Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/522/23
Провадження № 2/382/24/25
Іменем України
(ЗАОЧНЕ)
14 жовтня 2025 року Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кисіль О.А.
за участю секретаря Чепіль А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" в особі представника - Бугаєнко Таміли Сергіївни до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку суброгації,
В провадженні Яготинського районного суду Київської області перебуває справа за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" в особі представника - Бугаєнко Таміли Сергіївни до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку суброгації.
Позов обгрунтовано тим, що 10 вересня 2021 року між ПАТ "Страхова компанія "УСГ" та ТОВ "Кроноспан УА" було укладено генеральний договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-0301-00328, предметом якого є страхування транспортного засобу "Scania R440" д.н.з. НОМЕР_1 .
13жовтня 2021 року о 13 год. 20 хв. на перехресті пр. Палладіна/б-р Вернадського в м. Києві, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Scania R440" д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія - ОСОБА_2 та транспортного засобу "DAF 95XF" д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія- ОСОБА_1 .
Згідно постанови Святошинського районного суду м. Києва від 26 листопада 2021 року (справа №759/25498/21) вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення відповідачем Правил дорожнього руху України та його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого 124 КУпАП.
13 жовтня 2021 року страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування й надав усі необхідні документи.
06 травня 2022 року позивачем на підставі рахунку №SL2103527 від 19 жовтня 2021 року та платіжного доручення №20581 від 12 листопада 2021 року було складено страховий акт №ДККА-78024 та розрахунок страхового відшкодування до нього.
На підставі вищевказаних документів позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 187111,40 гривень 40 коп., що підтверджується платіжним дорученням №29460 від 11 травня 2022 року.
Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДПТ була застрахована в ПАТ "НАСК "ОРАНТА" згідно полісу ОСЦПВ ЕР-205933138.
16 травня 2022 року позивач звернувся із заявою на виплату страхового відшкодування №11/21223 до ПАТ "НАСК "ОРАНТА".
01 серпня 2022 року ПАТ "НАСК "ОРАНТА" сплатила по заяві позивача страхове відшкодування в розмірі ліміту за шкоду завдану майну передбаченого полісом, тобто 127500,00 грн.
Тому залишок боргу який повинен сплатити відповідач становить 187111,40 грн.- 127500,00грн.=59611,40грн. 40 коп.
05 серпня 2022 року позивачем на адресу відповідача було направлено регресну вимогу №46436 з проханням в добровільному порядку сплатити суму страхового відшкодування в порядку регресу. Однак відповідач залишив її без задоволення.
Враховуючи викладене просив стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 59611,40 грн. та судовий збір.
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 11.04.2023 року відкрито провадження у справі, та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, визначено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді та заперечень.
07.08.2025 року представник відповідача адвокат Вак О.В. направила до суду з клопотанням про призначення судової автотоварознавчої експертизи, оскільки вважає за необхідне з метою визначення дійсної суми матеріальних збитків у даній справі. Оскільки, предметом спору є відшкодування збитків завданих внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, а саме різниці між сумою фактично сплаченою страхувальнику та фактично сплаченої страховиком в межах ліміту страхового відшкодування. При цьому, як вбачається з матеріалів справи сума страхового відшкодування страховиком була визначена на основі рахунку на передоплату № SL-2103527 від а також акту виконаних робіт № SL-2104771 від 23.11.2021, без проведення будь-яких експертиз та калькуляцій. За вказаних дій розмір шкоди фактично було збільшено у значному розмірі. Так, внаслідок ДТП ушкодження автомобіля марки "Scania R440" д.н.з. НОМЕР_1 були дрібні що підтверджується долученими до матеріалів справи фотографіями, а тому визначений страховиком розмір страхового відшкодування не відповідає його дійсному розміру. При цьому, слід зауважує, що відповідача про розмір страхового відшкодування до моменту подання позову не повідомляли, а тому відповідач був впевнений, що розмір його страхового відшкодування покриває всі витрати спричинені даною ДТП, відтак будь-яких заперечень щодо вказаної суми відповідач до цього часу не заявляв.
07.08.2025 року представник відповідача адвокат Вак О.В. направила на адресу суду відзив, з котрого вбачається, що предметом спору є відшкодування збитків завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме різниці між сумою фактично сплаченою страхувальнику та фактично сплаченої страховиком в межах ліміту страхового відшкодування.
Як вбачається з матеріалів справи сума страхового відшкодування страховиком була визначена на основі рахунку на передоплату № SL-2103527 від 19.10.2021 та акту виконаних робіт № SL-2104771 від 23.11.2021, без проведення будь-яких експертиз та калькуляцій. За вказаних дій позивача розмір шкоди потерпілому фактично було збільшено у значному розмірі.
Так, внаслідок ДТП ушкодження автомобіля марки «Sсania R440», державний номерний знак НОМЕР_1 були дрібні, що підтверджується долученими до матеріалів справи фотографіями, а тому визначений страховиком розмір страхового відшкодування не відповідає його дійсному розміру.
При цьому, відповідача про розмір страхового відшкодування до моменту подання позову не повідомляли, а тому відповідач був впевнений, що розміру його страхового відшкодування покриває всі витрати спричинені даною ДТП, відтак будь-яких заперечень щодо вказаної суми відповідач не заявляв.
Крім того, слід звернути увагу на те, що розмір страхового відшкодування позивачем визначено не як розмір матеріального збитку, а як суму відновлювального ремонту автомобіля без урахування коефіцієнту фізичного зносу автомобіля.
Так, договором добровільного страхування позивач зобов'язаний сплатити страхове відшкодування без урахування фізичного зносу, проте, ці договірні відносини стосуються позивача та власника транспортного засобу «Sсania R440», та не можуть впливати на правовідносини, які склалися з особою, винною у вчиненні шкоди.
У матеріалах справи відсутні докази неможливості проведення ремонту без заміни пошкоджених деталей на нові, а також доказів того, що деталі, які підлягали заміні, зняті з виробництва.
Згідно зі статтями 29, 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов'язану з утратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції та Фонду державного майна від 24.11.2003 №142/5/2092).
Якщо для відновлення пошкодженого у дорожньо-транспортній пригоді транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Враховуючи вищевикладене просила відмовити позивачу у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 13.11.2023 року призначено по даній справі судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського найково-дослідного інституту судових експертиз.На час проведення експертизи, провадження у справі зупинено.
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 05.02.2024 року відновлено провадження у справіза позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" в особі представника - Бугаєнко Таміли Сергіївни до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку суброгації, для розгляду клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України Олега Єрмоленко про надання додаткових доказів для проведення експертизи.
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 15.02.2024 року клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України Олега Єрмоленко про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи задоволено. Надано експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України Олега Єрмоленко додаткові матеріали для проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи, призначеної ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 13 листопада 2023 року по справі № 382/522/23, а саме: CD-Диск з кольоровими фотознімками пошкодженого ТЗ "Scania R440" НОМЕР_1 кузов НОМЕР_3 . Клопотання заступника директора Б. Теплицького Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України про погодження можливості продовження терміну для проведення експертизи, понад 90 календарних днів задоволено. На час проведення експертизи, провадження у справі зупинено.
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 26.06.2025 року відновлено провадження у справі в зв'язку з непроведенням оплати за експертизу.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася в заяві до суду просила розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила їх задоволити.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату проведення судових засідань повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання та відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України є повідомленим належним чином. Відповідач про поважність причин не з'явлення суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.
Представник відповідача направив до суду заяву від 26.06.2025 року, відповідно до якої договір між ОСОБА_3 та відповідачем по справі розірвано.
На підставі зазначеного, суд відповідно до ст. 280, 281 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).
Зобов'язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
За правилами ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ст.1188 ЦК України).
В силу приписів ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У судовому засіданні встановлено, що 10 вересня 2021 року між ПАТ "Страхова компанія "УСГ" та ТОВ "Кроноспан УА" було укладено генеральний договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-0301-00328, предметом якого є страхування транспортного засобу "Scania R440" д.н.з. НОМЕР_1 . 13жовтня 2021 року о 13 год. 20 хв. на перехресті пр. Палладіна/б-р Вернадського в м. Києві, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Scania R440" д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія - ОСОБА_2 та транспортного засобу "DAF 95XF" д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія- ОСОБА_1 . Згідно постанови Святошинського районного суду м. Києва від 26 листопада 2021 року (справа №759/25498/21) вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення відповідачем Правил дорожнього руху України та ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого 124 КУпАП. 06 травня 2022 року позивачем на підставі рахунку №SL2103527 від 19 жовтня 2021 року та платіжного доручення №20581 від 12 листопада 2021 року було складено страховий акт №ДККА-78024 та розрахунок страхового відшкодування до нього. На підставі вищевказаних документів позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 187111,40 гривень 40 коп., що підтверджується платіжним дорученням №29460 від 11 травня 2022 року. Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДПТ була застрахована в ПАТ "НАСК "ОРАНТА" згідно полісу ОСЦПВ ЕР-205933138. 16 травня 2022 року позивач звернувся із заявою на виплату страхового відшкодування №11/21223 до ПАТ "НАСК "ОРАНТА". 01 серпня 2022 року ПАТ "НАСК "ОРАНТА" сплатила по заяві позивача страхове відшкодування в розмірі ліміту за шкоду завдану майну передбаченого полісом, тобто 127500,00 грн. 05 серпня 2022 року позивачем на адресу відповідача було направлено регресну вимогу №46436 з проханням в добровільному порядку сплатити суму страхового відшкодування в порядку регресу. (а.с. 9-60)
Залишок боргу який повинен сплатити відповідач становить 187111,40 грн.- 127500,00грн.=59611,40грн. 40 коп.
Факт здійснення позивачем відновлювального ремонту підтверджується актами виконаних робіт, а розмір понесених ним витрат платіжними інструкціями, що не спростовані відповідачем під час розгляду справи.
Спеціальним законом, що встановлює обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV(надалі Закон).
Відповідно до статей 3,5 Закону метою такого страхування є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Статтею 6 вказаного Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'я та/або майну потерпілого.
Настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого (статті 9, 22- 31, 35, 36 Закону).
Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.
Відповідно до положень ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 цього Закону визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2014 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, вказав на те, що суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей1166,1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Згідно із частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі(право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з п.14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов'язком боржника - відшкодувати шкоду (особи, яка завдала шкоди, відшкодувати цю шкоду).
Водночас, така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.
Оскільки потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі ст.1194 ЦК - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
Згідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у справі № 756/2632/17 від 22.04.2020, правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки у цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі №754/1114/15-ц (провадження №61-1156св 18), від 21 лютого 2020 року у справі №755/5374/18 (провадження №61-14827св19)
Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 зазначила, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов'язки, пов'язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов'язок виплатити відповідне відшкодування за Законом № 1961-IVвиникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом № 1961-IVне має обов'язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку), винуватець ДТП не звільняється від обов'язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов'язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).
Відповідно, стягненню з винуватця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 підлягає різниця між невиплаченим страховим відшкодуванням та фактичним розміром відновлювального ремонту, що становить суму 59611,40 грн.
Щодо твердження відповідача про неправомірне визначення розміру страхового відшкодування, суд вважає таке.
Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування (стст.36, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Таким чином, розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов'язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно зі ст.1194 ЦК, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.
Більше того, судом, під час розгляду справи, було задоволено клопотання представника відповідача щодо призначення судової автотоварознавчої експертизи та призначено відповідну експертизу, щодо зокрема, визначення експертом вартості матеріального збитку, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 13 жовтня 2021 року. Матеріали справи для проведення такої експертизи були скеровані в експертну установу.
Згідно повідомлення експерта від 18 лютого 2025 року про неможливість надання висновку судової автотоварознавчої експертизи у справі, оскільки оплата за проведення експертизи не надійшла, що унеможливило проведення експертного дослідження.
За положеннями ст.76, частин 1, 2 ст.77, ч. 2 ст.78 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом частин 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Оскільки судом встановлено, що відпвідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 26 листопада 2021 року ОСОБА_1 , визнано винним у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди, то з нього підлягає стягненню відшкодування заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 59611,40 грн.
Крім цього, відповідно до ст.141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2684,00 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.10,12,27,77,81,141, 263-265, 315 ЦПК України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" в особі представника - Бугаєнко Таміли Сергіївни до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" м. Київ вул.І.Федорова, 32-А, 03038, ( НОМЕР_5 в АБ «Укргазбанк» МФО 320478 код ЄДРПОУ 30859524) 59611 (п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот одинадцять) гривень 40 (сорок) копійок по відшкодуванню шкоди в порядку регресу, а також сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, котра може бути подана протягом 30 днів з дня отримання його копії. Учасник справи якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 27 жовтня 2025 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 27.10.2025 року.
Суддя Кисіль О. А.