Вирок від 21.10.2025 по справі 362/3362/23

Справа № 362/3362/23

Провадження № 1-кп/362/227/25

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2025 м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області під головуванням судді ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження (№ ЄРДР №12023111140000510 від 06.06.2023) за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України в редакції від 25.11.2021, ОСОБА_2 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Васильків Київської області, РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , неодружений, офіційно працевлаштований на ПАТ «Персоналпреміум», судимий вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.04.2025 за ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України, на підставі ст. 70 КК України, до 3 років позбавлення волі зі сплатою штрафу 850 грн з позбавленням права займатися посередницькою діяльністю на ринку нерухомості на строк 2 роки без конфіскації майна, на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування основного покарання з призначенням 2 років іспитового строку, покарання у виді штрафу ухвалено виконувати самостійно,

Учасники провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_3 ,

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_2 ,

захисник ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

У невстановлений час та в невстановленому місці у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах із використанням завідомо підробленого документу, а саме: земельною ділянкою комунальної форми власності, розташованої за адресою: пров. Цегельний, м. Васильків Обухівського району Київської області.

Так, з метою реалізації злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що рішення Васильківської міської ради щодо відведення земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 3210700000:10:0012 площею 0,6937 га для ведення особистого селянського господарства, відносно ОСОБА_2 не приймалось, перебуваючи 31.12.2021 (більш точного часу не встановлено) за адресою: АДРЕСА_2 , подав державному реєстратору виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області ОСОБА_6 завідомо підроблений документ - рішення Васильківської міської ради Київської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 по пров. Цегельний №02.138-65 п/ч-VII від 09.06.2020 з метою здійснення державної реєстрації права власності на вказаний об'єкт нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В подальшому ОСОБА_6 , не будучи обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 на підставі поданих ОСОБА_2 документів, 31.12.2021 здійснив державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером: 3210700000:10:0012 площею 0,6937 га, що розташована за адресою: Київська обл., м. Васильків, пров. Цегельний.

Таким чином, ОСОБА_2 використав завідомо підроблений офіційний документ, а саме: рішення Васильківської міської ради Київської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 по пров. Цегельний №02.138-65 п/ч-VII від 09.06.2020, увівши таким чином в оману особу, уповноважену на здійснення реєстрації прав власності на нерухоме майно - державного реєстратора виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області ОСОБА_6 , заволодів чужим майном шляхом обману, а саме: земельною ділянкою з кадастровим номером: 3210700000:10:0012 площею 0,6937 га, що розташована за адресою: Київська обл., м. Васильків, пров. Цегельний, внаслідок чого Васильківській міській раді Обухівського району Київської області завдано моральної шкоди у розмірі 621100 грн.

Позиція учасників судового провадження

Позиція сторони захисту

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні винним себе у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і, не оспорюючи фактичні обставини, про які зазначено в обвинувальному акті, місця та часу їх вчинення, з приводу пред'явленого йому обвинувачення, показав, що дійсно надав реєстратору підроблене рішення Васильківської міської ради, після чого останній здійснив реєстрацію на його ім'я права власності на земельну ділянку.

Показання ОСОБА_2 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Захисник в судових дебатах просив при призначенні покарання врахувати визнання обвинуваченим вини, сприяння розкриттю кримінального правопорушення, яке полягало в тому, що він надавав покази, відшкодував шкоду, те, що він за місцем проживання характеризується позитивно, працює, та призначити ОСОБА_2 покарання менше трьох років позбавлення волі, приєднати покарання за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області та призначити остаточне покарання 3 роки позбавлення волі, звільнити від відбування покарання з іспитовим строком в 2 роки.

Позиція сторони обвинувачення

В судовому засіданні прокурор зазначила, що під час судового розгляду даного кримінального провадження обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 кримінального правопорушення знайшли своє підтвердження в повному обсязі, його дії кваліфіковано вірно і обґрунтовано, а винуватість обвинуваченого повністю підтверджена отриманими та дослідженими доказами.

Зважаючи на те, що свою вину за інкримінованим обвинуваченням ОСОБА_2 визнав повністю, просив суд здійснювати розгляд кримінального провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КК України.

В судових дебатах прокурор просила призначити щодо обвинуваченого покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання приєднати невідбуту частину покарання за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.04.2025 та призначити остаточне покарання у вигляді 4 років 5 місяців позбавлення волі, звільнити на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 роки, а також покласти обов'язки на підставі ст. 76 КК України.

Позиція потерпілого

Представник потерпілого - Васильківської міської ради в судове засідання не з'явився, до суду надав заяву, в якій просив здійснювати судовий розгляд за його відсутності за наявними документами та доказами, враховуючи фактичні обставини справи та ухвалити рішення відповідно до законодавства.

Обсяг та порядок дослідження судом доказів

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Судом з'ясовано чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст обставин кримінального провадження, чи немає сумнівів у добровільності позиції, а також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Також відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету Міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.

Отже, за згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: матеріалів, що характеризують обвинуваченого, та матеріалів щодо речових доказів та залучення експертів й витрат на їх проведення.

Висновки суду щодо пред'явленого обвинувачення

Вина обвинуваченого ОСОБА_2 повністю підтверджується його показаннями, в яких він не оспорював вчинення кримінального правопорушення за викладених у обвинувальному акті обставин, визнанням своєї вини.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 190 КК України в редакції від 25.11.2021 як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах.

Чинна на час ухвалення вироку редакція закону передбачає більш суворе покарання за заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах.

Відповідно до вимог ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

З урахуванням наведеного, суд застосовує закон про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення злочину, оскільки новим законом посилено кримінальну відповідальність і в цій частині новий закон не має зворотної дії у часі.

Мотиви призначення покарання. Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання

При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого (вину визнав повністю), особу обвинуваченого, а саме: вчинив злочин, будучи не судимим, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, працює водієм транспортного засобу ТОВ «Персонал преміям», за місцем роботи та місцем проживання характеризується позитивно, відшкодував збитки шляхом повернення земельної ділянки.

Відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, оскільки, на думку суду, саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, враховуючи наявність пом'якшуючої обставини, відсутність обтяжуючих обставин, відношення до скоєного, відсутність тяжких наслідків, позицію прокурора, висловлену на судових дебатах, суд вважає за можливе відповідно до вимог ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Судом встановлено, що вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.04.2025 за ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України, на підставі ст. 70 КК України, до 3 років позбавлення волі зі сплатою штрафу 850 грн з позбавленням права займатися посередницькою діяльністю на ринку нерухомості на строк 2 роки без конфіскації майна, на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування основного покарання з призначенням 2 років іспитового строку, покарання у виді штрафу ухвалено виконувати самостійно. Тобто кримінальне правопорушення, що є предметом даного судового розгляду, ОСОБА_2 вчинив до постановлення вищевказаного вироку.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах 1-3 цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

У постанові Об'єднаної палати від 15.02.2021 у справі № 760/36543/17 касаційний суд з огляду на неоднаковість застосування ч. 4 ст. 70 КК України визначив порядок призначення покарання та надав правовий висновок, згідно з яким, якщо до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, вироком застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, а надалі встановлено, що вона винна у вчиненні інших кримінальних правопорушень, які вчинено до постановлення цього вироку, у таких випадках питання про відповідальність особи за сукупністю вчинених нею кримінальних правопорушень має вирішуватись залежно від того, чи залишається незмінним попередній вирок, за яким особа звільнена на підставі ст. 75 КК України, на час ухвалення нового вироку і яке рішення приймає суд під час ухвалення нового вироку щодо покарання за злочини, вчинені до постановлення попереднього вироку. У разі коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення ч. 4 ст. 70 КК України щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирок - попередній, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально, виконуються самостійно (п. 23 ППВСУ від 24.10.2003 № 7).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 вересня 2019 року у справі № 199/1496/17, кримінально-правові норми, передбачені статтями 70, 75 КК не передбачають окремого порядку призначення покарання за сукупністю злочинів в тих випадках, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від покарання з іспитовим строком, вчинила до ухвалення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, від відбування якого вона також звільняється з іспитовим строком.

Самостійне виконання таких вироків не засноване на вимогах закону про кримінальну відповідальність, призначаючи остаточне покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК, тому суд має право вмотивовано вирішити питання про звільнення особи від відбування остаточного покарання з випробуванням, та визначити іспитовий строк в порядку та в межах, передбачених ст. 75 КК.

21.10.2025 ОСОБА_2 сплатив штраф в розмірі 850 грн, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна квитанція АТ «ОщадБанк», тобто вирок суду від 16.04.2025 в частині сплати штрафу, який ухвалено виконувати самостійно, на даний час повністю виконано.

Оскільки кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 і за яке йому було призначено покарання у виді позбавлення волі та застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, було скоєно ним до постановлення вироку суду від 16 квітня 2025 року, за яким йому було також призначено покарання у виді позбавлення волі із застосуванням звільнення від відбування покарання з випробуванням, то остаточне покарання слід призначити із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.04.2025 більш суворим покаранням за цим вироком, остаточно визначивши ОСОБА_2 до відбування 4 роки позбавлення волі з позбавленням права займатися посередницькою діяльністю на ринку нерухомості на строк 2 роки.

Суд вважає за можливе, відповідно до вимог ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування остаточного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановленням іспитового строку.

Що стосується покарання у виді штрафу, призначеного ОСОБА_2 вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.04.2025, який в цій частині ухвалено виконувати самостійно і який на даний час вже виконано, то положення ч. 4 ст. 70 КК України щодо призначення остаточного покарання ОСОБА_2 з урахуванням попереднього вироку в частині призначення покарання у виді штрафу не застосовуються.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку

В порядку ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з

обвинуваченого витрати, пов'язані із залученням експерта у розмірі 2642 грн. 92 коп.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.04.2023 накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 3210700000:10:0015 площею 0,6 га, 3210700000:10:0016 площею 0,0437 га, 3210700000:10:0017 площею 0,05 га, які утворені шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером: 3210700000:10:0012 площею 0,6937 га, розташованої за адресою: Київська обл., м. Васильків, пров. Цегельний.

Таким чином, арешт, накладений ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області № 362/2239/23 від 19.04.2023 підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373- 374, 381-382 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України в редакції від 25.11.2021, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.04.2025 більш суворим покаранням за цим вироком призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права займатися посередницькою діяльністю на ринку нерухомості на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного остаточного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

1)періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, або роботи;

3)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати, пов'язані із залученням експерта у розмірі 2642 (дві тисячі шістсот сорок дві) грн. 92 коп. на користь держави.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області № 362/2239/23 від 19.04.2023.

Речові докази у провадженні:

- земельні ділянки з кадастровими номерами 3210700000:10:0015 площею 0,6 га, 3210700000:10:0016 площею 0,0437 га, 3210700000:10:0017 площею 0,05 га, розташовані за адресою: Київська обл., м. Васильків, які витребувані від ОСОБА_2 на користь держави в особі Васильківської міської ради, відповідно до рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07.03.2024, - залишити в повному володінні, користуванні і розпорядженні Васильківської міської ради;

- довіреності від імені ОСОБА_7 від 11.01.2022 та від імені ОСОБА_8 від 11.03.2021; договори купівлі-продажу земельної ділянки від 19.01.2022, 23.12.2021 та 29.12.2021, посвідчені приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_9 ; довіреності від імені ОСОБА_2 від 28.09.2016 та 22.06.2018, договір купівлі-продажу земельної ділянки від 10.12.2021, посвідчені приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_10 ; довіреності від імені ОСОБА_2 від 08.09.2017 та від 16.06.2022, посвідчені приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_11 ; довіреності від імені ОСОБА_12 від 04.11.2021, від імені ОСОБА_8 від 11.11.2021 та 17.11.2021, від імені ОСОБА_13 від 12.07.2021, від імені ОСОБА_2 від 22.07.2021, посвідчені приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_14 ; реєстраційну справу № 2557162632120 щодо проведення державним реєстратором виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області ОСОБА_6 державної реєстрації земельних ділянок, - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- протокол шістдесят п'ятої позачергової сесії VІІ скликання Васильківської міської ради від 09.06.2020 з додатками, переданий начальнику загального відділу секретаріату Васильківської міської ради Київської області під розпису від 05.05.2023, - залишити володінні, користуванні і розпорядженні васильківської міської ради Київської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду, за виключенням оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, може бути подана до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії судового рішення.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
131313492
Наступний документ
131313494
Інформація про рішення:
№ рішення: 131313493
№ справи: 362/3362/23
Дата рішення: 21.10.2025
Дата публікації: 29.10.2025
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Васильківський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (24.11.2025)
Дата надходження: 07.06.2023
Розклад засідань:
12.07.2023 11:00 Васильківський міськрайонний суд Київської області
28.08.2023 10:00 Васильківський міськрайонний суд Київської області
23.10.2023 10:00 Васильківський міськрайонний суд Київської області
27.11.2023 11:00 Васильківський міськрайонний суд Київської області
21.12.2023 10:00 Васильківський міськрайонний суд Київської області
24.01.2024 10:00 Васильківський міськрайонний суд Київської області
05.03.2024 10:00 Васильківський міськрайонний суд Київської області
09.04.2024 10:00 Васильківський міськрайонний суд Київської області
14.05.2024 10:00 Васильківський міськрайонний суд Київської області
03.06.2024 12:00 Васильківський міськрайонний суд Київської області
16.07.2024 10:00 Васильківський міськрайонний суд Київської області
26.08.2024 10:00 Васильківський міськрайонний суд Київської області
30.09.2024 14:00 Васильківський міськрайонний суд Київської області
04.11.2024 15:00 Васильківський міськрайонний суд Київської області
09.12.2024 14:00 Васильківський міськрайонний суд Київської області
14.01.2025 12:30 Васильківський міськрайонний суд Київської області
04.02.2025 12:00 Васильківський міськрайонний суд Київської області
17.03.2025 12:00 Васильківський міськрайонний суд Київської області
29.04.2025 10:00 Васильківський міськрайонний суд Київської області
03.06.2025 10:00 Васильківський міськрайонний суд Київської області
17.07.2025 10:00 Васильківський міськрайонний суд Київської області
02.09.2025 10:00 Васильківський міськрайонний суд Київської області
21.10.2025 10:00 Васильківський міськрайонний суд Київської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
СУХАРЕВА ОЛЕНА ВІКТОРІВНА
суддя-доповідач:
СУХАРЕВА ОЛЕНА ВІКТОРІВНА
державний обвинувач:
Обухівська окружна прокуратура
державний обвинувач (прокурор):
Обухівська окружна прокуратура
захисник:
Вовчук М.В.
Кравченко Денис Валерійович
обвинувачений:
Головатий Антон Миколайович
потерпілий:
Васильківська міська рада
представник потерпілого:
Лисенко Ольга Петрівна