Справа № 336/5865/25
Пр. 3/336/3825/2025
22 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Cуддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Вайнраух Лідія Анатоліївна розглянула в залі суду в м. Запоріжжі справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження не встановлене, громадянина України, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не працевлаштованого,-
про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, -
11.06.2025 о 12-02 год. в с.Таврійське Запорізького району Запорізької області, по вул.Центральній, біля будинку №16, водій ОСОБА_1 керував мопедом «Honda Dio» без д.н.з., з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, неприродна блідість шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я водій відмовився на місці зупинки у встановленому законодавством порядку. Правопорушення вчинено двічі протягом року. Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001, за що передбачена відповідальність згідно з ч.3 ст.130 КУпАП.
У призначені судові засідання по справі ОСОБА_1 жодного разу не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце проведення належним чином, про причини неявки суд не сповіщав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду від нього не надходило. Судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення особи.
Велика Палата Верховного суду у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 звернула увагу, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч. 1 ст. 268 та ч. 6 ст. 294 КУпАП, не є абсолютним.
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v.Spain") від 07.07.1989 зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява N 3236/03, п.41) від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».
Суд не зобов'язаний самостійно з'ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов'язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи. Суддею вжито максимально можливих заходів для повідомлення особи та дотримання його права на особисту участь.
При розгляді справи суддя виходить з того, що за нормою ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Враховуючи наведене, достеменну обізнаність особи про перебування справи про адміністративне правопорушення на розгляді суду, вжиття усіх достатніх та необхідних заходів щодо повідомлення особи, суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , що не протирічить ч.1 ст.268 КУпАП.
Згідно з п.2.5. Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ N1306 від 10.10.200, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735, згідно з якими, водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Наведене надає підстави стверджувати, що у ході провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягає у відмові водія від проходження огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність у такої особи ознак сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.
За результатами розгляду справи суддею встановлено, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, вчинене особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, підтверджується у сукупності наявними у справі письмовими доказами, безпосередньо дослідженими під час розгляду справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №358430 від 11.06.2025, із зазначенням особистих даних ОСОБА_1 , який засвідчений підписом інспектора поліції. ОСОБА_1 від підпису та надання пояснень відмовився;
- направленням ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого у ОСОБА_1 констатовано наявність таких ознак сп'яніння: зіниці очей звужені та не реагують на світло, неприродна блідість шкіри обличчя. ОСОБА_1 від проходження огляду у медичному закладі відмовився.
Крім того, до протоколу додано компакт-диск з відеозаписом, який відтворений під час судового засідання, з якого суддею встановлено, що дата, час та місце події й інші фактичні обставини справи відповідають змісту протоколу.
Разом з цим, в матеріалах справи міститься постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4945794 від 11.06.2025 за ч.5 ст.121 КУпАП (керування транспортним засобом без мотошолому). Докази щодо оскарження вказаної постанови в матеріалах справи відсутні, що підтверджує факт керування ОСОБА_1 у вказані час та місце транспортним засобом.
Згідно з довідкою інспектора САП Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області Якубєлович К., ОСОБА_1 має повторність за порушення, передбачене ст.130 КУпАП, а саме, постанова Шевченківського районного суду м Запоріжжя по справі 336/10874/24 від 28.11.2024 про притягнення до відповідальності за ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП та накладенням стягнення в розмірі 40 800,00 гривень з позбавленням права керування строком на 5 років; постанова Шевченківського районного суду м Запоріжжя по справі 336/2199/25 від 15.04.2025 про притягнення до відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладенням стягнення в розмірі 34 000,00 гривень з позбавленням права керування строком на 3 роки. Посвідчення водія не отримував. Вказані постанови наявні у матеріалах справи, їх ухвалення підтверджено за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, а також набрали законної сили.
Згідно з базою даних підсистеми «Адмінпрактика» Інформаційного порталу Національної поліції, інформація щодо транспортного засобу «Honda Dio» без д.н.з. відсутня.
Разом з цим, суд враховує, що ознаки наркотичного сп'яніння, виявлені нарядом поліцейських у ОСОБА_1 11.06.2025, відповідають п.4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗУ 09.11.2015 №1452/735, зареєстрованого в МЮУ 11.11.2015 за № 1413/27858.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що у даній справі наявна достатня сукупність узгоджених між собою доказів, які доводять вину ОСОБА_1 , безпосередньо досліджені судом та відповідають критерію достатності для встановлення вини особи.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 34, 35 КУпАП пом'якшуючих та обтяжуючих вину особи обставин судом не встановлено.
Санкція ч.3 ст.130 КУпАП передбачає покарання для інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії; водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Тому особа, яка вчинила правопорушення, передбачене ч.3 ст.130 КУпАП, керуючи транспортним засобом, але не маючи посвідчення водія відповідної категорії, не є водієм у розумінні ПДР та положень ч.3 ст.130 КУпАП, відповідно, підлягає застосуванню саме стягнення у виді штрафу - для інших осіб.
Під час призначення стягнення згідно з ч.2 ст.33 КУпАП суддя враховує характер, тяжкість та обставини вчинення правопорушень, особу ОСОБА_1 ,систематичність вчинення правопорушень на транспорті, ступінь його вини, тому приходить до висновку про доцільність застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлених санкцією ч.3 ст.130 КУпАП, без конфіскації транспортного засобу, який не перебуває у приватній власності порушника, оскільки належних та допустимих доказів на користь протилежного у справі немає.
Сплаті у відповідності до ст.40-1 КУпАП підлягає також судовий збір у передбаченому п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 розмірі.
Керуючись ст. 23, 27, 33-35, 36, 40-1, 130, 245, 251-252, 268, 279, 280, 283-285, 294, 307, 308 КУпАП, суддя, -
Визнати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 гривень (п'ятдесят одна тисяча гривень 00 копійок), який стягнути в дохід держави.
Штраф в зазначеному розмірі підлягає перерахуванню на такі реквізити: отримувач - ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; код отримувача (ЄДРПОУ) - 37941997; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; номер рахунку (IBAN) - UA708999980313000149000008001; код класифікації доходів бюджету -21081300; найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі).
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в дохід держави судовий збір, який підлягає стягненню на користь Державної судової адміністрації України, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 копійок), за реквізитами: рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір на користь Державної судової адміністрації України.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, який становить 102 000,00 гривень, витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя Л.А. Вайнраух
Постанова набрала законної сили “___»_____________ 20___рік
Дата видачі постанови “___»_____________ 20___рік
Строк пред'явлення виконавчого документа “___»_____________ 20___рік