Справа № 359/11748/25
№ 359/11749/25
№ 359/11750/25
Провадження № 3/359/4688/2025
№ 3/359/4689/2025
№ 3/359/4690/2025
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
17 жовтня 2025 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М. у закритому судовому засідання за участю військовослужбовця, який притягується до адміністративної відповідальності, розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП,
по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовослужбовець - начальник служби пожежної безпеки військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; посвідчення водія: НОМЕР_2 від 13.08.2025; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , -
В провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області знаходяться три адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за № 3/359/4690/2025 (справа №359/11750/25) за ст.122-4 КУпАП; за № 3/359/4689/2025 (справа №359/11749/25) за ст.124 КУпАП; за № 3/359/4688/2025 (справа №359/11748/25) за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями, три адміністративні матеріали по відношенню до ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. ст. 122-4, ст. 124, ч.1 ст.130 автоматизовано розподілено на головуючого суддю Вознюка С.М.
Розгляд вищезазначених адміністративних матеріалів було призначено на 17.10.2025 року.
28.09.2025 року о 23 год. 35 хв. м. Бориспіль, вулиця Білодіівка (Робітнича), 16-а, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом "Volkswaqen Passat" д.н.з. НОМЕР_4 скоївши ДТП , а саме здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб "Volkswaqen Passat" д.н.з. НОМЕР_5 власність ОСОБА_2 . Після чого залишив місце пригоди, чим порушив п. 2.10."а" ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122-4 КУпАП.
28.09.2025 року о 23 год. 35 хв. м. Бориспіль, вулиця Білодіівка (Робітнича), 16-а, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом "Volkswaqen Passat" д.н.з. НОМЕР_4 був не уважний за кермом, не слідкував за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечного інтервалу, у результаті чого здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб "Volkswaqen Passat" д.н.з. НОМЕР_5 власність ОСОБА_2 У наслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, чим порушив п.п.2.3."б", 12.1, 13.1 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.
28.09.2025 року о 23 год. 42 хв. м. Бориспіль, вулиця Київський шлях, 2-г, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "Volkswaqen Passat" д.н.з. НОМЕР_4 скоївши ДТП , а саме здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб "Volkswaqen Passat"у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння за згодою водія ОСОБА_1 проводився із застосуванням газоаналізатора "Drager Alcotest-6820 ARHK-0130". Результат огляду 1.47 проміле, чим порушив п. 2.9."а" ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов , що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушення, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.
Вказані матеріали складені у відношенні однієї особи та знаходяться у провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд. У зв'язку з чим, на підставі вимог ст. 36 КУпАП дані матеріали підлягають об'єднанню в одне провадження.
Пунктом 2.22 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року №173 визначено, що у разі об'єднання судових справ в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об'єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою. Відповідно до постанови суду вноситься інформація в АСДС під номером об'єднаної справи та відмітки про об'єднання справ із зазначенням номера нової судової справи.
На підставі викладеного, з метою недопущення порушення прав особи, що притягується до адміністративної відповідальності, вважаю за необхідне матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-2, ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП, об'єднати в одне провадження та присвоїти адміністративній справі єдиний унікальний номер - провадження № 3/359/4688/2025 та справи № 359/11748/25.
В судове засідання ОСОБА_1 з'явився, свою вину у вчиненому правопорушенні визнав та просив суворо не карати, зважаючи на необхідність керування транспортними засобами при виконанні обов'язків військової служби. Просив врахувати, що останній є військовослужбовцем та зробив для себе висновки на майбутнє, просив врахувати його службову діяльність, необхідність керування транспортним засобом та сімейні обставини і стан його здоров'я та членів його родини. На підставі викладеного просив суд застосувати до нього стягнення у виді штрафу та без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ознайомившись з матеріалами про адміністративне правопорушення, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 підтверджується даними, що містяться в протоколах про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 467931 від 29.09.2025, серії ЕПР1 № 467946 від 29.09.2025 № 467881 від 29.09.2025 року ; тест № 2239 "DRAGER" Алкотест-6820 ARHK-0130", результат тесту 1,47 проміле від 28.09.2025; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкоголю, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість від 28.09.2025; довідка про отримання( неотримання) посвідчення водія на право керування транспортним засобами; довідка про наявність повторності (відсутності) вчинення адміністративного правопорушення за ст.130 КУпАП; схема місця ДТП від 28.09.2025; дисками з відеофіксацією з нагрудної камери працівника поліції, та іншими матеріалами справи.
У зв'язку з цим суд приходить до висновку про порушення ОСОБА_1 зазначених в протоколах про адміністративне правопорушення вимог ПДР, а саме п. 2.9."а", п.2.3."б"; п. 13.1, п. 12.1, п 2.10"а", що свідчить про скоєння ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, ст. 124 КУпАП та ст. 122-2 КУпАП.
Відповідно до статті 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Статтею 27 КУпАП передбачено, що штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян, посадових та юридичних осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Аналіз вказаних статей Кодексу України про адміністративні правопорушення свідчить про те, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Однак, при розгляді справ про адміністративні правопорушення відсутній визначений Законом механізм, який би дозволяв накладати стягнення за вчинені адміністративні правопорушення нижче визначеної санкцією відповідної статті Кодексу або замінювати стягнення на інше, а тому, при розгляді даної справи слід застосувати аналогію права.
Європейський Суд з прав людини у рішенні "Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії" від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення "кримінального обвинувачення". Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки "право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності" (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Маліге проти Франції" від 23 вересня 1998).
Згідно "критеріїв Енгеля", сформованих Європейським судом з прав людини у справі "Енгель та інші проти Нідерландів" (1976 рік), критеріями для визначення поняття "кримінальне обвинувачення" є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).
При цьому кваліфікація порушення/обвинувачення як "кримінального" дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов'язок довести вину особи, який передбачений ч.2 ст.6 Конвенції, та заборона подвійного притягнення до відповідальності за одне порушення (ст.4 Протоколу 7 до Конвенції).
Так згідно ст.69 КК України за фактично аналогічних умов, а саме за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення злочину, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу (ч. 1 ст. 69 КК України).
Тобто, законодавець надав суду можливість призначати менше покарання навіть за вчинений злочин за наявності окремих обставин, а за вчинення адміністративного правопорушення такого механізму не перебачив.
Суд звертає увагу, що за відсутності норми, яка дозволяла б призначати стягнення менше ніж передбачено санкцією відповідної статті або замінити його на інше, неможливо у повній мірі реалізувати положення ст.ст. 23, 33 КУпАП.
Згідно приписів статей 1, 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Так, згідно з положеннями ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Чинна редакція ч. 1 ст.130 КУпАП встановлює безальтернативний штраф у розмірі 17 000 грн. та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік. У зв'язку з цим Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» в розумінні норм Конвенції.
У рішенні від № 15-рп/2004 від 2 листопада 2004 року у справі про призначення судом більш м'якого покарання Конституційний Суд України визнав неконституційним положення ч.1 ст. 69 КК України в частині, яка унеможливлює призначення особам, які вчинили злочини невеликої тяжкості, більш м'якого покарання, ніж передбачено законом. При цьому, Конституційний Суд України зазначив, що встановлення законодавцем недиференційованого покарання та неможливість його зниження не дозволяє застосовувати покарання до осіб, які вчинили злочини невеликої тяжкості, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, розміру заподіяних збитків, форми вини і мотивів злочину, майнового стану підсудного та інших істотних обставин, що є порушенням принципу справедливості покарання, його індивідуалізації та домірності».
Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що для досягнення визначеної в ст.23 КУпАП мети адміністративного стягнення (виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами) з урахуванням характеру вчинених правопорушень, ОСОБА_1 , наявних обставин, необхідним і достатнім буде накладення більш м'якого адміністративного стягнення, ніж передбачено ч.1 ст.130 КУпАП.
При цьому, слід звернути увагу на індивідуалізацію стягнення, яке не може бути для всіх осіб, які вчинили конкретне правопорушення, однаковим, без врахування особистих характеризуючи даних та відношення особи до скоєного.
З цього приводу, суд враховує суспільну небезпечність вчинених ОСОБА_1 діянь, які сталися в результаті вживання ним алкогольних напоїв та подальше керування транспортним засобом, із наслідками у вигляді пошкодження керованого ним транспортного засобу, що належить іншій особі. Проте, враховує, що ОСОБА_1 визнав свою вину в порушенні інкримінованих йому положень ПДР (керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння (п. 2.9."а".), спричинення дорожньо-транспортної пригоди (п.п. 10.1; 2.3"б"), щиро розкаявся у вчиненому, зазначив про недопущення повторення подібних дій. Також, суддя враховує, що позбавлення права керування транспортними засобами призведе до погіршення матеріального становища родини останнього. Сам факт притягнення особи до відповідальності, з урахуванням конкретних обставин даної справи, на думку суду є достатнім для забезпечення державних інтересів відносно невідворотності покарання за вчинене протиправне діяння. Поглиблення санкції, на думку суду, є непропорційним встановлених в ході розгляду даної справи обставинам особистого характеру особи, яка притягається до відповідальності (сімейний стан: наявність дитини 10 років, розлучення та необхідність сплати аліментів; перебування на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 ; позитивну характеристику з місяця служби, необхідність керування транспортним засобом для виконання ним службових обов'язків; стан здоров'я особи, яка притягається до відповідальності; відшкодування завданих збитків потерпілій ОСОБА_3 в повному обсязі; особисті вчинки ОСОБА_1 , пов'язані з ліквідацією наслідків влучання безпілотних засобів ураження 10.06.2025 року по об'єкту критичної інфраструктури м. Бориспіль Київської області, тощо).
Отже, в даному випадку суддя вважає за необхідне застосувати стягнення з урахуванням аналогії закону та застосувати положення ст. 69 КК України для призначення покарання, що є меншим ніж передбачено санкцією закону про адміністративну відповідальність.
Враховуючи характер скоєного, особу правопорушника, ступінь вини, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, матеріали справи, та те, що тяжких наслідків не настало, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень, із застосуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП, слід призначити стягнення із застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. 00 коп., що, на думку суду, є достатньою мірою відповідальності з метою виховання, а також, запобіганню вчинення нових правопорушень. Суд вважає за можливе, в даному випадку,не застосовувати до ОСОБА_1 додаткового стягнення у вигляді позбавлення прав керування транспортними засобами за викладених вище підстав, зважаючи на принцип індивідуалізації покарання з урахуванням даних про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з ОСОБА_1 , на якого накладено адміністративне стягнення судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст., 23, 33, 36 ст.ст. 23, 33, 122-2, 124, ч.1 ст.130 КУпАП, суддя -
Об'єднати справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за № 3/359/4688/2025 (справа № 359/11748/25) за ч. 1 ст. 130 КУпАП; за № 3/359/4689/2025 (справа № 359/11749/25) за ст.124 КУпАП; за № 3/359/4690/2025 (справа № 359/11750/25) за ст.122-2 КУпАП, в одне провадження, присвоївши спільний номер справи № 359/11748/25, провадження № 3/359/4688/2025.
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ст. 124, ч.1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення, на підставі ч.2 ст. 36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., який слід стягнути на користь держави України (отримувач коштів: ГУК у Київ.обл./м. Київ/21081300; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA488999980313030149000010001; код класифікації доходів бюджету 21081300) без позбавленням права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , на користь державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: судовий збір) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова суду набрала законної сили ___________________.
Суддя С.М. Вознюк