Справа № 758/16749/25
3/758/5801/25
Категорія 295
Київ
22 жовтня 2025 року
Суддя Подільського районного суду м. Києва Ларіонова Н.М., розглянувши матеріали, які надійшли від командира військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого кравець виробничої майстерні речового майна військової частини НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , раніше притягувався до адміністративної відповідальності постановою Подільського районного суду міста Києва від 03.04.2025 року за ч. 3 ст. 173-20 КУпАП, постановою Подільського районного суду міста Києва від 16.09.2025 року за ч. 3 ст. 173-20КУпАп,
- за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП,
20 жовтня 2025 року о 08 год. 01 хв. в правових умовах введення воєнного стану не зявився до місця несення служби, а саме в/ч НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , що є порушенням абзацу другого ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ від 24.03.1999 року № 551-ХІV, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаного правопорушення при вищевказаних обставинах визнав повністю, зі складеним відносно нього протоколом був згодний, щиро каявся.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.
Суддя, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Положеннями частини першої ст.172-11 КУпАП адміністративна відповідальність настає за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб.
Відповідно до ч. 2 ст.172-11 КУпАП адміністративна відповідальність настає за діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення.
Положеннями ч. 3 ст.172-11 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність настає за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Відповідно до ч. 4 ст.172-11 КУпАП адміністративна відповідальність настає за діяння, передбачені частинами першою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду.
У статті 1 Закону України № 1932-ХІІ від 06 грудня 1991 року «Про оборону України» надано роз'яснення терміну особливий період, яким є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (абзац 5 статті 1 Закону України № 3543-ХІІ від 21 жовтня 1993 року «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Згідно з частиною 8 статті 4 Закону України № 343-ХІІ від 21 жовтня 1993 року «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Крім того, 24 лютого 2022 року набрав чинності Указ Президента України № 29/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію». Мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
В подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався, останній раз строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
Відповідно до статті 1 Закону України № 389-VІІІ від 12 травня 2015 року «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Виходячи із вищевикладеного вбачається, що особливий період охоплює собою мобілізацію, воєнний час та частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
За загальним правилом суб'єктом військового адміністративного та військового дисциплінарного деліктів, до яких відносяться й адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є особа, яка перебуває на військовій службі.
У частині 9 статті 1 Закону України № 2232-ХІІ від 25 березня 1992 року «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військовослужбовці - це особи, які проходять військову службу.
Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку (частина 4 статті 24 Закону України № 2232-ХІІ від 25 березня 1992 року «Про військовий обов'язок і військову службу»).
З набранням чинності Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014 в України настав особливий період. Станом на час розгляду справи особливий період не завершений.
Крім того, відповідно до Указу президента України №64/2022 від 24.02.2022 з подальшими змінами, на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан, який станом на час розгляду справи у суді не завершився.
Таким чином, починаючи з 24 лютого 2022 року та по теперішній час в Україні діє режим воєнного стану, який є особливим періодом.
Відповідно до військового квитка ОСОБА_1 є військовослужбовцем та перебуває на військовій службі.
Вина ОСОБА_1 підтверджується: - протоколом про адміністративне правопорушення скрії НГУ № 561424 від 21.10.2025 року, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , службовою характеристикою солдата ОСОБА_1 , копією військового квитка серіїАВ № НОМЕР_3 , копія паспорта ОСОБА_1 , випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб.
Надані суду докази узгоджуються між собою, та доповнюють один одного. Досліджені судом докази є належними та допустимими.
Обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність, в судовому засіданні не встановлено.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 33 КУпАП суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. ст. 11, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», кожен військовослужбовець зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), знати та виконувати свої обов'язки, а також утримуватись шкідливих для здоров'я звичок.
За ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
За наведених обставин, суддя дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 172-11 ч. 4 КУпАП.
Враховуючи вказане та характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, вчинення правопорушення в умовах воєнного стану, а також з урахуванням інших обставин справи, вважаю за можливе накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, оскільки саме цей вид адміністративного стягнення, на думку суду, забезпечить виховання ОСОБА_1 та сприятиме запобіганню вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Разом з тим, відповідно до п. 12 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Таким чином, є підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст.ст.40-1, ст.172-11, 221, 251, 283-284, 287-291 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-11 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
ОСОБА_1 , звільнити від сплати судового збору відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Згідно з ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Суддя Н. М. Ларіонова