-прийняття № 485 від 28.02.2022 на суму 140,29 грн за відшкодування витрат водопостачання/водовідведення за лютий 2022 року.
Херсонська філія державного підприємства “Адміністрація морських портів України» (адміністрацією Херсонського морського порту) у березні 2022 року, після отримання рахунків за споживання електроенергії та води та у зв'язку з військовою агресією російської федерації, була вимушена відправити на електронну адресу ГУНП в Херсонській області вказану у Договорі, у зв'язку з тимчасово окупацією російською федерацією з 01.03.2022 м.Херсон, однак відповідач оплату за вказаними рахунками не здійснив.
З наведених підстав, позивач листом від 15.03.2024 № 73/26-03- 01/Вих звернвся до відповідача з проханням добровільно сплатити заборгованість у розмірі - 11 098,44 грн за відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю за період січень 2022 року частково, лютий 2022 року та підписати акт взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 по 14.03.2024.
Однак, відповідь на нього Позивачу не надана Відповідачем, рахунки, станом на момент подання позовної заяви, не сплачено.
Листом від 17.07.2024 № 206/26-01-19/Вих позивач направив Відповідачу дублікати рахунків та дублікати актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) на підставі яких виникла заборгованість та акт взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 по 15.07.2024.
Відповідач, листом від 09.08.2024 № 2664/25, надав відповідь на зазначений лист, відповідно до якого, зазначив, що у ГУНП в Херсонській області не обліковується кредиторська заборгованість перед позивачем, у зв'язку з тим, що у 2022 році ХФ ДП “АМПУ» (Адміністрацією Херсонського МП) не надано акти-здачі прийняття робіт (наданих послуг) для опрацювання, що на сьогодні підписання актів (відображення фактичних витрат) на оплату комунальних послуг, які відбулися в 2022 році, суперечить пункту 2 розділу Національного положення (стандарту (бухгалтерського обліку в держаному секторі 135 “Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені одночасно із зменшенням активів або збільшенням зобов'язань». Крім того, ГУНП в Херсонській області зазначило, що оплата спожитих комунальних послуг за попередні періоди (2022-2023 роки) коштами, передбаченими на 2024 рік, суперечить Бюджетному кодексу України.
Відповідно до наявної в матеріалах справи нотаріально посвідченої заяви свідка ОСОБА_1 , яка на час спірних правовідносин між сторонами працювала на посаді головного бухгалтера Херсонської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України» (адміністрації Херсонського морського порту) та займалась з питаннями виконання договорів, за якими бухгалтерія була відповідальним виконавцем спільно з іншими підрозділами Філії, та якими безпосередньо забезпечувалось оформлення первинних бухгалтерських документів, в тому числі, рахунків та актів здачі-прийняття-робіт (надання послуг) за Договором, у спірному періоді правовідносин між Позивачем та Відповідачем нею забезпечувався контроль належного відправлення первинних бухгалтерських документів за січень-лютий 2022 року Відповідачу, які були направлені наступним чином:
Щодо рахунків на оплату та актів здачі-прийняття робіт (надання пocлyг) за Договором за січень 2022 року:
- листом від 16.02.2022 №359/26-01-19/Вих рахунок на оплату №96 від 31.01.2022 на відшкодування вартості витрат за споживання та розподілу електроенергії за січень 2022 poкv, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №342 від 31.01.2022 на суму - 6 677,50 грн, рахунок на оплату № 98 від 31.01.2022 на відшкодування вартості витрат за споживання води питної та водовідведення за січень 2022 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №344 від 31.01.2022 на суму 61,39 грн.
- листом від 16.02.2022 № 368/26-01-19/Вих рахунок на оплату №100 від 31.01.2022 за утримання орендованого нерухомого майна за січень 2022 року та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №347 від 31.01.2022 на суму 1 671,23 грн.
Крім того, у заяві свідка ОСОБА_1 зазначила, що їй відомо, що в бухгалтерії у 2022 році був заведений робочий Журнал обліку видачі первинних документів контрагентам, в якому шляхом проставляння особистого підпису представника Нацполіції/Відповідача, відповідальний за супровід з іншої сторони, розписувався за отримання первісних документів з супровідними листами. 22 лютого 2022 року рахунки на оплату №96 i №98 від 31.01.2022 були оплачені Відповідачем.
Ураховуючи безпекову ситуацію в м. Херсоні (постійні обстріли території розташування будівель та споруд Позивача, що знаходяться на лінії прямого доступу до обстрілюваної берегової лінії) доступ до всіх будівель та споруд Позивача, як під час окупації так i після звільнення міста Херсона відсутній. Надати жypнал oблiку видачі первинних документів контрагентами не має можливості.
Щодо рахунків на оплату та актів здачі-прийняття робіт Договором за лютий 2022 року свідок зазначає наступне.
У березні 2022 року після отримання рахунків від постачальників комунальних послуг свідком особисто була дана вказівка відповідальному працівнику бухгалтерії підготувати рахунки на оплату та акти здачі прийняття робіт (надання послуг) орендарям та направити пx на електронні адреси контрагентів, зазначені в укладених договорам, зокрема й Відповідачу у цій справі. Зокрема електронною поштою були направлені рахунок на оплату від 28.02.2022 №119, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 504 від 28.02.2022 на суму - 1 671,23 грн за утримання орендованого нерухомого майна; рахунок від 28.02.2022 №122, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №484 від 28.02.2022 на суму 7615,69 грн за відшкодування вартості витрат за споживання та розподілу електроенергії, рахунок від 28.02.2022 №123, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №485 від 28.02.2022 на суму 140,29 грн за відшкодування витрат водопостачання/водовідведення за лютий 2022 року.
Однак, як зазначає свідок приблизно в період з кінця квітня - початку травня 2022 року всі сервери позивача було заблоковано у зв'язку із чим отримати докази направлення документів електронною поштою наразі неможливо.
Джерела права та позиція Південно - західного апеляційного господарського суду.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частинами 1, 2, 3 ст.6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст.628 ЦК України).
Так, між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації Херсонського морського порту) та Головним управлінням Національної поліції в Херсонській області укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №104-П-ХЕФ-19 від 05.12.2019, разом з Протоколом розбіжностей від 05.12.2019 та Протоколом врегулювання розбіжностей від 05.12.2019 (далі - Договір).
У подальшому між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткові угоди №1 від 28.05.2020, №2 від 10.07.2020, №3 від 14.12.2020 з Протоколом розбіжностей від 14.12.2020, №4 від 22.01.2021, №5 від 25.11.2021, №6 від 20.12.2021 та №7 від 10.02.2022 згідно яких вносились зміни до договору, зокрема до п. 1.1. Договору - в частині Загальної ціни Договору на відповідний період дії Договору, в межах строку його дії, встановленого пунктом 7.1. Договору.
За умовами п. 2.4. Договору Орендар зобов'язаний підписати Акт наданих послуг (виконаних робіт) протягом 5 робочих днів з дати отримання цього акту від Балансоутримувача або надати мотивовану відмову від підписання Акту наданих послуг (виконаних робіт). Належним підтвердженням отримання Орендарем Акту наданих послуг (виконаних робіт) є відмітка (штамп) на супровідному листі або поштове повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції. Якщо у цей строк Орендар не повернув підписаний акт наданих послуг (виконаних робіт) або не надав свої зауваження (мотивовану відмову), цей Акт наданих послуг (виконаних робіт) вважається Сторонами погодженим (підписаним).
Відповідно до підпункту 3.2.5. п. 3.2. Договору орендар зобов'язується прийняти надані Балансоутримувачем послуги, надані за даним Договором, на умовах, зазначених у п.2.4. Договору.
Із зазначених пунктів договору висновується, що позивач зобов'язаний надати відповідачу Акт виконаних послуг (виконаних робіт), відповідач прийняти надані за цим Договором послуги.
Наявною у матеріалах справи заявою свідка ОСОБА_1 підтверджується, що на виконання умов договору позивачем були виставлені та направлені відповідачу рахунки за січень-лютий 2022 року разом з актами приймання-передачі наданих послуг. При цьому свідок зазначила, що рахунки за лютий 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації, була вимушена відправити на електронну адресу ГУНП в Херсонській області вказану у Договорі, у зв'язку з тимчасово окупацією російською федерацією з 01.03.2022 м.Херсон.
Місцевим господарським судом встановлено, що відповідача підтвердив факт отримання від позивача послуг за Договором, а також повідомив суд, що під час повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України вони змінили електронну адресу, проте, позивача не повідомили про такі зміни.
За ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 6, 627, 628 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Позивачем було надано ГУНП в Херсонській області передбачені Договором послуги у період за січень - лютий 2022 року на загальну суму 11 098,44 грн, що складається з: 1 671, 23 грн (рахунок на оплату № 100 від 31.01.2022 року за утримання орендованого нерухомого майна за січень 2022 року); 1 671, 23 грн (рахунок на оплату № 119 від 28.02.2022 року за утримання орендованого нерухомого майна за лютий 2022 року); 7 615,69 грн (рахунок на оплату № 119 від 28.02.2022 року за відшкодування вартості витрат за споживання та розподілу електроенергії за лютий 2022 року); 140,29 грн (рахунок на оплату № 122 від 28.02.2022 року за відшкодування витрат водопостачання/водовідведення за лютий 2022 року).
Загальні правила надання послуг визначені, зокрема, ЦК України, статтею 901 якого передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Частиною першою статті 903 ЦК України унормовано, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. При цьому загальне правило статті 903 ЦК України передбачає оплатність послуги за договором про надання послуги, якщо договором передбачено надання послуг за плату, у зв'язку з чим правила та вимоги щодо оплатності послуг застосовуються у разі їх надання. Тоді як за відсутності факту та доказів надання відповідних послуг надавач послуг позбавлений права та підстав вимагати їх оплати від отримувача послуг.
Водночас положення статей 901, 903 ЦК України, що презюмують виникнення правовідносин щодо надання послуг за договором, не виключають застосування до цих правовідносин у передбачених Законом випадках положень частини третьої статті 11 ЦК України, за якими цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Колегія суддів зазначає, про обов'язок користувача оплатити житлово-комунальні послуги також за відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг у разі, якщо споживачі фактично користувалися ними, до цих правовідносин у передбачених Законом випадках також застосовуються положення пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України, за якими цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з інших юридичних фактів, цим фактом у спірних правовідносинах є фактичне споживання комунальних послуг в орендованому приміщенні та послуг з утримання орендованого майна.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає про на ненадання позивачем доказів направлення, передбачених Договором рахунків (рахунків-фактур) та актів наданих послуг (виконаних робіт), колегія суддів не приймає зазначені доводи як підстави для відмови у позові з наступних підстав.
За умовами укладеного між сторонами Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №104-П-ХЕФ-19 від 05.12.2019 орендар зобов'язаний прийняти надані Балансоутримувачем послуги, надані за даним Договором, на умовах, зазначених у п. 2.4. Договору (п. 3.2.5.).
Відповідно до п. 2.4 Договору орендар зобов'язаний підписати Акт наданих послуг (виконаних робіт) протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання цього Акту від Балансоутримувача або надати мотивовану відмову від підписання Акту наданих послуг (виконаних робіт).
Позивач направив до ГУНП в Херсонській області листом від 16.02.2022 №359/26-01-19/Вих: - рахунок на оплату №96 від 31.01.2022 та Акт здачі прийняття (надання послуг) №342 від 31.01.2022 на суму 6677,50 грн. (відшкодування вартості витрат за споживання та розподіл електроенергії, січень 2022); - рахунок на оплату №98 від 31.01.2022 та Акт здачі прийняття (надання послуг) №344 від 31.01.2022 на суму 61,39 грн. (відшкодування вартості витрат за споживання та розподіл електроенергії, січень 2022). Рахунок на оплату №96 від 31.01.2022 на суму 6677,50 грн. та рахунок на оплату №98 від 31.01.2022 на суму 61,39 грн.
Відповідачем сплачено в повному обсязі (платіжні доручення №№601, 602 від 22.02.2022р.). Одночасно з листом від 16.02.2022 №359/26-01-19/Вих Позивач направив до ГУНП в Херсонській області листом від 16.02.2022 №368/26-01-19/Вих: - рахунок на оплату №100 від 31.01.2022 та Акт здачі прийняття (надання послуг) №347 від 31.01.2022 на суму 1671,23 грн. (утримання орендованого нерухомого майна, січень 2022).
Однак рахунок на оплату №100 від 31.01.2022 оплаченим не був.
Як вірно зауважено місцевим господарським судом, зазначені обставини свідчать про свідоме ухилення відповідача від зобов'язань, які виникли за договором, оскільки ним вибірково сплачено за період січня 2022 року рахунки на виконання Договору від 05.12.2019 №104-П-ХЕФ-19, хоча він отримав одночасно всі три рахунки та Акти здачі-прийняття (надання послуг) як за споживання електроенергії, так і за користування нерухомим майном в січні 2022 року.
Ураховуючи обставини військової агресії російської федерацій та подальшої окупації м.Херсон, позивач діяв в межах наявних і допустимих можливостей направлення рахунків та актів здачі прийняття (надання послуг) шляхом направлення на зазначену у Договорі електронну пошту.
Згідно з п. 10.3. Договору сторона несе повну відповідальність за правильність вказаних нею у цьому Договорі реквізитів. При зміні адреси і/або банківських реквізитів Сторони зобов'язані повідомити про такі зміни одна одну письмово протягом 5 (п'яти) календарних днів.
Ураховуючи зазначене та доведення позивачем факту надання послуг відповідачу місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 11 098,44 грн - у повному обсязі.
Колегія суддів враховує, що відповідачем не надані власні розрахунки нарахувань за отримані послугу та не спростовувалось правильність таких нарахувань, здійснених Позивачем.
Матеріали справи також не містять актів-претензій про неналежне надання або ненадання послуг.
Поряд з цим, згідно наданих позивачем доказів, споживання відповідачем комунальних послуг у спірний період мало місце, і доказів іншого відповідачем суду не надано.
Враховуючи викладене, колегія суддів зауважує, що ухилення орендаря від сплати відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та комунальні послуги є порушенням зобов'язання, передбаченого договором оренди нерухомого майна, , а отже не отримання рахунків не звільняє орендаря від обов'язку відшкодовувати витрати балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого майна та сплачувати комунальні послуги, з огляду на те, що не отримання рахунків залежало виключно від суб'єктивної поведінки самого відповідача.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Отже, запроваджений у господарському процесі критерій “вірогідності доказів», на відміну від “достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що на суд покладається обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Колегія суддів зазначає, що стандарт доказування “вірогідності доказів», на відміну від “достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Зважаючи на обставини, встановлені судом у цій справі, враховуючи досліджені судом докази, що містяться у матеріалах справи, та надані сторонами пояснення, колегія суддів вважає доцільним при вирішенні цієї справи застосувати такий стандарт доказування, як «вірогідність доказів», у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню, оскільки встановлені судом обставини на підставі наданих позивачем доказів в їх сукупності та кожен окремо, щодо обов'язку оплатити послуги у спірний період у своїй господарській діяльності, є більш вірогідними, аніж протилежні, які вказувалися відповідачем.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи встановлення судом обставини несвоєчасного виконання відповідачем грошового зобов'язання, суд зазначає про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Перевіривши додані позивачем до позовної заяви розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає їх вірними в частині нарахованих сум, а вимоги в частині стягнення з відповідача 3% у сумі 925,60 грн та інфляційних втрат у сумі 4 744,76 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги щодо невірного нарахування та стягнення пені, оскільки позивачем не здійснювалось нарахування Відповідачу пені за невиконання умов Договору.
Згідно п. 5.2. Договору Балансоутримувач, у разі прострочення Орендарем виконання грошового зобов'язання по Договору, має право, згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, стягнути з Орендаря суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від суми простроченого платежу
Нарахуванні Позивачем штрафних санкцій, яке здійснено в Додатку № 1 до позовної заяви «Розрахунок штрафних санкцій станом на 19.12.2024 року» застосовано, передбачені умовами укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору - 3% річних та інфляційні витрати (індекс інфляції) та виключно на умовах Договору «за весь час прострочення», а саме.
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких підстав для скасування рішення господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин, оскаржуване рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на скаржника.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Херсонській області - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 21.05.2025 у справі № 916/5535/24 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Національної поліції в Херсонській області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.
Головуючий суддя І.Г. Філінюк
Суддя О.Ю. Аленін
Суддя Н.М. Принцевська