Справа № 303/4071/24
Провадження № 1-кп/303/340/24
27 жовтня 2025 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 за участю прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області кримінальне провадження № 12024071040000232 від 09.02.2024 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Свалява Закарпатської області, українець, громадянин України, освіта 3 класи, не одружений, офіційно не працює, має на утриманні чотирьох дітей - 7, 9, 11 та13 років, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, -
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України,суд, -
08.02.2024 року, близько 05 години 00 хвилин у ОСОБА_5 , який перебував за адресою: АДРЕСА_2 , маючи із собою заготовлене знаряддя для вчинення злочину а саме, металевий лом та рожковий ключ, виник умисел щодо вчинення крадіжки, а тому діючи умисно, переконавшись що його дії не помітні іншим особам, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою таємного викрадення чужого майна, знаючи що відповідно до указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 13.05.2024 року, проник до будинку АДРЕСА_2 , який належить потерпілому ОСОБА_6 , де шляхом злому вхідних дверей, таємно викрав телевізор марки «Самсунг» розміром 70х40 см., вартість якого згідно з висновком експерта ТОВ «Ріалті - О» від 18.03.2024 становить 2300,00 гривень; телевізор марки «Самсунг» розміром 100х50 см., вартість якого згідно з висновком експерта ТОВ «Ріалті - О» від 18.03.2024 становить 4300,00 гривень; двоконтурний котел марки «Арістон», вартість якого згідно з висновком експерта ТОВ «Ріалті - О» від 18.03.2024 становить 6500,00 гривень та один килим довжиною 200 х120 см., темного кольору з орнаментом, вартість якого згідно з висновком експерта ТОВ «Ріалті - О» від 18.03.2024 становить 500,00 гривень.
В результаті крадіжки ОСОБА_5 своїми умисними діями завдав потерпілому ОСОБА_6 , матеріальної шкоди на загальну суму 13600 гривень 00 копійок.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, суду пояснив, що дійсно 08.02.2025 року, перебуваючи на ж/д вокзалі м.Мукачево Закарпатської області вживав спиртні напої зі своїми знайомими, а потім не пам'ятає як саме опинився на АДРЕСА_2 . Побачивши, що в будинку за цією адресою не горить світло, вирішив вчинити крадіжку. Залізною трубою, але точно не пам'ятає чим, зірвав замок, виламав двері і викрав два телевізори, контурний котел та килим. Викрадене переніс до ж/д вокзалу і сховав у кущах, а вранці відніс на ринок «Гід», де продав два телевізори і килим, а двохконтурний котел розламав, бо думав, що там є кольоровий метал. Так як його там не було так і залишив розламаним. Позовні вимоги потерпілого визнає частково, а саме погоджується з ціною речей, які він викрав, які зазначені у оцінці експерта. Прохає суворо не карати, шкоду відшкодує в найближчий час.
Потерпілий в судовому засіданні пояснив, що коли приїхав до свого будинку по АДРЕСА_2 виявив крадіжку майна. На будинку були зірвані замки, виламані двері, було вкрадено два телевізори, двоконтурний котел та килим. В зв'язку з цим звернувся із заявою до поліції. На позові наполягає, ціну вкрадених речей, яку прохає стягнути, дивився в інтернеті на сайтах і зазначив мінімальну ціну як нових речей. Також прохає стягнути моральну шкоду в розмірі 15000 гривень, яку він оцінює як моральні страждання за понесену шкоду.
Судом з'ясовано, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, правильно розуміє зміст фактичних обставин пред'явленого йому обвинувачення, сумнівів у добровільності його позиції не має. Прокурор в свою чергу також не оспорював фактичні обставини, при яких вчинено кримінальне правопорушення, сумнівів у добровільності такої позиції учасників судового провадження в суду немає.
В судовому засіданні учасники судового провадження не заперечили проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, сторонам було роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, тому суд за даних обставин визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин вчинення кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються. Але, оскільки обвинувачений цивільний позов потерпілого визнає лише частково, суд вирішив в повній мірі дослідити докази, які стосуються вартості майна вкраденого.
В судовому засіданні було досліджено:
-Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 08.02.2024 року;
-Заява ОСОБА_6 про дозвіл на огляд будинку по АДРЕСА_2 ;
-Протокол огляду місця події від 08.02.2024 року за адресою: АДРЕСА_2 з ілюстративною таблицею;
-Висновок експерта про вартість об'єкта оцінки - телевізора марки «Самсунг» розміром 70х40 см, придбаного 10 років тому; телевізора марки «Самсунг» розміром 100х50 см, придбаний близько 10 років назад; двоконтурний котел марки «Арістон» придбаний у 2027 році; килим довжиною 200х120 см темного кольору з орнаментом, придбаний близько 30 років назад;
-Висновок експерта Закарпатського НДЕКЦ № СЕ-19/107-24/1918-ТР від 26.02.2024 року сліду взуття з поверхні тумби, який розміщений на дактилоплівці чорного кольору;
-Протокол огляду місця події від 25.04.2025 року за адресою: АДРЕСА_3 , де було вилучено телевізор «Самсунг».
Висновок суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому правопорушення ґрунтується на даних у судовому засіданні показаннях самого обвинуваченого, потерпілого, оскільки вони є послідовними, логічними, не містять суперечностей, і тому не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості, досліджених матеріалах кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
Таким чином, аналізуючи наведене, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто крадіжка, а саме таємне викрадення чужого майна, вчинена в умовах воєнного стану, доведена повністю і його дії вірно кваліфіковані за цією статтею.
При призначенні покарання суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до тяжкого злочину.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Також суд враховує особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей.
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" роз'яснює, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й, зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Виходячи з мети покарання, принципів його справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід обрати покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності .
Разом з тим, враховуючи наявність обставин, що пом'якшують покарання, відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому відповідно до вимог ст. 75 КК України слід звільнити його від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Вирішуючи питання стосовно цивільного позову потерпілого ОСОБА_6 суд приходить до наступних висновків.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов, зокрема до обвинуваченого за шкоду, завдану його діяннями. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Як слідує з положень ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні данні, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частина друга статті 78 ЦПК України, вказує на те, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання доведеності цивільним позивачем позовних вимог, суд зазначає наступне.
На підтвердження позовних вимог позивачем додано копії витягів із інтернет сайту з продажу телевізорів, двохконтурного котла, килима, дверей, замків, які мають вартість нових речей, без врахування зносу, а також вартість робіт встановлення дверей, встановлення плінтуса та інших робіт. Однак суд вважає, що ці витяги із сайтів є неналежним доказом на підтвердження завданої шкоди,оскільки несуть інформаційний характер. Інших доказів на підтвердження шкоди у розмірі 146443 грн. 76 коп. в матеріалах справи відсутні.
При цьому, суд констатує, що потерпілим не виконано визначеного ЦПК України обов'язку щодо доведення стороною обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та не доведено перед судом заявлений розмір матеріальної шкоди.
За таких обставин, розглянувши цивільний позов в межах визначених предмету та підстав позову, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд не вбачає підстав для задоволення позову в заявленому потерпілим розмірі, а задовольняє відшкодування майнової шкоди в рамках висунутого обвинувачення в розмірі 13 600 гривень, та яку погоджується відшкодувати обвинувачений.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно з ч. 1ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Встановлене Конституцією та законами право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб.
Між тим, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3ст. 23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Оскільки такий спосіб захисту цивільних прав, як компенсація моральної (немайнової) шкоди, не повинен стати засобом безпідставного збагачення потерпілої особи, розмір присудженої до відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен вести до збагачення потерпілого за рахунок винного.
Враховуючи вищевикладене, а також розмір моральної шкоди про відшкодування якого просить потерпілий в сумі 15000 гривень, суд приходить до висновку, що вимоги потерпілого про відшкодування моральної шкоди є розумними і підлягають задоволенню, виходячи із засад виваженості та справедливості.
Вирішуючи заявлений цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що останній підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
При визначені особи відповідальної за цивільним позовом суд керується тими ж принципами, які описано вище і вважає, що шкода підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 .
Вирішуючи заявлений позов про відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що заявлені позовні вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 15000 гривень є завищеними і вважає, що відшкодування в розмірі 2000 гривень буде співмірним і достатнім для відшкодування моральної шкоди.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ч. 3ст. 368 КПК України, суд ухвалюючи вирок, повинен вирішити на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.
Наявні у кримінальному провадженні витрати, понесені державою у межах даного кримінального провадження на проведення судової товарознавчої та трасологічних експертиз, належним чином документально підтверджені. Відповідно до положень ч. 6 ст. 124 та п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України, такі процесуальні витрати підлягають стягненню з осіб, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення а тому суд вважає обґрунтованим та необхідним стягнути зазначені витрати на користь держави із обвинуваченого ОСОБА_5 .
Керуючись ст.ст.349, 370, 371, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання за ч. 4 ст. 185 КК України, у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
У відповідності до ст.ст. 75, 79 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені судом обов'язки.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Стягнути з ОСОБА_5 процесуальні витрати за проведення дактилоскопічної, та трасо логічних експертиз 7 951 грн. 44 копійки в дохід держави.
Речові докази по справі: один слід взуття, один слід взуття низу, слід № 1 долоні, слід № 2, № 3 із нашаруванням папілярних ліній, пошкоджений навісний замок, із циліндричним механізмом, металевий предмет схожий на лом, рожковий ключ з маркуванням 24х27, які знаходяться в камері зберігань речових доказів Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області - знищити, телевізор марки «Самсунг», кабель та пульт скріплений біркою повернути володільцю ОСОБА_6 .
Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 13 600 гривень, моральну шкоду 2000 гривень, всього стягнути 15 600 гривень.
Вирок відповідно до ст. 532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Суддя: ОСОБА_8