Справа № 202/8390/25
Провадження № 2/202/4675/2025
27 жовтня 2025 року Індустріальний районний суд міста Дніпра
у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,
за участю секретаря - Коваленко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У серпні 2025 року на адресу Індустріального районного суду міста Дніпра через систему «Електронний суду» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» в особі представника до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 26253050978802 від 19.09.2016 року у розмірі 5 421,32 грн., судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
Вимоги позовної заяви обґрунтовані наступним. 19.09.2016 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 26253050978802, відповідно до умов якого останній отримав кредитні кошти із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами та комісією. 28.03.2024 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» було укладено Договір факторингу № 28/03/24, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право Нового кредитора до відповідача за Кредитним договором. Таким чином, ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право належного кредитора до відповідача за Кредитним договором. На дату звернення ТОВ «Цикл Фінанс» до суду борг за Кредитним договором становить 5 421,32 грн., який складається з: заборгованості по тілу кредиту - 2 540,77 грн.; заборгованості по відсотках - 2 197,47 грн.; заборгованості по комісії - 683,08 грн. Зобов'язання з приводу повернення кредитних коштів за Кредитним договором відповідачем не виконано ні Первісному кредитору, а ні Новому кредитору.
Таким чином, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по поверненню кредитних коштів за Кредитним договором, з метою захисту своїх прав, ТОВ «Цикл Фінанс» звертається з відповідною позовною заявою про стягнення заборгованості.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 вересня 2025 року, головуючим суддею у справі визначено суддю Слюсар Л.П., ухвалою якої від 03 вересня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромприйнято до розгляду та відкрито провадження у справі з призначенням до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви просив розглядати справу без участі представника позивача. Проти ухвалення заочного рішення не заперечували.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за місцем реєстрації, які були повернені з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до положень пунктів 3, 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України особа вважається повідомленою. Причини неявки суду не повідомив, відзиву, заяв, заперечень до суду не надав.
Враховуючи, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що 27 травня 2016 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено Комплексний договір про надання банківських послуг № 26253050978802, у відповідності до умов якого останній отримав кредит у розмірі 200 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 .
Після підписання Кредитного договору відповідач власним підписом засвідчив факт взяття на себе відповідного зобов'язання, а саме повернути надані в тимчасове користування кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та комісію, що передбачена Кредитним договором.
При укладанні Кредитного договору АТ «Банк Кредит Дніпро» виконав всі передбаченні умови договору, а саме ознайомив відповідача з умовами Кредитного договору, надав в тимчасове користування кредитні кошти в зазначеному розмірі.
28 березня 2024 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» було укладено Договір факторингу № 28/03/24, відповідно до умов якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право нового кредитора, в тому числі до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № 26253050978802 від 19.09.2016, про що свідчить надана позивачем копія витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 28/03/2024 від 28 березня 2024 року.
Із наданої позивачем довідки про стан заборгованості за Кредитним договором № 26253050978802 від 19.09.2016, вбачається, що станом на 22 серпня 2025 року заборгованість по ньому становить 5 421,32 грн., що складається з: заборгованості по тілу кредиту - 2 540,77 грн.; заборгованості по відсоткам - 2 197,47 грн.; заборгованості по комісії - 683,08 грн.
При вирішенні спору про стягнення вищевказаних сум із відповідача, суд виходить із того, що за змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом (частина 2 статті 512 ЦК України).
Статтею 514 ЦК України визначено, щодо до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом частин 1, 3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Стаття 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
В своєму позові ТОВ «Цикл Фінанс» просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором № 26253050978802, укладеним 19 вересня 2016 року між ним і АТ «Банк Кредит Дніпро» (кредитодавець).
Однак позивачем не надано належних доказів на підтвердження наявності свого права вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.
Так, на підтвердження своїх вимог позивач надав суду копію Комплексного договору про надання банківських послуг № 26253050978802 від 27 травня 2016 року, копію договору факторингу № 28/03/24 від 28 березня 2024 року, укладеного між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс», витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 28/03/24 від 28 березня 2024 року, де боржником зазначено ОСОБА_1 , номер договору № 26253050978802, дата укладення договору - 19.09.2016, дата закінчення договору - 27.10.2023 та суми заборгованості.
Суд звертає увагу, що вказаний кредитний договір № 26253050978802 з відповідачем був укладений 27.05.2016 року та не міститься у витязі з реєстру боржників до Договору факторингу № 28/03/24 від 28 березня 2024 року, що свідчить про відсутність передачі саме такої вимоги позивачу.
Тобто матеріали справи не містять належних доказів набуття ТОВ «Цикл Фінанс» права вимоги до позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором № 26253050978802 від 27 травня 2016 року.
Крім того, долучена до позовної заяви «довідка», якою позивач повідомляє Індустріальний районний суд міста Дніпра про загальну суму заборгованості боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором № 26253050978802 від 19.09.2016 року станом 22.08.2025 року не може вважатися належним доказом заборгованості відповідача, адже зазначена невірна дата договору та не містить детального розрахунку боргу (зазначені лише загальна сума заборгованості та її складові, загальні суми).
Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором, банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до п. 62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Однак надана позивачем довідка не є розрахунком заборгованості за кредитним договором та не містить даних про суми кредитних коштів, які були отримані позичальником, дату їх отримання, періоду користування кредитом та прострочення повернення кредиту, процентну ставку, за якою здійснено розрахунок та нарахування відсотків за користування кредитом.
Складена позивачем довідка лише констатує фіксовану суму заборгованості, але не підтверджує її дійсну наявність і розмір.
В даному випадку позивач не надав належних доказів на підтвердження обґрунтованості своїх вимог, зокрема наявність у нього права вимоги до відповідача та відповідність нарахування заборгованості умовам укладеного з відповідачем договору.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позову необхідно відмовити через недоведеність позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі, судові витрати слід покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 43453613) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складений 27 жовтня 2025 року.
Суддя Л.П. Слюсар