Справа № 352/1962/25
Провадження № 3/352/849/25
28 жовтня 2025 рокум. Івано-Франківськ
Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Олійник М.Ю.,
за участю:
секретаря судового засідання Кукули О.С.
захисника Устінського А.В.
потерпілого ОСОБА_1
представника потерпілого Карпенко М.М.
розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 4 ст. 127 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_2 14 серпня 2025 року о 20 год 00 хв, в с. Хом'яківка по вул. Грушевського здійснив перехід проїзної частини у невстановленому місці, поза межами пішохідного переходу, безпосередньо перед автомобілем БМВ н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що наближався до нього. В результаті порушення ч.1 ст. 127 КУпАП створено аварійну обстановку для водія ОСОБА_1 , який уникаючи наїзду на пішохода вчинив ДТП, здійснивши наїзд на електроопору, чим порушив п. 4.14.а, п. 4.14.б ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.4 ст. 127 КУпАП.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, але його захисник Устінський А.В. просив суд розглянути справи без участі ОСОБА_2 .
В судовому засіданні захисник Устінський А.В. просив суд закрити провадження у відношенні ОСОБА_2 через відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 127 КУпАП. Зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення складений з істотними порушеннями, які ставлять під сумнів його достовірність та обґрунтованість. Зокрема, у документі містяться суперечності щодо кваліфікації дій особи - одночасно зазначено посилання як на ч. 1, так і на ч. 4 ст. 127 КУпАП, що унеможливлює однозначне визначення суті інкримінованого правопорушення. Крім того, відповідно до матеріалів справи, відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували, що ОСОБА_2 переходив проїзну частину у забороненому місці або раптово вийшов перед транспортним засобом, створивши аварійну обстановку. На зазначеній ділянці дороги відсутня дорожня розмітка, огородження чи розділювальна смуга, тому визначення меж пішохідного переходу є неможливим, а отже, дії особи не можуть кваліфікуватися як порушення пункту 4.14 Правил дорожнього руху. Захист також звернув увагу, що з наданих схем ДТП та фотоматеріалів вбачається: дорожнє покриття було сухим, видимість - задовільною, погодні умови - сприятливими. За таких обставин водій мав об'єктивну можливість завчасно побачити пішохода та вжити заходів для уникнення наїзду, що свідчить про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями ОСОБА_2 та наслідками події. Також жодних доказів створення аварійної ситуації безпосередньо з боку пішохода стороною обвинувачення не подано.
Потерпілий ОСОБА_1 суду повідомив, що 14 серпня 2025 року о 20 год 00 хв, він рухався на своєму автомобілі в с. Хом'яківка по вул. Грушевського в сторону м. Івано-Франківськ, дотримуючись встановленого Правилами дорожнього руху України швидкісного режиму. Раптово безпосередньо перед його автомобілем почав швидко переходити дорогу з велосипедом ОСОБА_2 .. З його спостережень, він рухався раптово, не переконавшись у безпеці переходу та, ймовірно, не дивився по сторонах перед виходом на проїзну частину. Щоб уникнути наїзду на пішохода, він негайно оцінив дорожню ситуацію, яка різко змінилася, і, усвідомлюючи, що від його дій залежить життя як порушника Правил дорожнього руху ОСОБА_2 , так і водія автомобіля, що рухався назустріч, прийняв єдине можливе рішення скерувати автомобіль убік, де були відсутні люди. Ця дія дозволила уникнути наїзду, хоча й призвела до механічних пошкоджень транспортного засобу.
Після зіткнення він зупинився, вийшов з автомобіля та побачив, що ОСОБА_2 швидко відходить у напрямку житлових будинків, ймовірно, з наміром залишити місце події. Він наздогнав його, після чого він повернувся на місце дорожньо-транспортної пригоди. Зазначив, що на його думку, саме неправомірні дії пішохода стали безпосередньою причиною дорожньо-транспортної пригоди, тоді як його власні дії були правомірними, обґрунтованими та спрямованими виключно на уникнення наїзду на пішохода і запобігання тяжким наслідкам.
Представник потерпілого Карпенко М.М. суду повідомив, що після дорожньо-транспортної пригоди щодо ОСОБА_1 також було складено протокол про адміністративне правопорушення за ознаками ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто за порушення правил дорожнього руху, що призвело до пошкодження транспортного засобу та іншого майна. Однак, за результатами розгляду цієї справи судом провадження було закрито у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Представник потерпілого вважає винним у скоєнні даної дорожньо-транспортної пригоди пішохода ОСОБА_2 , який порушив вимоги пунктів 4.14 а, б Правил дорожнього руху України, здійснивши перехід проїзної частини у невстановленому місці та раптово вийшовши на дорогу без переконання у безпеці такого маневру.
Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Оцінивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з рахуванням всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.127 КУпАП, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст. 127 КУпАП, підтверджується такими доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №423272 від 14 серпня 2025 року про адміністративне правопорушення, що складений уповноваженою посадовою особою, із зазначенням всіх необхідних реквізитів і містить підпис ОСОБА_2 ;
-схемою місця ДТП від 14 серпня 2025 року, на якій зображено місце дорожньо-транспортної пригоди та розміщення транспортного засобу після ДТП, відповідна слідова інформація, зазначено про механічні пошкодження транспортного засобу;
-фотознімками з місця події, на яких відображено транспортний засіб з пошкодженням після ДТП та ОСОБА_2 з велосипедом;
-показаннями потерпілого ОСОБА_1 наданими безпосередньо суду в ході судового розгляду.
Також до протоколу про адміністративне правопорушення долучені:
-копія протоколу серії ААД №806040 від 14 серпня 2025 року відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП;
-письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ;
-рапорт працівника поліції.
До клопотання про закриття провадження у справі захисником Устінським А. В. додано:
-фотографії ділянки дороги, на якій сталася дорожньо-транспортна пригода;
-схему з сайту Google Maps, на якій відображено відповідну ділянку дороги;
-відповідь Тисменицької міської ради, згідно з якою автомобільна дорога державного значення Н-10 Стрий - Чернівці - Івано-Франківськ - Мамалига не перебуває на балансі Тисменицької міської ради;
-відповідь Державної організації «Дороги Прикарпаття», з якої вбачається, що вказана ділянка дороги також не перебуває на її балансі;
-копію адвокатського запиту до Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області;
-відповідь зазначеної Служби, в якій повідомлено, що вона не володіє інформацією щодо розташування вулиць та засобів організації дорожнього руху в межах села Хом'яківка;
-додаткову відповідь цієї ж Служби, в якій зазначено, що Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області використовує існуюче розташування технічних засобів організації дорожнього руху на ділянці автомобільної дороги Н Н-10 Стрий - Чернівці - Івано-Франківськ - Мамалига (проїзд через м. Тисмениця) в межах села Хом'яківка, які були встановлені ще під час проведення ремонтних робіт у 1980-х роках минулого століття, і з того часу схема організації дорожнього руху не оновлювалася.
Згідно з п. 4.14а ПДР України, пішоходам забороняється: виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху; п. 4.14 б ПДР України, раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід.
Аналізуючи наведені докази, суд дійшов висновку, що провина ОСОБА_2 у порушенні п. 4.14 а, 4.14. б Правил дорожнього руху, була доведена поза розумним сумнівом сукупністю досліджених в ході судового розгляду доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, фотознімками з місця події, показаннями потерпілого, що узгоджуються з усіма дослідженими доказами.
Натомість надані стороною докази жодним чином не спростовують наявності в діях ОСОБА_2 порушень Правил дорожнього руху.
Суд не приймає твердження сторони захисту щодо неправильного викладення обставин у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному стосовно ОСОБА_2 , з підстав одночасного зазначення у ньому частини першої та частини четвертої статті 127 КУпАП. Так, частина перша статті 127 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перехід пішоходами проїзної частини у невстановленому місці або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються. Водночас, частина четверта цієї ж статті містить кваліфікуючу ознаку - вчинення порушень, передбачених частинами першою або другою статті 127 КУпАП, які призвели до створення аварійної обстановки. Отже, на переконання суду, у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 правильно визначено сутність правопорушення, оскільки його дії полягали у переході проїзної частини в невстановленому місці та безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, що спричинило виникнення аварійної ситуації. Таким чином, дії ОСОБА_2 обґрунтовано кваліфіковано за частиною четвертою статті 127 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, суд в ході судового розгляду встановив, що 14 серпня 2025 року о 20 год 00 хв ОСОБА_2 , в с. Хом'яківка по вул. Грушевського здійснив перехід проїзної частини, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху, чим створив аварійну обстановку для автомобіля БМВ н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .
Частиною 1 ст.127 КУпАП встановлена відповідальність за непокору пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху.
Відповідно до ч.4 ст.127 КУпАП порушення, передбачені частиною першою або другою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Отже, у діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.127 КУпАП, як перехід пішохода проїзної частини у невстановленому місці і безпосередньо перед транспортними засобами, які наближаються,що спричинили створення аварійної обстановки
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 127 КУпАП та з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, з метою виховання останнього та запобіганню вчинення нових правопорушень слід накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 4 статті 127 КУпАП, у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі наведеного та керуючись ст. 283-285, 287, 294 КУпАП,
Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.127 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід державного бюджету в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. (стягувач - ДСА України на рахунок: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 820019, рахунок отримувача UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанова у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня її винесення.
На підставі ч. 2 ст.308 КУпАП в разі не сплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії цієї постанови, а в разі оскарження - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, органом державної виконавчої служби в порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя Максим ОЛІЙНИК