Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/1341/25
Провадження № 2-о/382/45/25
Іменем України
07 жовтня 2025 року Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кисіль О.А.
за участю секретаря Заряда А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яготин справу за заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Черних Вікторії Олександрівни, заінтересована особа: Городківська сільська рада про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та встановлення факту родинних відносин,
Заявник в особі представника адвоката Черних Вікторії Олександрівни звернувся з заявою до Яготинського районного суду Київської області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа: Городківська сільська рада, згідно вимог якої просить встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є племінником ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Встановити, що ОСОБА_1 постійно проживав разом із своєю тіткою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини.
Заяву обгрунтовано тм, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла тітка заявника ОСОБА_2 .
Після її смерті залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 2,34 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Гарячківської сільської ради Крижопільського району Вінницької області.
Відповідно до ст. 1265 ЦК України заявник по справі являється спадкоємцем п'ятої черги за законом.
Спадкоємці попередньої черги у померлої відсутні, оскільки у шлюбі ОСОБА_2 не перебувала та дітей немала.
Так, у січні 2021 року з огляду на погане самопочуття тітки заявник по справі забрав її на постійне місце проживання до с. Сулимівка Яготинського району Київської області, де вона проживала разом з ним до дня своєї смерті, що підтверджується актом обстеження, а також показами свідків.
В передбачений законодавством термін заявник по справі із заявою про прийняття спадщини не звертався, оскільки вважав, що прийняв спадщину після смерті своєї тітки, так як проживав разом з нею на день її смерті.
В той же час, під час звернення заявника до нотаріуса із питання видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, з'ясувалося, що місцем реєстрації заявника та померлої особи є різним, а тому встановити факт прийняття спадщини за законом є не можливим. До того, ж у заявника відсутні свідоцтва про народження його тітки та матері, а тому встановити факт родинних відносин є не можливим. За таких обставин, заявнику було рекомендовано звернутися до суду.
Відтак, з огляду на вищевказані обставини, з метою встановлення факту прийняття спадщини та факту родинних відносин заявник вимушений звернутися до суду.
Факт постійного проживання на час відкриття спадщини заявника разом з ОСОБА_2 підтверджується актом обстеження, а також показами свідків.
Щодо факту родинних відносин заявника та ОСОБА_2 , слід звернути увагу на те, що згідно відповіді Державного архіву Вінницької області від 28.02.2025 №08-489/7 вбачається, що книги актових записів про народження громадян по с. Гарячківка Крижопільського району Вінницької області за 1940 рік в архіві на зберіганні немає, у зв'язку з чим неможливо видати довідку про народження ОСОБА_2 .
З відповіді Державного архіву Вінницької області від 28.02.2025 №08-490/7 вбачається, що в частково збереженій книзі актових записів про народження громадян по с. Гарячківка Крижопільського району Вінницької області за 1945 рік запису про народження ОСОБА_3 немає.
З довідки Городківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області від 24.03.2025 за №531 вбачається, що гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 були рідними сестрами, про що свідчить запис в по господарській книзі №10, особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Ухвалою судді Яготинського районного суду Київської області від 04.07.2025 року відкрито провадження у справі, та призначено до розгляду в порядку окремого позовного провадження з викликом сторін, визначено строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді та заперечень. Зобов'язати приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Черних О.В. направити на адресу суду інформаційну довідку із спадкового реєстру щодо реєстрації спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Представник заявника звернулася до суду з заявою, в котрій просить розглянути справу у її відсутності та відсутність заявника, заявлені вимоги підтримала та просила їх задоволити.
Заінтересована особа в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи належним чином повідомлена.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши покази свідків, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.
Так, з показів свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 даних в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_2 , забрав ОСОБА_1 , з дружиною до себе проживати після похорон матері ОСОБА_1 .. Так, як ОСОБА_1 є тіткою заявника та скільки вона погано рухалась і не було за нею кому доглядати, дітей вона не мала, то вона з січня 2021 року проживала у ОСОБА_1 ..
Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства» № 4451/70).
В силу ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (рішення від 17 червня 2011 року, заява № 21037/05), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів.
Згідно із ст. 76 ЦПК України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла тітка заявника ОСОБА_2 . Після її смерті залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 2,34 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Гарячківської сільської ради Крижопільського району Вінницької області. Щодо факту родинних відносин заявника та ОСОБА_2 , слід звернути увагу на те, що згідно відповіді Державного архіву Вінницької області від 28.02.2025 №08-489/7 вбачається, що книги актових записів про народження громадян по с. Гарячківка Крижопільського району Вінницької області за 1940 рік в архіві на зберіганні немає, у зв'язку з чим неможливо видати довідку про народження ОСОБА_2 . З відповіді Державного архіву Вінницької області від 28.02.2025 №08-490/7 вбачається, що в частково збереженій книзі актових записів про народження громадян по с. Гарячківка Крижопільського району Вінницької області за 1945 рік запису про народження ОСОБА_3 немає. З довідки Городківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області від 24.03.2025 за №531 вбачається, що гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 були рідними сестрами, про що свідчить запис в по господарській книзі №10, особовий рахунок № НОМЕР_1 . Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 247 вбачається. Що ОСОБА_2 померла в АДРЕСА_1 , тобто за місцем проживання заявника (а.с. 9-21).
Під час звернення заявника до нотаріуса із питання видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, з'ясувалося, що місцем реєстрації заявника та померлої особи є різним, а тому встановити факт прийняття спадщини за законом є не можливим. До того, ж у заявника відсутні свідоцтва про народження його тітки та матері, а тому встановити факт родинних відносин є не можливим. За таких обставин, заявнику було рекомендовано звернутися до суду (а.с.31).
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру вбачається, що за вказаними параметрами запиту у спадковому реєстрі відносно ОСОБА_2 інформація відсутня (а.с.33)
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини у строки визначені ст.1270 ЦК України, але за умови, якщо на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем.
Згідно ст. 16 ЦК України «Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу».
Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до положень ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Тобто, щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.
В силу ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, а згідно із ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
А для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу.
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
У відповідності з ч. 2 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Наведений у ч.1 ст. 315 ЦПК України перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним.
Згідно ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Оцінюючи досліджені докази в сукупності, суд вважає, що є всі підстави вважати, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є племінником ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та проживав зі своєю тіткою на час відкриття спадщини.
Керуючись ст.ст. 69, 76, 78, 116, 175, 315-316 ЦПК України, ст.ст. 16, 29, 1217, 1223, 1262, 1268, 1270, 1272 ЦК України, ст. 2 Закону України "Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні", суд
Заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Черних Вікторії Олександрівни, заінтересована особа: Городківська сільська рада в порядку окремого провадження про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та встановлення факту родинних відносин,
Встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є племінником ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановити, що ОСОБА_1 постійно проживав разом із своєю тіткою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 27 жовтня 2025 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 27.10.2025 року.
Суддя Кисіль О. А.