Справа № 184/2303/25
Номер провадження 1-кс/184/690/25
28 жовтня 2025 року
Слідчий суддя Покровського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши погоджене з прокурором Покровського відділу Нікопольської окружної прокуратури клопотання дізнавача СД відділення поліції №2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про арешт майна по кримінальному провадженню №12022046360000301 від 30.12.2022 року, -
До Покровського міського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання дізнавача СД відділення поліції №2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Покровського відділу Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт тимчасово вилученого майна.
В обґрунтування зазначеного клопотання дізнавач посилається на те, 06.12.2022 року невстановлена особа самовільно без належного дозволу фактичного власника гаражу всупереч установленому законом порядку, здійснив ремонт сусіднього гаражу № НОМЕР_1 , який розмішено на території ГК «Промінь» в м. Покров Дніпропетровської області та в подальшому ним користувався без належного дозволу власника.
Відповідно до наявних первинно зібраних матеріалів ЄО №7586 від 06.12.2022 року встановлено, що у своїх поясненнях ОСОБА_5 , повідомив, що у нього в користуванні та у власності перебуває гараж № НОМЕР_1 , розміщений в гаражному кооперативі «Промінь». Вказаним гаражем останній користується приблизно 10 років. 21.11.2022 року він виявив, що на вказаному гаражі замінені замки на воротах, зі слів ОСОБА_5 вказаним гаражем почав користуватися ОСОБА_6 .
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що з 01.08.2020 року по теперішній час гаражем № НОМЕР_1 , який розміщений на території ГО «Промінь» м. Покров Дніпропетровської області, дійсно користується ОСОБА_6 . Раніше вищезазначений гараж був пустий та перебував в занедбаному стані, ніким не використовувався на протязі приблизно 8 років, за цей час він перейшов у власність ГО «Промінь». ОСОБА_6 було запропоновано придбати вказаний гараж, за який ОСОБА_6 заплатив грошові кошти. З 01.08.2020 року по теперішній час ОСОБА_6 користується гаражем №974, який офіційно зареєстрований на його ім'я в ГО «Промінь».
У зв'язку з чим виникає необхідність у арешті приміщення гаражу № НОМЕР_1 , яке розміщене на території ГК «Промінь» по вул. Північно-Промислова в м. Покров Дніпропетровської області, для подальшого встановлення всіх обставин події та визначення фактичного дійсного власника гаражу.
Так для повного та всебічного розслідування, проведення необхідних слідчих дій та збереження речових доказів виникла необхідність в накладенні арешту на вказану річ.
Дізнавач в судове засідання не з'явився, однак надав заяву, в якій клопотання про арешт майна підтримує та просить його розглянути за його відсутності.
ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, однак надав заяву, в якій не заперечує проти задоволення клопотання та просить його розглянути за без його участі.
Вивчивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
У відповідності до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
При цьому, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК, слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.
Згідно ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У свою чергу, ст.170 КПК України передбачено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч.3 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено - «документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном».
Дослідивши додані до клопотання докази, а саме: витяг з ЄРДР від 30.12.2022р. №12022046360000301 про внесення відомостей щодо вчинення кримінального правопорушення за попередньою правовою кваліфікацією за ст.356 КК України; протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується), протоколи допитів потерпілого, свідків, приходжу до висновку про обґрунтованість клопотання дізнавача щодо арешту тимчасового вилученого майна, вважаю, що дізнавачем доведено необхідність арешту приміщення гаражу, як речового доказу у даному кримінальному провадженні з метою його збереження.
При вирішенні питання про арешт тимчасово вилученого майна, слідчим суддею враховані правові підстави для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб.
Керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 170-175 КПК України,-
Клопотання дізнавача СД відділення поліції №2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про арешт майна по кримінальному провадженню №12022046360000301 від 30.12.2022 року задовольнити.
Накласти арешт на приміщення гаражу № НОМЕР_1 , який розмішено на території ГК «Промінь» по вул. Північно-Промислова в м. Покров Дніпропетровської області, з метою подальшого проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.
Відповідно до ст.171 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Організацію виконання ухвали покласти на дізнавача СД відділення поліції №2 Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 .
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя Покровського міського суду ОСОБА_1