Справа № 183/9361/25
№ 2/183/5698/25
28 жовтня 2025 року м. Самар
Суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Городецький Д.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно, -
09 вересня 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно.
Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2025 року зазначену позовну заяву було залишено без руху у зв'язку з порушенням вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме, до позовної заяви не долучені документи, що підтверджують сплату позивачем ОСОБА_4 судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
Приписами п.п. 4,5 та 7 ст. 14 ЦПК України визначено, що: 4. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. 5. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу. 7. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, зокрема підсистеми «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
У підпункті 5.8 пункту 5 Положення визначено, що офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.
Отже, порядок надсилання копій процесуальних документів на офіційну електронну адресу, про які йдеться у частині п'ятій статті 272 ЦПК України, здійснюється за допомогою засобів ЄСІТС.
Відповідно до ч. 11 ст. 272 ЦПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, ухвала про залишення позовної заяви без руху від 12 вересня 2025 року була надіслана на електронну адресу позивача ОСОБА_2 .
За даними Автоматизованої системи документообігу суду позивач ОСОБА_3 отримала копію ухвали 01 жовтня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Таким чином, останнім днем усунення недоліків позовної заяви є 07 жовтня 2025 року.
Крім того, позивачу ОСОБА_1 15 вересня 2025 року за вих. № 18076 та № 18074 було направлено копію ухвали засобом поштового зв'язку.
05 та 10 жовтня 2025 року до суду повернулися поштові конверти з довідкою про причину повернення «за закінченням терміну зберігання».
До теперішнього часу недоліки позовної заяви не усунуто, позивачем ОСОБА_4 документу про сплату судового збору в сумі 1 211,20 грн. не долучено, а тому вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху не виконані.
При цьому, будь-яких клопотань протягом встановленого судом строку для усунення недоліків, зокрема про звільнення позивача ОСОБА_2 від сплати судового збору до суду від позивачів не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язання з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України неприпустимість зловживання процесуальними правами визнана однією з засад (принципів) цивільного судочинства. Роль суду у реалізації принципу змагальності сторін полягає, зокрема, у запобіганні зловживанню учасниками судового процесу їх правами.
В свою чергу, позивач ОСОБА_1 з дня надходження позовної заяви до суду по теперішній час, не цікавиться рухом справи, клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви не подавала.
У відповідності до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи, що строк для усунення недоліків позовної заяви сплив та позивачем недоліки, зазначені в ухвалі суду від 12 вересня 2025 року не усунені, у зв'язку з чим позовна заява вважається неподаною та підлягає поверненню позивачам.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 43, 272, 175, 177, 185, 260-261, 353 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Сіверськодонецької міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області про визнання права власності на нерухоме майно- вважати неподаною та повернути позивачам.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, я кщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Ухвалу складено та підписано 28 жовтня 2025 року.
Суддя Д.І. Городецький