Справа №751/9041/25
Провадження №1-кс/751/2329/25
27 жовтня 2025 року місто Чернігів
Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова
ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 ,
слідчого у кримінальному провадженні ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу слідчого управління ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023272320000171 від 01 червня 2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ніжина Чернігівської області, українця, громадянина України, із загальною середньою освітою, проживаючого однією сім'ю без укладення шлюбу з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючого на утриманні малолітнього сина, 2024 року народження, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою:
АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 березня 2024 року за ч. 4 ст. 185, частинами 1, 2 ст. 361, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від
15 квітня 2025 року звільненого умовно-достроково від відбування основного покарання для проходження військової служби за контрактом на строк 1 рік 9 місяців 11 днів,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 5 ст. 407 КК України,
Слідчий відділу слідчого управління ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 звернувся із клопотанням, погодженим прокурором Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, строком на 60 днів.
Із клопотання вбачається, що слідчим управлінням ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023272320000171 від 01 червня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Як зазначає слідчий у клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
24 лютого 2022 року Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затверджений Законом № 2102-ІХ від
24 лютого 2022 року, у зв'язку з чим почав діяти воєнний стан на території України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17 травня 2023 року
№ 128 солдата строкової служби ОСОБА_5 призначено на посаду штукатура будівельного взводу будівельно-відновлювальної роти та прикріплено до ремонтно-технічної роти військової частини НОМЕР_1 .
Під час проходження строкової військової служби солдат ОСОБА_5 відповідно до положень Військової присяги та вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен свято і непорушно додержуватися Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Однак, військовослужбовець строкової служби солдат ОСОБА_5 , грубо порушуючи встановлений у Збройних Силах України порядок проходження військової служби 21 травня 2023 року в порушення вимог статей 17, 65 Конституції України, пунктів 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, з особистих мотивів, з метою ухилення від військової служби, в умовах воєнного стану, незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок по захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та 21 травня 2023 року о 22 годині 46 хвилин самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка розташовується за адресою: АДРЕСА_3 .
26 січня 2024 року в рамках іншого кримінального провадження
ОСОБА_5 було затримано у порядку ст. 208 КПК України та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і таким чином було припинено злочинну діяльність ОСОБА_5 щодо самовільного залишення військової частини.
Таким чином, солдат ОСОБА_5 внаслідок самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 без поважних причин обов'язки військової служби у період часу з 21 травня 2023 року по 26 січня 2024 року не виконував, будь-яких заходів для повернення на службу та продовження несення відповідних обов'язків у зазначений період часу не вживав, а займався особистими справами, не пов'язаними з проходженням військової служби.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий указує на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Вважає, що на даний час існує необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий вважає, що з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, контролю за місцем перебування підозрюваного, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, створювати штучні докази та підбурювати інших осіб до дачі неправдивих показань у цьому кримінальному проваджені, необхідно застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
У судовому засіданні слідчий та прокурор висловили доводи на підтримання клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з посиланням на обставини, викладені у клопотанні, і на матеріали, які були долучені до клопотання, та просили його задовольнити. Указали на обґрунтованість підозри, повідомленої
ОСОБА_5 , та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні просив не позбавляти його волі, зазначив, що має намір продовжити військову службу. Зазначив, що під час проходження строкової служби у військовій частині НОМЕР_1 він самовільного залишив розташування військової частини через погане ставлення командування.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши позиції сторін кримінального провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов до такого висновку.
Частиною другою ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № № 42023272320000171 від 01 червня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
27 жовтня 2025 року ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у самовільному залишенні військової частини тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Щодо наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення слідчий суддя приймає до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі-Браво проти Італії», де високий суд зазначив, що не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена, серед іншого, у рішеннях по справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», термін «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» та «Мюррей проти Сполученого Королівства» факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру», не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред'явлення обвинувачення.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що докази, які вказують на наявність обґрунтованої підозри, містяться у зібраних органом досудового розслідування та долучених до матеріалів клопотання доказах, у тому числі: - протоколах допитів свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також наданих прокурором в судовому засіданні протоколах допиту свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ; - повідомленні про вчинення військовослужбовцем кримінального правопорушення від 31 травня 2023 року; - копії акту службового розслідування від 26 травня 2023 року та його додатками за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 ; копії рапорту командира ремонтно-технічної роти про те, що
21 травня 2023 року було здійснене самовільне залишення військової частини штукатуром будівельного взводу будівельно-відновлювальної роти солдатом строкової служби ОСОБА_5 ; - копії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17 травня 2023 року № 128, відповідно до якого солдат ОСОБА_5 призначений на посаду штукатура будівельного взводу будівельно-відновлювальної роти, ВОС - 956990Т; - протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 27 жовтня 2025 року.
При цьому слідчий суддя враховує, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що повідомлена
ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, є обґрунтованою для даної стадії кримінального провадження.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від
27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню всіх обставин справи та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню всіх обставин справи та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, з огляду на долучені до матеріалів судового провадження матеріали, враховує тяжкість кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані, які характеризують особу ОСОБА_5 , його вік, соціальні зв'язки, сімейний стан, склад сім'ї, майновий стан, а також стан здоров'я.
З огляду на те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, при цьому враховуючи, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеними, зважаючи на характер інкримінованого кримінального правопорушення, на дані про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що
ОСОБА_5 може вчинити дії щодо переховування від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні та таким чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, з огляду на що, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та заявленим у судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеним необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому слідчий суддя також враховує положення ст. 176 КПК України, відповідно до яких під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України таким запобіжним заходом є тримання під вартою.
Протипоказань для утримання ОСОБА_5 за станом здоров'я під вартою за матеріалами провадження не встановлено та підозрюваним таких даних не надано.
Підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу відсутні, в даному випадку застосування більш м'якого запобіжного заходу не перевищує суспільного інтересу в справі, який полягає у повному та неупередженому здійсненні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у кримінальному провадженні та запобігання процесуальних ризиків.
Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що неодноразово зазначав ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях по справах «Лабіта проти Італії», «Летельє проти Франції», «Маріянчук та інші проти України».
Крім того, варто зазначити, що застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
Слідчий суддя враховує, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 407 КК України, є правом слідчого судді, а не його обов'язком.
Як слідчим у клопотанні, так і прокурором в судовому засіданні не зазначалось, що застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому при визначенні ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «W проти Швейцарії» та «Мангурас проти Іспанії», де високий суд зазначив, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи обставини даного конкретного кримінального правопорушення та дані про особу ОСОБА_5 , його матеріальний стан, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов'язків, передбачених
ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Доведеність винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового провадження кримінального провадження по суті обвинувачення.
Керуючись ст. 29 Конституції України, статтями 176-178, 181-186,
193-197, 205, 309, 372, 395, 532, 534 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого відділу слідчого управління ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023272320000171 від
01 червня 2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 25 грудня 2025 року включно, з подальшим його утриманням в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор».
Підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту в залі суду.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень, яка може бути внесена як підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на депозитний рахунок (одержувач: ТУ ДСАУ у Чернігівській області; код ЄДРПОУ 26295412; банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; розрахунковий рахунок UA128201720355289002000005960).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі, протягом її дії.
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, негайно звільнити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного
ОСОБА_5 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за кожним процесуально вмотивованим викликом;
-не відлучатися із м. Ніжина Чернігівської області, в якому ОСОБА_5 фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, у разі наявності, паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити термін дії зазначених обов'язків до 25 грудня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою яка перебуває під вартою, у той же строк з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1