Номер провадження 2/754/10935/25
Справа № 754/17694/25
Іменем України
27 жовтня 2025 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175-177 ЦПК України при поданні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, звернення стягнення на предмет іпотеки, -
Позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом.
Згідно з п.4 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
У відповідності до прохальної частини позовної заяви, позивач просить:
1. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 19.07.2019 року у загальній сумі 11 458 690 грн. 40 коп. (одинадцять мільйонів чотириста п'ятдесят вісім тисяч шістсот дев'яносто гривень) 40 копійок, з яких:
- основна сума неповерненого боргу - 549 083 грн 00 коп.;
- неустойка за прострочення виконання грошового зобов'язання - 10 909 607 грн 40 коп., нарахована за період з 20.07.2020 року по 17.10.2025 року відповідно до пункту 4 договору позики (1% від суми позики за кожен день прострочення).
2. Звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить Відповідачу на праві власності згідно з іпотечним договором від 19.07.2019 року, посвідченим нотаріусом Ігнатовим О.В., зареєстрованим у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 796934880000, шляхом:
- продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у порядку, передбаченому Законом України «Про іпотеку»;
- спрямування отриманих коштів на погашення заборгованості Позичальника перед Позикодавцем.
Позовна заява не відповідає вимогам п.4 ч.3 ст. 175 ЦПК України, а саме з її змісту вбачається, що позивачем з врахуванням обраного ним способу захисту порушеного права викладено декілька вимог до відповідача, які не конкретизовані, зокрема враховуючи, що позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти за договором позики, і одночасно з цим також просить звернути стягнення на предмет іпотеки. При цьому позивачем не зазначено предмету іпотеки, а лише міститься посилання на іпотечний договір.
При цьому, слід зазначити, що вказані неточності унеможливлюють суд визначити дійсну ціну позову, з урахуванням декількох позовних вимог майнового характеру, задля визначення суми належного до сплати позивачем судового збору.
Позивачем, всупереч положенням ч. 4 ст. 177 ЦПК України, відповідно до яких до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, не долучено до матеріалів справи доказів сплати судового збору.
Позов підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, відповідно до якої, позовна заява має містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
У відповідності з Актом № 32 складеним Відділом документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян Деснянського районного суду м. Києва від 21.10.2025, при опрацюванні позовної заяви по стягнення заборгованості за договором позики, виявлено відсутність прикріплених додатків, а саме квитанції про сплату судового збору.
Отже, матеріали позовної заяви не містять доказів сплати позивачем судового збору за подання вказаного позову в розмірі та в порядку, встановленому Законом.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Враховуючи вказане, позивачам необхідно усунути недоліки позову, шляхом виконання вимог п.4 ч.3 ст. 175 ЦПК України, ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме конкретизації заявлених позовних вимог, для можливості визначення та обрахунку вартості судового збору, що належить до сплати за подання позовної заяви.
Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб та строк їх усунення.
Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, звернення стягнення на предмет іпотеки - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складено 27.10.2025.
Суддя О.Б. Саламон