Справа № 199/12668/25
(3/199/6552/25)
іменем України
28.10.2025 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Машкіна Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який притягається до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП,
05.09.2025 року о 13:40 год. в м. Дніпро, просп. Любарського, 126, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21120, державний номерний знак НОМЕР_2 , будучи обмеженим в праві керування транспортними засобами постановою державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу ДВС м.Дніпра Посадської О.В. від 28.05.2019 (ВП №44448843 від 17.12.2014) та постановою державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу ДВС м.Дніпра Божка Р.І. від 23.01.2020 (ВП №55786174 від 14.02.2018), а також будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на 5 років постановою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 19.08.2025 (протокол ЕПР1 №355304 від 08.06.2025 за ч.5 ст.126 КУпАП), чим порушив п.2.1.а ПДР України. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, викликався до суду під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, судовою повісткою шляхом направлення поштового та смс-повідомлення, тобто судом прийнято вичерпні заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи та забезпечено можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 достовірно знав про вказане судове провадження, не з'явився в судове засідання, клопотань про його відкладення не надавав, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов'язки, розгляд справи здійснено у його відсутність на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, доведена в повному обсязі наявними в матеріалах провадження доказами, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №444457 від 05.09.2025 року, зміст якого викладено вище, складеним у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП;
-рапортом поліцейського взводу №2 роти №3 батальйону №1 УПП в Дніпропетровській області ДПП, яким підтверджуються обставини, викладені в протоколі;
-довідкою ст.інспектора з о/д відділу адміністративної практики УПП в Дніпропетровській області ДПП, відповідно до якої ОСОБА_1 згідно з базою даних НАІС МВС України посвідчення водія не отримував;
-карткою обліку адміністративного правопорушення та відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, згідно з якими постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.08.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП України (справа №199/9959/25).
Оцінивши вказані докази, суд приходить до висновку про доведеність провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, що виразилося в повторному протягом року керуванні транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Оскільки під час розгляду справи встановлена провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, у справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення в межах санкції за ч.5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, відповідно до п.1.10 ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керування транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Зі змісту ч.2 ст. 30 КУпАП вбачається, що позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Відповідно до висновку об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеного в постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
В той же час, Велика Палата Верховного Суду в п. 21 постанови від 30.08.2023 у справі №208/712/19, розглядаючи заяву захисника про перегляд постанов Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 19.04.2019 та Дніпровського апеляційного суду від 30.05.2019 про притягнення особи до адміністративної відповідальності з підстави встановлення ЄСПЛ у рішенні від 06.10.2022 (заява № 13063/18) у справі «Бантиш та інші проти України» порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом, констатувала, що згідно з законодавством України керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння є адміністративним правопорушенням. Відтак процедура розгляду відповідних судових справ належить до сфери регулювання не Кримінального кодексу України, а КУпАП.
За таких обставин, при вирішенні питання щодо застосування до особи такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами, в межах розгляду справи за КУпАП суд має виходити зі змісту поняття водій, визначеного ч. 2 ст. 30 КУпАП, що узгоджується із роз'ясненням, яке міститься в п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зі змісту якого слідує, що суди не вправі застосовувати таке стягнення, як позбавлення права керувати транспортними засобами, тоді, коли винна особа взагалі його не має.
Як вбачається з довідки старшого інспектора з ОД відділу адміністративної практики УПП в Дніпропетровській області ДПП від 08.09.2025 року ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, тобто право керування транспортними засобами йому не надавалося, тому стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами до нього застосуванню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.245, 280, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
На підставі ч.2 ст.308 КУпАП у разі не сплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії цієї постанови, а в разі оскарження - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, органом державної виконавчої служби в порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Суддя: Н.В. Машкіна