Справа № 758/7425/25
3/758/3412/25
Категорія 156
Київ
21 жовтня 2025 року
Суддя Подільського районного суду м. Києва Ларіонова Н.М., за участю: захисника ОСОБА_1 - адвоката Репецького С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
03 травня 2025 року о 23 годин 00 хвилин, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом, а саме електросамокатом «Bolt», за адресою: вул. Петра Сагайдачного, 41, що у Подільському районі м. Києва, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме (запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки у встановленому законом порядку та у лікаря нарколога, відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі ч. 1 ст. 276 КУпАП справа розглянута за місцем вчинення правопорушення.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Репецький С.В. в судовому засіданні просив суд закрити провадження в справі з тих підстав, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, а протокол складений з численними порушеннями. Мотивуючи тим, що викладені в протоколі дані не відповідають фактичним обставинам події, а матеріали справи не містять достатніх доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного, що в матеріалах справи міститься пояснення ОСОБА_2 , який не має місця роботи, але асоціює себе з КО «Муніципальна охорона», проте докази його належності до вказаної організації, відсутні. До пояснення свідка ОСОБА_2 більше запитань, ніж об'єктивної інформації про подію, начебто, скоєного правопорушення, а саме про те, що ОСОБА_1 керував саме електросамокатом з ознаками або в стані алкогольного сп'яніння. Крім того, пояснення ОСОБА_2 було складено «минулою датою», що підтверджується відеозаписом № 2 (2-га частина запису, починається з 1 год. 13 хв. 45 сек.) боді-камери поліцейського ОСОБА_3 , який прибув на вул. Сагайдачного в м. Києві о 23:53 год. 03.05.2025, а пояснення відібрав у муніципальної варти згідно відеозапису № 3 (нагрудна камера поліцейського ОСОБА_3 ) не раніше 00:54:50 год. оскільки саме в цей час поліцейський ОСОБА_3 повідомляє невстановленому працівнику КО «Муніципальна охорона» наступне: «Мені потрібні ОСОБА_4 пояснення, як вони їхали, що Ви це бачили». Також зазначений працівник поліції дає вказівку як саме і що саме має бути зазначено в поясненні: «що вони їхали в стані сп'яніння, бо повинна бути причина зупинки». Таким чином, як на момент складання Протоколу (00:25:40 04.05.2025) так і через 30 хв. після його складення, поліцейський чітко усвідомлював, що за відсутності пояснень «свідка», вже складений ним протокол - є протиправним і безпідставним , але в момент складання протоколу він був цілковито впевненим, що «свідок» напише саме те, що потрібно поліцейському, що вказує на упередженість і мовчазну змову свідка з поліцейським (так, як з відеозаписів вбачається, що поліцейський не спілкувався з працівниками КО «Муніципальна охорона» до 00:54:50 год. ). Відеозаписами з боді-камер поліцейських встановлено, що до 00:54:50 год . поліцейські не відбирали пояснення (як усні так і письмові) в жодного зі свідків, що знаходить своє підтвердження в п. 9 протоколу. З чого вбачається, що на момент складання протоколу в розпорядженні поліцейського не було і не могло бути пояснення будь-якого свідка, а матеріали справи підганялись поліцейськими під події (час, обставини), які були зазначені у протиправно складеному ним протоколі. Слід також звернути увагу, що згідно положень КУпАП, згідно Інструкції 1452/735, а також згідно «Положення КО Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) «Муніципальна охорона», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 41680696», затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 2147 від 13.10.2013, працівники КО «Муніципальна охорона» не наділені повноваженнями на збирання доказів у справах про адміністративні правопорушення .
Крім того, не роз'яснення працівниками поліції будь-яких прав ОСОБА_1 підтверджується відеозаписами працівників поліції, які долучені до матеріалів справи. Отже, в разі дотримання поліцейським при складанні Протоколу вимог законодавства і використання належного бланку Протоколу, у ОСОБА_1 була б можливість ознайомитись зі своїми правами та скористатися ними (мати захисника, відмовитись від дачі будь-яких пояснень). 2.3. Дата і Час складання Направлення для ОСОБА_1 на огляд до КМНКЛ «Соціотерапія» (04.05.2025 о 00:03 год.), з метою виявлення у нього стану алкогольного сп'яніння, не відповідає дійсності (знаходиться в суперечності з відеозаписами боді-камер поліцейських), оскільки з моменту початку всіх трьох відеозаписів до їх закінчення жоден з поліцейських не складав такого направлення, що є фальсифікацією, штучним створенням доказів та грубим порушенням Інструкції № 1376 з боку працівників поліції. Дана обставина вкотре підтверджує те, що фальсифікувались матеріали справи поліцейськими під події (час, обставини), які були зазначені у вже складеному ними протоколі.
В матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що самокат, на якому рухався ОСОБА_1 , підпадає під визначення механічний транспортний засіб транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт . В матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що самокат, на якому рухався ОСОБА_1 , підпадає під визначення транспортний засіб- пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів . Відсутність у матеріалах справи доказів керування, а також ідентифікуючих ознак, характеристик електросамокату, яким, нібито, керував ОСОБА_1 , його робочий стан, можливість використання за призначенням, повністю позбавляє суд встановити взагалі належність зазначеного у протоколі самокату до транспортного засобу в розумінні ПДР та КУпАП (його справність, наявність/відсутність встановленого електродвигуна, акумуляторної батареї тощо) та вказує на відсутність у ОСОБА_1 обов'язку проходити огляд на стан сп'яніння.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
В той же час, ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з протоколу та наданих документів ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Як убачається з відеозапису, долученого до адміністративного матеріалу, ОСОБА_1 на камеру патрульних поліцейських відмовився на вимогу посадової особи УПП м. Києва пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Посилання на вищевказаний диск з відеозаписом міститься в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 319495 від 04.05.2025.
У направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вказано, що у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлено ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нестійка хода та спрямовано водія до КМНКЛ «Соціотерапія».
Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями, які виразились у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП визначено чіткий порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Зокрема, як вбачається з ч. 2, ч. 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доводиться доказами, що містяться в матеріалах справи, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 319495 від 04.05.2025 року /в якому викладені обставини вчинення правопорушення/;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
- письмовими пояснення свідка ОСОБА_2 від 03.05.2025 року, з яких вбачається, що під час чергування у складі екіпажу КО «Муніципальна охорона» за адресою Петра Сагайдачного 41 помітили громадянина ОСОБА_1 який рухався на електросамокаті з ознаками алкогольного сп'яніння. Зупинили порушника та викликали поліцію подія фіксувалась на бодікамеру № 1120926 № 10400372 службова бодікамера;
- інформацією, яка розміщена на CD - диску, на якому детально зафіксовано обставини, за яких було запропоновано особі пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння та з яких причин особа такий огляд не пройшла.
Суд вважає, що працівниками поліції було правомірно та у відповідності до вимог КУпАП зафіксовано відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
Суд звертає увагу, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного сп'янінням у встановленому законом порядку.
Таким чином, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Безпідставними також слід визнати посилання адвоката Репицького С.В., що самокат на якому рухався ОСОБА_1 підпає під визначення механічний транспортний засіб, тому як згідно ст. 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії, тобто вказаною статтею встановлено, що електросамокат є транспортним засобом.
Також вказаним законом внесені зміни до ЗУ «Про дорожній рух» та ЗУ «Про автомобільний транспорт». З огляду на викладене, електросамокат належить до транспортних засобів, на водіїв яких поширюються вимоги ПДР як на осіб, які керують транспортними засобами.
Крім того, протокол щодо останнього за ч. 1 ст. 130 КУпАП складено за порушення п. 2.5 ПДР України як за відмову від проходження медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а не за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 зазначив «Я їхав на самокаті і мене задержали за те, що я просто їхав. Не було причин для затримання. Я їхав на самокаті!!!Я випив 1 бокал пива», з даних пояснень вбачається, що він підтверджує факт керування та те, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Суд розцінює критично пояснення захисника, оскільки вони спростовуються дослідженими судом доказами. Також суд вважає, що заперечення захисника вини у вчиненні вказаного правопорушення, в той час коли докази свідчать про протилежне, є наміром уникнути відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення.
Сама відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу засвідчує про факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, наслідком якого є складення протоколу про адміністративне правопорушення.
У рішенні по справі «ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Законодавство України передбачає сувору заборону водіям керувати транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп'яніння є загрозою для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП і повинен нести передбачену законом відповідальність.
Приймаючи дане рішення суд керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» та у рішенні «Авшар проти Туреччини». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Так, зокрема, винуватість водія поза розумним сумнівом доводиться обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення. Вказані докази оцінені судом за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та справедливістю.
За таких обставин, суд вважає доведеним порушення водієм пункту 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, з урахуванням обставин скоєння правопорушення та його наслідків, беручи до уваги, що ОСОБА_1 вчинив найбільш грубе та небезпечне порушення вимог ПДР, діяв при цьому умисно, до правопорушника необхідно застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Суд вважає, що саме таке обране йому стягнення, відповідно до ст. 23 КУпАП, буде мірою відповідальності та застосовано з метою виховання порушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, та запобігати вчиненню нових.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на час винесення судом рішення становить 605,60 грн., в зв'язку з чим, відповідно до вимог ст.4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у вказаному розмірі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 130, 221, 283, 284, 285, 287-289, 291 КУпАП, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
В разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Суддя Н. М. Ларіонова