Справа № 495/5473/24
№ провадження 2/495/1390/2025
Про витребування доказів
"27" жовтня 2025 р. м. Білгород-Дністровський
Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої - одноособово судді Прийомової О.Ю.
за участю секретаря - Тюпи Є.С.,
справа № 495/5473/24
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Старокозацька сільська рада об'єднана територіальна громада, як орган опіки та піклування, про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дітей та визначення місце проживання дитини,-
На розгляді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Старокозацька сільська рада об'єднана територіальна громада, як орган опіки та піклування, про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дітей та визначення місце проживання дитини.
У судове засідання сторони, попри те, що про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, не з'явились, у зв'язку із чим фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить наступного висновку.
Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема верховенство права, диспозитивність, змагальність сторін.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, що встановлено у ч. 1 ст. 12 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 6, 7, 8, 9 ст. 84 ЦПК України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що предметом позову є розірвання шлюбу, стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини, суд вважає, що для захисту інтересів малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для повного та всебічного розгляду справи, необхідно витребувати з Державної прикордонної служби відомості щодо перетину державного кордону ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та дітьми.
Керуючись ст. ст. 12, 76, 84, 258, 260, 353 ЦПК України, суд, -
Витребувати з Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01001) відомості про перетин державного кордону України:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянином України, РНОКПП НОМЕР_1 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянкою України, РНОКПП НОМЕР_2 ;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянкою України;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянином України;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянкою України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали складений 27 жовтня 2025 року.
Суддя: