ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
21 жовтня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/5516/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Принцевської Н.М.;
суддів: Богацької Н.С., Ярош А.І.;
(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка, 29)
секретар судового засідання (за доручення головуючої судді): Романенко Д.С.;
від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ДОБРОБУТ"-Бороган В.В.;
від Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВДОМ" - Дригула Н.О.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВДОМ"
на рішення Господарського суду Одеської області від 03.07.2025 (повний текст складено та підписано 08.07.2025)
по справі №916/5516/24
за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ДОБРОБУТ"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВДОМ"
про стягнення 31496,11 грн, -
та
за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ДОБРОБУТ"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВДОМ"
про стягнення 73334,86 грн, -
та
за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ДОБРОБУТ"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВДОМ"
про стягнення 12349,20 грн, -
та
за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ДОБРОБУТ"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВДОМ"
про стягнення 260783,43 грн, -
та
за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ДОБРОБУТ"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВДОМ"
про стягнення 34351,16 грн, -
та
за позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ДОБРОБУТ"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВДОМ"
стягнення 127108,42 грн, -
(суддя першої інстанції Бездоля Ю.С., дата та місце ухвалення рішення: 03.07.2025, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, пр-т Шевченка, 29)
У грудні 2024 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ДОБРОБУТ» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “УПРАВДОМ» (далі - Відповідач) про стягнення 31496,11 грн, з яких: 28264,26 грн основного боргу, 2446,64 грн інфляційних втрат та 785,21 грн 3% річних.
Надалі, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ДОБРОБУТ» також звернулось до Господарського суду Одеської області:
- з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “УПРАВДОМ» про стягнення 73334,86 грн, з яких: 65808,96 грн основного боргу, 5697,58 грн інфляційних втрат та 1828,32 грн 3% річних;
- з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “УПРАВДОМ» про стягнення 12349,20 грн, з яких: 11082,03 грн основного боргу, 959,29 грн інфляційних втрат та 307,88 грн 3% річних;
- з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “УПРАВДОМ» про стягнення 260783,43 грн, з яких: 234024,01 грн основного боргу, 20257,73 грн інфляційних втрат та 6501,69 грн 3% річних;
- з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “УПРАВДОМ» про стягнення 34351,16 грн, з яких: 30826,34 грн основного боргу, 2668,41 грн інфляційних втрат та 856,41 грн 3% річних;
- з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “УПРАВДОМ» про стягнення 127108,42 грн, з яких: 114065,61 грн основного боргу, 9873,81 грн інфляційних втрат та 3169 грн 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог у всіх позовних заявах Позивач посилався на те, що Відповідачу на праві власності належать нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Одеса, Люстдорфська Дорога, буд. 140/1, проте Відповідач як співвласник багатоквартирного будинку не виконує своїх обов'язків щодо сплати внесків на обслуговування/утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість.
27.12.2024 Відповідач звернувся до Господарського суду Одеської області з клопотанням, у якому просив суд об'єднати в одне провадження: справи №916/5516/24, №916/5513/24, №916/5514/24, №916/5517/24, №916/5518/24 за Позовом ОСББ “ДОБРОБУТ» до ТОВ “УПРАВДОМ» про стягнення заборгованостей зі сплати внесків на обслуговування/утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.
Ухвалою суду від 21.01.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “УПРАВДОМ» задоволено; об'єднано в одне провадження справи №916/5513/24, №916/5514/24 №916/5517/24, №916/5518/24 зі справою №916/5516/24; вирішено здійснювати розгляд об'єднаних справ в рамках справи №916/5516/24.
28.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю “УПРАВДОМ» звернулось з клопотанням, у якому Відповідач просив суд об'єднати в одне провадження справу №916/40/25 за позовом ОСББ “ДОБРОБУТ» до ТОВ “УПРАВДОМ» про стягнення заборгованості зі сплати внесків на обслуговування/утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території зі справою №916/5516/24.
Ухвалою суду від 29.01.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “УПРАВДОМ» задоволено; об'єднано в одне провадження справу №916/40/25 зі справою №916/5516/24; вирішено здійснювати розгляд об'єднаних справ в рамках справи №916/5516/24.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.07.2025 всі шість позовів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ДОБРОБУТ» задоволено повністю;
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “УПРАВДОМ» на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ДОБРОБУТ» 28264 /двадцять вісім тисяч двісті шістдесят чотири/ грн. 26 коп. заборгованості, 785 /сімсот вісімдесят п'ять/ грн. 21 коп. 3% річних, 2446 /дві тисячі чотириста сорок шість/ грн. 64 коп. інфляційних втрат та 3028 /три тисячі двадцять вісім/ грн. судового збору;
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “УПРАВДОМ» на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ДОБРОБУТ» 65808 /шістдесят п'ять тисяч вісімсот вісім/ грн. 96 коп. заборгованості, 1828 /одну тисячу вісімсот двадцять вісім/ грн. 32 коп. 3% річних, 5697 /п'ять тисяч шістсот дев'яносто сім/ грн. 58 коп. інфляційних втрат та 3028 /три тисячі двадцять вісім/ грн. судового збору.
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “УПРАВДОМ» на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ДОБРОБУТ» 11082 /одинадцять тисяч вісімдесят дві/ грн. 03 коп. заборгованості, 307 /триста сім/ грн. 88 коп. 3% річних, 959 /дев'ятсот п'ятдесят дев'ять/ грн. 29 коп. інфляційних втрат та 3028 /три тисячі двадцять вісім/ грн. судового збору.
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “УПРАВДОМ» на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ДОБРОБУТ» 234024 /двісті тридцять чотири тисячі двадцять чотири/ грн. 01 коп. заборгованості, 6501 /шість тисяч п'ятсот одну/ грн. 69 коп. 3% річних, 20257 /двадцять тисяч двісті п'ятдесят сім/ грн. 73 коп. інфляційних втрат та 3911 /три тисячі дев'ятсот одинадцять/ грн. 75 коп. судового збору.
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “УПРАВДОМ» на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ДОБРОБУТ» 30826 /тридцять тисяч вісімсот двадцять шість/ грн. 34 коп. заборгованості, 856 /вісімсот п'ятдесят шість/ грн. 41 коп. 3% річних, 2668 /дві тисячі шістсот шістдесят вісім/ грн. 41 коп. інфляційних втрат та 3028 /три тисячі двадцять вісім/ грн. судового збору.
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “УПРАВДОМ» на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ДОБРОБУТ» 114065 /сто чотирнадцять тисяч шістдесят п'ять/ грн. 61 коп. заборгованості, 3169 /три тисячі сто шістдесят дев'ять/ грн. 3% річних, 9873 /дев'ять тисяч вісімсот сімдесят три/ грн. 81 коп. інфляційних втрат та 3028 /три тисячі двадцять вісім/ грн. судового збору.
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “УПРАВДОМ» на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ДОБРОБУТ» 30000 /тридцять тисяч/ грн. судових витрат на оплату послуг з професійної правничої допомоги; в решті заявлених судових витрат - відмовлено.
У своєму рішенні суд дійшов висновку, що Відповідач, як власник шести нежитлових приміщень за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 140/1, в період з 01.04.2021 по 30.11.2024 належним чином не виконав свої зобов'язання зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території та вивезення сміття, з огляду на що, перевіривши розрахунки Позивача по кожному з шести спірних об'єктів (заборгованість по особовому рахунку №521 (загальна площа 139 кв.м) становить 28264,26 грн.; заборгованість по особовому рахунку №505 (загальна площа 323,64 кв.м (9/10 від загальної площі об'єкту) становить 65808,96 грн.; заборгованість по особовому рахунку №515 (загальна площа 54,5 кв.м) становить 11082,03 грн.; заборгованість по особовому рахунку №520/522 (загальна площа 1150,90 кв.м) становить 234024,01 грн.; заборгованість по особовому рахунку №523 (загальна площа 151,6 кв.м) становить 30826,34 грн.; заборгованість по особовому рахунку №510 (загальна площа 560,96 кв.м (4/5 від загальної площі об'єкту) становить 114065,61 грн.), господарський суд дійшов висновку про відповідність вказаних розрахунків нормам чинного законодавства та відповідним рішенням Загальних зборів ОСББ про затвердження розмірів внесків, в свою чергу Відповідач належними та допустимими доказами не довів наявності підстав для звільнення його від обов'язку оплати сум внесків та платежів, які заявлені до стягнення, а також не довів помилковості розрахунків Позивача загальних сум заборгованостей, докази сплати заборгованості по кожному зі спірних об'єктів в матеріалах справи відсутні, з огляду на що господарський суд дійшов висновку що позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ДОБРОБУТ» про стягнення з Відповідача основних сум заборгованостей по кожному з шести спірних об'єктів є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, перевіривши надані Позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат по кожному з шести спірних об'єктів, господарський суд дійшов висновку, що враховуючи факт наявності заборгованостей у Відповідача перед Позивачем та відсутності доказів сплати вказаних заборгованостей, приймаючи до уваги право Позивача на нарахування 3% річних та інфляційних втрат у випадку невиконання боржником грошового зобов'язання, перевіривши розрахунки позивача за визначений ним період по кожному об'єкту та встановивши їх обґрунтованість та відповідність, а також приймаючи до уваги відсутність контррозрахунків нарахованих сум з боку Відповідача, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог про стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних втрат, у розмірах, визначених вищевказаними розрахунками.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ДОБРОБУТ» в повному обсязі та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “УПРАВДОМ»:
- 28264,26 грн основного боргу, 2446,64 грн інфляційних втрат та 785,21 грн 3% річних;
- 65808,96 грн основного боргу, 5697,58 грн інфляційних втрат та 1828,32 грн 3% річних;
- 11082,03 грн основного боргу, 959,29 грн інфляційних втрат та 307,88 грн 3% річних;
- 234024,01 грн основного боргу, 20257,73 грн інфляційних втрат та 6501,69 грн 3% річних;
- 30826,34 грн основного боргу, 2668,41 грн інфляційних втрат та 856,41 грн 3% річних;
- 114065,61 грн основного боргу, 9873,81 грн інфляційних втрат та 3169 грн 3% річних.
Не погоджуючись з таким рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "УПРАВДОМ" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 03.07.2025 року по справі №916/5516/24 та ухвалити по суті нове рішення, яким відмовити ОСББ "ДОБРОБУТ" в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апелянт вважає, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, тому підлягає скасуванню, оскільки судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду, які викладені у рішенні не відповідають обставинам справи. На переконання Відповідача, при ухваленні рішення судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права та порушено норми процесуального права, з огляду на наступне.
ТОВ "УПРАВДОМ" вважає, що заперечення Відповідача щодо належного та повного виконання Позивачем своїх обов'язків щодо утримання спільного майна будинку, в тому числі, обставини щодо неналежного обслуговування Позивачем спільного майна будинку - мереж водопроводу, та, відповідно, обставини щодо непонесення Позивачем витрат на обслуговування цієї частини спільного майна, в даній справі є такими обставинами, що підлягають доказуванню та оцінці судом.
Однак всупереч вказаному, на переконання Відповідача, суд першої інстанції при ухваленні рішення не дослідив вказані обставини.
Апелянт переконаний, що у даній справі обставини неналежного обслуговування Позивачем спільного майна будинку, в першу чергу мереж зовнішнього водопроводу, через що ТОВ "УПРАВДОМ" поніс збитки у розмірі більш ніж 350 000 грн, входить до предмету доказування та повинні мати суттєве значення для вирішення спору.
Відповідач вважає, що судом також не встановлено, якими доказами, окрім тверджень самого Позивача, підтверджується фактичне та належне виконання Позивачем зазначених вище обов'язків, дійсного понесення Позивачем витрат на утримання спільного майна будинку та вивезення сміття, вартість наданих послуг.
ТОВ "УПРАВДОМ" вважає, що сама наявність розрахунку заборгованості, з урахуванням її заперечення Відповідачем, не може слугувати доказом наявності у Відповідача перед Позивачем заборгованості саме в заявленому розмірі та не підтверджує факт належного та повного виконання Позивачем обов'язків з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Відповідач вважає за необхідне виключити з вартості послуг, що виставлено до сплати, витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення мереж водопроводу, а також всі ті послуги, які фактично не надаються Відповідачу.
Апелянт зазначає, що на підтвердження розміру нарахування надано лише протокол загальних зборів ОСББ "ДОБРОБУТ" від 03.03.2019 із загальною сумою плати в 4,11 грн./кв.м в місяць, проте належним чином оформлену калькуляцію (кошторису) розміру внеску по статтям витрат на цю суму не надано; замість цього до позову додані роздруківки кошторисів (певно чернетки) без підписів будь-яких повноважних представників Позивача; з цих роздруківок вбачається, що в тариф 4,11 грн/кв.м входить також обслуговування ліфтів, ремонтний фонд ліфтів та інші витрати по користуванню ліфтами; приміщення Відповідача знаходиться в підвалі, отже не є коректним нараховувати до сплати Відповідачу такі витрати по утриманню ліфтів, якими Відповідач взагалі не користується; крім того, єдиною сумою визначено все разом, що стосується й мереж і послуг аварійно-диспетчерської служби (оператор, ліфтер, сантехник тощо); відокремити суми щодо утримання мереж (насамперед водопровідних) неможливо, отже без детальної та належним чином оформленої калькуляції (кошторису) ТОВ "УПРАВДОМ" не може визначити яку саме суму необґрунтовано вимагає сплатити ОСББ "ДОБРОБУТ", в тому числі в частині обслуговування мереж.
Крім того, Відповідач вважає, що Позивачем не доведено обґрунтованість нарахування 3% річних та інфляційних втрат в частині початку обчислення строків.
Апелянт також не погоджується з висновками суду щодо стягнення з Відповідача 30000 грн на правничу допомогу вважає їх необґрунтованими та безпідставними.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВДОМ" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.07.2025 по справі №916/5516/24; призначено розгляд справи на 02.09.2025 року о 15-00 год.; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/5516/24.
06.08.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/5516/24.
11.08.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ДОБРОБУТ" надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Позивач вважає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВДОМ" безпідставною та необґрунтованою, а рішення Господарського суду Одеської області від 09.07.2025 року по справі №916/5516/24 законним, вмотивованим та таким, що ухвалено судом першої інстанції на засадах верховенства права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Позивач зазначає, що незгода Відповідача з діяльністю ОСББ щодо отримання дозволів на виконання будівельних робіт, невідповідності розробленої проєктної документації вимогам законодавства не звільняє його від обов'язку як члена ОСББ сплатити внески на реставрацію та може бути предметом окремого судового позову (про зобов'язання вчинити дії, тощо).
Крім того, у матеріалах справи відсутні докази оскарження, скасування, визнання недійсними рішення загальних зборів співвласників, у тому числі, з підстав його неповноважності, порушення порядку скликання, неналежного оформлення тощо. Отже, таке рішення, допоки не доведено протилежне, вважається таким, що прийняте відповідно до статуту, і є відповідно обов'язковим до виконання усіма співвласниками.
Позивач вважає апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою, а рішення Господарського суду Одеської області від 09.07.2025 по справі №916/5516/24 законним, вмотивованим та таким, що ухвалено судом першої інстанції на засадах верховенства права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Крім того Позивач надає попередній розрахунок судових витрат на правову допомогу в апеляційній інстанції, який складає 30 000 грн.
Позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВДОМ" а рішення Господарського суду Одеської області від 03.07.2025 по справі №916/5516/24 залишити без змін.
19.08.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ "УПРАВДОМ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
02.09.2025 судове засідання з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВДОМ" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.07.2025 по справі №916/5516/24 не відбулось у зв'язку з перебуванням судді-учасника колегії суддів Ярош А.І. з 04.08.2025 по 05.09.2025 у відпустці, про що помічником судді складено відповідну довідку.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВДОМ" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.07.2025 по справі №916/5516/24 відбудеться 21.10.2025 о 13-15 год.
21.10.2025 у судове засідання з'явились представники сторін, які підтримали вимоги та доводи, викладені ними письмово. При цьому 21.10.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВДОМ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у задоволення якого в судовому засіданні було відмовлено.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.12.2004 було зареєстровано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ДОБРОБУТ» (65114, Одеська обл., м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 140/1, код ЄДРПОУ 33312453).
Актом приймання-передачі житлового комплексу від 15.03.2006 було передано об'єкт - житловий комплекс, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 140/1 з балансу ТОВ “Прогрес-Строй» в управління ОСББ “ДОБРОБУТ».
Статут Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ДОБРОБУТ» затверджений установчими зборами, протоколом №1 від 31.10.2004.
Відповідно до розділу 2 Статуту метою створення об'єднання є забезпечення захисту прав його членів та дотримання ними обов'язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами; завданням та предметом діяльності об'єднання є: належне утримання будинку та прибудинкової території; забезпечення реалізації прав власників приміщень будинку на володіння та користування спільним майном членів об'єднання; забезпечення сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання; здійснення господарської діяльності для забезпечення власних потреб.
Згідно з п.4.5 Статуту до виключної компетенції загальних зборів членів об'єднання належить, зокрема, затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту, визначення розмірів внесків та платежів членів об'єднання.
Пунктами 7.1-7.3 Статуту передбачено, що правління об'єднання складає щорічний кошторис надходжень і витрат на наступний фінансовий рік і визначає розміри платежів кожного члена об'єднання; кошторис об'єднання складається до 25 грудня поточного року з подальшим затвердженням на чергових загальних зборах членів об'єднання; перший фінансовий рік об'єднання починається з дати його державної реєстрації і закінчується 31 грудня; наступні фінансові роки відповідають календарним; кошторис повинен передбачати такі статті а) поточні витрати; б) витрати на оплату комунальних та інших послуг; в) витрати та накопичення на ремонт будинку; г) інші витрати.
Відповідно до п.11.3 Статуту член об'єднання зобов'язаний, зокрема: виконувати вимоги Статуту об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі.
Відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю “УПРАВДОМ», на праві приватної власності, належать наступні об'єкти нерухомості, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 140/1, що підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями з Державного реєстру речових прав/реєстру прав власності на нерухоме майно:
- нежиле приміщення №521 (частка власності 1/1), загальною площею 139,0 кв.м, реєстраційний номер майна - 7000510;
- нежиле приміщення №505 (частка власності 9/10, приватна спільна часткова), загальною площею 359,6 кв.м, реєстраційний номер майна - 7000091;
- нежиле приміщення №515 (частка власності 1/1), загальною площею 54,5 кв.м, реєстраційний номер майна - 6998962;
- нежитлове приміщення №520/522 (частка власності 1/1), загальною площею 1150,9 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2309952151101, номер відомостей про речове право - 40939427;
- нежиле приміщення №523 (частка власності 1/1), загальною площею 151,6 кв.м, реєстраційний номер майна - 6999108;
- нежиле приміщення №510 (частка власності 4/5, форма - приватна), загальною площею 701,2 кв.м, реєстраційний номер майна - 7000067.
В матеріалах справи наявний протокол Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ДОБРОБУТ» від 03.03.2019, відповідно до якого, зокрема:
- по питанню №3 було прийнято рішення затвердити кошторис об'єднання, розмір внесків і платежів співвласників на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 4,11 грн./м2 у місяць;
- по питанню №4 було прийнято рішення укласти колективний договір про поводження з побутовими відходами, регламентованого ст. 25 Закону України “Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до наявних в матеріалах справи кошторисів (зі змінами вартості вивезення сміття) ОСББ “ДОБРОБУТ», в яких міститься відмітка (печатка, підпис) про затвердження їх загальними зборами від 03.03.2019 (зі змінами), вбачається визначення загальних витрат із визначенням переліку таких витрат, а також окремо вивезення сміття:
- кошторис на 01.04.2019: витрати всього - 211046,89; 189881,71; 4,11; вивезення сміття за договором - 13409,4; 13409,4; 0,3688;
- кошторис на 01.01.2021 (зі змінами вартості вивезення сміття): витрати всього - 211046,89; 189881,71; 4,11; вивезення сміття за договором - 16062; 16062; 0,4419;
- кошторис на 01.04.2019 (зі змінами вартості вивезення сміття 01.06.2023): 211046,89; 189881,71; 4,11; вивезення сміття за договором - 21876,35; 21876,35; 0,6000.
Також на підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надано, зокрема, наступні документи:
- Договір №864К/К про вивіз твердих побутових відходів від 01.01.2009, укладений між ОСББ “ДОБРОБУТ» (замовник) та ТОВ “Союз» (виконавець), відповідно до якого: виконавець на умовах, передбачених цим договором, надає послуги зі збору та вивезення твердих побутових відходів (далі - ТПВ), що утворюються в процесі господарської діяльності замовника та розміщені останнім у контейнерах для збору ТПВ, наданих йому у тимчасове користування виконавцем, а замовник оплачує послуги, що надаються, на умовах, передбачених цим договором; форма фінансування замовника - самофінансування; вартість послуг, що надаються виконавцем, зазначається сторонами в додатку №2 до цього договору; якщо за 15 днів до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не направила іншій стороні письмове повідомлення про його припинення, дія договору продовжується на той самий строк, на який він був укладений;
- додаткову угоду від 03.03.2019 до Договору №864КК09 від 01.01.2009, відповідно до якої сторони домовились про наступне: визнати договір таким, що по суті відповідає моделі договору з колективним споживачем згідно Закону України “Про житлово-комунальні послуги», у тій частині, що вводиться в дію з 01.05.2019; доповнити п.1.1 договору наступною фразою: виробник надає послуги з вивезення твердих побутових відходів в інтересах споживачів житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 140/1; викласти п.7.1 договору в наступній редакції: цей договір діє до 31 грудня 2020 року, набуває чинності з моменту підписання, а в частині грошових зобов'язань до повного їх виконання;
- додаток №2 до договору №864КК від 15.12.2020, відповідно до якого вартість послуг з вивозу ТПВ щомісячно - 16088,80 грн.; додаток №2 до договору №864КК від 01.06.2023, відповідно до якого вартість послуг з вивозу ТПВ щомісячно - 21876,35 грн.;
- договір №184ТО від 28.12.2023 на технічне обслуговування ліфта по індивідуальній калькуляції, договір №223-Е від 20.01.2020, договір №304Р від 05.03.2021, договір №305ТОЕ від 12.03.2021, укладені між ОСББ “ДОБРОБУТ» (замовник) та ТОВ “ВЕЛЛТЕХ» (виконавець);
- договір №3463 С/С С/С №120 від 22.03.2007 про постачання електричної енергії, укладений між ВАТ ЕК “Одесаобленерго» (постачальник) та ОСББ “ДОБРОБУТ» (споживач) з додатковими угодами;
- угоду №01/01-2020 про співробітництво та організацію взаємовідносин від 02.01.2020, укладену між ТОВ “УПРАВДОМ» (сторона-1), ОСББ “ДОБРОБУТ» (сторона-2) та ТОВ “ВЕЛЛТЕХ» (сторона-3), відповідно до якої сторони підтверджують, що інтересам кожної з них відповідає спільна і погоджена діяльність сторін з реалізації проектів у сфері обслуговування житлового комплексу за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 140/1 та інших проектів, які не суперечать принципам діяльності сторін та діючому законодавству України.
На спростування позовних вимог Відповідачем надано, зокрема:
- листування/вимоги між ТОВ “УПРАВДОМ» та ОСББ “ДОБРОБУТ» щодо зовнішніх мереж водопроводу багатоквартирного будинку, витоку холодної води із зовнішніх мереж водопостачання та виплат компенсацій витоку холодної води;
- розрахунки витрат (витоку води);
- акти зняття контрольних показників вузлів обліку холодної води в будинку за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 140/1;
- фотоматеріали засобів обліку;
- рахунки на сплату витрат холодної води;
- платіжні інструкції про сплату ТОВ “УПРАВДОМ» на користь філії “Інфоксводоканал» за послуги водопостачання та водовідведення.
В матеріалах справи наявні надані Позивачем розрахунки заборгованості ТОВ “УПРАВДОМ» за період з 01.04.2021 по 30.11.2024 (помісячні) по кожному з шести спірних об'єктів нерухомості, а саме:
- заборгованість по особовому рахунку №521 (загальна площа 139 кв.м) становить 28264,26 грн (послуги: внесок на утримання будинку та прибудинкової території - 4,110; вивезення сміття - 0,450 (з квітня 2021 року по травень 2023), вивезення сміття - 0,600 (з червня 2023 року по листопад 2024 року);
- заборгованість по особовому рахунку №505 (загальна площа 323,64 кв.м (9/10 від загальної площі об'єкту) становить 65808,96 грн (послуги: внесок на утримання будинку та прибудинкової території - 4,110; вивезення сміття - 0,450 (з квітня 2021 року по травень 2023), вивезення сміття - 0,600 (з червня 2023 року по листопад 2024 року);
- заборгованість по особовому рахунку №515 (загальна площа 54,5 кв.м) становить 11082,03 грн (послуги: внесок на утримання будинку та прибудинкової території - 4,110; вивезення сміття - 0,450 (з квітня 2021 року по травень 2023), вивезення сміття - 0,600 (з червня 2023 року по листопад 2024 року);
- заборгованість по особовому рахунку №520/522 (загальна площа 1150,90 кв.м) становить 234024,01 грн (послуги: внесок на утримання будинку та прибудинкової території - 4,110; вивезення сміття - 0,450 (з квітня 2021 року по травень 2023), вивезення сміття - 0,600 (з червня 2023 року по листопад 2024 року);
- заборгованість по особовому рахунку №523 (загальна площа 151,6 кв.м) становить 30826,34 грн (послуги: внесок на утримання будинку та прибудинкової території - 4,110; вивезення сміття - 0,450 (з квітня 2021 року по травень 2023), вивезення сміття - 0,600 (з червня 2023 року по листопад 2024 року);
- заборгованість по особовому рахунку №510 (загальна площа 560,96 кв.м (4/5 від загальної площі об'єкту) становить 114065,61 грн (послуги: внесок на утримання будинку та прибудинкової території - 4,110; вивезення сміття - 0,450 (з квітня 2021 року по травень 2023), вивезення сміття - 0,600 (з червня 2023 року по листопад 2024 року).
Також Позивачем здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат на щомісячні суми заборгованості по кожному з шести спірних об'єктів нерухомості за період з 01.04.2021 по 30.11.2024, а саме:
- по особовому рахунку №521 (загальна площа 139 кв.м): 3% річних - 785,21 грн.; інфляційні втрати - 2446,64 грн;
- по особовому рахунку №505 (загальна площа 323,64 кв.м): 3% річних - 1828,32 грн.; інфляційні втрати - 5697,58 грн;
- по особовому рахунку №515 (загальна площа 54,5 кв.м): 3% річних - 307,88 грн.; інфляційні втрати - 959,29 грн;
- по особовому рахунку №520/522 (загальна площа 1150,90 кв.м): 3% річних - 6501,69 грн.; інфляційні втрати - 20257,73 грн;
- по особовому рахунку №523 (загальна площа 151,6 кв.м): 3% річних - 856,41 грн.; інфляційні втрати - 2668,41 грн;
- по особовому рахунку №510 (загальна площа 560,96 кв.м): 3% річних - 3169 грн.; інфляційні втрати - 9873,81 грн.
Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального права, в контексті встановлених обставин, судова колегія дійшла наступних висновків.
Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, а також вивезення сміття.
Статтею статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів (стаття 16 Цивільного кодексу України).
При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.
Згідно з ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору.
За ч.ч. 1-4 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує.
У відповідності до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав (частина 2 статті 382 Цивільного кодексу України).
За ст. 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Цивільному кодексі України, законах України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та "Про житлово-комунальні послуги".
У статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" терміни вживаються в такому значенні: багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна; нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна; співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку; частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Відповідно до частин 1, 4 статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Частинами 1, 2 ст. 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників (частина 1 статті 5 вказаного Закону).
Згідно частини 1, 2 статті 10 згаданого Закону співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.
Разом з тим, згідно зв статтею 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" витрати на управління багатоквартирним будинком, зокрема включають витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком. Зобов'язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.
Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників (ч. 2, 5, 8, 9 ст. 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Статтею 4 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України. В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об'єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об'єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об'єднання. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Згідно зі ст. 15 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов'язаний, зокрема: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Верховний Суд у постанові від 02.09.2020 у справі №906/884/19 зазначив, що прийняті відповідно до статуту рішення загальних зборів об'єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов'язковими для усіх власників квартир (нежитлових приміщень) у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов'язані його утримувати в силу прямої норми ст. 322 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 7 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Рішення загальних зборів та інших органів управління господарського товариства, які є за своєю правовою природою актами, є дійсними, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше, тобто існує презумпція легітимності рішень відповідних органів управління.
У відповідності до ст. 16 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання, зокрема: приймати рішення про надходження та витрати коштів об'єднання; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право: робити співвласникам попередження про порушення ними статутних або інших законних вимог і вимагати їх дотримання; вимагати відшкодування збитків, заподіяних спільному майну об'єднання з вини власника або інших осіб, які користуються його власністю; вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів; виступати засновником (учасником) інших юридичних осіб. Реалізація прав об'єднання, визначених цією статтею, здійснюється його правлінням за дорученням загальних зборів та відповідно до статуту об'єднання.
Відповідно до частин 1, 3 статті 20 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.
Частиною 3 статті 23 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Пунктами 5, 10 частини 1 статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" встановлено, що обов'язками співвласника є виконання рішень зборів співвласників та своєчасна сплата за спожиті житлово-комунальні послуги.
За ч.ч. 1, 2 ст. 10 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт; визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.
Згідно зі ст. 12 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком. Зобов'язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.
Відповідач є власником приміщень у багатоквартирному будинку, тому є співвласником всього спільного майна багатоквартирного будинку, що породжує виникнення відповідних прав та обов'язків стосовно утримання спільного майна.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до визначення термінів, що наведено у частині першій статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 №2189-VIII (введено в дію 10.06.2018):
- житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (пункт 5);
- послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору (пункт 12).
Згідно з пунктами 1 та 2 частини першої статті 5 цього Закону до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, яка включає:
- утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
- купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
- інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.
Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до ст. 25 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов'язані укласти договір про управління побутовими відходами з виконавцем послуги з управління побутовими відходами, визначеним у встановленому законодавством порядку. Якщо інше не визначено законом, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, управитель багатоквартирного будинку або інша уповноважена особа, яка укладає колективний договір про надання комунальних послуг, згідно з правилами благоустрою території населеного пункту, розробленими з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту та затвердженими органом місцевого самоврядування, укладає договір про надання послуги з управління побутовими відходами з виконавцем послуги з управління побутовими відходами. Обсяг наданих послуг з поводження з побутовими відходами вимірюється у кілограмах, тоннах, метрах кубічних або інших одиницях, визначених правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Одиниця виміру обсягу наданих послуг з поводження з побутовими відходами встановлюється органом місцевого самоврядування. Критеріями якості надання послуг з управління побутовими відходами є дотримання графіка збирання та перевезення побутових відходів, дотримання правил надання послуг з управління побутовими відходами та інших вимог законодавства. Послуга з управління побутовими відходами надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, Законом України "Про управління відходами" та вимогами правил надання послуг з управління побутовими відходами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як зазначалось раніше, 21.12.2004 було зареєстровано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ДОБРОБУТ». За актом приймання-передачі житлового комплексу від 15.03.2006 було передано об'єкт - житловий комплекс, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 140/1 з балансу ТОВ “Прогрес-Строй» в управління ОСББ “ДОБРОБУТ»; відповідно до Статуту ОСББ: до виключної компетенції загальних зборів членів об'єднання належить, зокрема, затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту, визначення розмірів внесків та платежів членів об'єднання; член об'єднання зобов'язаний, зокрема: виконувати вимоги Статуту об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі.
З матеріалів справи вбачається, що Товариству з обмеженою відповідальністю “УПРАВДОМ» на праві власності належать наступні приміщення, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 140/1, а саме: нежиле приміщення №521 (частка власності 1/1), загальною площею 139,0 кв.м; нежиле приміщення №505 (частка власності 9/10, приватна спільна часткова), загальною площею 359,6 кв.м; нежиле приміщення №515 (частка власності 1/1), загальною площею 54,5 кв.м; нежитлове приміщення №520/522 (частка власності 1/1), загальною площею 1150,9 кв.м; нежиле приміщення №523 (частка власності 1/1), загальною площею 151,6 кв.м; нежиле приміщення №510 (частка власності 4/5, форма - приватна), загальною площею 701,2 кв.м.
Протоколом Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ДОБРОБУТ» від 03.03.2019 були прийняті, зокрема, наступні рішення: затвердити кошторис об'єднання, розмір внесків і платежів співвласників на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 4,11 грн/м2 у місяць; укласти колективний договір про поводження з побутовими відходами, регламентованого ст. 25 Закону України “Про житлово-комунальні послуги».
На виконання рішення Загальних зборів ОСББ було укладено додаткову угоду від 03.03.2019 до Договору №864КК09 від 01.01.2009 про вивіз твердих побутових відходів, а також додатки №2 від 15.12.2020 та від 01.06.2023 до договору, відповідно до яких вартість послуг з вивозу ТПВ щомісячно - 16088,80 грн; вартість послуг з вивозу ТПВ щомісячно - 21876,35 грн.
У наявних в матеріалах справи кошторисах (зі змінами вартості вивезення сміття) ОСББ “ДОБРОБУТ», в яких міститься відмітка (печатка, підпис) про затвердження їх загальними зборами від 03.03.2019 (зі змінами), зазначено, зокрема, загальні витрати (в тому числі перелік таких витрат), а також окремо вивезення сміття за договором, загальні розміри яких відповідають визначеним у додатках №2 (зі змінами) до договору №864КК09 від 01.01.2009 про вивіз твердих побутових відходів.
З розрахунків заборгованостей ТОВ “УПРАВДОМ» за період з 01.04.2021 по 30.11.2024 (помісячні) по кожному з шести спірних об'єктів нерухомості вбачається, що розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території визначений у розмірі 4,11 грн, що відповідає розміру, встановленому рішенням Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “ДОБРОБУТ», оформленим протоколом від 03.03.2019.
Крім того, розмір вивезення сміття також відповідає розміру, що визначений у додатках №2 до Договору про вивіз твердих побутових відходів, який також був укладений, зокрема, на виконання питання 4 Загальних зборів ОСББ від 03.03.2019 та затверджених кошторисах ОСББ “ДОБРОБУТ».
Перевіривши розрахунки заборгованостей ТОВ “УПРАВДОМ» за період з 01.04.2021 по 30.11.2024 (помісячні) по кожному з шести спірних об'єктів нерухомості, колегія суддів погоджується з вірними висновками суду першої інстанції, що розрахунки відповідають як площам належних Відповідачу об'єктів нерухомості, так і затвердженим Загальними зборами ОСББ від 03.03.2019 розмірам внесків і платежів співвласників на утримання будинку та прибудинкової території, а також окремо на вивіз твердих побутових відходів.
При цьому, докази сплати/часткової сплати Відповідачем нарахованої заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території та вивезення сміття за період з 01.04.2021 по 30.11.2024 в матеріалах справи відсутні.
Колегія суддів виснує, що рішення загальних зборів співвласників об'єднання з питань управління багатоквартирним будинком є обов'язковими для усіх власників, зокрема, нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, які одночасно є співвласниками спільного майна такого будинку та зобов'язані його утримувати та сплачувати своєчасно і в повному обсязі належні внески і платежі. Окрім того, обов'язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства, зокрема ст. 319, 322 Цивільного кодексу України. Отже, обов'язок утримання спірного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку як безпосередньо з актів цивільного законодавства, так і зі Статуту, а тому на Товариство з обмеженою відповідальністю “УПРАВДОМ» покладається обов'язок зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території та вивезення сміття за належні йому на праві власності вищевказані приміщення.
Разом з тим, Відповідач в порушення вищевказаних норм законодавства, положень Статуту позивача, рішень Загальних зборів ОСББ, як власник шести нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 01.04.2021 по 30.11.2024 належним чином не виконав свої зобов'язання зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території та вивезення сміття, з огляду на що, перевіривши розрахунки позивача по кожному з шести спірних об'єктів (заборгованість по особовому рахунку №521 (загальна площа 139 кв.м) становить 28264,26 грн; заборгованість по особовому рахунку №505 (загальна площа 323,64 кв.м (9/10 від загальної площі об'єкту) становить 65808,96 грн; заборгованість по особовому рахунку №515 (загальна площа 54,5 кв.м) становить 11082,03 грн; заборгованість по особовому рахунку №520/522 (загальна площа 1150,90 кв.м) становить 234024,01 грн; заборгованість по особовому рахунку №523 (загальна площа 151,6 кв.м) становить 30826,34 грн; заборгованість по особовому рахунку №510 (загальна площа 560,96 кв.м (4/5 від загальної площі об'єкту) становить 114065,61 грн).
Колегія суддів звертає увагу, що Апелянт належними та допустимими доказами не довів наявності підстав для звільнення його від обов'язку оплати сум внесків та платежів, які заявлені до стягнення, а також не довів помилковості розрахунків Позивача загальних сум заборгованостей, докази сплати заборгованості по кожному зі спірних об'єктів в матеріалах справи відсутні, з огляду на що судова колегія вважає доводи Апелянта необґрунтованими.
Судова колегія відхиляє доводи Апелянта стосовно неналежного обслуговування Позивачем мереж водопроводу, витік води, а також надані на підтвердження таких доводів документи в якості підстав для відмови у позові, оскільки вказані обставини не входять до предмету доказування у даній справі про стягнення внесків на утримання будинку та прибудинкової території, які затверджені рішенням Загальних зборів ОСББ, наявність інших правовідносин між сторонами (щодо обслуговування мереж водопроводу) та дії сторін у таких інших правовідносинах жодним чином не спростовують обов'язок Відповідача зі сплати щомісячних внесків.
Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про оскарження Відповідачем та/або іншими особами та/або визнання недійсними рішень Загальних зборів ОСББ, якими затверджені відповідні внески.
Доводи Апелянта стосовно необхідності виключення з вартості послуг, що виставлено до сплати, витрат на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення мереж водопроводу, а також всіх тих послуг, які фактично не надаються Відповідачу, також не приймаються судом до уваги, оскільки у даній справі заявлені вимоги про стягнення заборгованості по внескам, розміри яких визначені відповідними рішеннями Загальних зборів ОСББ, які не оскаржені в установленому порядку.
У даній справі не встановлено обставин, які б підтверджували, що рішеннями загальних зборів співвласників погоджено інший порядок сплати внесків та/або особливості сплати таких внесків для власників нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, а також для власників підвальних приміщень. Законодавством також таких особливостей не передбачено, тому за загальним правилом Відповідач несе витрати на утримання будинку пропорційно до розміру частки співвласника по кожному об'єкту нерухомого майна, який перебуває у нього у власності.
Крім того, невиконання боржником грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 Цивільного кодексу України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу встановлено, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Позивачем здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат на помісячні суми заборгованості по кожному з шести спірних об'єктів нерухомості за період з 01.04.2021 по 30.11.2024, а саме: по особовому рахунку №521 (загальна площа 139 кв.м): 3% річних - 785,21 грн; інфляційні втрати - 2446,64 грн; по особовому рахунку №505 (загальна площа 323,64 кв.м): 3% річних - 1828,32 грн; інфляційні втрати - 5697,58 грн; по особовому рахунку №515 (загальна площа 54,5 кв.м): 3% річних - 307,88 грн; інфляційні втрати - 959,29 грн; по особовому рахунку №520/522 (загальна площа 1150,90 кв.м): 3% річних - 6501,69 грн; інфляційні втрати - 20257,73 грн; по особовому рахунку №523 (загальна площа 151,6 кв.м): 3% річних - 856,41 грн; інфляційні втрати - 2668,41 грн; по особовому рахунку №510 (загальна площа 560,96 кв.м): 3% річних - 3169 грн; інфляційні втрати - 9873,81 грн.
При цьому, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця (подібні висновки викладені у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).
Як зазначалось раніше, за період з 01.04.2021 по 30.11.2024 Відповідачем не було здійснено жодної сплати внесків та за вивезення сміття, що також відображено у прийнятих судом розрахунках сум основних заборгованостей Відповідача по кожному з шести спірних об'єктів.
Перевіривши вищевказані розрахунки 3% річних та інфляційних втрат по кожному з шести спірних об'єктів, враховуючи факт наявності заборгованостей у Відповідача перед Позивачем та відсутності доказів сплати вказаних заборгованостей, приймаючи до уваги право Позивача на нарахування 3% річних та інфляційних втрат у випадку невиконання боржником грошового зобов'язання, перевіривши розрахунки Позивача за визначений ним період по кожному об'єкту та встановивши їх обґрунтованість та відповідність, а також приймаючи до уваги відсутність контррозрахунків нарахованих сум з боку Відповідача, колегія суддів дійшла висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог про стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних втрат, у розмірах, визначених вищевказаними розрахунками.
Щодо посилань Апелянта на те, що всі розрахунки Позивача здійснені місяць в місяць та на не доведеність обґрунтованості нарахування 3% річних та інфляційних втрат в частині початку обчислення строків, колегія суддів звертає увагу, що Відповідач жодних платежів зі сплати внесків починаючи з 01.04.2021 не здійснював, контррозрахунок нарахованих 3% річних та інфляційних втрат не надав. При цьому, саме на Позивачеві лежить процесуальний тягар доведення суду підстав, розміру, строку обчислення боргу шляхом надання суду деталізованого розрахунку усіх заявлених позивачем сум. Водночас, Відповідач вправі надати відповідні заперечення щодо позовних вимог та здійснити контррозрахунок таких сум. Як розрахунок Позивача, так і контррозрахунок Відповідача повинні бути аргументованими, щоби суд, аналізуючи відповідні докази та аргументи учасників справи, виконував функцію здійснення правосуддя, а не змушений би був, в іншому випадку, виконувати обчислення, тобто здійснювати дії, покладені законом на учасників справи.
Щодо посилань Відповідача стосовно неможливості здійснення контррозрахунку через відсутність кошторису (калькуляції) розміру внеску, судова колегія зазначає, що розрахунок Позивача проведено з урахуванням внеску затвердженого загальними зборами, а тому підстави вважати його невірним у суду відсутні.
Крім того, колегія суддів відхиляє доводи Апелянта щодо відсутності у останнього обов'язку сплачувати внески на витрати щодо обслуговування ліфтів, ремонтний фонд ліфтів та інші витрати по користуванню ліфтами, оскільки зі змісту ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" ліфти, шахти і машинні відділення ліфтів є допоміжним спільним майном багатоквартирного будинку, а тому співвласники на виконання рішення загальних зборів ОСББ сплачують внески (платежі) не за користування майном (ліфтами), а беруть участь у покритті витрат на його утримання, оскільки відповідно до ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" утримання ліфтів включається до послуги з управління багатоквартирним будинком, а згідно з ч.2 ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
За таких обставин, проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи встановлені судом обставини наявності у Відповідача заявлених до стягнення заборгованостей та не спростування відповідачем періодів невиконання ним його зобов'язань, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Позивачем доведені позовні вимоги в частині стягнення заявлених сум 3% річних та інфляційних втрат.
Щодо заперечень Апелянта про стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.
відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічну правову позицію викладено зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.09.2021 у справі №918/1045/20).
Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), пункт 7.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 (провадження № 12-43гс22)).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим у частині п'ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (пункт 112 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат (пункт 115 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
Такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (пункт 119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (пункт 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
Висновки, аналогічні відображеним вище, раніше були викладені і в постановах Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, які застосовуються за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Аналогічний за змістом правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №910/17343/20 та постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 911/2652/17 (911/3581/20).
Як вбачається з матеріалів справи, у попередніх розрахунках судових витрат у справах, поданих у позовних заявах та в прохальних частинах позову, Позивач просив стягнути з Відповідача:
- 30000 грн витрат з надання правничої допомоги (щодо стягнення заборгованості по приміщенню №521);
- 60000 грн витрат з надання правничої допомоги (щодо стягнення заборгованості по приміщенню №505);
- 8000 грн витрат з надання правничої допомоги (щодо стягнення заборгованості по приміщенню №515);
- 100000 грн витрат з надання правничої допомоги (щодо стягнення заборгованості по приміщенню №520/522);
- 30000 грн витрат з надання правничої допомоги (щодо стягнення заборгованості по приміщенню №523);
- 80000 грн витрат з надання правничої допомоги (щодо стягнення заборгованості по приміщенню №510).
На підтвердження заявлених вимог про стягнення вищевказаних сум правничої допомоги Позивачем надано:
- договори про надання правничої допомоги від 04.12.2024, укладені між ОСББ “ДОБРОБУТ» (клієнт) та Адвокатським Бюро “Бороган» щодо стягнення заборгованостей по кожному кожному з шести спірних приміщень;
- акти приймання-передачі виконаної роботи від 05.12.2024 до договорів про надання правничої допомоги від 04.12.2024, відповідно до яких: клієнтом прийняті наступні роботи: усна консультація, вивчення документів, формування правової позиції, підготовка позовної заяви.
Колегія суддів звертає увагу, що заявлені до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу до кожного позову визначені в актах приймання-передачі.
Крім того, судом першої інстанції було об'єднано шість позовів у справах №916/5513/24, №916/5514/24 №916/5517/24, №916/5518/24, №916/40/25 в одне провадження в межах справи №916/5516/24.
Перевіривши надані Позивачем на підтвердження адвокатських витрат документи, колегія суддів вважає, що такі дії (послуги) як вивчення документів, формування правової позиції фактично є складовими процесу підготовки позовної заяви, яка також окремо визначена у актах приймання-передачі. При цьому, конкретизуючи в актах виконані роботи, не вказано яким чином була обрахована загальна сума послуг та яка вартість наданих послуг по кожній з перелічених робіт, а з огляду на предмети та підстави позовів, однотипність та стандартність справ, суд погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення вимог про стягнення витрат на правничу допомогу.
В свою чергу, доказів або підтверджених документально обґрунтувань, у тому числі - розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката, Відповідач до справи не надав, у зв'язку з чим суд вбачає, що останнім не доведено у відповідності до ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Колегія суддів також відхиляє доводи Апелянта стосовно відсутності кошторису ОСББ «Добробут» на 2024 рік із статтею витрати на оплату роботи адвокату як в таких величезних розмірах, які були заявлені представником Позивача, так і 30 000 грн, як необґрунтовані та не підтверджені жодними належними доказами.
Крім того, слід звернути увагу, що судом першої інстанції було задоволено вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 30000 грн за подання шістьох позовних заяв, замість заявлених 308 000 грн у сукупності.
Отже, зважаючи на задоволення позовних вимог в повному обсязі, неможливо не погодитись з цілком розумним, справедливим та обґрунтованим рішенням суду першої інстанції також у цій частині.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає Позивач та Відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту ст.79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у постанові від 16.02.2021 у справі №927/645/19.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови ВС від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою ВС у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.1 ст.32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
З огляду на наведене, судова колегія вважає, що доводи Апелянта, наведені ним в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення, а зводяться лише до його незгоди з таким рішенням без належного обґрунтування для цього відповідних підстав. При цьому протилежного ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції Скаржником не доведено.
Інші доводи та мотиви апеляційна скарга не містить.
Відповідно до чинного законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
Приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що всі істотні обставини справи судом першої інстанції встановлені вірно, з огляду на що рішення суду першої інстанції скасування або зміни не потребує.
У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВДОМ" не потребує задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 03.07.2025 по справі №916/5516/24 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на Скаржника.
Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВДОМ" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.07.2025 по справі №916/5516/24 - залишити без задоволення,
2. Рішення Господарського суду Одеської області від 03.07.2025 по справі №916/5516/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови складено на підписано 27.10.2025 року.
Головуюча суддя: Н.М. Принцевська
Судді: Н.С. Богацька
А.І. Ярош