Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/1278/25
Провадження № 2-н/499/193/25
про відмову у видачі судового наказу
28 жовтня 2025 року селище Іванівка
Cуддя Іванівського районного суду Одеської області Погорєлов І. В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, -
До Іванівського районного суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» надійшла заява про видачу судового наказу.
Згідно з ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з п. 3 ч. 3ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про ринок природного газу» та п.22 розділу III Правил, побутовий споживач зобов'язаний укласти договір постачання природного газу з постачальником (заяву - приєднання), а за відсутності укладеного договору припинити відбір (споживання) природного газу з розподільної системи.
Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам (далі - Договір) затверджений Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015 р. (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. № 1386/27831) є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу як товарної продукції Постачальником.
Відповідно до п.1.3.Договору він є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633,634,641,642 ЦК України на невизначений строк шляхом приєднання споживача до умов цього договору. Фактом згоди споживача про приєднання до умов цього договору є отримання постачальником поданої споживачем заяви - приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за встановленою формою та/або сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника, на якого в установленому чинним законодавством порядку покладені обов'язки з постачання природного газу побутовим споживачам, факт споживання природного газу відповідно до вимог правил.
Як вбачається із заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, до заяви стягувачем не додано ні договору про постачання природного газу, ні заявки про приєднання до умов договору, укладених боржником.
Суд також враховує правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 23.05.2018 у справі №216/5756/15-ц про те, що відсутність підписаної боржником (споживачем) заяви-приєднання не може свідчити про відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг і як наслідок бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг, однак такий висновок зроблений під час розгляду справи за правилами позовного провадження.
В даному випадку визначальним для правильного застосування норм процесуального права та можливості розгляду справи за правилами наказного провадження, яке законодавець відокремив від інших видів провадження у цивільних справах, і видачі судового наказу як особливої форми судового рішення є саме наявність укладеного між сторонами в письмовій (електронній) формі договору, а не фактичне існування договірних відносин.
Згідно з п. 1 ч. 1ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заява подана з порушенням вимог ст. 163 цього Кодексу.
За приписами п.3 ч.3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
На підставі наведеного, зважаючи, що безспірність заборгованості боржника не підтверджена документально, суд доходить до висновку про невідповідність заяви про видачу судового наказу вимогам п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, що згідно з імперативною нормою п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України є підставою для відмови у видачі судового наказу.
Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. ст.160, 161, 163, 165 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 1ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
СуддяІгор ПОГОРЄЛОВ